ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13896/23 пров. № А/857/25154/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (суддя Костецький Н.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 24.11.2023),

в адміністративній справі №380/13896/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області,

про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про доповнення підстав позову, просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1645 від 11.05.2023 року про застосування до старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078253) дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Відповідач позовних вимог не визнав, подавши відзив на позов в суді першої інстанції. Просив відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №1645 від 11.05.2023 року про застосування до старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078253) дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на передчасність висновків суду першої інстанції в частині недотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування стосовно позивача та порядку оформлення результатів службового розслідування. Також апелянт висловлює непогодження із висновком суду першої інстанції про неправильну кваліфікацію відповідачем учиненого позивачем діяння щодо неповідомлення про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів як порушення службової дисципліни (дисциплінарний проступок). Вказує, що підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України «Про запобігання корупції» обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, що узгоджується з приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду висловленого у постанові від 10.01.2023 у справі №600/2019/21-а. Тому скасування судом першої інстанції оскаржуваного наказу ГУНП у Львівській області з формальних підстав (порушення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності) відбулося внаслідок неправильного застосування норм матеріального права в цій частині.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 24.11.2023, прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області (а.с. 118).

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі ГУНП у Львівській області) від 13.04.2023 №1316 Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 14, ч.ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, п.п. 1, 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, п.п 2, 3 розділу І, п. 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, призначено службове розслідування та для його проведення утворено дисциплінарну комісію (а.с. 41).

Підставою для прийняття даного наказу стало надходження до ГУНП у Львівській області рапорту начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 про можливий потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути у зв`язку з виконанням службових завдань між працівниками ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області. Відповідно до рапорту начальника Стрийського РУП ОСОБА_2 від 05.04.2023, в ході виконання службових обов`язків на його ім`я надійшов рапорт заступника начальника Стрийського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_3 , про те що старший інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції, являється близькою особою поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_4 .. Згідно своїх посадових інструкцій лейтенант поліції ОСОБА_1 наділений контрольними функціями щодо роботи ВРПП, в тому числі щодо сержанта поліції ОСОБА_4 , однак про можливий потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути в ході виконання службових завдань, лейтенант поліції ОСОБА_1 в установленому порядку не повідомив (а.с. 44, 43).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 27.04.2023 (а.с. 26).

В ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією встановлено наступне: …згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.04.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, 20.04.2013 громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №82. Прізвище після державної реєстрації чоловіка та дружини - ОСОБА_6 . ОСОБА_1 при заповненні анкети та автобіографії (додаток 3, 4 Порядку формування особових справ поліцейських, затверджених наказом МВС України від 12.05.2016 № 377) від 22.11.2013 та 22.02.2017, які долучені до особової справи останнього, зазначив, що ОСОБА_4 є рідним братом його дружини - громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дружини: мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Стрийського міськвиконкому Львівської області від 17.01.1998, батьками останнього являються ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Крім цього, ОСОБА_4 при заповненні анкети та автобіографії (додаток 3, 4 Порядку формування особових справ поліцейських, затверджених наказом МВС від 12.05.2016 № 377) від 18.11.2019, які долучені до особової справи останнього, зазначив батьків мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Лейтенант поліції ОСОБА_1 з 15.02.2021 проходить службу на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП (наказ ГУНП у Львівській області від 15.02.2021 № 83 о/с). 20.01.2021 ОСОБА_1 у повідомленні про роботу близьких осіб вказав, що у Стрийському РУП ГУНП близькі йому особи згідно переліку, визначеного в абз. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції не працюють, підстави, які б слугували виникненню потенційного чи реального конфлікту інтересів при призначенні на посаду відсутні.

Сержант поліції ОСОБА_4 з 09.11.2021 проходить службу на посаді поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП (наказ ГУНП у Львівській області від 09.11.2021 № 501 о/с). 19.10.2021 ОСОБА_4 у повідомленні про роботу близьких осіб вказав, що у Стрийському РУП ГУНП близькі йому особи (згідно переліку, визначеного в абз. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції) не працюють, підстави, які б слугували виникненню потенційного чи реального конфлікту інтересів при призначенні на посаду відсутні.

