УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа №990/116/24

адміністративне провадження № П/990/116/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О.П.

судді: Єзеров А.А., Коваленко Н.В., Кравчук В.М., Чиркін С.М.

перевіривши матеріали позовної заяви Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

10.04.2024 до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 12.03.2024 №716/0/15-24 «Про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14 червня 2023 року №120дп-23 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісія дійшла обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягав у неналежному виконанні ним службових обов`язків у кримінальному провадженні №42021070000000396, з огляду на відсутність контролю з боку прокурора у виконанні слідчим його доручення від 24.04.2022, надання прокурором неналежної оцінки законності проведеним процесуальним діям з відкриття матеріалів досудового розслідування, відповідно, прийняття необґрунтованого рішення пов`язаного із затвердженням обвинувального акта та його скерування до суду поза межами строків досудового розслідування; безпідставне відстоювання у суді необґрунтованої позиції щодо законності прийнятого рішення.

В свою чергу, оскаржуваним рішенням Вища рада правосуддя скасувала рішення Комісії про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_1 , дійшовши висновку про порушення Комісією визначеного ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» строку притягнення прокурора до відповідальності, а також порушення визначеного ч. 9 ст. 46 зазначеного Закону строку складення висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Позивач покликається на те, що висновки Вищої ради правосуддя, наведені в оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсності. При цьому саме оскаржуване рішення є невмотивованим. Відсутність аргументованих висновків в оскаржуваному рішенні Вищої ради правосуддя відповідно до чинного законодавства України, свідчить про прийняття рішення на підставі припущень, з викривленим трактуванням фактичних обставин та фактично узаконює всі порушення допущенні ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що Вища рада правосуддя порушила його права, оскільки скасувала законне та обґрунтоване рішення, ухвалене Комісією, яким встановлено вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та наявність підстав для притягнення зазначеного прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, Суд виходить з наступного.

Відповідо до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, звернення суб?єкта владних повноважень з позовом до адміністративного суду має свої особливості, які полягають в тому, що таке право має бути передбачено безпосередньо в Конституції чи законах України.

Відсутність в Конституції чи законах України таких повноважень означає, що такий суб?єкт владних повноважень не може звертатись з таким позовом до суду.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора.

Відповідно до статті 44 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

Згідно з частиною 1 статті 73 Закону №1697-VII органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.

Повноваження відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження передбачені статтею 77 Закону №1697-VII, серед яких відсутнє повноваження на оскарження рішень Вищої ради правосуддя.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, мають цей прокурор та скаржник, якщо таке рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою.

Таким чином, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів не наділена повноваженнями звертатись до суду з позовами про скасування рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарги на її рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2021 у справі № 9901/286/20 дійшла наступних висновків:

«…оскільки Офіс не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВРП про звернення до Генерального прокурора щодо виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності судді, то рішення в оскаржуваній частині не може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням Офісу.

…поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.».

Відповідно пункту 1 частини 1 статі 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин та сформованої судової практики, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і взагалі в судовому порядку, у зв?язку з чим у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статі 170 КАС України.

Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук

С.М. Чиркін