ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1044/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

позивачок ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4.,

представника позивачок Дуня В.В.,

представника відповідача Ломінського Є.Л.,

за участі прокурора Скляра Д.Ю.,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, за участю Прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання утриматися від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, за участю Прокуратури Київської області, в якому просили суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території»;

зобов`язати Крюківщинську сільраду утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища на масиві «Оришки» в с. Крюківщина.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 30.08.2022 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково:

скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, а справу № 810/1044/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд за наслідком касаційного розгляду вказав:

«…27. З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що оспорюване рішення відповідача не порушують прав позивачів і відмова у позові з цих підстав є помилковим….

…49. Здійснюючи розгляд цієї адміністративної справи в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Крюківщинської сільради від 07.09.2017 №9 "Про затвердження містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території", суди попередніх інстанцій взагалі не надали правової оцінки вказаним рішенням як нормативно-правовим актам, зокрема, не дослідили дотримання відповідачем передбаченої законодавством процедури прийняття вказаних рішень, наявності правових підстав для їх прийняття, обмежившись висновками про відсутність у позивача права оскаржити вказані рішення відповідача, які визнані Верховним Судом під час розгляду цієї справи помилковими…

…52. До того ж, судами попередніх інстанцій не дотримано спеціально визначеної КАС України процедури розгляду цієї справи…

…69. Разом з цим, суди попередніх інстанцій не надали правої оцінки на підставі належних доказів дотримання відповідачем процедури прийняття оспорюваного у цій справі нормативно-правого акта, зокрема й щодо оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими екологічними наслідками.

70. Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржників про необхідність проведення екологічної експертизи містобудівної документації, яка була затверджена оспорюваним рішенням відповідача, оскільки в силі вимог частини дванадцятої статті 17 Закону № 3038-VI експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст, а детальні плани території згідно із частиною дев`ятою статті 19 цього ж Закону не підлягає експертизі, що не суперечить положенням пункту 2 частини першої статті 14 Закону № 45/95-ВР…».

За наслідком нового розгляду даної справи, Київський окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.08.2023 відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка 4 подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 по справі № 810/1044/18 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 вказує, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. Проте пропозицію громадськості с. Крюківщина від 06.07.2017, розглянута не була, відповідь на неї надано Крюківщинською сільською радою не було, тобто пропозиції громадськості враховані не були, чим було порушено порядок затвердження генерального плану с. Крюківщина. що є безумовною підставою для її скасування.

Позивачка 4 вказує, що відповідач посилається на відповідь йому ж ДП «НДПІ Містобудування» від 17.08.2017, однак, ця відповідь надана не заявнику, а Крюківщинській сільській раді, по-друге, дані пропозиції розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації, проте Крюківщинською сільською радою такі пропозиції взагалі не розглядалися. До того ж, позивач 4 вважає, що раз спільно розробник та замовник не розглянули дану пропозицію, то розробник і замовник не можуть прийняти рішенця з цього приводу самостійно, і крім того мають місце спірні питання (навіть щодо законності скорочення санітарно-захисної зони до 100 м до житлових і громадських будівель від кладовища). Також, результати розгляду пропозицій не були опубліковані в двотижневий термін з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

На думку позивачки 4, не можна погодитись з твердженням відповідача та висновком суду першої інстанції щодо пропозиції, яка, на думку відповідача та суду першої інстанції, не відповідає вимогам законодавства щодо обгрунтування, будівельних норм, державних стандартів та правил, тому і не було необхідності створювати погоджувальну комісію. Оскільки, право залишити без розгляду пропозиції згідно п. 8 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні Крюківщинська сільська рада могла би, якщо б вони були подані з порушенням строку встановленим органом місцевого самоврядування, або якщо поданий особами, не визначеними п. 7 вказаного Порядку. Тому, позивачка 4 вважає, що Крюківщинська сільська рада не могла її не розглянути у місячний строк і зобов`язана була надати заявнику відповідь, тим більш дана пропозиція обґрунтована відповідно до діючого законодавства України. Однак, заявнику відповідь надана не була Крюківщинською сільською радою, в порушення вимог вказаного Порядку. Оскільки, у даній пропозиції однозначно зазначені спірні питання, тому, на думку позивачки 4, погоджувальна комісія мала бути створена обов`язково в тижневий строк з дня закінчення строку подання пропозицій громадськості.

Позивачка 4 звертає увагу, що Верховний Суд, скасовуючи попередні рішення судів першої та апеляційної інстанцій у своїй постанові від 30.08.2022 прийшов до висновків, які не узгоджуються з позицією суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, а саме в пунктах 60-69.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник Київської обласної прокуратури вважає, що публікація повідомлення сільською радою у вказаному обсязі лише у газеті «Новий день» № 22 (9291) від 10.06.2017 без розміщення матеріалів проекту в інших джерелах розповсюдження інформації (веб-сайт, стенди тощо) не може свідчити про виконання відповідачем положень законодавства України, про що позивачі наголошували у позовній заяві, вказуючи про порушення своїх прав під час громадського обговорення запропонованих змін до генерального плану села Крюківщина. Тому висновок суду першої інстанції про виконання пунктів 4 та 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації Крюківщинською сільською радою є таким, що не грунтується на вимогах законодавства та матеріалах справи.

Крім того, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції встановив та погодився з доводами позивачів, що Крюківщинською сільською радою не було здійснено повідомлення громадян про результати розгляду їх пропозицій та зауважень, що зареєстровані 06.07.2017 за вх. № М-567, до проекту змін до генерального плану села, однак це порушення не може бути підставою для скасування рішення ради про затвердження проекту змін до генерального плану села в цілому. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказане звернення (пропозиції) мешканців Оришки не містять посилання на вимоги законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Однак, аналізом зазначеного звернення представником Київської обласної прокуратури встановлено, що таке містить посилання на положення Конституції України, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про поховання та похоронну справу», санітарну норму щодо недопустимості розміру санітарно-захисної зони від кладовища меншою за 300 метрів. Вказане свідчить, що сільською радою допущено не лише порушення права окремих громадян на отримання результатів розгляду наданих пропозицій до проекту змін генерального плану села, а порушення у сфері забезпечення публічності та прозорості відносин регулювання містобудівної діяльності, особливо у таких чуттєвих питаннях затвердження містобудівної документації села, що впливає на широке коло його мешканців.

Тому, представник Київської обласної прокуратури вважає, що твердження суду першої інстанції, що істотних порушень процедури проведення громадських слухань при обговоренні проекту змін до генерального плану села Крюківщина не було допущено є необґрунтованим та підлягає переоцінці судом апеляційної інстанції.

Також, на думку представника Київської обласної прокуратури, суд першої інстанції допустив невірне тлумачення окремих приписів законодавства щодо створення погоджувальної комісії. Оскільки, відповідно до абз. 3 п. 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні у разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Як встановлено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні пропозиція мешканців масиву «Оришки» (в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) від 06.07.2017 за вх. № М-567 розглянута, проте не врахована із зазначенням підстав.

Тобто, суд першої інстанції однозначно встановив, що вказана пропозиція громадськості не врахована, що з огляду на вищевказані вимоги законодавства вказує на обов`язковість утворення погоджувальної комісії у наведеному випадку.

Такої ж думки притримувався Верховний Суд при винесення постанови від 30.09.2022, коли направляв дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції (п. 65 Постанови)

19.02.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Щодо твердження апелянтів про порушення оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту змін генерального плану села, відповідач звертає увагу, що факт проведення громадського обговорення підтверджено відповідним протоколом, в якому зафіксовані всі пропозиції та зауваження, що висловлювалися присутніми під час громадських слухань.

Так, 06.07.2017 до відповідача надійшло звернення (за підписом громадян окрім позивачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), яке було зареєстровано за вх. № 567. Звернення містило наступне: «...1) влаштувати на ділянці, яка виділена на Генеральному плані під кладовище, та на прилеглих територіях спортивно-розважальну та рекреаційну зону; 2) розглянути можливу локацію кладовища на санітарно-охоронній зоні полігону ТПВ. Також є місця можливого розташування кладовища біля Жулянського містопроводу, де не мас житлової забудови..».

На думку відповідача, звернення позивачів не містило обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Як наслідок, відсутня підстава вважати звернення, яке було зареєстроване за вх. № 567 пропозицією громадськості в розумінні ч. 6 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 9 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні № 555, що в свою чергу не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проекту змін генерального плану села.

