ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2024Справа № 910/2732/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ», м. Київ

про стягнення 840 331,92 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч п.8.1 Правил приймання стічних вод абонентів в систему каналізації міста Києва, які затверджено розпорядженням №1879 від 12.10.2011 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачем в період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснювався скид стічних вод без умов на скид.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2732/24. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, судом було визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Наразі, суд зауважує, що ухвалою від 11.03.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, заперечень з приводу розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не заявив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як встановлено судом станом відповідачем зареєстровано електронний кабінет в підсистемі електронний суд. Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлено до електронного кабінету відповідача 11.03.2024, а отже, кінцевим строком подачі відзиву на позов було 26.03.2024.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2022 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» (споживач) було укладено договір №01098/5-05 на послуги водопостання та водовідведення, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (надалі Правила №65).

За умовами п. 2.1. договору №01098/5-05 від 24.09.2022 постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна» та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Згідно з п. 2.2. договору №01098/5-05 від 24.09.2022 абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п.21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (3.1., 3.3. договору №01098/5-05 від 24.09.2022).

Відповідно до п. 3.5 договору №01098/5-05 від 24.09.2022 абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1. договору №01098/5-05 від 24.09.2022).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання зазначеним нормативно-правовим актом законної сили) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №01098/5-05 від 24.09.2022 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як вказує позивач, 21.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» лист-попередження від 06.09.2022, в якому вказано про порушення споживачем п.3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п.7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення. З огляду на наведене, постачальником висунуто вимогу про сплату п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення за здійснення у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 скиду стічних вод без умов на скид, а саме 840 331,92 грн.

Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відповідачем виконано не було, плату за скид у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 стічних вод без умов на скид не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті від обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". При цьому, суд виходить з такого.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням №1879 від 12.10.2011 затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Означені Правила встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Ці Правила є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Означеним фактично спростовуються твердження відповідача у заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження щодо нерозповсюдження нормативно-правових актів, на які посилається позивач, на відповідача.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 N 1879 було затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва. Означене розпорядження зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 17 жовтня 2011 р. за N 44/903.

Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження). Означеним фактично спростовуються твердження відповідача у заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження щодо нерозповсюдження нормативно-правових актів, на які посилається позивач, на відповідача.

Згідно з пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва абоненти зобов`язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Пунктом 3.3.1 Правил передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі умови на скид згідно з додатком 2.

Згідно п.7.10 Правил при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва).

Як зазначає позивач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва відповідач у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без отримання умов на скид, а отже сплаті підлягає п`ятикратний розмір тарифу на послугу з водовідведення.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Проте, всупереч викладеного вище, відповідачем обставини порушення вимог Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва спростовано не було, доказів наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 умов на скид стічних вод не надав. До того ж, судом було встановлено, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву у справі.

Як було встановлено вище, з огляду на виявлення позивачем порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва з боку відповідача, 21.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» лист-попередження від 06.09.2022, в якому вказано про порушення споживачем п.3.3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п.7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення. З огляду на наведене, постачальником висунуто вимогу про сплату п`ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення за здійснення у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 скиду стічних вод без умов на скид, а саме 840 331,92 грн.

Наразі, відповідачем належними та допустимими доказами обґрунтованості поданого позивачем розрахунку не спростовано.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку плати за скид відповідачем стічних вод без умов на скид у період з 01.03.2019 по 23.02.2022, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» про стягнення заборгованості за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК ІНВЕСТ» (

04073, місто Киів, проспект Степана Бандери, будинок 17/1, ЄДРПОУ 31175958) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-А, ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за скид стічних вод без умов на скид в розмірі 840 331,92 грн та судовий збір в розмірі 12 604,98 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 17.04.2024.

Суддя В.В. Князьков