open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Постанова

Іменем України

16 квітня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/6652/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2023 року

та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2023 року про відмову в ухваленні додаткового рішення

у цивільній справі №359/9863/22 Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання незаконним та скасування рішення комісії

У С Т А Н О В И В:

19 грудня2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариство, ДТЕК) про визнання незаконним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом №039 від 19.05.2021, щодо визначення обсягу електричної енергії, необлікованої внаслідок порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії.

В обґрунтування позову зазначили, що їм на праві спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок, об`єкт). 22 березня 2021 року працівниками ДТЕК за адресою житлового будинку проведено перевірку дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), за результатами якої складено акт про порушення №К046255 від 22.03.2021. Вони не були присутніми під час проведення перевірки та не отримували акт про порушення. 19 травня 2021 відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення від 22.03.2021, за результатами якоїгоухвалено оспорюване рішення комісії, оформлене протоколом №039 від 19.05.2021.

Вказували, що відповідачем не було дотримано порядку проведення засідання комісії у термін, визначений в абзаці 6 пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, згідно якого засідання комісії мало б відбутися не раніше 26.05.2021, тобто по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу повідомлення про проведення засідання комісії, але відповідачем засідання проведено 19.05.2021 та прийнято оспорюване рішення.

Посилаючись на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення засідання комісії у термін, визначений в п. 8.2.6. ПРРЕЕ, внаслідок чого мало місце порушення їх прав бути присутніми під час засідання комісії та процедурного порядку розгляду акту про порушення, просили позов задовольнити.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2023 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2023 року відмовлено позивачам в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, а саме щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, ухваленого без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що за необліковане використання електричної енергії повинна відповідати особа, з якою укладено договір про надання послуг з постачання електричної енергії, та яка з дозволу власників користується будинком, оскільки не врахував, що позивачі є власниками будинку, а згідно ст. 316-319 ЦК України власність зобов`язує.

Також як на підставу скасування рішення відповідач посилався на те, що позивачами не надано належних та допустимих доказів про не дотримання ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вимог ПРРЕЕ під час складення та розгляду акту про порушення, як необхідної передумови для скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення.

Звернув увагу, що аналіз пункту 8.2.6 Глави 8.2. Розділу VIII ПРРЕЕ свідчить про те, що присутність споживача чи уповноваженої ним особи на засіданні комісії є правом, а не обов`язком.

За наведених обставин просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 13.12.2023 позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача - Гайдаманчук О. В. в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача підтримав з підстав, викладених в ній, та просив задовольнити.

Представник позивачів - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача на рішення суду заперечувала, просила залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Апеляційну скаргу позивачів просила задовольнити.

Колегія суддів вислухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, та дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , та стороною договору про надання послуг є ОСОБА_6 , який допустив порушення на об`єкті, а тому саме він як споживач повинен відповідати за порушення правил ПРРЕЕ та відшкодовувати збитки.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов за неповного з`ясування обставин справи та у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, з наступних підстав.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. 56-58, 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №312.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем і передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

За приписами статей 316-322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, і не може використовувати право власності на шкоду правам та інтересам суспільства. Власність зобов`язує. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник майна повинен відповідально здійснювати свої правомочності власника, не завдаючи шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, що презюмує обов`язок власника слідкувати за станом свого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у справі спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Крім того, в пункті 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 16.12.2015 №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання" роз`яснено, що у вирішенні спорів про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об`єктів електроенергетики, та визначенні особи, яка є споживачем та належним відповідачем у спорі, судам слід виходити з приписів положень ст. 319, 322 ЦК України та враховувати, що відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна.

Сукупний аналіз наведених положень вказує на те, що саме на власника майна покладається тягар відповідальності перед енергопостачальником за порушення нормативно-правових актів у сфері енергетики та комунальних послуг, а також у разі завдання збитків внаслідок розкрадання електричної енергії.

Також з аналізу наведених положень слідує, що кожен із співвласників майна, незалежно від свого місця реєстрації та фактичного проживання, наявності укладеного з ним договору про надання житлово-комунальних послуг повинен нести обов`язок по їх оплаті та нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, власник майна є відповідальною особою за порушення ПРРЕЕ.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №254387696 від 26 квітня 2021 року, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з 27 червня 2018 року належить на праві спільної часткової власності позивачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 (а. с. 13-15).

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував вищевказаних норм матеріального права та як наслідок дійшов помилкового висновку про задоволення позову з тих підстав, що відповідальною особою за порушення ПРРЕЕ є особа, з якою було укладено договір про надання послуг з постачання електроенергії до набуття позивачами права власності на об`єкт нерухомості, а покладення такого обов`язку на власників майна буде суперечити засадам справедливості, добросовісності та розумності.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в силу вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.

Як вже вказувалося вище, позивачі є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де 22 березня 2021 було виявлено самовільне підключення з порушенням схеми обліку.

Так, під час рейдової перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за адресою: АДРЕСА_1 , що проводилася згідно п. 8.4.2 ПРРЕЕ, виявлено порушення, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем АВВГ 4X6 шляхом врізання кабелю у живлячу дооблікову лінію АВВГ 4X35 (в живлячу лінію врізано дообліковий клемник живильного кабелю відходить АВВГ 4X6 до котельної приміщення). Самовільне підключення виконано приховано, виявити яке при контрольному огляді можливості не було. Для виявлення місця безоблікового підключення необхідно зробити частковий демонтаж будівельних конструкцій в підвальному приміщенні (демонтувати частину вагонки на стіні у підвалі). При включенні навантаження імпульси відсутні, лічильний механізм розрахункового лічильника не враховує електричну енергію, покази лічильника не змінюються - спожита електроенергія не враховується. Порушення продемонстровано споживачу».

Вказане порушення було зафіксовано Актом про порушення №К046255 від 22.03.2021. З даного Акту вбачається, що під час перевірки був присутній ОСОБА_6 , який і допустив працівників Товариства на об`єкт перевірки. В акті також міститься відмітка про те, що ОСОБА_6 ознайомлений з даним Актом про порушення, про що поставив свій підпис.

В акті про порушення зазначена дата та час засідання комісії на 26.04.2021, з яким ОСОБА_8 ознайомлений під підпис. В графі Акту "Зауваження до складеного акта" ОСОБА_6 зазначив: "Проти перенесення електролічильника не заперечую, але за кошти енергокомпанії".

У Додатку №1 до Акта про порушення №К046255 від 22.03.2021 міститься графічне зображення самовільного підключення та схеми безоблікового споживання електричної енергії, а також позначено місце самовільного підключення на зображенні. Зазначений Додаток №1 також підписано ОСОБА_6 без зауважень.

Підпис ОСОБА_6 в Акті свідчить про його ознайомлення зі змістом Акту та датою проведення комісії (жодних заперечень та/або посилання не те, що він не є власником домоволодіння, де було виявлено порушення, заявлено не було).

26 квітня 2021 року за участі ОСОБА_8 відбулося засідання комісії по розгляду акту №К046255 від 22.03.2021, на якому останній надав пояснення та повідомив про наявність інших співвласників житлового будинку, а саме позивачів. На підставі цього комісією було вирішено, з метою з`ясування додаткових обставин, а саме для запрошення власників будинку, перенести розгляд засідання комісії на 19.05.2021. Протокол комісії від 26.04.2021 №242 підписано ОСОБА_6 без зауважень.

28 квітня 2021 року ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" рекомендованим листом надіслало позивачам лист-запрошення на засідання комісії 19.05.2021 по розгляду Акту про порушення №К046255 від 22.03.2021.

19 травня 2021 року відбулося засідання комісії з розгляду вказаного акту про порушення, за участі ОСОБА_6 та за відсутності позивачів. За результатами засідання комісії ухвалено рішення, яке оформлено протоколом №039. Згідно прийнятого рішення акт підлягає розрахунку згідно п. 8.4.13 ПРРЕЕ, обсяг електричної енергії необлікованої внаслідок порушення цих Правил становить 67656 кВт.год., нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 213 191,69 грн.

Протокол комісії, розрахунок до акту про порушення №К046255 направлено на адресу позивачів та отримано ними, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

В пункті 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, в тому числі можуть вирішуватися судом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі посилалися на те, що засідання комісії, за результатами проведення якої прийнято рішення та яке оформлене протоколом №039 від 19.05.2021, проведено з порушенням ПРРЕЕ, а саме абзацу 6 пункту 8.2.6 Правил. На думку позивачів, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" всупереч п. 8.2.6 ПРРЕЕ провело засідання до спливу 30 календарних днів від дати направлення їм повідомлення про засідання комісії, а саме 19.05.2021, тоді як засідання комісії мало б відбутися не раніше 26.05.2021.

Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи позивачів, з наступних підстав.

Абзацом 5 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ (тут і далі в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Згідно абзацу 6 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Верховний Суд в своїх постановах по справах №916/2504/18 та №906/941/18 зазначив, що перебування на об'єкті позивача особи, яка має доступ до закритих приміщень споживача, допустила представників енергопостачальної організації на об'єкт для проведення перевірки, не може вважатися неуповноваженою особою.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 , який допустив представників відповідача до об'єкта для здійснення перевірки на дотримання вимог ПРРЕЕ, а отже фактично є представником позивачів, як споживачів енергетичних послуг, був присутнім під час проведення перевірки, постановив свій підпис в Акті про порушення та не відмовлявся від його отримання Акту про порушення.

Також матеріалами справи підтверджується, що лише під час засідання комісії 26.04.2021 ОСОБА_6 повідомив про те, що власниками будинку є позивачі і не заперечував відкладення засідання комісії на 19.05.2021 з метою їх інформування.

З наведеного слідує, що Товариством було дотримано порядок повідомлення споживачів - позивачів, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, про що свідчить отримання ОСОБА_6 . Акту про порушення та його особиста участь під час проведення засідання комісії по розгляду даного акта.

Крім цього, абз. 7 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення).

Як вбачається з наведеного, положення абзаців 5 та 6 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ дає підстави дійти висновку, що строки проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення прямо залежать від дій споживача, спрямованих на отримання чи відмову в отриманні повідомлення про дату й час засідання комісії.

При цьому, варто звернути увагу, що положення абз. 7 пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ є імперативними по відношенню до строків розгляду оператором системи акта про порушення (протягом 60 календарних днів від дня його складення).

Отже, підсумовуючи викладене, належними у справі доказами підтверджується, що споживачів (позивачів) було повідомлено про дату, час та місце проведення засідання комісії під підпис, чим спростовуються доводи позивачів про недотримання Товариством порядку повідомлення споживача про проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення.

Таким чином аргументи позивачів щодо позбавлення їх права захищати свої права та інтерес, відстоювати свою позицію на засіданні комісії є необґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачі зверталися із скаргою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), яка в свою чергу підтвердила відсутність порушень зі сторони Товариства при складанні та розгляду Акту про порушення №К046255 від 22.03.2021.

Так, у листі №401/20.3/8-22 від 18.01.2022 на звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . НКРЕКП, окрім іншого, зазначила, що ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" дотримано вимог пункту 8.2.6 Глави 8.3 Розділу VIII ПРРЕЕ під час розгляду Акта та розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту було виконано Товариством відповідно до Глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ (а. с. 88-89).

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2023 року про відмову в задоволенні заяви позивачів про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 16.04.2018 у справі №923/631/15.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Бориспільського районного суду Київської області від 17.11.2023 та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, то й ухвала додаткового розгляду, якою судом першої інстанції відмовлено позивачам в ухваленні додаткового рішення, втрачає силу як невід`ємна частина судового рішення від 17.11.2023.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги позивачів на ухвалу суду від 13.12.2023 правового значення не мають і не приймаються до уваги колегією суддів.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду то за приписами ч. 13. ст. 141 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №2010768295 від 21.12.2023 ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488,60 грн (а. с. 178).

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, то з позивачів на користь "ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 488,60 грн, по 496 грн 20 коп. з кожного.

Крім того, враховуючи, що за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір в повній сумі 4 465,80 грн, то з позивачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 977,20 грн, по 992 грн 40 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 379, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2023 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання незаконним та скасування рішення комісії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати зі сплати судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська

Джерело: ЄДРСР 118403888
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку