Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 09 квітня 2024 року, апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року в рамках кримінального провадження № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Скасовано повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв`язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального права та невідповідністю фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що 12 вересня 2023 року підозрюваному ОСОБА_7 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року та надано доступ до матеріалів вказаного провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Звертає увагу на те, що стороною обвинувачення на спростування доводів захисників щодо вручення з порушенням вимог ст. 278 КПК України письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 12 жовтня 2022 року - для огляду суду надано квитанції поштових відправлень на підтвердження факту надіслання письмового повідомлення про підозру 19 вересня 2022 року на всі відомі місця проживання підозрюваного.
Крім того, стверджує, що 12 жовтня 2022 року ОСОБА_7 викликано до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, для допиту як підозрюваного. Перед початком допиту слідчим на прохання ОСОБА_7 надано копію процесуального документу. На переконання прокурора, це вважається належним врученням повідомлення про підозру.
Зауважує, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 містить усі відомості, передбачені п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України, його підписано уповноваженим суб`єктом. Також у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано підозру із зазначенням дій, які вчинені підозрюваним, а також обставини, що відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню.
Зазначає, що вирішення питання доведеності винуватості особи та правової оцінки дій (правової кваліфікації) є завданнями судового розгляду кримінального провадження, під час якого суд першої інстанції буде безпосередньо досліджувати всі докази, надані сторонами кримінального провадження, та надавати їм правову оцінку.
Вказує на те, що на даній стадії кримінального провадження правова кваліфікація дій особи є попередньою і під час судового розгляду, за умови доведеності або недоведеності ознак кримінального правопорушення, саме суд під час винесення судового рішення по суті обвинувачення надає остаточну правову кваліфікацію діям особи.
Посилається на те, що слідчим суддею прийнято до уваги дві експертизи, проведені стороною захисту, при цьому не обґрунтовано, чому проігноровано експертизи, проведені стороною обвинувачення.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується також із тією підставою скасування повідомлення про підозру, яка полягає у відсутності будь-яких тверджень про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Стверджує, що повідомлення по зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 11 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року містило всі вимоги, викладені в ст. ст. 277-279 КПК України, зокрема зазначено зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Вказує, що положення ст. 276 КПК України не передбачають будь-яких вимог щодо змісту підозри, в них лише зазначаються випадки повідомлення про підозру, в тому числі й достатність доказів для повідомлення про підозру.
Крім цього, стверджує, що в самому повідомленні про підозру містяться відомості щодо наявності висновку експерта, яким встановлено суму несплаченого ОСОБА_7 податку.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечив проти її задоволення та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається із матеріалів справи, наданих судом першої інстанції, в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002380 від 20.11.2020, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
19 вересня 2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
11 вересня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
01 березня 2023 року захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 у кримінальному провадженні № 62020100000002380.
22 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказану скаргу сторони захисту задоволено та скасовано повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що повідомлення про підозру отримано ОСОБА_7 12.10.2022, тобто в порушення порядку встановленого ст. 277 КПК України, його не вручено в день складання, зазначено, що дата фактичного вручення повідомлення про підозру зафіксована в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2022 у справі № 761/23250/23.
Також, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.09.2023 у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020 вже не містить будь-яких тверджень про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Перевіряючи законність та обгрунтованність прийнятого слідчим суддею рішення, наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави для його скасування, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, норми чинного кримінального процесуального закону щодо порядку вручення та обгрунтованності підозри та законності постановленого судового рішення.
Згідно із вимогами викладеними у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом», закріплено у ч. 1 ст. 24 КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (ст. 303-308 цього Кодексу).
Підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом, пункт 10 частини 1 статті 303 КПК України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимогами ст. 277 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості, зокрема зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Зміст підозри це виклад головних та істотних елементів інкримінованого кримінального правопорушення, які утворюють єдність усіх його складових частин, а фактичні обставини кримінального правопорушення зводяться до деталізованого опису об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному діяння. Вимоги кримінального процесуального законодавства до письмового повідомлення про підозру передбачають наявність стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які були відомі органу досудового розслідування на момент повідомлення особі про підозру та можуть бути змінені у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому.