Відповідач вважає, що не оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту змін генерального плану села само по собі не вплинуло на права та інтереси позивачів. Крім того, позивачі були обізнані щодо питань, включених до порядку денного сесії. В апеляційній скарзі позивачка 4 також не зазначила, яким чином особисто на її права та інтереси вплинуло зазначене порушення. Відповідач звертає увагу, що предметом даного спору є відповідність чинному законодавству рішення сесії. Відповідно, зазначене рішення може бути оскаржене лише особами, права та інтереси яких цим рішенням порушені. Однак, як вбачається з позовних вимог, позивачі не просили суд визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у не оприлюдненні результатів громадських слухань протиправною, а просили визнати це рішення відповідача протиправним та скасувати його, а такі вимоги, на думку відповідача, не можуть бути задоволені судом.

Відповідач вважає, що позивачі у справі не навели доводів, які б свідчили про порушення спірним рішенням особисто їх прав та охоронюваних законом інтересів. Доводи позивачів фактично зводяться до того, що відповідачем порушено приписи законодавства під час прийняття спірного рішення, проте, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів осіб, а не відновлення правопорядку у державі. Таким чином, неоприлюднення інформації є підставою для визнання бездіяльності відповідача протиправною, що, у свою чергу, тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність, однак не є підставою для скасування рішення. На думку відповідача, доводи позивачів носять формальний характер, а обставини, на які вони посилаються в обґрунтування позову, не вплинули на законність, обґрунтованість, та справедливість оскаржуваного рішення.

Крім того, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідача із пропозиціями до містобудівної документації взагалі не зверталися. Таким чином, відсутні порушення законних прав та інтересів позивачів, ухваленим оскаржуваним рішенням відповідача.

Відповідач також звертає увагу на те, що згідно сталої судової практики, недотримання певних етапів процедури прийняття спірного рішення, як то недотримання оприлюднення відповідачем результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту змій генерального плану села, несуть формальний характер та не є підставами для скасування спірного рішення.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.07.2013 № 5 затверджений Генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 23.03.2017 № 189 надано дозвіл Крюківщинській сільській раді на дострокове внесення змін до генерального плану села Крюківщина.

У газеті «Новий день» від 10.06.2017 № 22 (9291) (яка розповсюджується на території села Крюківщина), Крюківщинською сільською радою розміщено повідомлення про розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території». Також розміщений проектний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану.

У вказаній газеті повідомлено, що метою дострокового внесення змін до генерального плану села є визначення основних принципів та напрямів планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини, а також послідовність реалізації рішень, в тому числі етапність освоєння територій.

Також в цій газеті зазначено, що з матеріалами проекту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільради.

Пропозиції та зауваження до проекту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім`я Крюківщинського сільського голови за адресою: 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10. Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017.

Крім того, у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проекту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проект.

29.06.2017 проведені громадські слухання, щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території.

Усі пропозиції, що надходили до Крюківщинської сільради передані розробнику містобудівної документації - Державному підприємству «НДПІ Містобудування» (далі - ДП «НДПІ Містобудування»).

У матеріалах справи міститься інформація щодо зауважень та пропозицій, які надійшли від громадян до проекту змін до генерального плану. Зокрема, пропозиції від ОСОБА_5 , ініціативної групи мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_20 , ГО «Захисник», ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Ці пропозиції розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» та стосовно врахованих внесені відповідні корегування у проект змін до Генерального плану села Крюківщина.

Пропозиція мешканців масиву «Оришки» (в тому числі і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) від 06.07.2017 за № М-567 розглянута, проте не врахована із зазначенням підстав.

Відповіді на розглянуті пропозиції та зауваження громадян щодо врахування інтересів громадськості в проекті змін до Генерального плану направлені Крюківщинському сільському голові 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.

Рішенням Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07.09.2017 № 9 «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», зокрема затверджено містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» (пункт 1). Пунктом 2 цього рішення внесено зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням Крюківщинської сільради від 18.07.2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачі звернулись з даним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 30.08.2022 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково:

скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, а справу № 810/1044/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідком нового розгляду даної справи, Київський окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.08.2023 відмовив у задоволенні позову, оскільки прийшов до висновку про виконання відповідачем пунктів 4 та 10 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації. Крім того, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідача із пропозиціями до містобудівної документації взагалі не зверталися. Відтак, відповідачем дотримані усі попередні етапи громадських слухань, а всі пропозиції та зауваження громадян розглянуті, то саме лише неповідомлення осіб про розгляд їх пропозицій та зауважень, не може бути самостійною підставою для скасування спірного рішення в цілому.

В судове засідання, призначене на 28.02.2024 з`явилась позивачка 3 - ОСОБА_3 , представник позивачів та відповідача, а також прокурор Скляр Д.Ю. Інші учасники справи були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Сторони у справі надали пояснення по суті справи. Колегія судів, порадившись на місці, заслухавши думку учасників справи, ухвалила надати можливість подати додаткові пояснення, оголосити перерву в розгляді справи до наступного судового засідання, яке відбудеться 20.03.2024 об 11:30 та продовжити строк розгляду апеляційної скарги.

19.03.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через хворобу представника ОСОБА_27 , яка підтверджена інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я.

20.03.2024 в судове засідання з`явилась представник позивачів та прокурор Скляр Д.Ю. Інші учасники справи були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явились. Обговорюючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, представник позивачів поклався на розсуд суду, прокурор не заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Враховуючи думку учасників справи, колегія суддів ухвалила оголосити перерву у розгляді справи до наступного судового засідання 10.04.2024.

10.04.2024 в судове засідання з`явилась представник позивачок, ОСОБА_3 , ОСОБА_4., ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представник відповідача та прокурор. Сторони та учасники справи надали пояснення по суті справи, правом надання додаткових пояснень не скористалисть, виступили в судових дебатах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 46 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, а позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає , що спірний пункт рішення начебто впливає на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушеного права позивачок у даній справі з огляду на наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачки є мешканцями села Крюківщина Києво-Святошинського району. Так, у позовній заяві позивачки стверджують про порушення їх прав на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проекту внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території, який передбачає, зокрема зменшення санітарної-захисної зони впливу кладовища, розташування якого передбачено в безпосередній близькості до житлових будинків. Як встановлено вище, оспорюваними рішеннями затверджено зміни до містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Отже, як вірно вказує суд першої інстанції, у спірному випадку має місце захист особами свого законного інтересу, а саме: права на безпечне навколишнє середовище та комфортні умови проживання, яке, на думку позивачів, порушено внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оспорюваного рішення, що у разі його реалізації призведе до недотримання суб`єктом містобудівної діяльності будівельних норм та стандартів, вимог містобудівної документації на місцевому рівні та, зокрема може створити екологічну небезпеку для мешканців села Крюківщина, зокрема й позивачок. З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що оспорюване рішення не порушує прав позивачів є помилковими.

Стаття 144 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Керуючись ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За визначеннями, що містяться у ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За визначеннями, що містяться у ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до частин 1, 2, 5-7, 9-11 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Аналіз положень статті 17 Закону № 3038-VI дозволяє стверджувати, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Як встановлено вище, рішенням 26 сесії VІ скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.07.2013 № 5 затверджений Генеральний план села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

23.03.2017 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією видане розпорядження № 189 про надання дозволу на дострокове внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області.

На виконання п. 2 вказаного рішення, Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування`підготовлено Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу реалізації Генерального плану села Крюківщина в якому, зокрема, зазначено про необхідність внесення змін до Генерального плану села, затвердженого в 2013 році.

Також, Крюківщинською селищною радою прийнято рішення № 6 «Про дострокове внесення змін до генерального плану села шляхом розроблення містобудівної документації, поєднаного з детальними планами територій».

У рамках виконання вказаних рішень, створено Завдання на розробку «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом територій».

Згідно з вказаним Завданням, Замовником розробки містобудівної документації стала Крюківщинська сільська рада, а розробником - Державне підприємство «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування».

Як не заперечується учасниками справи, 10.06.2017 у газеті «Новий день» № 22 опубліковано повідомлення про проведення громадських слухань по обговоренню проекту внесення змін до генерального плану села.

29.06.2017 відбулися громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території, що підтверджується протоколом громадських слухань від 29.06.2017.

За результатами проведених громадських слухань та розгляду пропозицій громадськості, Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» розроблено проект містобудівної документації - «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом територій», який в подальшому, направлений до архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації для його погодження.

Архітектурно-містобудівна рада при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації направила вказаний проект містобудівної документації усім зацікавленим органам для надання пропозицій та рекомендацій до такого проекту.

За результатами засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації (Протокол від 31.08.2017 № 11/17 щодо проекту містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану с. Крюківщина поєднаного з ДПТ» надані рекомендації та пропозиції, які розглянуті Розробником такої документації (ДП «НДПІ Містобудування») та враховані, або на них надана аргументована відповідь. Вказане підтверджується листом ДП «НДПІ Містобудування» від 06.09.2017 № 930/21/1/7-07.

07.09.2017 рішенням № 9 з метою обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та забезпечення соціально-економічного розвитку територій села Крюківщина, розглянувши графічні та текстові матеріали містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території», що виконані державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», враховуючи результати громадських слухань містобудівної документації від 29.06.2017, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 01.09.2017 № 02-08/1321, пропозиції постійної комісії з питань законності, правопорядку, депутатської етики, регулювання земельних відносин та екології, відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування», статей 17, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 12, 173, 174 Земельного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про землеустрій», Крюківщинська сільська рада вирішила: затвердити містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території». Внести зміни до генерального плану села Крюківщина поєднаного з детальним планом території, затвердженого рішенням 26 сесії VI скликання Крюківщинської сільської ради від 18.07.2013 № 5 «Про затвердження генерального плану села Крюківщина», згідно з містобудівною документацією, затвердженою пунктом 1 цього рішення.

Крім того, на офіційному веб-сайті села Крюківщина розміщено:

- газету «Новини Крюковщини» № 08 (34) за липень 2018 в даній газеті розміщено Рішення № 10/16 від 05.07.2018 Крюківщинської сільської ради «Про затвердження детального плану територій межах села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1;

- графічні матеріали «Детального плану територій багатоквартирної забудови в межах села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області «Проектний план» за гіперпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_2

- пояснювальну записку щодо внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території відповідно до договору №2018-78 за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3;

- газету «Новини Крюковщини» № 09 (35) за липень 2018 в даній газеті розміщено повідомлення про врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації: "Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території", що розроблений на підставі рішення Крюківщинської сільської ради від 24.07.2018 р. №1 та розпорядження Києво - Святошинської районної державної адміністрації № 510 від 23.07.2018. Також в даній газеті вказано, що більш детально ознайомитися з матеріалами містобудівно документації можливо в приміщенні Крюківщинської сільської ради. Подання пропозицій можливе з 26.07.2018 по 26.08.2018, також вказані основні техніко-економічні показники «внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території»;

- Рішення № 1 від 30.08.2018 Крюківщинської сільської ради «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» за гіперпосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- графічні матеріали «Основного креслення генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» ІНФОРМАЦІЯ_5.

Щодо порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань обговорення генерального плану території, а саме: порушення норм чинного законодавства щодо оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту змін Генерального плану села, слід зазначити наступне.

На виконання частин 1-6 ст. 21 Закону № 3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

На виконання статті 21 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок № 555, (далі - Порядок № 555) який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

На виконна п. 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 6-9 Порядку №555 підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

Пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Пропозиції до містобудівної документації подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Пункт 10 Порядку № 555 встановлює обов`язок осіб, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляти через засоби масової інформації про місце подання таких пропозицій.

За приписами п. 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Як встановлено вище, у матеріалах справи міститься копія газети «Новий день» № 22 (9291) від 10.06.2017 (яка розповсюджується на території села Крюківщина), на сторінці 10 Крюківщинською сільською радою розміщено повідомлення про розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, поєднаного з детальним планом території». Також розміщений проектний план внесення змін до генерального плану разом із основними техніко-економічними показниками генерального плану. У даній газеті також зазначено, що з матеріалами проекту та відповідними графічними матеріалами всі бажаючі можуть ознайомитись у приміщенні Крюківщинської сільської ради. Пропозиції та зауваження до проекту генерального плану подавати в письмовому вигляді з 10.06.2017 по 10.07.2017 включно, на ім`я Крюківщинського сільського голови за адресою АДРЕСА_1 . Строк завершення розгляду пропозицій 12.07.2017. Також, у вказаному оголошенні зазначено особу розробника проекту, дату та номер рішення, на підставі якого розроблено проект. Повідомлено, що з метою врахування інтересів громадськості на 29.06.2017 заплановано презентацію містобудівної документації.

Зважаючи на вказані норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач виконав приписи пунктів 4 та 10 Порядку № 555 щодо інформування громадян про розроблення проектів містобудівної документації. Також, факт проведення громадського обговорення підтверджено відповідним протоколом, в яких зафіксовані всі пропозиції та зауваження, що висловлювалися присутніми під час громадських слухань. Зокрема, у матеріалах справи наявна інформація щодо зауважень та пропозицій, які надійшли від громадян до проекту змін до генерального плану. Зокрема, пропозиції від ОСОБА_5 , ініціативної групи мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , мешканців масиву «Оришки», ОСОБА_20 , ГО «Захисник», ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Отже, вказані особи, що є мешканцями села Крюківщина зверталися з пропозиціями і висловлювали свої міркування щодо затвердження змін до Генерального плану села Крюківщина у запропонованій редакції.

Водночас, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідача із пропозиціями до містобудівної документації не зверталися.

Також, як підтверджено матеріалами справи всі надані пропозиції та зауваження громадян розглянуті ДП «НДПІ Містобудування» про, що повідомлено Крюківщинського сільського голову листом від 17.08.2017 за № 874/21/3/7-07.

Як підтверджено матеріалами справи, 06.07.2017 до відповідача надійшло звернення (пропозиції) (за підписом громадян окрім позивачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), яке зареєстровано за вх. № 567, в якому містились наступні пропозиції громадян:

«…1) влаштувати на ділянці, яка виділена на Генеральному плані під кладовище, та на прилеглих територіях спортивно-розважальну та рекреаційну зону;

2) розглянути можливу локацію кладовища на санітарно-охоронній зоні полігону ТПВ. Також є місця можливого розташування кладовища біля Жулянського містопроводу, де не має житлової забудови..».

Як вірно вказує суд першої інстанції, вказане звернення не містить обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, натомість, вбачається лише незгода громадян з розміщенням кладовища у певному місці та пропозиції розташувати там інші об`єкти та перенесення такого на іншу ділянку.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні підстави вважати звернення, яке зареєстроване за вх. № 567, пропозицією громадськості в розумінні ч. 6 ст. 21 Закону № 3038-VI та п. 9 Порядку № 555, що в свою чергу не зобов`язує відповідача оприлюднювати результати розгляду пропозицій позивачів до проекту змін генерального плану села. Крім того, ймовірне зменшення зони навколо кладовища з 300 м до 100 м можливе лише за погодження з відповідними органами, про що і йшлося в листах ДП «НДПІ Містобудування». Крім того, як підтверджено матеріалами справи, на момент виникнення спірних правовідносин, вказане питання не ініціювалось перед відповідними органами. Вказані оставини в суді апеляційної інстанції підтверджено представником відповідача, а позивачками та їх представником не спростовані.

Крім того, як вірно зауважує суд першої інстанції, Генеральний план села Крюківщина окрім кладовища на масиві «Оришки» передбачає вирішення і інших, найбільш нагальних проблем мешканців села Крюківщина, в тому числі будівництво водогону, облаштування зливостоків, каналізації тощо. Тож, скасування оскаржуваного рішення відповідача з формальних підстав - недотримання ним вимог щодо оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості, призведе до порушення прав мешканців всього села Крюківщина.

Як неодноразово вказував Верховний Суд, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 804/639/18 та від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20.

Проаналізувавши обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обставини у цій справі не дозволяють стверджувати, що такі порушення мали реальний негативний вплив на права та охоронювані законом інтереси позивачок, за захистом яких вони звернулися до суду, зокрема, унеможливили або значною мірою перешкодили їм дізнатись про громадські слухання та взяти у них участь, подати пропозиції та/або зауваження до проекту такої містобудівної документації.

Щодо процедури проведення громадських слухань щодо не створення погоджувальної комісії відповідачем слід зазначити наступне.

На виконання п. 8 ст. 21 Закону № 3038-VI (в редакції на час спірних правовідносин) погоджувальна комісія, може утворюватись для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань.

Відповідно до пунктів 11 та 15 Порядку № 555 у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Про проведення громадських слухань у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування під час затвердження містобудівної документації.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, створення погоджувальної комісії є правом органу місцевого самоврядування, а не обов`язком, а відтак її створення є виключною дискрецією органу місцевого самоврядування.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику у сфері будівництва та містобудування у роз`ясненні від 10.12.2015 № 7/14-14571 визначено, що законодавством не передбачено обов`язковою складовою громадських слухань утворення погоджувальної комісії, доцільність її створення визначається відповідним органом місцевого самоврядування, що забезпечує проведення громадських слухань.

Як встановлено вище, 31.08.2017 відбулось засідання архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації. За 20 днів до засідання архітектурно-містобудівноі ради, проект змін до Генерального плану с. Крюківщина направлений для розгляду та наданню зауважень чи погоджень, зокрема, до управління Держпродспоживслужби, до Державіаслужби та до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної адміністрації. Однак, зазначеними суб`єктами владних повноважень жодної відповіді щодо погодження чи зауваження до проекту змін генерального плану у передбачені законом строки не надано. Отже, оскільки розробником містобудівної документації виконано всі вимоги щодо погодження цієї документації, але відповіді не отримано, то ця документація, згідно із приписами ст. 20 Закону № 3038-VI вважається погодженою.

Крім того, погоджувальна комісія може утворюватися за умови неспроможності розробника і замовника документації самостійно прийняти рішення або при виникненні спірних питань. На думку колегії суддів, у спірному випадку щодо ймовірного зменшення зони навколо кладовища з 300 м до 100 м, такого спірного питання не виникло, оскільки на момент прийнняття оскаржуваного рішення відповідач не звертався до відповідних органів про зменшення такої зони. Крім того, ДП «НДПІ Містобудування» неодноразово у своїх листах та відповідних висновках вказував на можливість такого зменшення лише за відповідного погодження з усіма компетентними органами.

Також, Верховний Суд у даній справі вказав щодо відхилення доводів позивачок про необхідність проведення екологічної експертизи містобудівної документації, яка затверджена оспорюваним рішенням відповідача, оскільки в силу вимог ч. 12 ст. 17 Закону № 3038-VI експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст, а детальні плани території згідно із ч. 9 ст. 19 цього ж Закону не підлягає експертизі, що не суперечить положенням п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 45/95-ВР.

Щодо аргументу позивачок про не погодження генерального плану с. Крюківщина з органом охорони культурної спадщини відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Верховний Суд у даній справі зазначив, що приписи цієї норми передбачають виконання робіт, проте, як зазначалося, Генеральний план це містобудівна документація, яка передбачає планувальний розвиток села і не є підставою для здійснення будь-яких будівельних робіт. До того ж, такий Генеральний план не передбачав архітектурних чи ландшафтних перетворень на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток чи історичних ареалів населених місць, віднесених до Списку історичних населених місць. Тож, такі аргументи є необґрунтованими.

Що стосується твердження позивачок про не узгодження проекту містобудівної документації с. Крюківщина зі схемою планування території Київської області та із сусідніми громадами с. Гатне, с. Тарасівка, м. Вишневе, то Верховний Суд у даній справі їх відхилив, оскільки при розробці проекту внесення змін до генерального плану с. Крюківщина не розглядались та не пропонувались до включення в межі території спільних інтересів. Розвиток населеного пункту передбачався виключно за рахунок територій Києво- Святошинського району, на що попередньо отримано згоду від районної державної адміністрації та відповідне розпорядження районної державної адмінстрації про дострокове внесення змін до генерального плану. Безпідставними також є посилання позивачок на відсутність погодження проекту генерального плану з Державіаслужбою, адже погодження з Державіаслужбою повинні отримуватись при будівництві та при наданні містобудівних обмежень, а не при виготовленні Генерального плану села, а можливі ризики будівництва, пов`язані зі знаходженням земельної ділянки на приаеродромній території, мають бути оцінені Державіаслужбою при розгляді саме відповідної заяви забудовника.

Отже, проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв у межах Закону № 3038-VІ та Порядку № 555, тому викладені у позовній заяві доводи позивачок є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 2 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2024 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан