-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/266/20
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Огородніка К.М. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Картере В.І., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін: Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ "Український інноваційний банк" Міхно С.С. - Коваль Л.Л.; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кузьміка Д.В. та Шевченка Ю.А.; Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" - Шевченка Г.М.; Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" - Степаненка О.М., Тиліпського Д.В. , Богушка О.В., Маліневського О.М.
за розглядом у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ "Український інноваційний банк" Міхно С.С. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022
у справі № 913/266/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"
до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
про визнання банкрутом
УСТАНОВИВ:
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності (можливості) застосування судової процедури банкрутства до боржника - юридичної особи, яка первісно створена як банківська установа, однак у подальшому рішеннями державних органів була віднесена до категорії неплатоспроможних та позбавлена банківської ліцензії. При цьому, попри скасування у судовому порядку зазначених рішень, така особа не відновила банківської діяльності, натомість внаслідок зміни способу виконання судового рішення була виключена з Державного реєстру банків України.
Необхідним у спірних правовідносинах є також вирішення питання наявності у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду процесуальної правосуб`єктності у цій справі.
Короткий зміст заявлених вимог
У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (далі - ТОВ "ЮС-Металл", ініціюючий кредитор) звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Українська інноваційна компанія" (ідентифікаційний код - 05839888) у порядку статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
На підтвердження заявлених вимог ініціюючий кредитор посилався на невиконання боржником взятих на себе господарських зобов`язань за договором підряду від 13.01.2020.
Короткий зміст судових рішень та історія розгляду справи
Господарський суд Луганської області ухвалою від 15.05.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, відкрив провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія"; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 101 238,99 грн; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; вирішив інші процедурні питання.
Відкриваючи провадження у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції керувались обґрунтованістю грошових вимог ініціюючого кредитора, чинністю договору, на підставі якого виникли відповідні грошові зобов`язання, та відсутністю у справі доказів, що підтверджують спроможність виконання боржником цих зобов`язань.
Водночас у питанні можливості застосування до боржника судової процедури банкрутства судами враховано, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є банком в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність", адже станом на момент розгляду заяви кредитора у боржника відсутня банківська ліцензія, відсутні відомості про зазначену юридичну особу в єдиному Державному реєстрі банків та не спростовані відомості про зазначену юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. На переконання попередніх судових інстанцій, оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ ""Український інноваційний банк" є однією юридичною особою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 11.11.2020 скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 913/266/20 та направив справу на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційний суд мотивував своє рішення тим, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінку правовому статусу заявників апеляційних скарг - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та ПАТ "Український інноваційний банк", наявності у них права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в контексті впливу цього судового рішення на їх права, інтереси та (або) обов`язки.
За новим апеляційним розглядом справи Східний апеляційний господарський суд постановив ухвалу від 22.02.2021, якою закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду та ПАТ "Український інноваційний банк" на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявники апеляційних скарг не є кредиторами у справі про банкрутство, оскільки не звертались із кредиторськими вимогами до боржника в порядку статті 45 КУзПБ, та не були учасниками правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням боржником взятих на себе господарських зобов`язань за договором підряду від 13.01.2020, що стали підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо встановлення порушення прав Фонду та ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду в контексті впливу оскаржуваної ухвали на ліквідацію ПАТ "Українська інноваційна компанія" як банківської установи, апеляційний суд вказав, що дані з державних реєстрів не містять даних, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є банком у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також те, що органом управління зазначеної юридичної особи (ідентифікаційний код 05839888) є Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк". Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали ні з назви, ні з видів діяльності та відомостей про органи управління юридичної особи не вбачається будь-якого підтвердження та доказів, із яких можливо було б встановити, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є банківською установою. Водночас, на момент розгляду цієї справи, доказів визнання незаконними змін, внесених до установчих документів органами правління ПАТ "Український інноваційний банк" та скасування реєстраційних записів, які були внесені державними реєстраторами сторонами не надано.
Апеляційний суд зазначив, що станом як на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 15.05.2020, так і на момент розгляду апеляційної скарги реєстраційні зміни, проведені відносно ПАТ "Український інноваційний банк", якими затверджено нову редакцію статуту, змінені види діяльності товариства за класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19), були чинними, не визнані незаконними та не скасовані в установленому законом порядку.
Відтак, за висновками апеляційного господарського суду, заявники апеляційних скарг - Фонд та ПАТ "Укрінбанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду Караченцев А. Ю., не мають визначених законом повноважень відносно ПАТ "Українська інноваційна компанія". Також, на думку суду апеляційної інстанції, заявниками апеляційних скарг не доведено наявності у них спеціальних повноважень щодо юридичної особи - боржника ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 29.06.2022 скасував ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 913/266/20 та направив справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
За змістом зазначеної постанови Верховний Суд визнав помилковими висновки апеляційного суду про те, що заявники апеляційних скарг (Фонд та ПАТ "Укрінбанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду Караченцев А. Ю.) не мають визначених законом повноважень відносно ПАТ "Українська інноваційна компанія", у зв`язку з чим апеляційне провадження за їх апеляційними скаргами на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі про банкрутство закрито передчасно.
Верховний Суд також зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у Фонду та його уповноваженої особи права на оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" є помилковими, оскільки виведення неплатоспроможного банку з ринку не може здійснюватися без участі Фонду та не у визначеному, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядку.
За результатом нового апеляційного розгляду справи Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 10.11.2022, якою залишив апеляційні скарги Фонду та ПАТ "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у цій справі - без змін.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що законність створення та реєстрації ПАТ "Українська інноваційна компанія" підтверджена з боку держави та рішеннями у справі № 826/15260/17. При цьому, на переконання апеляційного суду, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16 зроблено висновок про фактичне існування наразі під одним ідентифікаційним кодом № 0583988 двох юридичних осіб з різним обсягом правоздатності та сформовано висновок про правовий статус ПАТ "Український інноваційний банк" як окремої юридичної особи без набуття нею статусу банківської установи. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не вважається банком в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність", а виступає як окрема юридична особа, на яку поширюється законодавство про банкрутство.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування
ПАТ "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду на продовження виведення з ринку ПАТ "Укрінбанк" Міхно С.С. та Фонд подали до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у цій справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржники зазначають визначені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, що полягають у неврахуванні судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах від 29.06.2022 у цій справі №913/266/20, від 18.11.2021 у справі № 910/4475/19 та від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
ПАТ "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду за змістом наведених у скарзі доводів стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зумовлене залишенням поза увагою неможливості застосування процедури банкрутства до банку (в тому числі і неплатоспроможного), що встановлено частиною дев`ятою статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтею 2 КУзПБ.
Фонд аргументує свою касаційну скаргу тим, що банкрутство банківської установи не регулюється положеннями законодавства про банкрутство, натомість виведення боржника з ринку, допоки він не відновить свою банківську діяльність, здійснюється виключно Фондом у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" підлягає закриттю.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Боржник - ПАТ "Українська інноваційна компанія" подав відзиви, у яких просить касаційні скарги залишити без задоволення з викладених у відзивах підстав, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Боржником також подано додаткові пояснення, за змістом яких він стверджує, що: процедури виведення банку з ринку були скасовані у судовому порядку, Національним банком України (далі - НБУ) протягом тривалого часу не виконувалось судове рішення, яким було зобов`язано НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Український інноваційний банк"; ПАТ "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - ПАТ "Український інноваційний банк") виключена із Державного реєстру банків України; зміна найменування не є реорганізацією, а є лише ідентифікатором для вирізнення юридичної особи з поміж інших осіб; реєстраційні дії щодо зміни найменування є чинними та законними, оскільки пройшли судовий розгляд на предмет їх відповідності чинному законодавству; наведена скаржниками практика Верховного Суду (постанова від 18.11.2021 у справі №910/4475/19) не є релевантною обставинам цієї справи; доводи Фонду про необхідність застосування положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 (далі - Закон № 590-IX), який набрав чинності 23.05.2020, є помилковими з огляду на принцип незворотної дії законів у часі.
ПАТ "Українська інноваційна компанія" подало клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду, обґрунтоване відсутністю процесуальної дієздатності у скаржника.
Додатково боржник подав клопотання про долучення до матеріалів справи Науково-правового висновку від 26.02.2024, а також пояснення щодо поданих у межах цього касаційного провадження наукових висновків, що містить клопотання про необхідність врахування й інших наявних у справі наукових висновків, що стосуються предмету спору.
Ініціюючий кредитор (ТОВ "ЮС-Металл") подав до касаційного суду пояснення щодо наукових висновків, просив врахувати під час касаційного розгляду справи відповідні висновки фахівців ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , натомість залишити поза увагою висновки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Касаційне провадження
Верховний Суд ухвалами від 17.02.2023 та від 06.03.2023 відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та призначив їх до розгляду в судовому засіданні; ухвалою від 06.03.2023 об`єднав касаційні скарги в одне касаційне провадження; ухвалою від 15.03.2023 відклав їх розгляд на 05.04.2023; ухвалою від 05.04.2023 зупинив касаційне провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 909/578/17; ухвалою від 11.09.2023 поновив касаційне провадження у справі та призначив касаційні скарги до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2023; ухвалою від 28.09.2023 оголосив перерву до 05.10.2023; ухвалою від 05.10.2023 передав справу на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; ухвалою від 17.10.2023 прийняв справу до провадження у складі судової палати та призначив розгляд касаційних скарг на 15.11.2023; ухвалою від 15.11.2023 відклав розгляд касаційних скарг на 17.01.2024 з метою звернення до фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді для підготовки наукового висновку у справі; ухвалами від 17.01.2024 та 28.02.2024 оголошував перерву у розгляді касаційних скарг, востаннє на 20.03.2024.
26.12.2023 та 09.01.2024 до Верховного Суду надійшли наукові висновки фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
Судове засідання 20.03.2024 відбулось за участю представників Фонду, ПАТ "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду, ТОВ "ЮС-Металл" та ПАТ "Українська інноваційна компанія", які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги, клопотання про закриття касаційного провадження та наявних у справі наукових висновків.
Установлені судами фактичні обставини справи
ПАТ "Українська інноваційна компанія" було створено як юридичну особу - банк (повне найменування Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", скорочене ПАТ "Укрінбанк", ідентифікаційний код 05839888), яка відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії здійснювала банківську діяльність. Відповідні відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та до Державного реєстру банків.
Протягом 2015 - 2016 років щодо ПАТ "Укрінбанк" НБУ та Фондом були ухвалені такі акти:
- постанова Правління НБУ № 622/БТ 22.09.2015 "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Укрінбанк" та призначення куратора" (далі - Постанова № 622/БТ);
- постанова Правління НБУ № 659/БТ від 01.10.2015 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії проблемних" (далі - Постанова № 659/БТ);
- постанова Правління НБУ № 934 від 24.12.2015 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова № 934);
-рішення виконавчої дирекції Фонду № 239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" (далі - Рішення № 239);
-постанова Правління НБУ №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" (далі - Постанова № 180);
-рішення виконавчої дирекції Фонду № 385 від 22.03.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" (далі - Рішення № 385).
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16.03.2016 у справі №826/1162/16 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016) визнав протиправними та скасував Постанову №934 та Рішення № 239.
Верховний суд України постановою від 24.10.2017 у справі №826/1162/16 скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування Постанови № 934 та Рішення № 239.
Втім, Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14.12.2017 у справі № 826/14033/17 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.08.2019) визнав протиправними та скасував Постанову № 934 та Рішення № 239.
Верховний суд у справі № 826/14033/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів НБУ щодо відсутності погодження з його сторони реорганізації ПАТ "Український інноваційний банк", оскільки ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно - правової форми не відбувалась, тому і відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно зі статтями 27, 28 Закону України "Про банки та банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016) визнав протиправними та скасував Постанову № 180 та Рішення № 385.
У той же час органами управління ПАТ "Український інноваційний банк" неодноразово приймались рішення та державними реєстраторами вносились відповідні реєстраційні записи щодо зміни назви, місцезнаходження акціонерного товариства, нової редакції статуту, видів діяльності товариства та призначались органи управління.
Так, 13.07.2016 наглядовою радою ПАТ "Український інноваційний банк" ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування товариства на ПАТ "Укрінком", зміну місцезнаходження товариства, затвердження нової редакції його статуту, зміну видів діяльності товариства за Класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД) (виключено "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19) та призначення голови і членів правління.
Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів товариства була проведена приватним нотаріусом (реєстраційна дія №10741050132038947). Відповідно до пункту 1.1 статуту товариства у редакції від 13.07.2016 ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк".
28.03.2017 позачергові збори акціонерів ПАТ "Укрінком" прийняли рішення (оформлене протоколом №6), яким змінено назву товариства на ПАТ "Українська інноваційна компанія", реєстрація здійснена 03.04.2017 (реєстраційна дія № 10701200000007396).
Відповідно до пункту 1.1 статуту товариства у редакції від 28.03.2017 ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ "Укрінком" та ПАТ "Український інноваційний банк".
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно видів діяльності ПАТ "Українська інноваційна компанія": Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; Код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
У розділі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" - відомості відсутні.
Суди у цій справі (№ 913/266/20) встановили, що з рішень Окружного адміністративного суду міста Києва у справах № 826/11199/16 та №826/15260/17, а також прийнятих за наслідком їх перегляду рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій вбачається, що Фонду відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування реєстраційних дій та записів, пов`язаних із внесеними змінами в установчі документи ПАТ "Український інноваційний банк".
Так, у справі № 826/11199/16 у позові Фонду відмовлено з тих мотивів, що суб`єктом погодження змін до статуту є НБУ, а не Фонд, у зв`язку з чим права позивача в цій частині не є порушеними, відтак захисту не підлягають.
У справі № 826/15260/17 судами першої та апеляційної інстанції у позові Фонду відмовлено, однак Верховний Суд зазначені рішення скасував та ухвалив рішення про закриття провадження у справі у зв`язку із непоширенням на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідністю його вирішення в порядку господарського судочинства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі (№ 913/266/20) станом як на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 15.05.2020, так і на момент розгляду апеляційної скарги реєстраційні зміни, проведені відносно ПАТ "Укрінбанк", якими затверджено нову редакцію статуту, змінені види діяльності товариства за класифікацією видів економічної діяльності (виключено "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19), були чинними, не визнані незаконними та не скасовані в установленому законом порядку.
У постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 Велика Палата Верховного суду досліджувала виключну правову проблему, вирішення якої мало суттєве значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема щодо обсягу прав та обов`язків ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Так, у пункті 170 цієї постанови Велика Палата Верховного суду вказала, що відповідно до матеріалів справи ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") мають один й той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988; дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також збігається; однак, в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк" (пункт 29 частини першої статті 9 Закону про держреєстрацію), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи.
У цій справі (№ 913/266/20) суд апеляційної інстанції встановив, що правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено. Ураховуючи те, що ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "Українська інноваційна компанія", останнє не набуло прав банку.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, розглянувши заперечення та пояснення інших учасників судового процесу, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
І. Предметом судового розгляду є наявність матеріально-правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника у порядку вимог статті 39 КУзПБ.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Водночас 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
Отже, правове регулювання судових проваджень у справах про банкрутство з 21.10.2019 (окрім наведеного вище винятку) регламентовано КУзПБ, норми якого є спеціальними у застосуванні при розгляді таких справ.
Судова палата акцентує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, натомість у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (див. висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).
У цій справі об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, відповідно до частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, з огляду на об`єкт оскарження, предметом касаційного дослідження може бути виключно правомірність відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на підставі вимог статті 39 КУзПБ, зокрема перевірка встановлення судами попередніх інстанцій обґрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора та їх непогашення боржником до підготовчого засідання.
Втім, аналіз доводів скаржників дає підстави для висновку, що ними не ставиться під сумнів обґрунтованість грошових вимог кредитора як правової підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно вимог статті 39 КУзПБ.
Натомість, спірним у справі є можливість застосування судової процедури банкрутства, врегульованої нормами КУзПБ, до боржника - ПАТ "Українська інноваційна компанія" як юридичної особи із ідентифікаційним кодом 05839888, яка була первісно створена як банківська установа.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Водночас абзацом першим частини другої статті 2 КУзПБ унормовано, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не поширюється на банки, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України (пункт 9 статті 90 КУзПБ).
З наведених норм убачається, що застосування судової процедури банкрутства до юридичних осіб, які мають статус банку та виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до банківського законодавства, не допускається.
У справі, що розглядається, об`єктом касаційного оскарження є саме судові рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство, а не судові рішення, прийняті за результатом розгляду заяви/клопотання про закриття провадження у такій справі з підстав неможливості застосування законодавства про банкрутство до банку, який виводяться з ринку або ліквідується (частина друга статті 2 КУзПБ)
Верховний Суд також враховує, що до підготовчого засідання відповідних заяв/клопотань про закриття провадження у справі про банкрутство на підставі вимог частини другої статті 2 та статті 90 КУзПБ не подано.
Отже, процесуальний аспект виключної правової проблеми у цій справі полягає у необхідності вирішення питання щодо наявності у господарського суду на стадії підготовчого засідання (відкриття провадження у справі про банкрутство) права з власної ініціативи (враховуючи реалізацію судового контролю у такій категорії справ) досліджувати наявність у боржника статусу банку, за результатом чого вирішувати можливість застосування до нього судової процедури банкрутства, попри відсутність заяв/клопотань про закриття провадження у справі з відповідних підстав.
ІІ. Для правильного вирішення спірного питання щодо можливості застосування до ПАТ "Українська інноваційна компанія" судової процедури банкрутства необхідним та достатнім є встановлення факту наявності чи відсутності у боржника статусу банку (банківської установи), що є спірним у цій справі.
Вирішення зазначеного питання також є необхідним для з`ясування наявності у Фонду та уповноваженої особи Фонду процесуальної правосуб`єктності у цій справі.
У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" (як юридична особа без набуття статусу банківської установи) було утворено внаслідок прийняття органами управління ПАТ "Український інноваційний банк" відповідних організаційних рішень від 13.07.2016 та 28.03.2017 (на підставі яких вносились реєстраційні записи) щодо зміни назви, нової редакції статуту та видів діяльності товариства (виключено "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19).
Також попередніми судовими інстанціями з`ясовано обставини того, що на дату проведення підготовчого засідання у цій справі:
(1) доказів визнання незаконними змін, внесених до установчих документів органами правління ПАТ "Український інноваційний банк" та скасування реєстраційних записів щодо організаційних змін товариства сторонами не надано;
(2) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 зареєстрована юридична особа з назвою - ПАТ "Українська інноваційна компанія" та міститься інформація стосовно видів її діяльності, згідно якої відсутні відомості щодо такого виду, як "діяльність комерційних банків" за КВЕД: 64.19;
(3) усі рішення НБУ та Фонду щодо процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" (Постанова № 934 щодо віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних, Постанова №180 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк", Рішення № 239 щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, Рішення № 385 щодо початку процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку) визнані протиправними та скасовані у судовому порядку (судові рішення у справах № 826/14033/17 та №826/5325/16).
Отже, за сукупності наведених вище обставин та враховуючи, що правомірність внесення змін органами управління ПАТ "Український інноваційний банк" до статуту цього товариства без погодження з боку НБУ не є предметом цього судового розгляду, у господарського суду першої інстанції у підготовчому засіданні були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі (№ 913/266/20) про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Водночас таке правозастосування норм законодавства про банкрутство (в розрізі питання можливості набуття ПАТ "Українська інноваційна компанія" статусу боржника у судовій процедурі банкрутства, що здійснюється у визначеному КУзПБ порядку), суперечитиме висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16.
Так, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду досліджувала виключну правову проблему у питанні необхідності врегулювання існуючої на момент розгляду справи прогалини в українському законодавстві (щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності установи у зв`язку з тим, що рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії було скасоване у судовому порядку через юридично-організаційні порушення його прийняття) та дійшла, серед іншого, таких висновків (що стосуються питання переходу прав та обов`язків від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія"):
- ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") мають один й той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі також - Єдиний реєстр), також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк" (пункт 29 частини першої статті 9 Закону про держреєстрацію), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи (пункт 170);
- в результаті організаційних змін банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась (пункт 204);
- правочину між ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Укрінком" щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Укрінком" (ПАТ "Українська інноваційна компанія") не доведено (пункт 209);
- відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов`язковим (пункт 206);
- на момент здійснення організаційних змін банку від 13.07.2016 та їх державної реєстрації судові рішення у справі № 826/1162/16 про незаконність та скасування Постанови НБУ про неплатоспроможність банку й Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію були все ще зупинені ухвалою ВАСУ. Провадження у судовій справі № 826/14033/17 ще не було відкрите. Постанова НБУ № 659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" продовжувала діяти (пункт 156);
- перехід прав та обов`язків від ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Укрінком" та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та виключення з видів своє діяльності "банківської діяльності" без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не відповідають вимогам банківського законодавства (пункт 226).
- скасування судом процедури виведення банку з ринку лише на підставі порушень порядку реалізації цієї процедури без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації, призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених банківським законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями. Реалізація судом своїх повноважень у зазначений спосіб не відповідає вимогам статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, статті 53 Закону про НБУ, статті 3 Закону про гарантування вкладів (пункт 213);
- реорганізація банку в іншу особу або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин у законодавчому регулюванні - загальним принципам законодавства, насамперед спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства (пункт 221).
- відповідна прогалина в правовому регулюванні повернення банківської ліцензії не дає підстав вважати, що на банк не розповсюджуються вимоги банківського законодавства, в тому числі й ті, що передбачають обов`язок конкретної послідовності дій Фонду щодо банку, який визнано проблемним та який цього статусу не змінив (пункт 225);
- cтосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів (пункт 234);
- скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом (пункт 235).
Зі змісту наведених висновків Великої Палати Верховного Суду вбачається, що: на момент здійснення організаційних змін банку від 13.07.2016 загальні збори його акціонерів не мали відповідних повноважень, такі зміни від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не відповідають вимогам банківського законодавства; ПАТ "Український інноваційний банк" не був реорганізованим, а ПАТ "Українська інноваційна компанія" його правонаступником не є.
Крім того, викладені у пункті 221 висновки Великої Палати Верховного Суду вказують на те, що дії колишніх органів управління неплатоспроможного банку (які з дня запровадження тимчасової адміністрації не мали повноважень з управління цією юридичною особою і повноваження яких не були і не могли бути поновлені внаслідок прийняття судових рішень), вчинені одноособово та з цілковитим ігноруванням положень банківського законодавства, за жодних обставин не можуть призвести до фактичного продовження господарювання юридичною особою, що не підпорядкована Фонду (який здійснює повноваження з управління такою юридичною особою) та НБУ, однак при цьому отримує права та обов`язки за зобов`язаннями банку (такі висновки згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень були викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 19.07.2023 у справі № 909/578/17 під час вирішення питання наявності виключної правової проблеми у зазначеній справі та підстав для уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у пунктах 257-259 постанови від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Отже, у розумінні Великої Палати Верховного Суду, юридична особа із ідентифікаційним кодом № 0583988 (теперішня назва - ПАТ "Українська інноваційна компанія"), попри зміну назви та видів діяльності, статусу банку не втратила, а повноважний суб`єкт на управління банком та його представництво визначається виключно Фондом.
Наведене опосередковано підтверджується тим, що у зв`язку з виявленням порушення законодавства під час розгляду справи № 925/698/16 Велика Палата Верховного Суду постановила окрему ухвалу від 10.12.2019, якою звернула увагу Міністерства юстиції України на необхідність перевірки реєстраційних дій, вчинюваних приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Український інноваційний банк" (ПАТ "Укрінбанк", ПАТ "Українська інноваційна компанія", ПАТ "Укрінком"; ідентифікаційний код юридичної особи 05839888), та усунення виявлених судом і зазначених у цій окремій ухвалі порушень порядку вчинення реєстраційних дій.
Згідно з імперативними вимогами частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Аналогічного змісту норми містяться у частині четвертій статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зазначені вище мотиви та правові норми, у судовій практиці наразі існує підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду позиція щодо статусу ПАТ "Українська інноваційна компанія", яка полягає у тому, що юридична особа ПАТ "Український інноваційний банк" не припинилась у встановленому банківським законодавством порядку, натомість зі зміненою назвою продовжує свою діяльність як суб`єкт приватного права, реалізуючи права і виконуючи обов`язки, у тому числі, у правовідносинах, що виникли до актів перейменування у зв`язку із здійсненням цією особою банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб`єктності як банківської установи.
Втім, у противагу вказаній позиції, Верховний Суд враховує, що у цій справі №913/266/20 суди попередніх інстанцій встановили, що на момент підготовчого засідання відсутні будь-які докази, із яких можливо було б встановити, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" має статус банку; доказів визнання незаконними організаційних змін та реєстраційних записів сторонами не надано; усі рішення НБУ та Фонду щодо процедури тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" визнані протиправними та скасовані судовими рішеннями.
За таких обставин (відсутності належних та допустимих доказів наявності у юридичної особи ПАТ "Українська інноваційна компанія" статусу банку), у господарського суду першої інстанції були відсутні матеріально-правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство цієї особи.
Додатково з пояснень сторін та висновків фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді, судова палата враховує, що Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 19.04.2021 у справі №826/5325/16 змінив спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у цій справі в частині зобов`язання НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Український інноваційний банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови №180 на такий спосіб: "Виключити відомості про Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України".
Верховний Суд зважає на відсутність повноважень надавати власну оцінку законності ухвали від 19.04.2021 у справі №826/5325/16, а також ураховує, що це судове рішення, як і пов`язані з ним обставини, не можуть братись до уваги під час перевірки касаційним судом правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія", адже зазначене судове рішення на дату підготовчого засідання не існувало.
Також судова палата бере до уваги той факт, що вказаного судового рішення не існувало й на момент вирішення Великою Палатою Верховного Суду виключної правової проблеми та формування відповідних правових висновків, що містяться у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
Втім, відображення наведених обставин (щодо зміни способу виконання судового рішення у справі № 826/5325/16 шляхом виключення відомостей про ПАТ "Українська інноваційна компанія" із ідентифікаційним кодом № 05839888 із Державного реєстру банків України) у мотивувальній частині цієї ухвали пояснюється необхідністю розуміння повноти правової проблеми у ситуації, що склалася довкола правового статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом №05839888, яка мала назву ПАТ "Український інноваційний банк", а наразі має назву ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Так, всупереч наведеній вище позиції Великої Палати Верховного Суду:
(1) на сьогодні у правовому полі України такої юридичної особи як ПАТ "Український інноваційний банк" не існує, натомість юридична особа з ідентифікаційним кодом № 05839888 має назву ПАТ "Українська інноваційна компанія";
(2) незаконність рішень загальних зборів від 13.07.2016 та відповідних реєстраційних записів, попри вирішені судові спори та зважаючи на сплив значного періоду часу, не встановлена;
(3) докази наявності у вказаної юридичної особи статусу банку відсутні, зокрема чинним судовим рішенням ухвалено виключити відомості про ПАТ "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - ПАТ "Український інноваційний банк") із Державного реєстру банків України.
Крім того, залишення без змін Верховним Судом у цій справі № 913/266/20 оскаржуваних судових рішень, якими відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія", поставить під сумнів висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права та унеможливить здійснення процедури виведення з ринку ПАТ "Українська інноваційна компанія" саме як банківської установи.
Таким чином, правова проблема полягає також у необхідності забезпечення правової визначеності щодо статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом № 05839888 та назвою ПАТ "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - ПАТ "Український інноваційний банк"), зважаючи на суперечність позиції Великої Палати Верховного Суду обставинам цієї справи № 913/266/20, що підтверджені відповідними доказами, та нинішнім реаліям (наявність чинного судового рішення про виключення відомостей щодо вказаної особи із Державного реєстру банків України).
ІІІ. Як зазначалось вище, за змістом висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 та ухвала від 19.07.2023 у справі № 909/578/17) юридична особа ПАТ "Український інноваційний банк" не припинилась у встановленому банківським законодавством порядку, натомість зі зміненою назвою (ПАТ "Українська інноваційна компанія") продовжує свою діяльність як суб`єкт приватного права, реалізуючи права і виконуючи обов`язки, у тому числі, у правовідносинах, що виникли до актів перейменування у зв`язку із здійсненням цією особою банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб`єктності як банківської установи. При цьому повноважний суб`єкт на управління вказаною юридичною особою та її представництво визначається виключно Фондом.
Поряд з цим, досліджувана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 виключна правова проблема у питанні необхідності врегулювання існуючої на дату розгляду справи прогалини в українському законодавстві (щодо правового регулювання відновлення банківської діяльності юридичною особою у зв`язку з тим, що рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії було скасоване у судовому порядку) була вирішена законодавцем шляхом прийняття відповідного Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 №590-IX (далі Закон № 590-IX), який набрав чинності 23.05.2020.
Так, Законом № 590-IX внесено, серед іншого, такі зміни:
- у новій редакції викладена стаття 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною третьою якої, зокрема, унормовано, що визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта НБУ, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його положень не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
- статтю 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено, зокрема, частинами четвертою-шостою, згідно з якими розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів НБУ та/або Фонду, що були підставою для її початку; розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів НБУ та/або Фонду, що були підставою для її початку; визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Крім того, у Розділі ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №590-ІХ закріплені такі положення:
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України "Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб", підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом (підпункт 1 пункту 3);
- банкам/юридичним особам, у яких Національним банком України відкликано банківські ліцензії, але відомості про які наявні в Державному реєстрі банків, підстави (індивідуальні акти) для запровадження тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом, забезпечити передачу уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації банку протягом строку, встановленого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в оголошенні, опублікованому на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" (пункт 4).
На виконання зазначених вище вимог закону Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення "Про продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку і призначення уповноваженої особи" від 10.08.2020 №1485, яким продовжено процедуру виведення ПАТ "Укрінбанк" (найменування на дату прийняття рішення - ПАТ "Українська інноваційна компанія") з ринку та призначено уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку Караченцева А.Ю., якому делеговано повноваження, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вчинення Фондом відповідних дій узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 щодо статусу ПАТ "Український інноваційний банк" та повноважень Фонду як суб`єкта управління вказаною юридичною особою.
За таких обставин, уповноважена особа Фонду на законних підставах продовжує здійснювати процедуру виведення ПАТ "Український інноваційний банк" (з теперішньою назвою ПАТ "Українська інноваційна компанія") з ринку.
Однак, Верховний Суд зауважує, що у контексті застосування наведених вище норм, які було новелізовано із прийняттям Закону № 590-IX, необхідно враховувати положення частини третьої статті 3 ГПК України, якою визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії (однією із яких є закриття провадження у справі), розгляду і вирішення справи.
Зазначене відповідає припису частини першої статті 58 Конституції України, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У зв`язку з цим, судова палата зауважує, що норми Закону № 590-IX (що набрав чинності 23.05.2020) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин щодо правомірності відкриття провадження у цій справі (№913/266/20) про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія", оскільки підготовче засідання, за результатом якого ухвалено відповідне рішення, відбулось раніше - 15.05.2020.
При цьому, як було зазначено вище, з урахуванням наявних у справі доказів та встановлених обставин, а також з огляду на те, що правомірність внесення змін органами управління ПАТ "Український інноваційний банк" до статуту цього товариства без погодження з боку НБУ не є предметом судового розгляду, у господарського суду першої інстанції у підготовчому засіданні були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Однак, залишення Верховним Судом оскаржуваних судових рішень про відкриття провадження у справі № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" без змін призведе до одночасного існування судової процедури банкрутства вказаної юридичної особи та паралельного здійснення виведення цієї особи (у статусі банку) з ринку у відповідності до банківського законодавства, що є неприпустимим.
Наведене у сукупності свідчить про відсутність національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами, ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду, зокрема можливості уточнення у контексті спірних правовідносин власних висновків, які викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 та стосуються питання визначення статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом №05839888 та назвою ПАТ "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - ПАТ "Український інноваційний банк").
Таким чином, при розгляді цієї справи наявна правова проблема щодо застосування у підготовчому засіданні господарського суду у справі про банкрутство вимог статті 39 КУзПБ у їх взаємозв`язку із нормами частини другої статті 2 та статті 90 цього Кодексу, положеннями статті 108 ЦК України, статей 2, 15-17 Закону України "Про банки і банківську діяльність"; частини другої статті 237 ГПК України (у розрізі питання можливості застосування інструментарію непрямого судового контролю та оцінки правомірності корпоративних рішень органів управління юридичної особи під час вирішення питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство).
З урахуванням сталої практики Великої Палати Верховного Суду (ухвали від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, від 14.04.2021 у справі № 757/50105/19, від 07.07.2021 у справі № 393/126/20, від 14.09.2021 у справі № 757/7499/17-ц та ін.), згідно з якою виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів, Верховний Суд зазначає, що:
- якісні показники у цій справі характеризуються унікальністю правової ситуації та необхідністю її вирішення задля забезпечення дотримання принципу правової визначеності, відсутністю судової практики та чіткого нормативного врегулювання (на дату підготовчого засідання у цій справі) зазначених вище питань, визначених як виключна правова проблема;
- кількісний критерій полягає у тому, що вирішення правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності, стосується широкого кола суб`єктів, зокрема державних органів, усіх кредиторів, дебіторів та інших осіб, пов`язаних зі здійсненням юридичною особою ПАТ "Українська інноваційна компанія" (стара назва - ПАТ "Український інноваційний банк") як суб`єктом приватного права господарської діяльності, у тому числі, у правовідносинах, що виникли до актів перейменування у зв`язку із здійсненням цією особою банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб`єктності як банківської установи.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Частиною першою статті 303 ГПК України унормовано, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Ураховуючи наведені вище норми та мотиви, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду вважає за необхідне з власної ініціативи передати справу № 913/266/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 314 ГПК України, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
Справу № 913/266/20 за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження виведення з ринку ПАТ "Український інноваційний банк" Міхно С.С. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський
С. В. Жуков
В. І. Картере
В. Г. Пєсков
В. Я. Погребняк
скопійовано
-
скопійовано
-
