open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 160/22223/23
Моніторити
Ухвала суду /30.08.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.08.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2024/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.04.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Постанова /16.04.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /13.03.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Рішення /28.12.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 160/22223/23
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /30.08.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.08.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /31.07.2024/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /07.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2024/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.04.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Постанова /16.04.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /13.03.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.02.2024/ Третій апеляційний адміністративний суд Рішення /28.12.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.09.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2023/ Дніпропетровський окружний адміністративний суд Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єдиний державний реєстр судових рішень

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22223/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року (суддя Олійник В.М.) у справі №160/22223/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 08.06.2023 року №0141230412, яким застосовано штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних на загальну суму 6 861 892,19грн.

Неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач, зокрема, пов`язував з тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій в період дії карантину у зв`язку з поширенням в країні коронавірусу Covid-19, як це передбачено п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України. Також позивач зазначав, що контролюючим органом не було встановлено вину підприємства у несвоєчасній реєстрації податкових накладних, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Крім цього, позивач звертав увагу на те, що відповідачем порушено процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки заперечення на акт перевірки були розглянуті за відсутності позивача та без належного повідомлення позивача про час та місце розгляду заперечень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08 червня 2023 року №0141230412 в частині суми штрафу в розмірі 4 288 963,12 грн. (чотири мільйона двісті вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні дванадцять копійок).

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано неправильним застосування контролюючим органом норм матеріального права, якими визначено розмір

штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. З цього приводу суд вказав на необхідність застосування у спірних відносинам Закону №2876-ІХ від 12.01.2023, яким на період дії воєнного стану зменшено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. З цих підстав, провівши відповідні розрахунки, суд дійшов висновку про те, що необгрунтованим розміром штрафних санкцій є 4 288 963,12 грн.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки таким підставам заявленого позову, як не встановлення вини позивача в порушенні строків реєстрації податкових накладних. З цього приводу позивач зазначає, що платник може бути притягнутий до такої відповідальності виключно за встановлення його вини у вчиненні вказаного податкового правопорушення. Також позивач звертає увагу на те, що судом не було в повній мірі досліджено питання дотримання відповідачем процедури розгляду заперечень на акт перевірки та його вплив на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення. Крім цього, позивач наголошує на тому, що спірні штрафні санкції не могли бути застосовані до підприємства з огляду на положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами відповідача було проведено камеральну перевірку позивача щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄДРПН.

Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України - суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по податковій накладній/розрахунку в ЄРПН складених за період вересень-листопада 2021 року, січень, травень-червень 2022 року, а саме:

1) податкова накладна №46 на суму 4794812,15 грн., дата реєстрації - 07.09.2022 року (103 дні затримки реєстрації);

2) податкова накладна №44 на суму 206700,17 грн., дата реєстрації - 07.09.2022 року (103 дні затримки реєстрації);

3) податкова накладна №19 на суму 1235053,81 грн., дата реєстрації - 06.09.2022 року (102 дні затримки реєстрації);

4) податкова накладна №20 на суму 2391505,05 грн., дата реєстрації - 06.09.2022 року (102 дні затримки реєстрації);

5) податкова накладна №21 на суму 138515,97 грн., дата реєстрації - 29.08.2022 року (94 дні затримки реєстрації);

6) податкова накладна №50 на суму 17480,25 грн., дата реєстрації - 03.10.2022 року (129 днів затримки реєстрації);

7) податкова накладна №49 на суму 18691,02 грн., дата реєстрації - 30.09.2022 року (126 днів затримки реєстрації);

8) податкова накладна №21 на суму 3519,00 грн., дата реєстрації - 18.07.2022 року (3 дні затримки реєстрації);

9) податкова накладна №20 на суму 3519,00 грн., дата реєстрації - 18.07.2022 року (3 дні затримки реєстрації);

10) податкова накладна №23 на суму 1955,00 грн., дата реєстрації - 18.07.2022 року (3 дні затримки реєстрації);

11) податкова накладна №22 на суму 1955,00 грн., дата реєстрації - 18.07.2022 року (3 дні затримки реєстрації);

12) податкова накладна №25 на суму 5066,00 грн., дата реєстрації - 29.07.2022 року (14 днів затримки реєстрації);

13) податкова накладна №2 на суму 2994134,06 грн., дата реєстрації - 12.09.2022 року (108 днів затримки реєстрації);

14) податкова накладна №1 на суму 5353834,50 грн., дата реєстрації - 26.09.2022 року (122 дні затримки реєстрації).