Згідно посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції Романишина Я.Б. та поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_4 останні підпорядковуються безпосередньому начальникові ВРПП Стрийського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_10 та їх роботу координує заступник начальника Стрийського РУНП ГУНП полковник поліції ОСОБА_11 .

Крім цього дисциплінарна комісія відповідача встановила, що Відповідно до вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу Стрийського РУП ГУНП 1 від 28.05.2021 № 164 старший інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 призначений відповідальним за видачу, збереження, контроль та належну експлуатацію нагрудних відеокамер CammPro1826R2.3/32.

Відповідно до вимог п. 2 наказу Стрийського РУП ГУНП від 03.01.2023 № 6 та п. 1 наказу Стрийського РУП ГУНП від 25.01.2022 № 29 на старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 покладено контроль за своєчасне внесення результатів тестування, контроль видачі та приймання, веденням, внесенням та обліком результатів застосування приладу Alcotest Drager.

Згідно книги нарядів Стрийського РУП ГУНП (інв. № 604), лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_4 заступали на службу 23.11.2022, 27.11.2022, 01.12.2022 та 05.12.2022 з 08:00 по 20:00, однак в ході службового розслідування встановити в складі яких екіпажів ГРПП несли службу вказані поліцейські не надалось можливим.

Відповідно до наказів ГУНП у Львівській області від 04.01.2023 № 26, лейтенант поліції ОСОБА_1 з 04.01.2023, терміном на 30 діб був відряджений до ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУНП, наказом ГУНП у Львівській області від 31.01.2023 № 425, з 03.02.2023 по 04.03.2023 був відряджений до ВнП № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП та наказом ГУНП у Львівській області від 28.02.2023 № 739 ОСОБА_1 з 02.03.2023 по 31.03.2023 був відряджений до Золочівського РВП ГУНП. З 01.04.2023 продовжив несення служби у Стрийському РУП ГУНП..

На підставі зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів, дисциплінарною комісією встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 , являючись відповідно до підпункту з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи з 15.02.2021 на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП та згідно посадових інструкції будучи наділеним контролюючими, аналітичними та перевіряючими функціями щодо роботи ВРПП Стрийського РУП ГУНП та достовірно знаючи про те, що у вказаному підрозділі з 09.11.2021 проходить службу поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержант поліції ОСОБА_4 , який згідно п. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції являється йому близькою особою, а саме рідним братом дружини, в установленому законом порядку про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомляв.

Такими своїми діями, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 7, 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 ЗУ Про запобігання корупції, ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділ 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

У висновку службового розслідування від 27.04.2023, дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення зауваження.

Наказом ГУНП у Львівській області від 11.05.2023 року №1645 Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.п 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 1, 2, 5 ч. 1 Розділу П Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2 ч. 1 ст. 28, ст. 38 Закону України Про запобігання корупції, розділу 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с. 12, 45).

Не погоджуючись з таким наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного наказу відносно позивача.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Отже, працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, зауваження.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893).

Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених правових норм доводить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для видання оскаржуваного наказу від 11.05.2023 послужило службове розслідування, проведене за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВРПП Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області, призначеного наказом ГУНП у Львівській області від 13.04.2023 № 1316.

Так, згідно висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ВРПП Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 встановлено, що 07.04.2023 року до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт начальника Стрийського РУП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції, являється близькою особою старшому інспектору ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 . При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_1 про потенційний конфлікт інтересів, який може виникнути у зв`язку з виконанням службових обов`язків, в установленому порядку не повідомив. Проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов`язків лейтенантом поліції ОСОБА_1 , котрий порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ Про запобігання корупції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 п. 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 ЗУ Про запобігання корупції, ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділу 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження, за порушення службової дисципліни та вимог Закону України Про запобігання корупції, у зв`язку із неповідомленням безпосереднього керівника про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, достовірно знаючи про те, що у ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області з 09.11.2021 проходить службу сержант поліції ОСОБА_4 , який згідно п. 1 ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції являється йому близькою особою, а саме рідним братом дружини.

Апеляційний суд враховує, що згідно з частиною першою статті 61 Закону №580-VІІІ, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Так, у статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VІІ (далі - Закон №1700-VІІ) встановлено обмеження спільної роботи близьких осіб та передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема, поліцейські), не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Частиною 1 статті 28 Закону №1700-VІІ встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За визначенням частини 1 статті 1 Закону №1700-VІІ вказані нижче терміни мають наступний зміст: потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 65-1 Закону №1700-VІІ, за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Таким чином, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, діяння поліцейського, що порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження, зокрема щодо спільної роботи близьких осіб, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого поліцейський несе дисциплінарну відповідальність, оскільки поняття службової дисципліни охоплює не лише дотримання поліцейським його посадових (функціональних) обов`язків, а й вимагає від нього неухильного дотримання норм національного та міжнародного права, правил етичної поведінки, зокрема, у сфері запобігання корупції.

Згідно пункту 2 розділу II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Системний аналіз пункту 2 розділу II Порядку №893 і частини 3 статті 65-1 Закону №1700-VІІ у взаємозв`язку з положеннями пунктів 51, 53, 54, 11-1 частини першої, частини шостої статті 12, частини другої статті 18-3 цього Закону дає підстави для висновку, що Національне агентство з питань запобігання корупції або інші спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції (органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України) ініціюють проведення службового розслідування шляхом внесення керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припису (подання) у разі, якщо корупційне чи пов`язане з корупцією правопорушення виявлено цими органами під час реалізації покладених на них законом спеціальних повноважень у сфері запобігання і протидії корупції.

Разом з тим, як видно зі змісту частини 1, пунктів 4, 6, 8 частини 6 статті 13-1 Закону №1700-VІІ, з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції, до основних завдань яких, зокрема, віднесено: здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, інформування керівника відповідного органу та Національного агентства про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, у тому числі розгляд повідомлень про порушення вимог цього Закону, у тому числі на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; інформування керівника відповідного органу, Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факти порушення законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Відповідно до вимог ч.4 ст.28 Закону №1700-VІ, безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Наведені правові норми дають підстави вважати, що саме безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підконтрольній чи підпорядкованій сфері, обізнаний з обсягом повноважень підлеглих осіб та способами реалізації таких повноважень, уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглих, в тому числі щодо вжиття необхідних заходів для врегулювання конфлікту інтересів та притягнення осіб, винних у порушенні відповідних обмежень, до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, підставою для призначення керівником органу поліції службового розслідування може бути і безпосереднє виявлення органом поліції (його структурним підрозділом або посадовою особою) факту порушення поліцейським встановленого Законом України «Про запобігання корупції» обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, що узгоджується з приписами частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка наведена у постанові від 10 січня 2023 року у справі №600/2019/21-а.

Отже, встановлені у цій справі обставини на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин дає підстави вважати, що проведення службового розслідування відносно позивача ОСОБА_1 проведено за наявності належних на те правових підстав.

Щодо наявності вини у діях позивача під час дотримання антикорупційного законодавства, то колегія суддів враховує, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 27.04.2023, яким встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п.2 ч.1 ст.28 ЗУ Про запобігання корупції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 7, 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 ЗУ Про запобігання корупції, ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділ 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

Зокрема, позивач в порушення вимог ч.1 ст.28 Закону №1700-VІ самостійно не повідомив про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів та самостійно не вжив заходів щодо його врегулювання відповідно до Закону.

Невиконання вказаного обов`язку працівником поліції є свідомим створенням ним обставин потенційного конфлікту інтересів, стосовно якого у подальшому необхідним буде вжиття заходів щодо його врегулювання.

Посилання позивача на те, що він не наділений відносно сержанта поліції ОСОБА_4 будь-якими повноваженнями, що могли б вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, підпорядкування відсутнє, то такі слід відхилити, оскільки перелічені позивачем обставини не є фактичною чи юридичною підставою для звільнення позивача від визначеного ст. 28 Закону №1700-VІ обов`язку повідомити про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Водночас апеляційний суд враховує, що згідно розділу 2 Посадових інструкції старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , затверджених 19.05.2022, 22.02.2023 та 29.03.2023, ОСОБА_1 зобов`язаний: пункт 1: планувати та створювати завдання для ГРПП, аналізувати і контролювати їх виконання, стежити за заповненням електронних рапортів; пункт 2: щомісячно узагальнювати результати роботи відділу (сектору), ГРПП, РУ(В)П, та В(С)ПД, результати доповідати керівництву; пункт 4: здійснювати моніторинг, збирання та узагальнення інформаційно-аналітичних матеріалів щодо роботи ГРПП та стану їх матеріально-технічного забезпечення; пункт 5: здійснювати в системі ІПНП щоденний моніторинг несення служби ГРПП, у тому числі щодо маршрутів їх патрулювання, призначених завдань про здійснення реагування на правопорушення або подію, часу прийняття виклику, прибуття на місце події та закінчення виконання завдання, а також своєчасного і правильного виконання службових завдань; пункт 6: аналізувати результати службової діяльності ГРПП щодо стану реагування на повідомлення та заяви, профілактики злочинності, забезпечення безпеки дорожнього руху, складання адміністративних матеріалів, у тому числі щодо правильності та своєчасності виконання службових завдань; пункт 7: аналізувати стан оперативної обстановки на території обслуговування, ефективності поліцейської діяльності загалом, подавати пропозиції керівництву щодо внесення змін у розстановку ГРПП; пункт 8: контролювати в межах компетентності якість складання матеріалів про адміністративні правопорушення, своєчасність їх реєстрації в системі ІПНП; пункт 9: забезпечувати своєчасне та повне внесення інформації про ДТП до системи ІПНП; пункт 11: здійснювати розгляд звернень, запитів та скарг громадян, органів влади, народних депутатів України, підприємств, установ, організацій, трудових колективів, публікацій у пресі тощо з питань діяльності ГРПП; пункт 12: брати участь у перевірках службової діяльності ГРПП, у тому числі під час їх патрулювання на території обслуговування, утримання в належному стані транспортних і спеціальних технічних засобів; пункт 57: забезпечувати своєчасний облік результатів діяльності ВРПП.

Відповідно до вимог підпункту 2.1 пункту 2 наказу Стрийського РУП ГУНП від 28.05.2021 № 164 старший інспектор ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 призначений відповідальним за видачу, збереження, контроль та належну експлуатацію нагрудних відеокамер «CammPro1826R2.3/32».

Відповідно до вимог п. 2 наказу Стрийського РУП ГУНП від 03.01.2023 № 6 та п. 1 наказу Стрийського РУП ГУНП від 25.01.2022 № 29 на старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 покладено контроль за своєчасне внесення результатів тестування, контроль видачі та приймання, веденням, внесенням та обліком результатів застосування приладу «Alcotest Drager».

Разом з тим, лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_4 , згідно Книги нарядів Стрийського РУП ГУНП (інв. № 604), 23.11.2022, 27.11.2022, 01.12.2022 та 05.12.2022 заступали на службу в нарядах ВРПП Стрийського РУП ГУНП.

Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_1 будучи відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, перебуваючи на посаді старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП та згідно посадових інструкції, будучи наділеним контролюючими, аналітичними та перевіряючими функціями щодо роботи ВРПП Стрийського РУП ГУНП та достовірно, знаючи про те, що у вказаному підрозділі з 09.11.2021 проходить службу поліцейський ВРПП Стрийського РУП ГУНП сержант поліції ОСОБА_4 , який згідно п. 1 ст. 1 Закону №1700-VІ являється йому близькою особою (рідним братом дружини), в установленому законом порядку про наявний у нього потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника не повідомив.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Таким чином, наявність у діях (бездіяльності) поліцейського ознак дисциплінарного проступку є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП у Львівській області доведено, що своїми діями лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п.2 ч.1 ст.28 Закону У Про запобігання корупції, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №1700-VІ щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також вимоги абз. 1, 2, 5 7, 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38 Закону №1700-VІ, ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, розділ 2 Посадових інструкцій старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

У висновку службового розслідування від 27.04.2023, дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення зауваження.

Наказом ГУНП у Львівській області від 11.05.2023 року №1645 Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді «зауваження» і такий вид стягнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачем було правомірно прийнято наказ №1645 від 11.05.2023 року, яким пунктом першим застосовано до старшого інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078253) дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення суду першої інстанції через недотримання судом вимог законності та обґрунтованості, так як при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи.

Отже, відповідні доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження і таку належить задоволити.

Таким чином, відповідно до приписів статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року в адміністративній справі №380/13896/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу скасувати і прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 16.04.2024 року, у зв`язку із перебуванням судді Коваля Р.Й. у відпустці з 09.04.2024 по 15.04.2024.