СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22029/23

пр. № 2-а/759/25/24

16 квітня 2024 року м.Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДМС України Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області, ОСОБА_2 у якому просить скасувати постанову серії ПН МКМ № 013902 від 03.11.2023 року по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та стягнути судовий збір за рахунок бюджетний асигнувань.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 03.11.2023 року уповноваженою посадовою особою Державної міграційної служби України Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області заступником начальника ЦМУ ОСОБА_2 стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення ПН МКМ 013902 за ч.2 ст. 203 КУпАП України (фактично постанова винесена 07.11.2023 року, оскільки протокол про адміністративне правопорушення ПР МКМ 0139952 за ч.2 ст. 203 КУпАП складений уповноваженою посадовою особою Державної міграційної служби України Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області головним спеціалістом Мардановим Р.Я. огли, який повідомив що постанова буде складена та вручена заступником начальника ЦМУ ОСОБА_2 07.11.2023 року через відсутність до цього часу ОСОБА_2 ), якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. Відповідно до постанови встановлено, що він громадянин Республіки Білорусь порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 . Однак вказана постанова не відповідає фактичним обставинам справи та не відповідає вимогам законодавства України, оскільки він є громадянином республіки Білорусь, що підтверджується паспортом громадянина республіки Білорусі РР0188860 ідентифікаційний номер згідно до паспортних відомостей НОМЕР_1 , до території України прибув легально через встановлений прикордонний пункт перетину через державний кордон України, фактично мешкає в Україні з 2002 року на підставі имчасової посвідки на проживання, а з 31.03.2004 року на підставі посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 (безстроково) зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , яку видано УГІРФО ГУ МВС України в м. Києві. 15.04.2002 року він під час перебування в Україні офіційно звернувся до державної податкової служби, де йому було присвоєно РНОКПП НОМЕР_3 . 08.08.2014 року між нам та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб та вони разом мешкають за адресою своєї реєстрації. З моменту перебування на території України здійснював догляд за рідною тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мала вади здоров`я та потребувала стронього догляду та 06.02.2023 року вона померла, похованням також опікувався він. В теперішній час опікується та здійснює догляд за своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , яка інвалід з дитинства та страждає на тяжні хронічні та психічні захворювання. Він має нерухомість у власності за адресою реєстрації та фактичного проживання, офіційно працевлаштований, займається волонтнерською діяльністю та має чітку проукраїнську позицію, про що обізнані органи органи державної влади республіки Білорусь і у разі повернення до Білорусії загрожує фізичною розправою над ним та примусовою мобілізацією до лав збройних сил країни агресора.

Ані в протоколі, ані в постанові не має жодних посилань про скасування посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 (безстроково) на інших документально підтверджених доказів які прямо або опосередковано підтверджують склад адміністративного правопорушення ч. 2 ст. 203 КУпАП. Складанням протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відносно нього було порушено процедуру, що включає дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не враховоно його фактичних пояснень, завперечень, натомість спотворено зміст та вказано що він має обставини, що пом`якшують його відповідальність у вигляді щорого розкаяння особи, відповідачем не надано жодних документів якими відмовлено в його вимогах про які він зазначив в своїх письмових пояснення, не надано жодних доказів на спростування наведених вище висновків викладених в постанові. У відношенні нього 03.11.2023 року адміністративний протокол було складено о 12:30 год., розгляд справи призначений на 03.11.2023 року о 12:50 год. тобто майже одразу після складання протоколу (уповноважена особа що його склала навіть не звертаючи увагу на письмові заперечення в ньому, відмітку про незгоду з протоколом та бажання його особистої участі в розгляді та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності з його участю, оскільки мав намір надавати пояснення та докази своєї невинуватості), а отже без надання можливості реалізувати право на захист. Також в протоколі та постанові вказано, що він бува виявлений за адресою АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, що не відповідає дійсності, оскільки приблизно о 13:00 год. 02.11.2023 року він отримав дзвінок за своїм мобільним номером телефону від ОСОБА_6 який представився співробітником державної міграційної служби і повідомив про необхідність явки 03.11.2023 року за адресою: м.Київ, вул. Ольгинська, 3 , каб. 310 на 11:00 год., куди він добровільно, самостійно прибув, про що свідчить відмітка в журналі відвідувачів, спростовується адреса виявлення і його поясненнями від 03.11.2023 року. Крім того, постанову було складено державною мовою, яку він не розуміє, відомостей про залучення перекладача для належної участі у розгляді адміністративної справи в матеріаллах справи також відсутні.

Отже вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в його діях того складу адміністрвтивного правопорушення, який зазначено в оскаржуваній постанові та порушено процедуру розгляду справи, не надано належних на допустимих доказів на підтвердження правомвірності дій по ухваленню постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, дотриманню порядку цієї постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, порядку розгляду справи за його участю, у зв`язку з чим наполягає на скасуванні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 03.11.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 17-18).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 20-21).

24.11.2023 року на адресу відповідачів (вказану у позовній заяві позивачем) направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2023 року та позовну заяву з додатками, 05.01.2023 року до суду повернувся конверт з відмуткою "за закінченням терміну зберігання".

09.01.2024 року на адресу відповідачів (вказану у позовній заяві позивачем) повторно направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2023 року та позовну заяву з додатками, 19.02.2023 року до суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

21.02.2023 року на адресу відповідача (встановлену судом з відкритих джерел інтернету) повторно направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2023 року та позовну заяву з додатками та 25.03.2024 року вищезаначене поштове відправлення вручено, однак відповідачі не скористались правом подачі письмового відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.11.2023 року державною міграційною службою України Ценірального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області заступником начальника ЦМУ ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПН МКМ 013902 за ч.2 ст. 203 КУпАП України (а.с. 6).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПН МКМ 013902 від 03.11.2023 року "03.11.2023 року о 12:30 год. за адресою: м.Київ, вул. Ольгинська, буд. 3 виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 " (а.с. 7).

Відповідно поспорта громадянина республіки Білорусь ОСОБА_1 , сторінка НОМЕР_4 наявний штамп "Постійне проживання, країна Україна" (а.с. 8-9).

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2013 року №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1654/24186, передбачає, що: особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування (п.1.3. інструкції).

Згідно п. 2.1. вищевказаної інструкції, уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

Отже, з огляду на вищевказане, вбачається, що протокол та оскаржувана постанова були складені уповноваженими на те особами.

Відповідно до змісту п.п. 3.3 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.203 КУпАП, розглядаються протягом доби з дня одержання уповноваженою посадовою особою протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи.

Як зазначено в протоколі ПН МКМ 013902 від 03.11.2023 рокурозгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03.11.2023 року о 12:50 год. В графі "прошу справу про адміністративне правопорушення розглянути без моєї участі" перекреслено та вказано "за моєю участю, з протоколом не згоден" (а.с. 7).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Стаття 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА № 92594055 від 01.05.2023 року ОСОБА_1 зареєтрований з 13.04.2004 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

08.08.2014 року громадянин республіки Білорусь ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 08.08.2014 року (а.с. 13).

Згідно тимчасової посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_6 від 31.03.2004 року ОСОБА_1 , громадянин Білорусі, 2002 році приїхав на Україну з Бєлорусі, місце прописки: АДРЕСА_2 , посвідка дійсна "Безстроково", підстава видачі ЗУ "Про імміграцію" (а.с. 10).

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст. ст. 9, 33 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Положення ст. 280 КУпАП зобов`язують орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Водночас, відповідачем не подано доказів, що були підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150, іноземець або особа без громадянства та приймаюча сторона для продовження строку перебування в Україні подають письмові звернення не пізніш як за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжено.

Відповідно до Указу Президента України № 64, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, в період воєнного стану в Україні тимчасово обмежено гарантоване статтею 33 Конституції України право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, на свободу пересування.

Окрім того посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області при накладенні адміністративного стягнення не було враховано прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21.10.2022 № 1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», яка визначає, що посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 р., підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в`їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов`язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Водночас, відповідачем не надано доказів щодо того, що його посадовими особами під час з`ясування усіх обставин вчиненого правопорушення, досліджувалися питання, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема доказів проведення відповідачем службової перевірки за фактом безпідставного на думку міграційного органу оформлення та видачі позивачу посвідки на постійне проживання, а також не містять відомостей щодо прийняття рішення про скасування посвідки на постійне проживання або визнання її недійсною.

У той же час, приймаючи спірне рішення ДМС України Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київській області, не враховано й те, що на підставі посвідки на постійне проживання позивач тривалий час проживає на території України.

Відповідач не виконав в повній мірі свій обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій, а відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення є невмотивованою та необґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247, ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 77, 194, 245-246, 250, 251, 268, 272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ № 013902 від 03.11.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 203 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено 16.04.2024 року.

Суддя: Ю.О. Твердохліб