Зважаючи на те, що положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя повинен використовувати практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зурахуванням практики Європейського суду з прав людини та наведених положень кримінального процессуального закону щодо обгрунтованності підозри, колегія суддів увважає, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту "достатніх підстав (доказів)" для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, зробленими з урахуванням практики застосування загальних норм законодавства та правових позицій Верховного Суду щодо наявності підстав кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за ч. 3 ст. 212 КК України. Як зазначив неодноразово Кримінальний касаційний суд у своїх постановах, у такій категорії справ необхідно встановити наявність обов`язкового елементу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, як умисел. Слід перевірити чи діяв підозрюваний добросовісно у податкових взаємовідносинах і чи вчиняв дії, спрямовані на навмисне введення в оману податковий орган щодо своїх зобов`язань зі сплати податку.
ККС ВС вважає очевидним, що підозрюваний міг достатньо вагомі підстави вважати, що його дії відповідають вимогам податкового законодавства, що свідчить про те, що він діяв добросовісно у податкових взаємовідносинах і не вчиняв жодних дій, спрямованих на навмисне введення в оману податкові органи щодо своїх зобов`язань зі сплати податку. Сторона обвинувачення поза розумним сумнівом повинна довести про існування такого обов`язкового елементу складу злочину як умисел.
З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися із доводами прокурора викладеними в апеляційній скарзі, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягає лише дотримання процедури вручення підозри без оцінки обгрунтування підозри та наявноті доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення для підтвердження самого факту вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Аналізуючи дотримання вказаних вимог закону при розгляді скарги захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді постановлено буз урахування їх у повному обсязі.
З матеріалів судової справи та даних журналів судових засідань (а.с. 243-244, т.1; а.с.1, 8, 11, 18, 91, 96, 104,108, 112-113,180-181, т. 2) убачається, що під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру, слідчим суддею безпосередньо не витребовувалися від органу досудового розслідування матеріали кримінального провадження № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 рокута у повному обсязі не перевірялися.
Предметом перевірки та оцінки слідчого судді у даній справи стали лише долучені захисником висновки експертів, зокрема комплексний висновок судової оціночно-будівельної та економічної експертизи № 15606/22-71/23485-23489/22-72/23546-23549/22-42 від 05.09.2022 р., КНІДІСЕ; науковий висновок д.ю.н. ОСОБА_8 щодо оподаткування операцій фізичної особи з продажу об`єктів нерухомого майна; висновок експерта № 1880 за результатами проведення Відділенням-Бюро у місті Києві Національного наукового Центру «Інститут Судових Експертиз ім. Засл.Проф.М.С. Бокаріуса судово-економічної експертизи».
Вивчивши матеріали судової справи та заслухавши доводи прокурора, щодо допущених істотних порушень вимог КПК України при постановленні даної ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 3 ст. 409 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням того, що слідчим суддею безпосередньо не витребовувалися та не досліджувалися матеріали кримінального провадження № 62020100000002380 від 20.11.2020 під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, колегія суддів позбавлена можливості розглянути скаргу захисника на повідомлення про підозру по суті, оскільки цим буде порушено право осіб на апеляційне оскарження, як одну із загальних засад кримінального судочинства, гарантованих ст. 129 Конституції України та ст. 7 КПК України.
З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, про призначення нового судового розгляду скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 19 вересня 2022 року та на повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року в рамках кримінального провадження № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року в рамках кримінального провадження № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року; скасовано повідомлення про підозру від 19 вересня 2022 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року; скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд вказаної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 19 вересня 2022 року та на повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри від 11 вересня 2023 року в рамках кримінального провадження № 62020100000002380 від 20 листопада 2020 року, в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний номер № 757/8298/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11-сс/824/686/2024 Доповідач: ОСОБА_13 .
Категорія ст. 278 КПК
