Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2024 року

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.С.,

Справа № 629/1636/24

Номер провадження 2-а/629/10/24

позивач ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )

відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

у с т а н о в и в:

Представник позивачки звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначив, що 05.03.2024 р. відповідачем було винесено Постанову серії АА №00017680 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом допущення руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 11.391% (1,31 т) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 т, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вказану постанову позивач отримала 12.03.2024 р. Згідно оскаржуваної постанови, 02.03.2024 р. о 13.36 год., на автомобільній дорозі М-30, км 996+491 Дніпропетровської області, позивачка, як відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 11.391% (1,31 т) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 т, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 позивачу на праві власності належать транспортний засіб марки «DAF» модель FT XF105, державний номерний знак НОМЕР_3 , тип спеціалізований сідловий тягач, повна маса 20500 кг, маса без навантаження 7385 кг, транспортний засіб «HANGLER» модель 3-SPEL-24 державний номерний знак НОМЕР_4 , тип загальний напівпричіп н/пр бортовий, повна маса 34000 кг, маса без навантаження 7800 кг, якими 02.03.2024 року здійснювалось перевезення зерна кукурудзи. Зважаючи на загальнодоступні дані, значення, які здобуті системою WIM та вказані в оскаржуваній постанові, не є точним, адже похибка вимірювального приладу для параметру навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становить 16%, тобто дійсне цифрове значення перевищення навантаження на вісь згідно формули розрахунку, зазначеної в оскаржуваній постанові складає 0,28%. Враховуючи, що дійсний відсоток перевантаження складає менше 5% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, вказане перевищення є в межах дозволеної норми та не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому в інспектора не було жодних підстав для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-2 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн. Окрім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано, на підставі яких саме доказів інспектор прийшов до висновку про винуватість позивачки у скоєнні даного правопорушення. Оскаржувана постанова була складена без урахування приведених вимог в Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р. Відповідно до товаротранспортної накладної, по прибуттю транспортного засобу в місце розвантаження, було здійснено його зважування, показники якого були внесені до товаротранспортної накладної і склали: Вага порожнього тягача та напівпричепу - 14135 кг; Вага вантажу - 25565 кг; Вага транспортного засобу з вантажем разом - 39700 кг, тобто в межах допустимої норми обмеження загальної ваги навантаження. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, згідно даних вимірювання загальної маси транспортного засобу з вантажем склало 40400 кг, що викликає сумніви у правильності зважування автотранспорту та дійсності даних вагового комплексу, яке зазначене у оскаржуваній постанові. Загальна допустима вага автотранспорту позивача з вантажем, не була перевищена та відповідала вимогам чинного законодавства, але з незрозумілих причин виникло перевищення ваги на одну з осей. Зазначив, що вантажний простір напівпричепу є суцільним і він не містить відсіків, тому при завантаженні водієм було проконтрольовано рівномірний розподіл вантажу по напівпричепу при завантаженні. Разом з тим, враховуючи сипучі властивості зерна кукурудзи під час руху транспортного засобу, в залежності від підйомів та схилів, способів розгону та гальмування, інтенсивності руху, воно може переміщатись по напівпричепу в процесі руху транспортного засобу, від чого може змінюватись навантаження на осі, на що водій під час руху впливати не може, тим більше враховуючи, що напівпричіп накритий згори тентом та опломбований. Допустима загальна маса транспорту з вантажем не була перевищена, а навантаження на інші осі є навіть заниженим. Окрім того, позивача не було повідомлено жодним чином про розгляд відповідачем справи про притягнення до адміністративної відповідальності, чим було порушено законні права та інтереси позивача, в т.ч. на захист, а також позивач була позбавлена можливості надати свої доводи та аргументи щодо обставин справи. На підставі вищевикладеного, просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови серії серії АА №00017680 від 05.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Постанову серії АА №00017680 від 05.03.2024 року винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 гривень за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати.

Крім того, представником подано до суду заяву про поновлення строку на оскарження постанови постанова серії АА № 00017680 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, посилаючись на те, що копія постанови в день її винесення (05.03.2024) отримана не була, та була отримана поштовим листом лише 12.03.2024.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надала суду відзив на адміністративний позов, в якому просила в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з тим, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Представник позивачки адвокат Балла В.В. надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що наведені аргументи у відзиві на позов не спростовують доводів та аргументів викладених позивачкою в позовні заяві.

Адміністративна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому § 2. Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Глави 11. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ КАС України.

При вирішенні питання щодо поновлення позивачу строку для звернення до суду, суд бере до уваги наступне. Постанова у справі про адміністративне правопорушення ухвалена 05.03.2024, вручена позивачу 12.03.2024. До Лозівського міськрайонного суду Харківської області за місцем свого проживання з позовом вона звернулася 19.03.2024. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду, надавши можливість захистити свої права.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, брала участь через свого представника, який в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказала, що представник позивача помилково посилається на положення Постанови КМУ № 879 від 27.06.2007 замість застосування Постанови КМУ № 1174 від 27.12.2019 з подальшими змінами.

Суд, дослідивши матеріалами справи та доводи адміністративного позову, доходить до такого.

05.03.2024 р. відповідачем було прийнято Постанову серії АА №00017680 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Представником позивачки подано до суду заяву про поновлення строку на оскарження цієї постанови, посилаючись на те, що копія постанови в день її винесення (05.03.2024) отримана не була, та була отримана поштовим листом лише 12.03.2024. Доказів іншого в справі немає. Отже, суд визнає поважними причини пропуску строку на подання скарги на постанову та поновлює строк звернення до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу реєстрацію серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транспортного засобу HANGLER, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

05.03.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00017680 згідно якої, 02.03.2024 о 13 год 36 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF105, державний номерний знак НОМЕР_5 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 11.391% (1.31 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (надалі - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пункту 4 Положення № 103, серед основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо.

Згідно пункту 7 Положення № 103, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами, використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

У той же час, під час реалізації функцій держави, визначених підпунктом 15 пункту 5 Положення, працівниками Укртрансбезпеки здійснюється перевірка дотримання перевізниками вимог чинного законодавства.

При цьому, згідно частини другої статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (зокрема, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП, але не виключно).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Згідно статті 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Окрім того, статтею 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: - така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Таких обставин не встановлено.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: а) зовнішніх габаритів: максимальне значення параметра, метрів Ширина: 2,6 сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху; 3,75 Висота від поверхні дороги: 4 транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35. Довжина: вантажного автомобіля 12, автопоїзда 22, автомобіля (тягача) з напівпричепом 18.7, маршрутного транспортного засобу 18.75. Виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2; б) фактичної маси: Вантажні автомобілі: двовісний автомобіль 18/14, трьохвісний автомобіль 25 (26)*/21, чотирьохвісний автомобіль 32/ 24, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38/24. Комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36/24, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40/24, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40/24, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), щоздійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42/24, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44/24. Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40/24. Для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни; в) навантаження на вісь: на одинарну вісь 11.5/7, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11.5/7; від 1 до 1,3 метра 16/10; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18/10.5; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19/11.5; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23/11.5; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20/11.5. На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21/13, понад 1,3 до 1,4 метра 24/14.

Перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Щодо доводівпозивача проте,що зважаючина загальнодоступнідані,значення,які здобутісистемою WIMта вказанів оскаржуванійпостанові,не єточним,адже похибкавимірювального приладудля параметрунавантаження наодиночну вісьтранспортного засобустановить 16%,тобто дійснецифрове значенняперевищення навантаженняна вісьзгідно формулирозрахунку,зазначеної воскаржуваній постановіскладає 0,28%,то відповідачем наведено формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:

*% перевищення = ((Хфакт - Хнорм - похибка пристрою)/Хнорм)*100%, де

Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ -16% від фактичного навантаження на осі.

Постановою серії АА 00017680 від 05.03.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3790 мм, 2-3: 5900 мм, 3-4: 1320 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 6950 кг, 2 - 15250 кг, 3 - 6150 кг, 4 - 6250 кг; 5 - 5800 кг; загальна маса - 40400 кг.

Отже,наведений відповідачемрозрахунок відсотковогоперевищення навантаженняна одинарнувісь складає: (15250 - 11500 - ( 16%х 15250)/ 11500)х100 = 11.391%

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (надалі - Правила № 30).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати:

-вимірюваннянавантажень,що припадаютьна кожнувісь транспортного засобу;

-вимірювання загальної маси транспортного засобу;

-визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

-вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; ? вимірювання габаритів транспортного засобу;

-фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу);

-фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

-фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

-первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

-автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих /пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень/.

Згідно пункту 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про:

-засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

-місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

-найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

-дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);

-фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;

-відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних /пункт 10 Порядку № 1174/.

Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Щодо доводів позивача про недостовірність результатів вимірювання, то відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.06.2014 року № 1314-УП "Про метрологію та метрологічну діяльність" (далі Закон № 1314-VII), засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 1314-VII, у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно- правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1314-VII, наукові метрологічні центри у сферах діяльності, визначених положеннями про них та нормативно-правовими актами, зокрема, проводять оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки; проводять калібрування та повірку засобів вимірювальної техніки.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 1314-VII, оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 1314-VII, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

Все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов`язкову сертифікацію згідно ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту OIML R 134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Всі майданчики сертифікуються згідно цього стандарту і мають відповідати класу точності не гірше ніж 10F/

За цим Регламентом, засоби вимірювальної техніки, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь, можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Регламенту.

Щодо WIM-комплексів як приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь застосовується презумпція відповідності засобів вимірювальної техніки.

Така презумпція є вимогою застосування європейських гармонізованих стандартів або вітчизняних ДСТУ.

Відповідача надано суду сертифікати відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі від 13.04.2021, від 29.12.2021, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

Постанова про порушення містить посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ і враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.

Щодо посилання позивача на Методику виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблену Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затвердженої заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестовану у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08, то суд зазначає, що відповідно до Порядку № 1174, що визначає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, відсутні будь-які посилання на методику визначення загальної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, а порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879, який передбачає застосування певної методики при визначенні вагових параметрів транспорту, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах (п. 1 Порядку № 879).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 було скасовано пункт 19 Порядку № 879, в якому було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № П/320/513/20.

Відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363) завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 12.5 Глави 12 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого або рідкого вантажу автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Щодо посилань позивача на товарно-транспортну накладну, суд звертає увагу, що відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 802/518/17-а.

Щодо тверджень позивача про невідповідність постанови до вимог Інструкції № 512, то суд зазначає, що з оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на строєні осі.

Що стосується такої інформації як смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, то така інформація не є обов`язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості встановлення такої інформації.

Пункт 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Інструкцією від 27.09.2021 № 512 затверджено форму постанови, і дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Так, в оскаржуваній постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Отже, доводи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та були спростовані дослідженими доказами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскаржувана постанова є законною, так як прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 77, 241, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