ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.04.2024Справа № 910/19227/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп"доКиївської обласної прокуратурипростягнення 80086,63 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з Київської обласної прокуратури 76336,47 грн, з яких: 70022,28 грн основного боргу, пеню на суму 16,11 грн, 913,09 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 483,44 грн та 4901,55 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №73/3 про постачання електричної енергії споживачу від 22.02.2022 в частині оплати поставленої позивачем електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/19227/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

23.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та серед іншого зазначив, що погоджена сторонами у договорі, який укладений з урахуванням умов Закону України "Про публічні закупівлі", вартість товару становить 966800,00 грн за 200000 Кв/год (вартість за одиницю 4,834 грн з ПДВ) була повністю відповідачем позивачу, а тому у відповідача відсутні підстави для оплати позивачу за електричну енергію, постачання якої не охоплюється умовами укладеного між сторонами договору.

Крім того, відповідач посилається на те, що Київська обласна прокуратура є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а спірний договір про постачання електричної енергії споживачу був укладений за наслідками проведення процедури закупівлі. Відтак, відповідач не має права та можливості сплатити на користь позивача вартість електроенергії, яка перевищує загальну суму договору та погоджену сторонами договірну ціну без укладання відповідної угоди про внесення змін до загальної вартості та обсягів закупівлі електричної енергії.

26.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти тверджень, наведених відповідачем у відзиві на позов, заперечив.

Крім того, 26.01.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить сягнути з відповідача 80086,63 грн, з яких: 70022,28 грн основного боргу, пеню на суму 34,92 грн, 2975,81 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 2152,07 грн та 4901,55 грн штрафу, у зв`язку зі збільшенням періоду заборгованості.

Зазначена заява позивача прийнята судом до розгляду.

09.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначені заперечення подані відповідачем з пропуском строку, який встановлений судом для їх подання, клопотання про поновлення відповідного строку відповідачем не заявлено. Тому, вказані заперечення судом до розгляду не приймаються.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (постачальник, позивач) та Київською обласною прокуратурою (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №73/3 (договір).

Терміни, що використовуються в цьому договорі, використовуються в розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, а споживач оплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим договором.

Очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначений у додатку 1 до договору. Зменшення обсягів здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього договору за результатами переговорів сторін (п.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені споживачем, зокрема, залежно від потреби споживача з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача відповідно до показників кошторису. Про зміну обсягу закупівлі товару споживач повідомляє постачальника шляхом надсилання на його адресу або вручення уповноваженому представнику постачальника відповідного письмового повідомлення.

Строк постачання товару за договором з 01.03.2022 до 31.12.202 (включно) (п.3.1 договору).

Місце постачання товару (найменування, фактичні адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єктів споживача) визначено у додатку 1 до цього договору (п.3.2 договору).

Обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів (п.3.3 договору).

Загальна вартість товару (сума договору) становить 966800,00 грн, у тому числі ПДВ 161133,33 грн та визначена у додатку 2 до цього договору (п.5.1 договору).

Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору та розрахована відповідно до додатку 3 до цього договору. Ціна за одиницю товару за договором включає вартість послуг операторів системи розподілу та передачі, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, та визначена з урахуванням витрат постачальника на пересилання документів, сплату митних тарифів, податків, зборів та платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв`язку з виконанням цього договору (п.5.2 договору).

Сума договору не підлягає збільшенню за виключенням випадків, передбачених законодавством у сфері здійснення публічних закупівель. Зміна умов договору в частині збільшення його суми у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до договору за результатами переговорів сторін (п.5.4 договору).

Обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць. Обсяг спожитого протягом розрахункового періоду товару визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця. Вартість товару за розрахунковий період визначається як добуток ціни за одиницю товару, визначену у додатку 2 до цього договору та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду товару (п.5.7 договору).

Відповідно до п.5.8 договору оплата товару здійснюється споживачем протягом 10 робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ. У випадку відсутності на розрахунковому рахунку споживача бюджетного фінансування видатків, призначених на оплату товару, споживач проводить оплату товару протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок споживача. В акті окремо вказується розмір плати за послуги оператора системи розподілу. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару, розміру плати за послуги оператора системи розподілу та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно п.5.10 договору датою виконання зобов`язань споживача щодо сплати за спожитий товар вважається дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на спецрахунок постачальника.

Відповідно до п.п.6.2, 6.2.1, 6.2.5 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитого товару згідно з умовами цього договору та контролювати обсяги споживання товару відповідно до очікуваних обсягів товару. Допускається відхилення фактичного споживання обсягу товару протягом відповідного періоду від очікуваного обсягу.

Згідно п.8.5 договору за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п.13.1 договору договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов укладеного між сторонами договору, у період з листопада по грудень 2022 року позивач поставив відповідачу електричну енергію в загальному обсязі 69281 кВт*год на суму 334987,87 грн, а саме: у листопаді 2022 року в обсязі 30686,00000 кВт*год на суму 148407,88 грн з ПДВ згідно акту приймання-передачі №00000031481 від 30.11.2022, у грудні 2022 року в обсязі 20700,0000 кВт*год на суму 100119,85 грн з ПДВ згідно акту №00000034783 від 31.12.2022.

Згідно корегуючого акту №00000038437 від 31.12.2022 до акту приймання-передачі електричної енергії №00000034783 від 31.12.2022 у грудні місяці 2022 року загальний обсяг фактичного постачання у грудні 2022 року склав 38595,00000 кВт/год на загальну суму 186579,99 грн.

Перелічені вище акти з боку відповідача не підписані.

Відповідно до даних комерційного обліку оператора системи розподілу ДТЕК Київські регіональні електромережі фактичний обсяг споживання електричної енергії по об`єктах відповідача у спірний період становив: у листопаді 2022 року - 30558 кВт/год за ціною 4,028333330 грн без ПДВ, на загальну суму з ПДВ 147717,37 грн, у грудні 2022 року - 38574 кВт/год за ціною 4,028333330 грн без ПДВ, на загальну суму з ПДВ 186466,71грн, а загалом 69132 кВт/год, що підтверджується відповідним листом оператора

Водночас, відповідачем було сплачено за поставлену електричну енергію у листопаді 2022 року в обсязі 30558 кВт/год за ціною 4,4954333330 грн без ПДВ на загальну суму з ПДВ 164845,74 грн, за поставлену електричну в грудні 2022 року в обсязі 20600 кВт/год за ціною 4,028333330 грн без ПДВ на загальну суму 99580,40 грн з ПДВ.

Отже, різниця між обсягами фактично спожитої та оплаченої відповідачем електроенергії у період січень 2022 року становить 17974 кВт/год за ціною 4,028333330 грн на загальну суму 86886,31 грн.

З урахування оплати, здійсненої відповідачем за листопад 2022 року, переплата у розмірі 17128,37 грн зарахована позивачем в оплату отриманої у грудні 2022 року електричної енергії.

Відповідно до даних комерційного обліку оператора системи розподілу АТ "Чернігівобленерго" фактичний обсяг споживання електричної енергії по об`єктах відповідача становив: у листопаді 2022 року - 128 кВт/год за ціною 4,4954333330 грн без ПДВ на загальну суму 690,51 грн з ПДВ; у грудні 2022 року - 21 кВт/год за ціною 4,4954333330 грн без ПДВ на загальну суму 113,28 грн з ПДВ, а загалом 149 кВт/год, що підтверджується відповідним листом оператора.

Водночас, відповідачем було оплачено за поставлену електричну енергію: у листопаді 2022 року в обсязі 0 кВт/год, у грудні 2022 року в обсязі 100 кВт/год (за ціною 4,4954333330 грн без ПДВ) на загальну суму 539,45 грн з ПДВ.

Різниця між обсягами фактично спожитої та оплаченої відповідачем електроенергії у період листопад - грудень 2022 року становить 49 кВт/год (за ціною 4,4954333330 грн без ПДВ) на загальну суму 264,33 грн з ПДВ.

Всього відповідачем сплачено за отриманий у спірний період товар на загальну суму 264965,59 грн, а саме: 164845,74 грн згідно платіжної інструкції №2541 від 15.12.2022; у сумі 100119,85 грн згідно платіжної інструкції №2679 від 28.12.2022.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №73/3 від 22.02.2022, як стверджує позивач, становить 70022,28 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, що розглядається.

Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Відповідно до п.3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 №1409.

Як встановлено судом, 22.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №73/2, який є встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п.1.1 договору).

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Як вже вказувалося судом, згідно п.2.2 договору очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначено у додатку №1 до цього договору.

У додатку №1 до договору сторони погодили очікувані обсяги закупівлі електричної енергії, які становлять з 01.03.2022 по 31.12.2022 (включно) 200000 кВт/год на суму 966800,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.5.7 договору розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця, а п.3.3 договору передбачено, що обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (ККОЕЕ).

Пунктами 8.6.1, 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

За умовами п.8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до п.8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Згідно з 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Дата-хаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП №1382 від 08.11.2018 та як оператор системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії у Київській області.

Так, відповідно до даних Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" як оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за період 01.11.2022 - 31.12.2022 складає 69132 кВт*год.

Також, з 1 січня 2019 року відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП №1434 від 13.11.2018.

Отже, Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" як оператор системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії у Чернігівській області.

Так, відповідно до даних Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" як оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за період 01.11.2022 - 31.12.2022 склав 149 кВт*год.

Отже, за даними ОСР, фактичний обсяг споживання електричної енергії відповідачем у період листопад - грудень 2022 року склав 69281 кВт*год.

На підставі зазначених даних, позивач провів нарахування за спожиту відповідачем електроенергію відповідно до вимог ПРРЕЕ. При цьому, надані ОСР сертифіковані дані комерційного обліку є обов`язковими для постачальника та споживача.

Щодо актів приймання-передачі електричної енергії, то сторони у п.5.8 договору узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару, розміру плати за послуги оператора системи розподілу та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

На підставі сертифікованих даних комерційного обліку, наданих ОСР, позивачем було складено акти приймання-передачі електричної енергії №00000031481 від 31.11.2022, №00000034783 від 31.12.2022, корегуючий акт №00000038437 від 31.12.2022 до акту приймання-передачі №00000034783 від 31.12.2022.

28.08.2023 позивач направив відповідачу зазначені акти приймання-передачі, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною відділення зв`язку №0101048099751. Згідно інформації з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" відповідач 29.08.2023 отримав відправлення №0101048099751.

Зазначені акти приймання-передачі електричної енергії відповідачем не підписано, позивачу не повернуто, вмотивованої відмови від їх підписання відповідачем не надано, утім фактично відповідачем було прийнято товар (спожито електричну енергію) від позивача. Заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем та спожитої відповідачем електроенергії за спірний розрахунковий період матеріали справи не містять.

Отже підписані в односторонньому порядку позивачем акти приймання-передачі електричної енергії №№00000031481 від 31.11.2022, №00000034783 від 31.12.2022, корегуючий акт №00000038437 від 31.12.2022 до акту приймання-передачі №00000034783 від 31.12.2022 є такими, що погоджені сторонами та підтверджують постачання позивачем електричної енергії відповідачу у визначених в актах обсягах.

Частиною 3 ст.670 Цивільного кодексу України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, відповідно до п.п.6.2, 6.2.1 договору, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.5.8 договору оплата товару здійснюється споживачем протягом 10 робочих днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ. У випадку відсутності на розрахунковому рахунку споживача бюджетного фінансування видатків, призначених на оплату товару, споживач проводить оплату товару протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на рахунок споживача. Сторони узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару, розміру плати за послуги оператора системи розподілу та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.

Погоджені та сертифіковані обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у загальному розмірі 69281 кВт*год на загальну суму 334987,87 грн, оплачені відповідачем частково на суму 264965,59 грн, а отже розмір заборгованості становить 70022,28 грн.

Оскільки акти приймання-передачі електричної енергії №00000031481 від 31.11.2022, №00000034783 від 31.12.2022, корегуючий акт №00000038437 від 31.12.2022 до акту приймання-передачі №00000034783 від 31.12.2022 отримані відповідачем 29.08.2023, то 12.09.2023 був останнім днем для здійснення оплати.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо сплати позивачу як постачальнику електричної енергії грошових коштів в сумі 70022,28 грн у встановлений договором строк не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі вартості фактично спожитої в грудні 2022 року електричної енергії, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо заперечень відповідача з посиланням на неможливість зміни сторонами істотних умов договору про закупівлю, зокрема, збільшення обсягів закупівлі, зважаючи на приписи Закону України "Про публічні закупівлі" суд зазначає наступне.

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п.6 ч.1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як встановлено судом, спірний договір про постачання електричної енергії споживачу №73/3 від 22.02.2022 був укладений між сторонами за результатами проведення процедури закупівлі, відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" та з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а відтак правовідносини між сторонами регулюються також приписами вказаного Закону, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з п.3 ч.1 ст.2, ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей закон застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Згідно з ч.10 ст.3 вищевказаного Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Частиною 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених в ч.5 ст.41 вищевказаного Закону, зокрема, у разі зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Положення аналогічного змісту закріплені також у п.13.3 договору.

Крім цього, згідно з п.5.4 договору сума договору не підлягає збільшенню, за виключенням випадків, передбачених законодавством у сфері здійснення публічних закупівель. Зміна умов договору в частини збільшення його суми у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до договору за результатами переговорів сторін.

Обставин, які б свідчили про погодження між сторонами інших умов договору або перерахування відповідачу коштів бюджету для розрахунку з позивачем за отриману електричну енергію у спірний період в обсягах та на суму, що перевищують договірні, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується.

В той же час, положеннями п.6.2.5 договору визначено, що споживач (відповідач) зобов`язується контролювати обсяги споживання електричної енергії відповідно до очікуваних обсягів. Допускається відхилення фактичного споживання обсягу товару протягом відповідного періоду від очікуваного обсягу товару, а отже функції контролю та дотримання договірних зобов`язань в частині обсягів постачання електричної енергії, покладається саме на відповідача, як на сторону, що здійснює споживання цієї електричної енергії.

При цьому, наявний в матеріалах справи корегуючий акт приймання-передачі електричної енергії №00000038437 від 31.12.2022 свідчить не про неправомірне збільшення позивачем обсягу постачання електричної енергії, а про перевищення обсягів споживання відповідачем, що відповідно передбачено положеннями п.6.2.5 договору.

Згідно п.1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 ПРРЕЕ).

Наразі, як встановлено судом та зазначалось вище, фактичне прийняття відповідачем як споживачем електричної енергії у спірному обсязі згідно корегуючого акту приймання-передачі електричної енергії №00000038437 від 31.12.2022 відповідачем не заперечувалось.

За приписами ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п.4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Крім того, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (п.2.3.13 ПРРЕЕ).

Аналогічний розрахунковий період передбачений умовами п.5.7 договору, згідно якого обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць.

В свою чергу, суд зазначає, що одними із загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст.3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність. Водночас вказані принципи є і принципами зобов`язального права, наведеними в ст.509 Цивільного кодексу України.

Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними договору та під час його реалізації покладають зобов`язання на позивача як постачальника електричної енергії, так і на відповідача як споживача, в тому числі в частині прийняття та споживання електричної енергії у передбачених договором обсягах, з подальшою їх оплатою, в тому числі у випадку перевищення договірних спожитих обсягів.

При цьому п.5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язки споживача електричної енергії, серед яких, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів та за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.

Отже, за висновками суду, споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину, узгоджену сторонами в договорі, укладеного на підставі, в т.ч. положень Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи передбачені ст.ст.3, 509 Цивільного кодексу України загальні принципи зобов`язальних правовідносин, не звільняє відповідача як споживача електричної енергії від зобов`язання з оплати спожитого у спірному періоді обсягу такої електричної енергії, тобто відповідач повинен здійснювати оплату за фактично спожиту за договором електричну енергію протягом розрахункового періоду.

Враховуючи наведене вище, суд відхиляє наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2152,07 грн, нарахованих за загальний період прострочення виконання грошового зобов`язання з 17.01.2023 по 25.01.2024 та витрати з урахуванням індексу інфляції на суму 2975,81 грн за період з лютого по грудень 2023 року.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже вказувалося судом, оскільки акти приймання-передачі електричної енергії №00000031481 від 31.11.2022, №00000034783 від 31.12.2022, корегуючий акт №00000038437 від 31.12.2022 до акту приймання-передачі №00000034783 від 31.12.2022 отримані відповідачем 29.08.2023, то 12.09.2023 був останнім днем для здійснення оплати, а отже відповідач є таким, що прострочив з 13.09.2023, тобто 3% річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню саме з цієї дати.

За здійсненим судом перерахунком, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 776,57 грн, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 13.09.2023 по 25.01.2024 та інфляційні втрати у розмірі 1766,80 грн за період з вересня по грудень 2023 року.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, суд зауважує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст.546, ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Відповідно, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як встановлено судом, позивачем нараховано пеню та штраф з посиланням на п.8.5 договору, в той час, як зазначеним пунктом договору стягнення штрафу не передбачено взагалі.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Як встановлено судом, постачання позивачем відповідачу електричної енергії у грудні 2022 року на спірну суму здійснювалось понад обсяг постачання, передбачений умовами укладеного між сторонами договору.

Обсяг електричної енергії, погоджений сторонами у договорі, оплачений відповідачем у повному обсязі в строк, визначений умовами укладеного правочину.

Доказів наявності будь-яких інших угод між сторонами щодо погодження відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за прострочення виконання спірних грошових зобов`язань матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено укладення між сторонами письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді неустойки, а розмір такої неустойки актами цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, наведене виключає стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу), у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Київської обласної прокуратури підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, ідентифікаційний код 36716332) 70022 (сімдесят тисяч двадцять дві) грн 28 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн 80 коп. та 1945 (одна тисяча дев`ятсот сорок п`ять) грн 56 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова