БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/394/24

Провадження № 2-а/730/5/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Лук`яненко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням учасників) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №1703032 від 20.03.2024р., винесену інспектором УПП роти УПП бат. Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лопаткою Юрієм Миколайовичем, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн та закрити провадження по даній справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказана постанова відповідача є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним встановленням поліцейським обставин справи, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував, у салоні автомобіля перебував у якості пасажира й транспортним засобом не керував, а водієм була інша особа ( ОСОБА_2 ); після зупинки автомобіля він першим вступив у комунікацію з інспектором поліції, в зв`язку з чим останнім було зроблено помилковий висновок, що він є винною особою й неправильно встановлено особу водія.

Позивач, як і його представник, у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі й просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Додатково пояснив, що відеозапис працівників поліції є неповним, на ньому не зафіксовано безпосередньої зупинки автомобіля та хто керував ним, а також самого початку спілкування поліцейських з ним, де він поясняв, що не був водієм транспортного засобу; правоохоронці лякали його військоматом, а тому він у подальшому й став мовчати, не називався й не надавав свої документи; поліцейським порушено визначену ст.279 КУпАП процедуру розгляду адмінсправи, оскільки той лише роз`яснив права, але не повідомив, яка справа розглядається, які докази досліджуються.

Відповідач Департамент патрульноїполіції був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку процесуальних документів до електронного кабінету (ч.1 ст.268, ч.2 ст.269 КАС України), але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки винесена інспектором поліції стосовно ОСОБА_1 адмінпостанова є законною, обгрунтованою, складеною за наслідком розгляду обставин події, ознаки якої відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП; винуватість позивача підтверджується записом із відеореєстратора поліцейського, згідно якого ні він сам, ні ОСОБА_2 , який під`їхав пізніше на місце зупинки автомобіля, не заперечували, що водієм транспортного засобу був саме ОСОБА_1 , який ухилявся від надання документів та відмовлявся називати анкетні дані про свою особу; поліцейським була дотримана процедура розгляду адмінсправи й жодних порушень прав позивача не допущено.

Неявка належним чином сповіщеного відповідача в даному випадку з огляду на приписи ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цьогоКодексу. Вадміністративних справахпро протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За змістом положень ст.7, 9, 245, 249, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Під часрозгляду справипро адміністративнеправопорушення забезпечуєтьсявсебічне,повне таоб`єктивне з`ясуванняобставин,вирішення питання,чи буловчинене адміністративнеправопорушення,чи виннаособа вйого вчинені,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності. При цьому, має бути дотриманий порядок (процедура) провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що в справі №730/911/23 постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2023 року, яка набрала законної сили 09 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Інспектором УПП рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лопаткою Юрієм Миколайовичем 20 березня 2024 року була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1703032 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 20400 грн, а саме: ОСОБА_1 20 березня 2024 року о 13:47:46 год. в м. Борзна по вул. Поліська, 13, керував автомобілем «ГАЗ-33072», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Борзнянським районним судом 26.09.2023р. строком на 12 місяців, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху.

Копія даної постанови була отримана ОСОБА_1 у день її винесення, де також зазначено, що додатком до неї є пв470560.

Позовна заява ОСОБА_1 подана суду 25 березня 2024 року, тобто, в межах визначеного ст.289 КУпАП, ч.2 ст.286 КАС України десятиденного строку на оскарження.

Порядок дорожнього руху на території України згідно Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. (далі - ПДР).

У ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями п.1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно доп.2.1аПравил дорожньогоруху водіймеханічного транспортногозасобу повиненмати присобі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно доч.4ст.126КУпАП керуваннятранспортним засобомособою,позбавленою правакерування транспортнимизасобами,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено в судовому засіданні, спір між сторонами стосується наявності в позивача статусу водія, тобто хто керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції.

Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суду пояснили, що вдень 20 березня 2024 року вони разом з ОСОБА_1 та ще одним знайомим на автомобілі «ГАЗ-33072», д.н.з. НОМЕР_1 , перевозили гілки дерев, коли біля міської лікарні їх зупинили працівники поліції. Стверджують, що водієм даного вантажного автомобіля був саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , який перебував у якості пасажира, про що на початку й говорили правоохоронцям, але ті чомусь вважали інакше. Надалі ОСОБА_1 відмовився надавати поліцейським документи та повідомляти свої анкетні дані, оскільки злякався їх психологічного тиску щодо виклику працівників військомату.

Відповідно доч.5розділу ІІ,ч.2розділу ІІІІнструкції іззастосування органамита підрозділамиполіції технічнихприладів ітехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України№1026від 18.12.2018р.,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 11.01.2019р.за №28/32999(далі-Інструкція №1026),включення портативноговідеореєстратора (наслужбовому транспортномузасобі -відеореєстратора)відбувається змоменту початкувиконання службовихобов`язків та/абоспеціальної поліцейськоїоперації,а відеозйомкаведеться безперервнодо їїзавершення,крім випадків,пов`язаних звиникненням уполіцейського особистогоприватного становища(відвідуваннявбиральні,перерви дляприймання їжітощо).У процесівключення портативноговідеореєстратора (відеореєстратора)поліцейський переконуєтьсяв точностівстановлених напристрої датита часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Водночас із відеозапису портативного відеореєстратора №470560, вбачається, що правоохоронці не виконали належним чином вимоги Інструкції №1026 та взагалі не вмикали відеореєстратор службового автомобіля, а портативний відеореєстратор був включений не з самого початку виконання службових обов`язків.

Так, на записуючому пристрої не зафіксовано ні моменту зупинки працівниками поліції вантажного автомобіля «ГАЗ-33072», д.н.з. НОМЕР_1 , ні первісних моментів спілкування правоохоронців з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де поряд з ними також знаходиться свідок ОСОБА_3 та інший чоловік. При цьому, ніхто з вказаних осіб не говорить, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля, натомість ОСОБА_2 цікавиться у поліцейських про розмір штрафу та погоджується на винесення постанови на нього. Однак, інспектор поліції не проводив опитування й не відбирав пояснень від двох інших осіб щодо встановлення особи, яка керувала транспортним засобом, тоді як цей ключовий момент відеореєстратором всупереч вимог Інструкції не зафіксовано. Натомість ОСОБА_2 має посвідчення водія НОМЕР_2 категорій «В,С,С1», що давало йому право керування даним типом транспортного засобу.

Відеозапис з місця події також не містить відомостей про наявність біля зупиненого поліцейськими вантажного автомобіля інших транспортних засобів, що спростовує доводи відзиву відповідача про приїзд ОСОБА_2 на місце зупинки пізніше.

Не заслуговують на увагу й твердження відповідача, що незаперечення ОСОБА_1 факту керування автомобілем та підписання ним постанови, означають згоду позивача з тим, що він вчинив адміністративне правопорушення, оскільки такий висновок суперечить положенням ст.71 КАС України щодо обов`язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 липня 2019 року в справі №757/2757/16-а.

Принагідно суд погоджується з доводами представника позивача, що інспектором поліції не в повній мірі була дотримана процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки окрім роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.268 КУпАП, поліцейським не було вчинено жодних інших дій, передбачених ст.279 КУпАП, п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015р. (далі - Інструкція №1395), про що свідчать матеріали відеозапису.

Разом з тим, на необхідність суворого додержання законності та належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень при здійсненні провадження в справі про адміністративне правопорушення, як процесуальної гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наголошує й Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року в справі №685/1153/17.

Отже, суд вважає, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» відповідач не надав суду беззаперечних доказів, які б підтверджували законність його дій по встановленню особи водія автомобіля саме ОСОБА_1 , не спростував викладені позивачем доводи про керування транспортним засобом іншою особою, тим самим не довів правомірність прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.4 ст.126 КУпАП за встановленою процедурою, що вказує на порушення відповідачем прав позивача.

Відповідно до ст.293 КУпАП, ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем щодо позивача не на законних підставах, а тому вимоги позивача про її скасування й закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП) є обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, з огляду на повне задоволення даного адміністративного позову за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору, сплаченого ним при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, ст.7, 9, 126, 245, 246, 249, 251, 252, 268, 278-280, 285, 289, 291, 293 КУпАП, ст.2, 5, 11-30, 48, 72-79, 90, 121, 139, 241-250, 257-262, 268-272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасуванняпостанови всправі проадміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1703032 від 20 березня 2024 року, винесену інспектором УПП рота УПП бат. Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лопаткою Юрієм Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн скасувати й справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції 605,60 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець