ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 квітня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/3383/23

Головуючий у першій інстанції Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/576/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем Піцан В.М.,

учасники справи: заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адвокат - Кручек Ольга Олександрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2024 року (місце ухвалення м. Чернігів, дата складання повного тексту судового рішення 22.01.2024) у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, та за поданням Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна. В обґрунтування посилається, що її брат ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1 групи з дитинства, тому у зв`язку з хронічним психічним захворюванням він не усвідомлює значення свої дій, не може ними керувати, а тому потребує сторонньої допомоги та контролю.

Вказує, що її чоловік ОСОБА_1 має можливість дбати про її брата, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, а тому просить призначити його опікуном.

На підставі положень ст. 39, 41, 60 ЦК України, у заяві ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном, а також призначити судову психіатричну експертизу.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.05.2023 заява ОСОБА_1 в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 повернута заявнику; залучено до участі у справі як заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16-17 т.1).

У грудні 2023 року представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Л. Корж звернулась до суду з поданням про призначення опікуна (а.с. 125-127 т. 1). В обґрунтування посилалась, що 17.04.2023 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради звернувся чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_1 з проханням направити до суду подання про призначення його опікуном над рідним братом його дружини, у разі визнання його недієздатним, та встановити над ним опіку.

Вказує, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , хоча зареєстрований по АДРЕСА_2 , працює та з місця роботи має позитивну характеристику. Дружина та син ОСОБА_1 не заперечують про призначення його опікуном над братом та дядьком, тому вважає, що всі ці обставини підтверджують наявність у ОСОБА_1 можливостей для виконання обов`язків опікуна.

На підставі положень ст. 60, 63 ЦК України, ст. 293-300 ЦПК України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Положення про Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, у поданні представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Л. Корж просить у разі визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним та встановлення над ним опіки призначити опікуном над ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протокольною ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.01.2024 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1 (а.с. 168-169 т. 1).

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.01.2024 заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, задоволено.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним та встановлено над ним опіку.

Строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, встановлено у 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

У задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки обґрунтовано наявністю доказів та підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки, оскільки належними доказами у справі підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відмовляючи в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подані документи про стан свого здоров`я, відсутність судимості, а представником Департаменту не здійснено перевірку даних фактів. Також за висновком суду, до матеріалів подання, у порушення Правил опіки та піклування, заявником та представником Департаменту не були додані акт обстеження житлових умов підопічного та потенційного опікуна, акт опису майна підопічного (складається працівниками відділу правового забезпечення та з питань опіки і піклування департаменту після подачі заяви); копія правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності підопічного на майно.

Не погодившись з рішенням суду, представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Л. Корж подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.01.2024 в частині відмови в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити таке подання.

За доводами скарги рішення суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду 1 інстанції, обставинам справи; неправильним застосуванням судом 1 інстанції норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права.

У скарзі заявник посилається, що судом не було враховано, що Правила опіки затверджені 26 травня 1999 року, тобто коли діяв Кодекс про шлюб та сім`ю України, який інакше регулював відносини щодо встановлення опіки/піклування, призначення опікуна/піклувальника та встановлював інші вимоги щодо особи, яка виявила бажання бути опікуном чи піклувальником. Правила опіки відповідали нормам саме цього Кодексу, але після набрання чинності Цивільним кодексом України не були приведені у відповідність до його норм, тому не зовсім відповідають нормам діючого Цивільного кодексу України.

Як вказує заявник, пунктом 3.3. розділу 3 «Призначення опікунів (піклувальників)» Правил опіки визначено перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, однак дана норма суперечить вимогам ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України, якими визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування, тому призначення опікуна здійснюється судом, а не органами опіки та піклування, як визначено в Правилах опіки.

Тому вважає, що п. 3.3. розділу З «Призначення опікунів (піклувальників)» Правил опіки не мав бути застосований судом 1 інстанції для вирішення даної справи, оскільки таке застосування норми суперечить змісту цієї норми Правил опіки, а також змісту ст. 60 ЦК України та ст. 300 ЦПК України.

За доводами скарги, судом 1 інстанції не враховано, що чинне законодавство не містить будь-яких вимог щодо форми та змісту подання про призначення опікуна/піклувальника, а загальних вимог до форми та змісту будь-якої письмової заяви, яка подається до суду, Департаментом при оформленні та внесенні на розгляд суду подання про призначення опікуна дотримано повністю.

Також заявник не погоджується з висновком суду щодо надання неповного або неналежно оформленого пакету документів, виявлення в таких документах недостовірної інформації, невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, оскільки з огляду на положення ст. 64 ЦК України підстав, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 ні Департаментом, ні судом 1 інстанції не встановлено.

Проте, заявник вказує, що судом положення ст. 64 ЦК України не були застосовані, але суд застосував норми Сімейного кодексу України щодо переліку осіб, які не можуть бути опікунами/піклувальниками, які мають застосовуватись лише щодо опікунів/піклувальників над дітьми, а не над повнолітніми особами, оскільки правове регулювання питань опіки та піклування над дітьми та над повнолітніми особами не є ідентичним, а є різним, і вимоги законодавства відносно призначення опікуна/піклувальника над дитиною є більш жорсткими у порівнянні з вимогами щодо призначення опікуна/піклувальника над повнолітньою особою.

Посилається, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із письмовою заявою про направлення до суду подання про призначення його опікуном над рідним братом його дружини ОСОБА_2 . у разі визнання його недієздатним та встановлення опіки з урахуванням того, що дружина ОСОБА_1 та рідна сестра ОСОБА_2 ОСОБА_1 та його син ОСОБА_3 надали письмові згоди на те, щоб їх чоловік та батько ОСОБА_1 був опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним та встановлення опіки, а будь-яких заяв щодо призначення їх опікунами над ОСОБА_2 до Департаменту не подавались, що свідчить про відсутність у них добровільного і усвідомленого бажання бути опікунами над ОСОБА_2 .

Крім того, за доводами скарги, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства з порушеннями опорно-рухового апарату, потребує стороннього догляду та нагляду, самостійно не пересувається, пересувається зі сторонньою допомогою у колісному кріслі, потребує значного обсягу сторонньої допомоги під час прийому їжі та ліків, одягання та взування, відвідування туалету та купання, має велику вагу тіла, у зв`язку з чим вона сама без допомоги свого чоловіка не має можливості забезпечити свого брата належним доглядом та наглядом.

Як вказує заявник у ОСОБА_1 наявні можливості для виконання обов`язків опікуна, враховуючи, що він працевлаштований, проживає із ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , психіатричних та наркологічних протипоказань не має і будь-які докази, які б підтверджували неможливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна відсутні і судом не встановлені такі підстави.

Також в апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом норм ч. 1 ст. 299 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік учасників у справах про визнання особи недієздатною, проте судом було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , участь якої у справах, які передбачені ст.ст. 295-300 Цивільного процесуального кодексу України, суперечить наведеній нормі процесуального права.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішенняч повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 6, 11 т. 1).

Їх батьками є ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12-13 т. 1).

ОСОБА_4 після одруження змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.5 т. 1).

Згідно довідки МСЕК-ЧНВ № 272902 від 24.01.2012 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, з 01.01.2012 йому встановлена перша «А» група (а.с. 9 т. 1).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 01.12.2020 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8 т. 1).

З довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 13.04.2023 убачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та їх діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.133 т. 1).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №478 від 15.08.2023 у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце ознаки важкої розумової відсталості з порушенням функцій опорно-рухового апарата (F72 за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10-го перегляду), які позбавляють його можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.102-105 т. 1).

Також судом встановлено, що 17.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики із заявою про призначення його опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним (а.с.138 т. 1). Дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_1 ОСОБА_3 не заперечували, щоб ОСОБА_1 став опікуном ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними заявами (а.с.128, 139 т. 1).

Згідно довідок Диспансерного наркологічного відділення від 14.04.2023 № 498 та Психіатричного диспансерного відділення від 14.04.2023 № 447 ОСОБА_1 на обліку з приводу захворювання не перебуває та під наглядом лікаря-психіатра не перебуває (а.с.134,135 т. 1).

З виробничої характеристики ОСОБА_1 вбачається, що останній працює водієм у ТОВ «Євротракс», зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с.136 т. 1). І згідно довідки про доходи за період з жовтня 2022 року до березня 2023 року отримав 40500 грн заробітної плати (а.с.137 т. 1).

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, суд першої інстанції виходив з наявності доказів та підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки, оскільки належними доказами у справі підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відмовляючи в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявником не подані документи про стан свого здоров`я, відсутність судимості, а представником Департаменту не здійснено перевірку даних фактів. Також за висновком суду, до матеріалів подання, у порушення Правил опіки та піклування, заявником та представником Департаменту не були додані акт обстеження житлових умов підопічного та потенційного опікуна, акт опису майна підопічного (складається працівниками відділу правового забезпечення та з питань опіки і піклування департаменту після подачі заяви); копія правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності підопічного на майно.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині відмови в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 .

Проте, з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуна апеляційний суд не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення подання Департаменту про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є чоловіком рідної сестри ОСОБА_2 , який у зв`язку з наявним у нього психічним розладом позбавлений можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За висновком МСЕК ОСОБА_2 встановлено І группу «А» інвалідності, у зв`язку з чим він потребує постійного стороннього догляду та нагляду. Оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_2 визнаний недієздатним, строк діі рішення визначено 2 роки, та встановлено опіку. Судове рішення в цій частині не оскаржується.

За матеріалами справи, ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8 т. 1). ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_1 та дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_9 (а.с. 133 т.1), проте згідно довідки про фактичне місце проживання особи без реєстрації Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.04.2024 (а.с. 17 зворот, 35 т. 2) ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 відповідно до акту сусідів про проживання особи без реєстрації фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації.

ОСОБА_1 є фізично здоровою людиною; працевлаштований; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, яка потребує опіки, не має; до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Департаментом соціальної політики скеровано до Новозаводського районного суду м. Чернігова подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , у разі визнання його недієздатним.

Розглянувши наведене подання, суд першої інстанції правильно послався, керуючись наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 про затвердження Правил опіки та піклування, на неповноту наданих органом опіки та піклування документів, за наявності яких призначається опікун. Указаний нормативний акт, яким визначено перелік документів, за наявності яких призначається опікун, є чинним і не суперечить нормам ЦК та ЦПК України, на які посилається заявник у апеляційній скарзі. Апеляційний суд виходить з того, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України.

Разом з тим, поза увагою суду залишилось те, що питання про визнання фізичної особи недієздатною та призначення над нею опіки вирішується в порядку окремого провадження. За змістом ст. 294 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду справ в порядку окремого провадження, суд зобов`язаний вживати заходів щодо всебічного, повного, і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, законодавець у наведеній нормі чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Принцип змагальності може діяти при вирішенні справ окремого провадження, але, насамперед, реалізується у правах заявника. Так, заявник має право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, доводити суду свої вимоги, тощо. Аналіз процесуальної регламентації розгляду та вирішення справ окремого провадження дає змогу зробити висновок, що як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені змоги надавати докази в обґрунтування своєї позиції. Крім того, на відміну від позовного провадження, у справах окремого провадження суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Це положення є підставою для збирання доказів і посилює роль суду під час розгляду справ окремого провадження.

Виходячи зі специфіки збирання та подання доказів у справах окремого провадження та наявність у суду права з власної ініціативи витребувати необхідні докази, суд першої інстанції мав усі процесуальні повноваження витребувати необхідні для вирішення питання про призначення опікуна докази або запропонувати сторонам їх надати, проте, як свідчить протокол судового засідання, наведеного не здійснив. Таким чином, залишення без задоволення подання органу опіки та піклування через неповноту з`ясованих особистих характеризуючих даних ОСОБА_1 щодо можливості виконання ним функцій опікуна, не відповідає нормам ЦПК України, які визначають порядок розгляду судом справ в порядку окремого провадження.

Під час розгляду справи апеляційним судом, до початку судового засідання суду надано: Інформацію з Реєстру територіальної громади м. Чернігова станом на 18.03.2024 щодо адреси реєстрації ОСОБА_2 (а.с. 16 зворот, 33 т. 2), довідку Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.03.2024 щодо адреси реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 17, 34 т. 2), довідку Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.04.2024 про фактичне місце проживання ОСОБА_1 без реєстрації (а.с. 17 зворот, 35 т. 2), довідку про місце працевлаштування ОСОБА_1 (а. 18, 36 т. 2), довідку про місце працевлаштування ОСОБА_1 (а.с. 18 зворот, 37 т. 2), докази відсутності у членів сім`ї захворювань, що перешкоджають влаштуванню до них особи, яка потребує опіки (а.с. 20, 20 зворот, 21, 21 зворот, 38, 39, 40, 41, 42, 43 т. 2), витяг про відсутність у ОСОБА_1 незнятої чи не погашеної судимості (а.с. 22, 44 т. 2), Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта щодо наявності або відсутності у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 нерухомого майна (а.с. 23 зворот-26, 46-49 т. 2), довідку про перебування ОСОБА_2 на обліку в Управлінні адресних соціальних допомог як особи з інвалідністю з дитинства І групи та отримання соціальної допомоги (а.с. 26 зворот, 50 т.2).

Враховуючи надані докази, апеляційний суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування.

При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наявні у справі на час апеляційного розгляду письмові докази повністю підтверджують можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 . Обмежень, встановлених приписами ст. 63 ЦК України та п. 3.2 Правил опіки та піклування, які можуть бути перешкодою для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної особи, апеляційним судом не встановлено.

Крім того, апеляційний суд враховує, що дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 надали письмову згоду на призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 (а.с. 128, 1389 т. 1).

В судовому засіданні апеляційного суду недієздатний ОСОБА_2 хоча і був присутній, проте в силу свого фізичного та психічного стану не зміг надати будь-яких пояснень взагалі.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 60 ЦК України).

З аналізу положень ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

Тобто, суд не наділений повноваженням особисто визначати особу опікуна без подання органу опіки. В матеріалах справи наявне подання про призначення опікуном ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_2 .

Як пояснила ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства з порушеннями опорно-рухового апарату, потребує стороннього догляду та нагляду, самостійно не пересувається, пересувається зі сторонньою допомогою у колісному кріслі, потребує значного обсягу сторонньої допомоги під час прийому їжі та ліків, одягання та взування, відвідування туалету та купання, має велику вагу тіла, у зв`язку з чим вона сама без допомоги свого чоловіка не має можливості забезпечити свого брата належним доглядом та наглядом. Також пояснила, що чоловік ОСОБА_1 має більш гнучкий графік роботи, він більше часу здійснює догляд за її братом, оскільки тривалий час проживає з ним, оскільки будинок за адресою їх реєстраціі частково пошкоджений під час бойових дій, вона працює повний робочий день, також виходить на роботу у суботу, у зв`язку з чим просила задовольнити апеляційну скаргу та призначити опікуном ОСОБА_2 саме ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні подання Департаменту про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради і ухвалити в цій частині нове судове рішення, призначивши ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради - задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2024 року в частині вирішення подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуна над недієздатним - скасувати.

Подання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення опікуна над недієздатним задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.04.2024.

Головуючий: Судді: