П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7734/23

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

04 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Мариніної М.О.,

представника відповідача: Зотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Акт №3/2 спеціального розслідування нещасного випадку від 02 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 15 січня 2021 року, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, з урахуванням висновків суду;

- стягнути з держави в особі Головного управління Національної поліції в Житомирській області через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду в розмірі 1000000 грн., завдану протиправними діями службових осіб органів державної влади - ГУНП в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано акт від 02.03.2023 №3/2 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції ОСОБА_2 ;

- зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.2021 з капітаном поліції ОСОБА_2 , та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422 та з урахуванням із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи та висновків суду;

- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень);

- в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, сторони подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять суд: позивач - скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити; відповідач - скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що тривалі протиправні дії відповідача у процесі проведення неналежним чином спеціального розслідування смерті його сина зумовили виникнення у позивача розладів здоров`я, які потребують довготривалого відновлення та лікування. Тому, позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення вимог про стягнення на з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ГУНП в Житомирській області під час складання акту №3/2 від 02.03.2023 форми Н-1 (НПВ) (нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) дотримано вимоги Порядку №705, а тому є законодавчо обґрунтованим та правомірним. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено заподіяння ОСОБА_1 моральних чи фізичних страждань або втрат майнового характеру.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи своєї апеляційної скарги та просили суд задовольнити її, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є батьком капітана поліції ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), який проходив службу на посаді заступника начальника відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіо сервісів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

15 січня 2021 року о 19:40 ОСОБА_2 , проїжджаючи на автомобілі марки «Volkswagen Polo» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який належить його батьку ОСОБА_1 , через Чуднівський міст у місті Житомирі потрапив в дорожньо-транспорту пригоду, внаслідок якої трагічно загинув.

15 січня 2021 року за вказаним фактом слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62021240000000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України.

27 липня 2021 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, про що прийнято відповідну постанову. Крім того, за вказаним фактом ГУ НП в Житомирській області проведено службове розслідування та складено акт спеціального розслідування нещасного випадку від 10 вересня 2021 року №10 за формою Н-1 (ПВ), відповідно до висновків якого нещасний випадок зі смертельним наслідком стався з капітаном ОСОБА_2 в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

В подальшому, на вимогу листа Департаменту управління майном Національної поліції України від 11 жовтня 2021 року №5337/31/02-2021 «Про скасування акту спеціального службового розслідування», у зв`язку з виявленими порушеннями Порядку №705 наказом ГУ НП в Житомирській області від 21 жовтня 2021 року №1156 скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку від 10 вересня 2021 року №10 та призначено за вказаним фактом повторне спеціальне розслідування нещасного випадку. За наслідками проведення такого розслідування 12 листопада 2021 року складено акт за формою Н-1/НПВ № 10/1. Відповідно до його висновку нещасний випадок зі смертельним наслідком стався з капітаном ОСОБА_2 в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків.

Не погоджуючись із такими висновками розслідування нещасного випадку, ОСОБА_1 оскаржив акт розслідування від 12.11.2021 №10/1 в судовому порядку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі №240/2547/22, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано акт №10/1 спеціального розслідування нещасного випадку від 12 листопада 2021 року, а також зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 15 січня 2021 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422. При цьому, з мотивувальної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі №240/2547/22 слідує, що під час розгляду цієї справи суд встановив, що висновок експерта від 10 червня 2020 року №СЕ-19\106-21/5697-ІТ, який враховувала спеціальна комісія, дійшовши висновку, що організаційною причиною нещасного випадку є порушення вимог безпеки під час експлуатації автомобільного транспорту ОСОБА_2 , в матеріалах спеціального розслідування відсутній, а його дата не відповідає даті нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 15 січня 2021 року. З огляду на викладене, суд в своєму рішенні вказав, що висновок спеціальної комісії про вчинення ОСОБА_2 діяння, яке є адміністративним правопорушенням, а саме порушення Правил дорожнього руху України, є таким, що не ґрунтується на здобутих під час спеціального розслідування нещасного випадку доказах. Крім того, суд звернув увагу, що матеріали спеціального розслідування не містили інформації про те чи був ОСОБА_2 пристебнутий під час руху транспортного засобу, а тому дійшов висновку про неналежне виконання спеціальною комісією покладених на неї пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №705 обов`язків.

Водночас, в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року оцінюючи доводи відповідача про те, що подія трапилася 15.01.2021 о 19.40 год., тобто після завершення робочого дня, та про те, що ОСОБА_2 керував власним транспортним засобом, а не службовим, апеляційний суд зазначив, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 виїхав з центру міста у бік поліцейської станції №1 для її обстеження, коли з ним стався нещасний випадок, що підтверджує факт виконання ним службових обов`язків.

На виконання судового рішення у справі №240/2547/22 Головне управління Національної поліції у Житомирській області видало наказ від 30.01.2023 №120, яким скасувало акт спеціального розслідування нещасного випадку від 12.11.2021 акт №10/1 за формою Н-1/НПВ та призначило за фактом загибелі капітана поліції ОСОБА_2 повторне службове розслідування.

За результатами проведеного на виконання рішення суду повторного службового розслідування нещасного випадку Головне управління Національної поліції у Житомирській області склало акт від 02.03.2023 №3/2 за формою Н-1/НПВ, в якому зазначило, що в ході розслідування було встановлено наступні обставини, за яких стався нещасний випадок:

«15 січня 2021 року заступник начальника відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіосервісів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_2 на виконання вимог протоколу наради керівників підрозділів превентивної діяльності головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві від 17.09.2020 № 14, з метою забезпечення належних умов несення служби поліцейськими офіцерами громади ГУНН в Житомирській області, в рамках проекту «Поліцейський офіцер громади», упродовж дня на території м. Житомира і Житомирської області проводив обстеження поліцейських станцій щодо технічної можливості їх підключення до Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП), а також встановлення та налаштування комп`ютерної, оргтехніки, систем відеоспостереження.

Цього ж дня капітан поліції ОСОБА_2 на автомобілі марки «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_2 , який належить його батьку ОСОБА_1 , виїхав з центру міста у бік поліцейської станції № 1, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 98, для її обстеження. О 19:40 проїжджаючи через Чуднівський міст транспортний засіб під керуванням капітана поліції ОСОБА_2 виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося бокове зіткнення з тролейбусом, бортовий №1045, який рухався у зустрічному напрямку за маршрутом № 15-А (Селецька-Гідропарк), під керуванням водія ОСОБА_3 . На момент ДТП водії були тверезі та мали усі необхідні документи на право керування транспортними засобами.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій легкового автомобіля «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_2 , капітан поліції ОСОБА_2 загинув. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 16.01.2021 № 85 смерть капітана поліції ОСОБА_2 наступила внаслідок гострої крововтрати та перелому ребер з розривом аорти. Відповідно до листа Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради від 26.01.2021 №445 при судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_2 етиловий та інші спирти не виявлено.

За вказаним фактом слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого y м. Хмельницькому, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62021240000000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого). Однак, на підставі постанови від 27 липня 2021 року вказане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

У вищезазначеній постанові про закриття кримінального провадження було вказано та враховано при її прийнятті, що згідно з висновком експерта за результатами судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди у дані дорожній обстановці водієві автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 необхідно було діяти відповідно до вимог пп. 10.1; 11.4; дорожній знак 3.29: дорожня розмітка 1.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, при заданому комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України. Оцінити дії водія щодо вимог дорожнього знаку 3.29 не представляється можливим у зв`язку з відсутністю даних щодо швидкості руху автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Отже, згідно з висновком експерта в наведених дорожніх умовах, при заданих вихідних даних, з технічної точки зору в причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП знаходиться рух автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху, коли водій тролейбуса марки «ЗИУ-9», інвентарний номер 1045, ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення».

Крім того, відповідно до змісту оскаржуваного акту від 02.03.2023 №3/2 за формою Н-1/НПВ під час проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном поліції ОСОБА_2 , комісією Головного управління Національної поліції у Житомирській області було відібрано пояснення у заступника начальника управління - начальник відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео, аудіоресурсів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , який є безпосереднім керівником капітана поліції ОСОБА_2 .

У своїх поясненнях капітан поліції ОСОБА_4 повідомив, що 15 січня 2021 року капітан поліції ОСОБА_2 спільно із лейтенантом поліції ОСОБА_5 на виконання вимог протоколу наради керівників підрозділів превентивної діяльності Головних управлінь Національної поліції в областях та м. Києві від 17.09.2020 №14, з метою забезпечення належних умов несення служби поліцейськими офіцерами громади ГУНП в Житомирській області, в рамках проекту «Поліцейський офіцер громади», упродовж дня на території м. Житомира проводили обстеження поліцейських станцій щодо технічної можливості їх підключення до Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП), а також встановлення та налаштування комп`ютерної, оргтехніки, систем відеоспостереження. В цей день, вищезазначені працівники здійснювали обстеження поліцейських станцій № 14, 16, 18 (вулиця Вітрука, 42/7), № 19 (вулиця Шевченка, 107), № 11 (вулиця Шевченка, 41), № 12 (вулиця В. Бердичівська, 87) та № 1 (вулиця Чуднівська, 98) на службовому автомобілі ВАЗ 2104 (номерний знак НОМЕР_4 ) під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 . Після здійснення обстеження поліцейської станції № 12 працівниками було виявлено технічні проблеми зі стартером автомобіля, про що вони повідомили капітана поліції ОСОБА_4 особисто. Зважаючи на наближення закінчення робочого дня та того, що необстежена поліцейська станція № 1 знаходиться в попутному до напрямку місця проживання капітана поліції ОСОБА_2 , останній запропонував капітану поліції ОСОБА_4 самостійно обстежити зазначену поліцейську станцію на власному автомобілі, після чого поїхати до місця свого проживання. Дану ініціативу було підтримано.

Під час спеціального розслідування нещасного випадку аналогічні за змістом пояснення надав старший інженер відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіосервісів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 .

Враховуючи висновки, викладені в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №240/2547/22, комісією з спеціального розслідування нещасного випадку було направлено запит до Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради щодо питання, чи був пристебнутий ременем безпеки під час ДТП капітан поліції ОСОБА_2 . У відповідь Обласне бюро судово-медичної експертизи повідомило, що об`єктивних судово-медичних даних, які б дозволили судити чи був пристебнутий ременем безпеки гр. ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди чи не був, при судово-медичній експертизі трупа виявлено не було. Крім того, не вдалося встановити даних обставин і під час відібрання пояснень у водія тролейбуса ОСОБА_3 , який повідомив, що не бачив чи був пристебнутий ОСОБА_2 ременем безпеки.

З урахуванням вищезазначених обставин комісія спеціального розслідування нещасного випадку встановила, що відповідно до Класифікатору, передбаченого в Додатку №6 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, видом події, яка призвела до нещасного випадку з капітаном поліції ОСОБА_2 , є подія під час руху транспортного засобу, а причиною, що призвела до настання нещасного випадку, є організаційна причина, а саме порушення ОСОБА_2 вимог безпеки під час експлуатації автомобільного транспорту. Відтак, за результатами спеціального розслідування в оскаржуваному акті від 02.03.2023 №3/2 за формою Н-1/НПВ комісією був зазначений наступний висновок: «Дисциплінарною комісією в діях капітана поліції ОСОБА_2 ознак дисциплінарних проступків, порушень вимог нормативно правових актів за результатами проведеного службового розслідування, не встановлено. Відсутні будь-які документи (наказ, доручення, розпорядження), які б дозволили капітану поліції ОСОБА_2 використовувати власний транспортний засіб у службових цілях, а також нещасний випадок стався близько 19:40 год., що є поза робочим часом ГУНП. Спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався з капітаном поліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків. ОСОБА_2 порушені вимоги Правил дорожнього руху України, а також ДТП сталася поза робочим часом».

Вважаючи, що висновки акту спеціального розслідування нещасного випадку від 02.03.2023 №3/2 за формою Н-1/НПВ є помилковими, а сам акт - протправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2694-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2694-ХІІ визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 Закон України №2694-ХІІ працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 22 Закону України №2694-ХІІ передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Згідно з абзацом 10 пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, Розслідування та облік нещасних випадків щодо осіб, зазначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, до яких відносяться й особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та поліцейські, здійснюються у порядку, визначеному міністерствами та іншими державними органами, в управлінні яких перебувають військові частини, установи, організації, заклади освіти та підрозділи, де проходять службу або утримуються такі особи.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» та абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, Міністерством внутрішніх справ України був прийнятий наказ від 05.10.2020 №705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі Порядок №705).

Відповідно до визначення, наведеного в пункті 3 розділу І Порядку №705 нещасний випадок це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку №705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції. В свою чергу, правовими нормами пункту 5 розділу І Порядку №705 передбачено, що в разі нещасного випадку із смертельним наслідком проводиться спеціальне розслідування.

Відповідно до правових норм пунктів 1, 2, 3, 5 розділу ІІ Порядку №705, яким врегульовано порядок організації розслідувань (спеціальних розслідувань) нещасних випадків, про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.

Прямий керівник після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці; зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.

В свою чергу, керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

До складу спеціальної комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять: 1) заступник керівника органу (підрозділу) поліції (голова комісії); 2) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці; 3) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення; 4) психолог (у разі самогубства); 5) представник первинної організації профспілки (за згодою); 6) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння)); 7) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №705 спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом одного місяця з дня утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 705 визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію, унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Положеннями пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію ;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У додатку № 6 до Порядку № 705 закріплено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Згідно з пунктом 1 додатку № 6 до Порядку № 705 до видів подій, що призвели до нещасного випадку, належить, зокрема пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів.

У пункті 2 додатку № 6 до Порядку № 705 виокремлено такі причини нещасного випадку:

1) технічні: конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів; невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їх недостатність; незадовільний технічний стан будинків, споруд, території; інші види (зазначити причину);

2) організаційні: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину);

3) психофізіологічні: алкогольне, наркотичне чи інше сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; травмування (смерть) унаслідок протиправних дій інших осіб; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров`я; незадовільний психологічний клімат у колективі; особиста необережність потерпілого поліцейського (у разі відсутності технічних і організаційних причин, впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів, порушень вимог законодавчих і нормативно-правових актів, інструкцій тощо); інші види (вказати причину);

4) техногенні, природні, екологічні та соціальні: викид небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин; контакт з представниками тваринного та рослинного світу; стихійне лихо (метеорологічні, топологічні та тектонічні катастрофи: землетрус, зсув, селі, снігові лавини, повінь, просідання і зсув ґрунту тощо); гідрометеорологічні явища (мороз, ожеледиця, заметіль, шквальний вітер, ураган, град, спека, туман, злива, блискавка тощо); соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії осіб тощо); інші види (вказати причини).

Отже, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин у разі нещасного випадку із смертельним наслідком керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок наказом утворює комісію та призначає спеціальне розслідування нещасного випадку, за результатами якого складається акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

При цьому, нещасний випадок за результатами такого розслідування кваліфікується відповідно до обставин, як такий, що стався у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або як такий, що стався у період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами спеціального розслідування нещасного випадку комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з капітаном поліції ОСОБА_2 зі смертельним наслідком стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків, про що був складений акт від 02.03.2023 №3/2.

Висновок акту розслідування ґрунтується на тому, що дорожньо-транспортна пригода сталась з капітаном ОСОБА_2 близько 19:40 год., тобто в поза робочий час, та при керуванні ним власним автомобілем, за відсутності при цьому будь-яких документів (наказу, доручення, розпорядження), які б дозволили йому використовувати власний транспортний засіб у службових цілях. Крім того, комісія встановила, що ОСОБА_2 були порушені вимоги Правил дорожнього руху України, а саме вимоги безпеки під час експлуатації автомобільного транспорту.

Оцінюючи обґрунтованість висновків комісії про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком стався в період проходження служби не при виконанні службових обов`язків, про що свідчить порушення капітаном ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди вимог Правил дорожнього руху України, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з положеннями пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставиною, яка є підтвердженням того, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, є не порушення потерпілим поліцейським правил дорожнього руху, а вчинення ним діяння, яке є адміністративним чи кримінальним правопорушенням.

Відповідно до статті 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється сукупність встановлених адміністративним законодавством об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єктивну, суб`єкт.

Отже, для висновку про вчинення потерпілим поліцейським адміністративного правопорушення, комісія мала б встановити об`єктивну та суб`єктивну сторону вчинення ним такого правопорушення.

Так, комісія дійшла висновку про порушення капітаном ОСОБА_2 вимоги Правил дорожнього руху України, посилаючись на вказані в постанові від 27.06.2021 про закриття кримінального провадження №62021240000000037 висновки судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з висновками вказаної судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «Volkswagen Polo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 не відповідали вимогам пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України. У зв`язку з чим, експерт дійшов висновку, що в наведених дорожніх умовах, при заданих вихідних даних, з технічної точки зору в причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП знаходиться рух автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху, коли водій тролейбуса марки «ЗИУ-9», інвентарний номер 1045, ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Згідно з вказаними висновками експерта причиною дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинув капітан поліції ОСОБА_2 , був рух автомобіля «Volkswagen Polo» (д.н.з. НОМЕР_1 ) під його керуванням на суму зустрічного руху внаслідок порушенням вимог пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України.

Водночас, із висновків комплексної судово-медичної експертизи від 22.07.2021 №66, вказаних в постанові від 27.06.2021 про закриття кримінального провадження №62021240000000037, при судово-гістологічній експертизі шматочків внутрішніх органів було виявлено гіпертрофію та дистрофію міозитів та фіброз строми серцевого м`язу, які є морфологічним проявом захворювання серця кардіопатії, що не була діагностовано у гр. ОСОБА_2 прижиттєво. Вказане захворювання серця може бути фоном для втрати чи потьмарення свідомості в результаті емоційного перенавантаження чи інших зовнішніх чинників. Разом з тим, встановити чи перебував капітан поліції ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди у свідомості за результатами цієї експертизи не вдалось, через не встановлення відповідних об`єктивних судово-медичних даних при експертизі трупу.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що за відсутності інформації про перебування капітана поліції ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди у свідомості, не можна стверджувати про свідоме вчинення ним діяння з порушення вимог пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, а тому і про наявність його вини (у формі умислу чи у формі необережності) в порушенні автомобілем під його керуванням Правил дорожнього руху, що мало своїм наслідком дорожньо-транспортну пригоду та загибель останнього. Зазначені обставини виключають суб`єктивну сторону скоєння капітаном поліції ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, яке полягає у недотримання пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України.

Крім того, результати судової інженерно-транспортної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди не містять висновку експерта про причинно-наслідковий зв`язок свідомих дій капітана поліції ОСОБА_2 із рухом його транспортного засобу з недотримання вимог пунктів 10.1; 11.4; дорожньої розмітки 1.3 ПДР України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час проведеного спеціального розслідування відповідач дійшов необґрунтованого висновку про вчинення капітаном ОСОБА_2 діяння, яке є адміністративним (порушення ним ПДР України. Отже, твердження відповідача про наявність визначеної в пункті 8 розділу ІІІ Порядку № 705 обставини, яка підтверджує, що нещасний, який стався з ОСОБА_2 не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, є помилковим.

Оцінюючи доводи апелянта про те, що під час нещасного випадку капітан поліції ОСОБА_2 не виконував визначені Законом України «Про Національну поліцію» завдання та повноваження поліції, колегія суддів враховує наступне.

Так, під час спеціального розслідування були відібрані пояснення у заступника начальника управління - начальник відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео, аудіоресурсів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 , який є безпосереднім керівником капітана поліції ОСОБА_2 , а також у старшого інженера відділу телефонних комунікацій, структурованих кабельних систем, відео-, аудіосервісів та електронних засобів контролю управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .

З отриманих пояснень встановлено, що в момент, коли капітан поліції ОСОБА_2 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, він прямував до поліцейської станції №1 (вулиця Чуднівська, 98) для виконання вимог протоколу наради від 17.09.2020 №14 щодо проведення обстеження поліцейських станцій на предмет їх підключення до Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП), а також для встановлення та налаштування комп`ютерної, оргтехніки, систем відеоспостереження, тобто для виконання своїх службових повноважень.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до протоколу наради від 17.09.2020 №14 кінцевим терміном виконання робіт визначено 30.09.2020, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено виконання Головним управлінням Національної поліції у Житомирській області вимог протоколу наради від 17.09.2020 № 14 в строк, встановлений в цьому протоколі.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що зазначення в проколі від 17.09.2020 № 14 строку його виконання до 30.09.2022 не підтверджує, що вказані в ньому вимоги були виконанні в цей строк, як і не спростовує того, що цей строк міг бути продовженим.

Крім того, поясненнями капітана поліції ОСОБА_4 , який є безпосереднім керівником капітана поліції ОСОБА_2 , отриманими під час проведення розслідування, підтверджується отримання ОСОБА_2 усного дозволу у свого керівника на використання особистого транспортного засобу (автомобілю «Volkswagen Polo», державний номерний знак НОМЕР_1 ) для виїзду на обстеження поліцейської станції №1 (вулиця Чуднівська, 98) з метою її технічного підключення до інформаційно-телекомунікаційних систем «Інформаційний портал Національної поліції України».

Інші зібрані під час розслідування нещасного випадку докази отримання капітаном поліції ОСОБА_2 у свого безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_4 вказаного дозволу на використання власного автомобіля у службових цілях, не спростовують. Отже, використання ОСОБА_2 власного транспортного засобу у службових цілях не було самовільним, а здійснювалось за дозволом керівництва.

Водночас, відсутність документів про надання поліцейському дозволу на використання власного транспортного засобу у службових цілях, таких як відповідний наказ чи розпорядження, не підтверджує того, що власний автомобіль не використовувався поліцейським в службових цілях.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що висновки спеціального розслідування, викладені в оскаржуваному акті від 02.03.2023 №3/2, про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався з капітаном поліції ОСОБА_2 , стався в період проходження служби, але не при виконанні службових обов`язків, є такими, що не ґрунтуються на повному та всебічному встановлені всіх обставин нещасного випадку. Тому акт спеціального розслідування від 02.03.2023 №3/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.2021 з капітаном поліції ОСОБА_2 , та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422, та з урахуванням із врахуванням встановлених даним рішенням обставин справи та висновків суду.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області не спростовують висновків суду першої інстанції в частині, що стосується протиправності акту спеціального розслідування від 02.03.2023 №3/2 та наявності підстав для повторного проведення розслідування нещасного випадку, який стався 15.01.2021 з капітаном поліції ОСОБА_2 , суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційних скарг щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення з держави в особі Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, моральна шкода повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин (тобто бути похідною).

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №464/3789/17 та від 24 березня 2020 року у справі №818/607/17.

Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Враховуючи, що судом повторно встановлено неналежне проведення відповідачем спеціального службового розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 , що спричинило позивачу психічне напруження, тривалі переживання, пов`язані з необхідністю звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, що призвело до погіршення здоров`я, колегія суддів вважає, що встановлені та перевірені обставини справи свідчать про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими.

З урахуванням вказаних позивачем і встановлених судом обставин, характеру спричиненої йому моральної шкоди, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість присудити з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині, що стосується відшкодування та стягнення моральної шкоди.

Водночас, доводи апеляційної скарги Головного управління національної поліції у Житомирській області не спростовують висновків суду про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Житомирській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року змінити в мотивувальній та резолютивній частинах щодо відшкодування та стягнення моральної шкоди, визначивши розмір стягнення моральної шкоди з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 квітня 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.