РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

12 квітня 2024 року м. Рівне№460/22938/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 постановлено:

«Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Капітал» (вулиця Опанасюка Валерія, 6, місто Рівне, 33002; код ЄДРПОУ 42586016) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 20.03.2023 №8453151/42586016. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Капітал» від 31.01.2023 №2 датою її подання на реєстрацію. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.08.2023 №36720; зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Теп-Капітал» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 29.03.2023 датою її подання на реєстрацію; зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.08.2023 датою її подання на реєстрацію відмовити. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Капітал» суму судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві».

05 квітня 2024 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 08.04.2024 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року, справа №569/17904/17, адміністративне провадження №К/9901/52416/18).

Відповідно до заяви про ухвалення додаткового судового рішення позивач просить суд стягнути на його користь суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду:

(1) Договір про надання правничої допомоги від 06.07.2023, укладений між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 щодо зобов`язання надання правничої допомоги; відповідно до пункту 3.1 Договору вартість правової допомоги становить 20000,00 грн;

(2) рахунок на оплату від 18.08.2023 на суму 20000,00 грн;

(3) квитанція на суму у розмірі 20000,00 грн.

Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.

У даному випадку пунктом 3.1 Договору визначено фіксовану вартість послуг 20000,00 грн.

Проте, на користь позивача не підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу з огляду на таке.

I.

Як зазначалося вище, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» задоволено частково; загальна сума сплаченого судового збору становить 5368,00 грн; стягнуто на користь позивача 2684,00 грн, тобто 50% від задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом суду надано Ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1019289 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» адвокатом ОСОБА_1 .

Натомість Договір про надання правової допомоги укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 ; сума у розмірі 20000,00 грн сплачена на банківські реквізити саме ФОП ОСОБА_1 .

Адвокатською діяльністювизнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3 ст. 4 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За правилами частини третьої статті 4 Закону №5076-VI, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченогопунктом 65.9статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Відповідно доп. 65.9 ПКУякщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно допункту 291.3 статті 291 ПК Україниспрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними особами або фізичними особами підприємцями.

Отже,застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, нормами ПК Українине передбачено.

При цьому фізична особа підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність та до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності,не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Разом з тим згідно з нормами Закону №5076-VI та ПК України для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку (відмінну від адвокатської) діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

У даному випадку адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може здійснювати підприємницьку діяльність, проте така діяльність як ФОП має бути відмінною від адвокатської.

Тому надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката не можуть вважатися належними та допустимими.

II.

Як зазначено вище, звертаючись до суду з позовом суду надано Ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1019289 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» адвокатом Ліфлянчиком Станіславом Ігоровичем.

При цьому, в Ордері серії АЕ №1019289 міститься посилання на Договір про надання правової допомоги від 18.08.2023, натомість до заяви про ухвалення додаткового судового рішення наданий Договір від 06.07.2023, підписаний з ФОП ОСОБА_1 .

III.

При дослідженні змісту Ордера серії АЕ №1019289 судом установлено, що в такому міститься посилання на Договір про надання правової допомоги від 18.08.2023.

При цьому, Договір про надання правової допомоги від 18.08.2023 укладений за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 25 Закону №5076-VI, порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правничої допомоги встановлюються законом. Оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правничої допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правничої допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.

За правилами частини першої статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на наданнябезоплатної правничої допомоги.

Тобто, договір про надання правничої допомоги та доручення органу (установи), уповноваженого законом на наданнябезоплатної правничої допомоги є різними за правовою суттю документами.

За приписами частини четвертої статті 27 Закону №5076-VI, договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надаютьбезоплатну правничу допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок наданнябезоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від02.06.2011№3460-VI (далі Закон №3460-VI):

безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

правнича допомога - надання правничих послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

правничі послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Тобто, за Ордером серії АЕ №1019289 адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович надавав позивачу безоплатну правову допомогу.

Суд констатує, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 12 квітня 2024 року

Суддя К.М. Недашківська