За результатами камеральної перевірки складено акт камеральної перевірки від 21 квітня 2023 року №14319/04-36-04-12/43553788 щодо порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Акт перевірки направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу підприємства та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

24 травня 2023 року представником товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Колор Ленд" до Головного управління ДПС надіслані заперечення на акт камеральної перевірки від 21.04.2023 року №14319/04-36-04-12/43553788, в яких представником позивача зазначено, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних період з 30.09.2021 року по 30.06.2022 року штрафні санкції не будуть застосовуватися на період дії карантину до 27.05.2022 (тобто, до набрання чинності Закону №2260). А податкові накладні за період з 30.09.2021 року по 31.01.2022 року не потрапляють під регулювання підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, адже ця норма застосовується в тому випадку, коли граничний термін виконання обов`язку потрапляє у період, починаючи з 24.02.2022 та до закінчення воєнного стану.

За результатами розгляду заперечень наданих до Акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в листі №41013/6/04-36-04-03-10 від 07 червня 2023 року встановлено, що висновки щодо порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, які викладені в Акті перевірки від 21.04.2023 року №14319/04-36-04-12/43553788, відповідають нормам податкового законодавства та залишаються без змін.

Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, 08 червня 2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення за №0141230412, згідно з яким позивачем порушено граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та згідно пунктом 120 статті 120 (1) Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф у сумі 6 861 892,19 грн. (шість мільйонів вісімсот шістдесят одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні 19 копійок).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку з вищенаведених підстав.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, фактично оскаржено в частині незадоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, частині незадоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачає пункт 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 120-1.1 ПК статті 120-1 України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У спірному випадку позивачем не заперечується факт допущенного ним порушення вимог ПК України, в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Позивач також не заперечує кількість днів порушення строків реєстрації в ЄРПН та суму ПДВ, які зазначені у несвоєчасно зареєстрованих позивачем податкових накладних.

В той же час, позивач вважає відсутніми підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій з огляду на правове регулювання, яке запроваджено законодавцем у зв`язку з введеним на території Держави карантином та воєнним станом.

Щодо правового регулювання реєстрації податкових накладних під час дії карантину та воєнного стану.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон від 17 березня 2020 року № 533- IX.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту Закону від 17 березня 2020 року №533-ІХ він розроблений з метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних зі строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені тощо. Законопроєкт направлений на захист як малого, так і великого бізнесу від негативних наслідків, у зв`язку з невикористанням економічного потенціалу.

Закон від 17 березня 2020 року №533-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

В подальшому, у зв`язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються».

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

В подальшому, у зв`язку з введенням воєнного стану, з метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX (надалі також - Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 7 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом від 3 березня 2022 року № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

В подальшому, 12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX викладений у редакції, відповідно до якої установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв`язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Крім того, з 27 травня 2022 року на підставі Закону від 12 травня 2022 року № 2260-IX пункт 69 Перехідних положень ПК України доповнений підпунктом 69.1-1, згідно з яким платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В подальшому, Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 3 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції. Відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Застосування вищенаведених норм права, було предметом дослідження Верховним Судом.

З цього приводу Верховним Судом, зокрема, у справі №380/7070/23 (постанова від 07.02.2023), сформовано такі правові висновки:

«У зв`язку зі змінами податкового законодавства, обумовленими введенням воєнного стану, справляння податків і зборів з 7 березня 2022 року розпочало здійснюватися з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 Перехідних положень ПК України.

За цими положеннями були зупиненні строки реєстрації податкових накладних, й у разі відсутності у платника податків можливості реєстрації у ЄРПН податкових накладних, платник податків звільнявся від відповідальності за умови виконання таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

До набрання чинності Законом № 2260-IX законодавство не визначало конкретних критеріїв, за якими платники податків визнавалися такими, що не мали можливості виконати передбачені ПК обов`язки, зокрема щодо реєстрації податкових накладних.

Пункт 69 Перехідних положень ПК України не врегульовував на той час жодним чином питання виконання обов`язків, зокрема щодо реєстрації податкових накладних, граничний строк реєстрації яких настав до набрання 7 березня 2022 року чинності Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX.

Не встановив цей Закон і нових чи інших особливостей щодо відповідальності за недотримання таких обов`язків, аніж ті, що були передбачені раніше пунктом 52-1 Перехідних положень ПК України.

Цими змінами в законодавство не була зупинена й дія положень пункту 52-1 Перехідних положень ПК України.

Наведене вище вказує на те, що з 7 березня 2022 року фактично діяли дві норми, які визначали критерії звільнення від відповідальності за порушення, вчинені на час воєнного стану.

Так, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України передбачав безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім конкретно визначених порушень. До таких винятків належали порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального, спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Натомість пункт 69.1 Перехідних положень ПК України на той час звільняв від відповідальності за недотримання фактично всіх передбачених податковим законодавством обов`язків тих платників податків, які не мають можливості виконувати свої обов`язки у сфері оподаткування, але виконали їх до спливу шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Пункт 69 Перехідних положень ПК України фактично не запровадив нових аспектів у відповідальність за порушення обов`язків щодо реєстрації податкових накладних порівняно з тими, що вже були визначені у пункті 52-1 Перехідних положень ПК України. Це означає, що стосовно правовідносин (зокрема, щодо настання відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), які виникли до набуття чинності Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX, дія пункту 52-1 Перехідних положень ПК України продовжувала залишатися актуальною. Згідно з цим положенням, як вже було зазначено, штрафні санкції не застосовувалися за порушення податкового законодавства (зокрема, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних), вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Обидві ці норми фактично мали однаковий предмет регулювання, з урахуванням відмінностей у періодах вчиненого правопорушення. Втім, є відмінності у колі суб`єктів, на яких вони поширюються, та в умовах звільнення від відповідальності. Норми пункту 69 Перехідних положень ПК України в редакції Закону від 3 березня 2022 року № 2118-IX. передбачали, що звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних надається платникам лише за умови подальшої реєстрації таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як, положення пункту 52-1 Перехідних положень ПК України передбачали безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН протягом періоду з 1 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину.

Враховуючи те, що обидва ці положення мають тотожні диспозиції, але відрізняються гіпотезами, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України застосовується під час карантинного мораторію, тоді як пункт 69.1 Перехідних положень ПК України застосовується після запровадження воєнного стану. Паралельне існування умов, за яких застосовуються обидва згадані положення, не виключає необхідності їхнього застосування за передбачених ними умов і обставин. Оскільки ці норми мають власні умови застосування, вони не конкурують між собою. Тому, пізніша дата прийняття пункту 69.1 Перехідних положень ПК України не виключає необхідності застосування пункту 52-1 Перехідних положень ПК України якщо існують відповідні умови ("карантинний" мораторій).

Обсяг прав та обов`язків особи в конкретній ситуації в результаті паралельного застосування обох норм має визначатися в такий спосіб, за якого особа не втрачає жодної з переваг, які надаються такій особі кожною із законодавчих норм. Якщо одна норма встановлює часткове звільнення від обов`язку, а інша - повне, то норма щодо повного звільнення поглинає своєю дією ту норму, яка за тих самих обставин закріплює лише часткове зменшення відповідного обов`язку. Якщо норма у конкретній ситуації встановлює менший обсяг прав, а інша, яка підлягає одночасному застосуванню, - більший обсяг, то особі має бути надано більший обсяг прав. Лише за таких обставин особі буде забезпечено обґрунтовані очікування на застосування відповідних наслідків у відповідній ситуації.

Водночас, з 27 травня 2022 року підпунктом 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України визначено, що:

- у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності;

- вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися.

З набуттям чинності Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Також законодавець з 27 травня 2022 року встановив конкретний перелік податкових накладних, за не реєстрацію яких у визначений законодавством строк, платник податків, що має можливість виконувати податкові обов`язки (тобто у визначеному підзаконним нормативно-правовим актом не підтвердив неможливість виконання обов`язків), підлягає відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Отже, особа підлягала відповідальності, якщо вона мала можливість виконувати обов`язки з реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (з урахуванням змін, що набрали чинності 3 січня 2023 року), що складені від 1 лютого до 31 травня 2022 року, і вона не зареєструвала їх в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Крім того, Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX відновив з 27 травня 2022 року зупинені з 7 березня 2022 року строки реєстрації податкових накладних.

Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX не визначив жодних нових окремих правил щодо реєстрації тих податкових накладних, граничний термін реєстрації яких настав до 23 лютого 2022 року.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX не була зупинена і дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення від відповідальності, як і не виключена така з ПК України».

Застосовуючи вказані правові висновки Верховного Суду до правовідносин, які становлять предмет розгляду цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими аргументи позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій з огляду на положення п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, оскільки податкові накладні, які наведені в акті перевірки та які зареєстровані з порушенням встановлених строків, фактично були зареєстровані в ЄРПН після 15 липня 2022 року.

Щодо аргументів позивача про не встановлення вини позивача у вчиненні податкового правопорушення як обов`язкового елементу складу податкового правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно із п.109.3 ст.109 ПК України у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, вказаною нормою права визначено вичерпний перелік податкових правопорушень, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності, за вчиненні таких правопорушень, є встановлення контролюючим органом вини особи.

В інших випадках, визначених ПК України, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини на контролюючі органи не покладено. У таких випадках підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно недотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Побідна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №520/22505/21 (постанова від 03.08.2023).

Таким чином, оскільки у спірному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності за порушення пункту статті 201 ПК України, то посилання позивача на необхідність встановлення вини як обов`язкового елементу складу податкового правопорушення, є безпідставними.

Щодо аргументів позивача про недотримання відповідачем процедури розгляду заперечень на акт перевірки, що свідчить про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп.86.7.2 п.86.7 ст.86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Підпунктом 86.7.3 ПК України передбачено, що платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

У спірному випадку встановленою, що заперечення на акт перевірки надійшли до ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшли 24.05.2023.

Запрошення на розгляду заперечень сформовано відповідачем 25.05.2023 та направлено на адресу позивача. Фактично вручено позивачу 07.06.2023 (а.с.55).

У свою чергу, фактично заперечення на акт перевірки були розглянуті контролюючим органом 02.06.2023.

Визначаючи вплив вказаних обставин на результати розгляду заперечень на акт перевірки і, як наслідок, вплив на обґрунтованість спірного податкового повідомленн-рішення рішення відповідача, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Саме по собі недотримання процедури розгляду заперечень на акт перевірки чи інших процедурних питань не повинно породжувати правових наслідків для дійсності податкового повідомлення-рішення, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Надаючи оцінку тому, чи вплинуло несвоєчасне повідомлення позивача про розгляд його заперечень на акт перевірки на результати прийняття рішення на підставі такого акту, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що несвоєчасне повідомлення позивача не могло вплинути на результати розгляду заперечень, оскільки такий результат залежав не від фізичної присутності уповноваженої особи під час розгляду заперечень, а від позиції позивача та його аргументів, які були наведені в запереченнях на акт перевірки та яким контролюючим органом надавалася оцінка на предмет їх узгодженості з вимогами чинного податкового законодавства.

Крім цього, на переконання суду апеляційної інстанції, відсутність особи під час розгляду її заперечень на акт перевірки не позбавляє особу спростовувати позицію контролюючого органу, яку сформовано за результатами розгляду таких заперечень, у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

З цих підстав суд апеляційної інстанції не приймає до уваги наведені позивачем аргументи щодо порушення відповідачем процедури, як підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, аргументи позивача, з якими останній пов`язував незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор Ленд» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №160/22223/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 16.04.2024

Повне судове рішення складено 17.04.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

Джерело: ЄДРСР 118430891
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку