ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024м. ДніпроСправа № 904/25/24за позовом Керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Могилівської сільської ради, с. Могилів Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Петриківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", с. Куліші Дніпропетровської області

про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельною ділянкою та зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від прокуратури: Міщук Н.П., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069937 від 01.03.2023

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Дружко В.В., сільський голова, самопредставництво

Від третьої особи: Галіцина О.О., представник, довіреність №94 від 01.02.2024

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 01.03.2024, просить:

- усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,4602га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Могилівської сільської ради №64497810 від 15.08.2022 (номер відомостей про речове право 47598083);

- зобов`язати Могилівську сільську раду усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,4602га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 шляхом її повернення на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Могилівської сільської ради;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039 у Державному земельному кадастрі.

В обгрунтування заявлених вимог Прокурор зазначає, що вищезазначена земельна ділянка площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні філії "Петриківське лісове господарство" ДП "Ліси України" та використовується для ведення лісового господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та рішенням Могилівської сільської ради від 12.02.2021 № 152-05УІІІ фактично припинено право постійного користуванняФілії земельною ділянкою площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 лісогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, то її перебування у володінні відповідача є незаконним.

Наразі земельна ділянка площею 4,4602 га з кадастровим номером4,4602 га зареєстрована на праві власності за Могилівською сільською радою.

В свою чергу, наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності, що є підставою для захисту інтересів держави шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку, зареєстрованого за Могилівською сільською радою та повернення земельної ділянки власнику.

На обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у цій справі прокурор зазначив, що вищевказані протизаконні дії порушують права та інтереси держави. Порушення вимог земельного та лісового законодавства при вилученні із державної власності, зміні цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення для нелісогосподарських цілей безумовно становить суспільний інтерес. Порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення у комунальну власність органу місцевого самоврядування як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, та полягає у вибутті із власності держави земельної ділянки лісогосподарського призначення, зміни її цільового призначення всупереч встановленого законом порядку.

Підставою представництва інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації прокурор указав наявність у неї владних повноважень у спірних правовідносинах. Прокурор послався на те, що Дніпропетровську обласну державну адміністрацію було повідомлено про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення. Водночас обласна державна адміністрація повідомила про неможливість звернення з позовом до суду у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, а також належних доказів порушення прав та охоронюваних інтересів держави в межах спірних правовідносин.

Позивач надав письмові пояснення, в яких повністю підтримує заявлені прокурором вимоги, вважає, що у прокурора наявні підстави представництва інтересів держави у цій справі. Просить розглянути справу за відсутності її представника.

Третя особа надала до суду пояснення та зазначила, що згоди на вилучення із користування Філія не надавала, фактично незаконно було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 3,6608 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039. Інвентаризацію вказаної земельної ділянки як ділянки сільськогосподарського призначення проведено неправомірно, незаконним рішенням Верхньодніпровської міської ради від 24.12.2020 №71-3/ІХ в частині прийняття до комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039, в результаті чого фактично змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності із державної на комунальну, що є порушенням ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Філія, правову позицію з вимогами керівника Слобожанської окружної прокуратури підтримує в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у 2021 році у комунальну власність Могилівської сільської ради передано земельну ділянку площею 4,4602га з кадастровим номером 12256850000:01:003:0039, класифіковану як землі сільськогосподарського призначення, право власності на яку зареєстровано в 2022 році. Належність вищезазначеної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення підтверджується Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21.01.2021, який є невід`ємним додатком до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №14-ОТГ від 21.01.2021, листом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.332-7903/2-23 від 27.12.2023 "Про надання інформації", в якому зазначається, що у 2019 році Дніпропетровською регіональною філією Дії "Центр ДЗК" була проведена інвентаризація земель. ДП "Центр ДЗК" є державним підприємством, яке проводить інвентаризацію земель спираючись на фактичні картографічні матеріали, які були сформовані на протязі тривалого періоду часу і мають беззаперечну юридичну силу. На даний час, спірна земельна ділянка зареєстрована у комунальній власності Могилівської сільської ради, і, відповідно, є нерухомим майном територіальної громади, тому, скасування державної реєстрації без вилучення земельної ділянки є неправомірним. При прийомі-передачі даної земельної ділянки було дотримано всі законодавчі процедури і її реєстрація у власність Могилівською сільської ради здійснена у повній відповідності до чинного законодавства України. Разом з тим, з наданих позивачем до суду документів, неможливо встановити на підставі яких розпорядчих документів та інших матеріалів дана територія була віднесена до земель лісового фонду.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 05.02.2024 прокурор просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 справу №904/25/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.02.2024. З 05.02.2024 підготовче засідання відкладено до 04.03.2024.

Ухвалою суду від 04.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 02.04.2024.

Позивач у судове засідання не з`явився, явку повноважних представників не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 02.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури області, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:002:0370, загальною площею 46,6287 га, яка розташована на території Цибульківської (нині Могилівської) сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області зареєстрована в Державному земельному кадастрі за результатами проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності від 29.11.2019. Визначена форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 16.00 землі запасу (а.с.16).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 14-ОТГ від 21.01.2021 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено (а.с.43):

передати Могилівській сільській раді (Могилівській сільській територіальній громаді) Царичанського (Дніпровського) району у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2114,7294га на території Могилівської сільської ради за межами населеного пункту, згідно з додатком до акта приймання-передачі;

право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону.

На виконання цього наказу, 21.01.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області передало, а Могилівська сільська рада Царичанського (Дніпровського) району прийняла у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 2114,7294га на території Могилівської сільської ради згідно із додатком, про що складено Акт прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну (а.с.44).

Рішенням сесії Могилівської сільської ради від 12.02.2021 № 152-05/УІІІ прийнято до комунальної власності землі сільськогосподарського призначення загальною площею 2114,7294 га, які розташовані на території Могилівської сільської ради (а.с.49).

В загальний масив земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності також потрапила земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:002:0370.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 26.05.2021 за Могилівською сільською радою зареєстровано права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1225685000:01:002:0370, загальною площею 46,6287 га (а.с.19-20).

Право комунальної власності зареєстровано за Могилівською сільською радою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58358726 від 26.05.2021 (номер запису про право власності 42147602).

Підставою виникнення речового права зазначено: рішення органу місцевого самоврядування від 12.02.2021 № 152-05/УІІІ, видане Могилівською сільською радою; Наказ, серія та номер 14-ОТГ від 12.02.2021, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області; Акт прийому-передачі нерухомого майна від 21.01.2021, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В подальшому, земельну ділянку з кадастровим номером 1225685000:01:002:0370 розділено на земельні ділянки з кадастровими номерами, а саме: 122568500001:002:0573 (11,7412 га), 122568500001:002:0574 (31,7891 га), 122568500001:002:0572 (3,0984 га).

27.10.2021, на підставі звернення громадян, рішенням Могилівської сільської ради № 872-14/VІІІ надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовний кадастровий номер 122568500001:002:0574 (а.с.46).

27.01.2022 на підставі рішення Могилівської сільської ради № 1334-17/VІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 31,7891 га, кадастровий номер 122568500001:002:0574, що перебуває у комунальній власності Могилівської сільської ради, цільове призначення землі запасу, в результаті якого сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами:

12256850000:01:003:0039, 12256850000:01:002:0655, 12256850000:01:002:0656, 12256850000:01:002:0657, 12256850000:01:002:0658, 12256850000:01:002:0659, , 12256850000:01:002:0660, 12256850000:01:002:0661, 12256850000:01:002:0662, 12256850000:01:002:0663, 12256850000:01:002:0664, 12256850000:01:002:0665, 12256850000:01:002:0666, 12256850000:01:002:0667, 12256850000:01:002:0668, 12256850000:01:002:0669, 12256850000:01:002:0670 (а.с.47).

Вищезазначена земельна ділянка площею 3,66085 га з кадастровим номером 12256850000:01:003:0039 сформована за результатами інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП "Петриківське лісове господарство" та використовується для ведення лісового господарства.

Відповідно до інформації ДП "Харківська державна лісовпорядкувальна експедиція" № 805 від 30.11.2023 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 має частковий перетин з межами кв.54 Царичанського лісництва філії "Петриківське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 з межами кв.54 Царичанського лісництва філії "Петриківське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 3,6608 га із загальної площі ділянки 4,4602 га (а.с.24-25).

Відповідно до листа Філії від 17.10.2023 №694 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 повністю знаходиться на землях державного лісового фонду та перебуває кварталі 54 Царичанське лісництва (а.с.39).

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 знаходиться на землях державного лісового фонду, наданих в постійне користування філії "Петриківське лісове господарство" ДП "Ліси України", є сформованою.

Відповідно до таксаційного опису кварталу 54 Царичанського лісництва, на якому розташована земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039, на земельній ділянці наявні лісові культури (а.с.40-42).

Таким чином, факт віднесення спірної ділянки площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванніфілії "Петриківське лісове господарство" ДП "Ліси України" повністю підтверджується інформацією Філії, інформацією ДП "Харківська державна лісовпорядкувальна експедиція".

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та рішенням Могилівської сільської ради від 12.02.2021 фактично припинено право постійного користування Філії земельною ділянкою площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 лісогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права комунальної власності, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Могілівської сільскої ради та повернути земельну ділянку площею 4,4602 га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі його уповноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин вчинення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, наявність підстав для її вчинення/скасування та повернення земельної ділянки державі.

Прокурор вважає, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою в особі Могилівської сільської ради. Спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Водночас, у ст. 5 Лісового кодексу України зазначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Згідно ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Лісового кодексу України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами.

Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

У судовому засіданні 02.04.2024 оглянуто оригінал Планшета № 3 лісовпорядкування, наданий Філією "Петриківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", на якому зображено схема місця розташування земельних ділянок (Царичанське лісництво, квартал №54), у тому числі з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Таким чином, земельні ділянки, що охоплені матеріалами лісовпорядкування державного підприємства на підставі відповідних рішень органів влади, можуть перебувати лише у державній власності, відтак їх передача до земель комунальної власності є неправомірною.

Позиція щодо прирівнювання матеріалів лісовпорядкуваання до правовстановлюючих документів узгоджується з постановами Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 617/683/15-ц, від 15 вересня 2021 року у справі № 373/462/19, від 18 травня 2022 у справі № 369/12149/16-ц, тощо.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ст.20 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент винесення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказу № 14-ОТГ від 21.01.2021 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність") центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент винесення вищезазначеного наказу) Кабінет Міністрів України, зокрема, вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні.

Враховуючи викладене, вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.

Однак, відповідно до відомостей, наданих філією ДП "Петриківське лісове господарство", будь-яких погоджень щодо вилучення із постійного користування земельної ділянки - не надавалось.

Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Могилівській сільській раді.

Відповідно до ст. ст. 162, 163 Земельного кодексу України, охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт "є" частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України (ст. 57 Лісового кодексу України).

В силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 178 Цивільного кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюється законом.

Жодне із вказаних виключень щодо спірної ділянки не застосовується, тому виходячи із її розташування поза межами населених пунктів та норм ст. 84 Земельного кодексу України, вона у законний спосіб може перебувати виключно у державній власності.

Вказаними законодавчими нормами закріплено особливий статус земель лісогосподарського призначення зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання, а відтак земельні ділянки вказаної категорії відносяться до речей, що обмежені у цивільному обороті.

Таким чином, враховуючи місце розташування та перебування її у користуванні Філії, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України, земельна ділянка, площею 4,4602 га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039, за визначенням ст. 178 Цивільного кодексу України належить до речей, що обмежені у цивільному обороті.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно п.24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин") землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення тощо.

Отже, під час здійснення інвентаризаційних робіт допущено порушення законодавства, що визначає засади та порядок проведення цієї процедури, внаслідок чого з державної власності незаконно вибула земля, яка за законом не може перебувати у приватній власності або власності територіальних громад.

Всупереч принципам плановості, достовірності й повноти дослідження та використання під час інвентаризації даних про об`єкти інвентаризації, що закріплені в п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012, виконавці інвентаризаційних робіт подекуди безпідставно не врахували весь обсяг доступних відомостей про земельні ділянки, їх категорію та цільове призначення.

Так, через неврахування картографічних даних, матеріалів лісовпорядкування, документів, що посвідчують речові права, та інших доступних відомостей, які вказували на належність цих земель до обмежених в обороті і перебування їх у постійному користуванні державних підприємств, такі землі після затвердження матеріалів інвентаризації, всупереч вимогам ст.ст. 35, 37 Закону України "Про землеустрій", ст. 186 Земельного кодексу України, безпідставно обліковано в Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення, що згодом надало уповноваженим органам формальні підстави для подальшого їх передання у власність територіальної громади.

Убачається, що через помилкове неврахування матеріалів лісовпорядкування під час проведення робіт щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 відноситься до земель лісогосподарського призначення, безпідставно змінено категорію земель та протиправно її передано у власність територіальної громади.

Матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039, зареєстрована на праві власності за Могилівською сільською радою.

Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Могилівської сільської ради №64497810 від 15.08.2022 (номер відомостей про речове право 47598083) із зазначенням форми власності: комунальна. Власником земельної ділянки є територіальна громада в особі Могилівської сільської ради.

Прокурор вважає, що наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. (ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 статті 18 цього Закону).

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції з 26.07.2022), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039 відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства та використовується для ведення лісового господарства, те, що припинення права постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Петриківське лісове господарство" та зміна цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на сільськогосподарське призначення відбулося на підставі рішення органу, який не мав на це повноважень, підстави для державної реєстрації права комунальної власності на підставі рішення державного реєстратора були відсутні.

Вимога прокурора про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, проведену на підставі рішення державного реєстратора відповідає належному способу захисту та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод у здійсненні користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави з незаконного володіння Могилівської сільської ради.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Статтею 373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України).

Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність не приймалось, відтак право постійного користування та дійсного володільця земельною ділянкою до цього часу у законний спосіб не припинено, що вказує на те, що право комунальної власності на спірну ділянку у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельної ділянки у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - є негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 56 Земельного кодексу України, ст. 12 Лісового кодексу України.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право вимагати повернення цього майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право вимагати повернення свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17, зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, не пов`язане з позбавленням правомочності володіння. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та вимагаючи повернути таку ділянку, тому повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення державі слід розглядати як негаторний, а не віндикаційний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (зазначена позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року по справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17 також сформульований висновок про те, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного та Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком по суті попри його неналежне обґрунтування у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. У зазначеному висновку йдеться не про державну реєстрацію права власності за порушником (яке і розглядається як фактичне заволодіння), а про вчинення фізичних дій щодо земельної ділянки - її зайняття (яке не є заволодінням). Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Під час розгляду справи установлено, що спірна земельна ділянка належить до земель державного лісового фонду та з постійного користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (яке є правонаступником ДП "Петриківське лісове господарство"), уповноваженою на те особою не вилучалася.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та рішення Могилівської сільської ради від 12.02.2021 № 152-05/УІІІ, якими фактично припинено право постійного користування Філії земельною ділянкою площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 лісогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, прийняті з порушенням вимог ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Наразі земельна ділянка площею 4,4602 га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 зареєстрована на праві власності за Могилівською сільською радою.

Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та їх подальше передання до комунальної власності, не відповідає суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 28 цього Закону, для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території, приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного значення.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України, у редакції з 27.05.2021, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

При цьому, ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України у редакції з 27.05.2021 визначає, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Отже, органом уповноваженим здійснювати функції власника спірної земельної ділянки є Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

З наведеного вище убачається, що спірна земельна ділянка перебуває у тимчасовому володінні (користуванні) територіальної громади в особі Могилівської сільської ради без належних підстав. Уповноважений орган не приймав рішення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, не змінював цільове використання із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення, не передавав земельну ділянку до комунальної власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (пункт 7.27).

Доказів повернення спірної земельної ділянки відповідачем матеріали справи не містять. А тому вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 державна реєстрація земельної ділянки - внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Згідно з ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Аналогічні положення передбачено ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

При цьому, відповідно до ч. 6 ст.16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації землеустрою - щодо інвентаризації земель; б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 826/9603/17 обов`язок до скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі виникає у відповідного органу лише після набрання законної сили судовим рішенням про її скасування.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 площею 4,4602 га належить до земель державного лісового фонду лісогосподарського призначення у відповідності до положень до ст. 7 Лісового кодексу України та ст. ст. 19, 55, 57, 84, 149 Земельного кодексу України, за своїм цільовим призначенням не може бути віднесена до категорії земель - "землі сільськогосподарського призначення", наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в даній справі.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації для втручання прокурора є достатньо.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ними не здійснюються, прокурор обґрунтовує посиланням на Конституцію, Земельний кодекс України та Цивільний кодекс України.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, яка не вжила заходів до повернення спірної земельної ділянки у судовому порядку.

На підтвердження прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача у справі запиту від 11.12.2023 за № 4/66/1-1067ВИХ-23 про надання інформації про вжиті заходи щодо відновлення порушених інтересів держави при передачі у комунальну власність земельної ділянки, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039 площею 4,4602 га, розташованої за межами населеного пункту Могилівської сільської ради Дніпровського району.

На вказаний запит Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом від 18.12.2023 №2-4967/0/261-23 повідомила, що заходи з метою усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки у власність держави в судовому порядку не вживались, на сьогоднішній день можливості звернення до суду з відповідним позовом не має у зв`язку з відсутністю коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, а також достатніх та належних доказів порушення прав та охоронюваних інтересів держави в межах спірних правовідносин (а.с.21-22).

Листом від 21.12.2023 за № 04/66/1-1093 вих-22 прокурор повідомив позивача про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Могилівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності, повернення земельної ділянки на користь держави та скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі (а.с.45).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Під час звернення прокурора з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 5368,00грн згідно платіжної інструкції № 3540 від 28.11.2023 (а.с.54), замість 4 294,4грн (2684,00грнх2х0,8) (з урахуванням положень ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", та у розмірі 2422,40грн згідно платіжної інструкції № 392 від 17.02.2024 (а.с.64, 154).

Тобто, судовий збір сплачено у більшому, ніж передбачено Законом, розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 1073,60грн (5368,00грн 4294,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у справі в розмірі 6716,80грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Могилівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Петриківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельною ділянкою та зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 00022467; проспект Олександра Поля, будинок 1, м. Дніпро, 49004) права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,4602га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Могилівської сільської ради №64497810 від 15.08.2022 (номер відомостей про речове право 47598083).

Зобов`язати Могилівську сільську раду (ідентифікаційний код 04338138; вулиця Панікахи, 2, с. Могилів, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 51040) усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 00022467; проспект Олександра Поля, будинок 1, м. Дніпро, 49004) права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 4,4602га з кадастровим номером 1225685000:01:003:0039 шляхом її повернення на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 00022467; проспект Олександра Поля, будинок 1, м. Дніпро, 49004) з незаконного володіння Могилівської сільської ради (ідентифікаційний код 04339698; проспект Петра Калнишевського,69, смт. Петриківка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 51800), видати наказ.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 4,4602га, кадастровий номер 1225685000:01:003:0039 у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з Могилівської сільської ради (ідентифікаційний код 04339698; проспект Петра Калнишевського,69, смт. Петриківка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 51800) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) судовий збір у сумі 6716,80грн, видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва