ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року справа №200/5113/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 р. у справі № 200/5113/23 (головуючий І інстанції Мозговая Н.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі відповідач ГУДКС), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі третя особа, ГУПФУ) в якому просив: визнати викладену у листі №04-19-10/2778 від 11.09.2023 відмову Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області прийняти до виконання з 25.08.2023 заяву від 25.08.2023 року ОСОБА_1 - протиправною; зобов`язати відповідача прийняти до виконання та продовжити виконання з 25.08.2023 року заяву від 25.08.2023 року ОСОБА_1 та доданих до неї виконавчих листів, викладених у формі електронного документу, а саме оригінал виконавчого листа - електронний документ, підписаний 25.08.2023 КЕП судді по справі № 243/2509/23 - виконавчий лист у формі електронного документу № 243/2509/23, виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області по справі № 243/2509/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 81 999,26 грн. (два електронних файла 1-544-0A021730-3C30-11EE-80FC-767AAD298FEB у форматах html та html.p7s) та оригінал виконавчого листа - електронний документ, підписаний 25.08.2023 КЕП судді по справі № 243/2509/23 виконавчий лист у формі електронного документу № 243/2509/23, виданий Слов`янським міськрайонним судом Донецької області по справі № 243/2509/23 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (два електронних файла 1-544-7D9BBFC0- 3С30-11ЕЕ-8093-E4974ED4B793 у форматах html та html.p7s), які були направлені 25.08.2023 року на електронну адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, юридична адреса: проспект Миру, 68, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, код ЄДРПОУ 37967785 та включити заборгованість перед ОСОБА_1 за виконавчими листами про стягнення коштів у загальному розмірі 83072,86 грн. до бюджетної програми КПКВ "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" датою першого надходження виконавчих документів - з 25.08.2023.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково, а саме суд:

Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області щодо неприйняття рішення з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2023 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі № 243/2509/23 разом з двома виконавчими листами про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошових коштів в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 81 999,26 грн та судового збору в розмірі 1 073,60 грн., що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

Зобов`язав Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2023 року про виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у справі №243/2509/23 разом з двома виконавчими листами про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошових коштів в порядку спадкування за законом у виді недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 81 999,26 грн та судового збору в розмірі 1 073,60 грн., що видані Слов`янським міськрайонним судом Донецької області в електронному форматі (html) з електронними підписами суду відповідно до Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Стягнув з Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень 44 копійки.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що звернення позивача було розглянуто та йому було надано роз`яснення щодо порядку пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, листом від 11.09.2023. Суд помилково з іншої справи встановив обставину, що не має відношення до цієї справи, а саме посилання на електронні виконавчі листи у справі № 243/9049/21, та заяву про виконання рішення суду по справі № 243/2509/23, які стосуються іншої справи.

Станом на час звернення до Головного управління щодо виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду від 25.07.2023 по справі № 243/2509/23 у формі електронного виконавчого документа відсутній порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів до органів Казначейства, виданих у формі електронного документа, визначений Міністерством юстиції України у відповідності до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Судом не надано будь-якої оцінки дій органу Казначейства за відсутності зазначеного порядку.

В Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, із змінами від 16.09.2020 року № 3208/5 встановлений порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа.

Проте, зазначена інструкція не є нормативним документом, що регламентує повноваження органів Казначейства під час виконання судових рішень та не може бути підставою діяти у спосіб визначений цим нормативним документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, органи та установи, зазначені в частинах першій - третій статті ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» не є органами примусового виконання.

Отже, орган Казначейства не є органом примусового виконання, діє під час виконання судових рішень згідно статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та у спосіб визначений Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення регламентований Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

За змістом пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 Порядку приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства, здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Будь-яких приписів щодо можливості виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників не містить.

Також, ДСА України повідомляє про те, що з 12.09.2023 запустила сервіс надсилання сторонам електронних виконавчих документів, а також можливості їх пред`явлення до виконання в електронній формі.

Таким чином, навіть із запровадженням цього порядку надсилання електронних виконавчих листів повинно здійснюватися засобами підсистеми «Електронний суд», а не шляхом направлення на електронну пошту Казначейства.

Крім того, Державна судова адміністрація України надала наступні роз`яснення щодо функціонування згаданого сервісу (лист ДСА України від 19.10.2023 №15-12512/23):

-виконавчі документи можуть видаватися судами в електронній формі у випадках, якщо вони підлягають виконанню державними або приватними виконавцями, так як на сьогодні налаштована автоматизована електронна взаємодія підсистеми «Електронний суд» з автоматизованою системою виконавчого провадження;

-у разі, якщо виконавчий документ підлягає виконанню Державною казначейською службою України або її територіальним органом, податковими органами, банками чи будь-яким іншим органом, то в такому випадку необхідно видавати виконавчі документи в паперовій формі через відсутність автоматизованої електронної взаємодії з інформаційними ресурсами Державної казначейської служби України та/або інших органів влади.

Також скаржник зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не є органом Казначейства щодо виконання рішення суду про стягнення коштів з органів пенсійного фонду України.

Оскільки органи пенсійного фонду України не мають рахунків в органах Казначейства, рішення про стягнення коштів з таких органів державної влади виконується у порядку Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, виконавцем якої є Державна казначейська служба України (м. Київ), що підтверджується ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; п.п. 33, 47-49, 52 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що будь-які технічні та арифметичні описки у рішенні суду, не можуть слугувати підставою для скасування його повної резолютивної частини. Для цього існує ст. 253 КАС України, а не є підставою для обґрунтовуванням апеляційної скарги.

Правове роз`яснення, щодо виправлень, викладено Верховним Судом у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено , що виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: 1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням Правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року, якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Тобто, у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, не зазначено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ без виконання, який виданий у формі електронного документу та направлений на його електронну пошту.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

25.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області засобами електронної пошти (с застосуванням КЕП) з заявою про виконання судового рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/2509/23 разом з виконавчими листами в електронній формі та з накладеним електронним підписом.

Листом ГУ ДКС України у Донецькій області №04-19-10/2778 від 11.09.2023 Про надання інформації позивача повідомлено, що будь-яких приписів щодо можливості виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників не містить.

Зазначено, що частину третю статті 4 Закону України Про виконавче провадження доповнено абзацом другим, згідно із Законом України Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо запровадження електронної форми виконавчого документа № 797-IX від 15.07.2020, за змістом якого виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України. У відповідності до п. 5 наказу Державної судової адміністрації України від 14.06.2022 № 177/2370/5 до запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів виконавчі документи можуть пред`являтися до виконання в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України, відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на час звернення до Головного управління щодо виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду від 25.07.2023 року по справі № 243/2509/23 у формі електронного виконавчого документа відсутній порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів до органів Казначейства, виданих у формі електронного документа, визначений Міністерством юстиції України у відповідності до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

В Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, із змінами від 16.09.2020 року № 3208/5, встановлений порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа. Проте, зазначена інструкція не є нормативним документом, що регламентує повноваження органів казначейства під час виконання судових рішень та не може бути підставою діяти у спосіб, визначений цим нормативним документом.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягував подає органові казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності). Органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 Порядку приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства, здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Позивач не погоджується з зазначеною відмовою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов`язковість рішень суду.

Таким чином, судове рішення, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), та особливості їх виконання встановленіЗаконом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 3 Закону № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановленіЗаконом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленомуЗаконом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (надалі - Порядок №845 у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Порядком №845 врегульовано механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до пункту 33 Порядку № 845 у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Пунктом 47 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Водночас, пунктом 49 Порядку № 845 встановлено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

З аналізу наведених положень слідує висновок, що положеннями законодавства визначені повноваження Державної казначейської служби України, і його територіальних органів стосовно виконання рішення суду. Положеннями Порядку № 845 визначено, що порядок безспірного списання коштів державного бюджету відноситься до повноважень Державної казначейської служби України. Враховуючи положення пункту 47 та 49 Порядку № 845, наявні підстави вважати, що територіальні органи казначейської служби наділені повноваженнями лише щодо скерування до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для здійснення безспірного списання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Отже, виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», що набрала чинності 28.08.2018 затверджено Порядок погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

У свою чергу, Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з пунктами 3, 5, 6, 8, 10 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Отже зазначений Порядок №649 застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є органи Пенсійного фонду України, а лише до рішень судів, за якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судові рішення про стягнення коштів і про зобов`язання боржника вчинити дії (нарахувати, перерахувати пенсію) є різними видами рішень, які виконуються у різному порядку.

У даному випадку, позивачем пред`явлено до виконання рішення суду про стягнення коштів, а не про зобов`язання боржника вчинити дії (нарахувати, перерахувати пенсію), у зв`язку з чим виконання такого виконавчого листа повинно здійснюватися у відповідності до положеньЗакону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

25.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області засобами електронної пошти (с застосуванням КЕП) з заявою про виконання судового рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області по справі № 243/2509/23 разом з виконавчими листами в електронній формі та з накладеним електронним підписом.

Листом ГУ ДКС України у Донецькій області №04-19-10/2778 від 11.09.2023 Про надання інформації позивача повідомлено, що будь-яких приписів щодо можливості виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників не містить.

Отже, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Донецькій області, як територіальним органом Казначейства, не прийнято рішення за результатами розгляду вказаної заяви.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 431 Цивільного процесуального кодексу виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

За положенням п.1-2 ч. 2 ст. 6 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За ч. 3 ст.4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

За положенням п.1 Порядку №845, виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначеніЗаконом України Про виконавче провадження.

Колегія суддів зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів передбачено Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851-IV), дія якого поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів (ст. 2).

Відповідно до статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Приписами статті 7 Закону № 851-IV передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

За положенням статті 8 Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті 10 Закону № 851-IV відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Системний аналіз вказаних положень Закону дає підстави дійти до висновку, що електронним документом є документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних. При цьому, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Таким чином, сукупний аналіз положень Закону № 851-IV, Закону № 1404-VІІІ, п.1 Порядку №845 дає підстави до висновку, що виконавчий лист, виданий судом в електронній формі, є оригіналом електронного документу та виконавчим документом.

Відповідно до пункту 6 Положення №845, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Отже положення вказаної норми передбачають обов`язок подання оригіналу виконавчого документа. При цьому, норма не мітить приписів щодо форми такого виконавчого документу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп.1 п.9 Положення №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження.

Тобто, орган Казначейства має право повернути виконавчий документ виключно у разі не відповідності його вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження.

Щодо посилання скаржника на відсутність порядку пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа відповідно до статті 4 Закону № 1404, колегія суддів зазначає, що вказане не є підставою для неприйняття виконавчого документу у електронній формі, з огляду на приписи Закону № 851-IV та Закону № 1404-VІІІ.

Крім того, неможливо залишити без уваги те, що у подальшому вказані приписи Закону про те, що Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України, виключені в редакції Закону№ 2801-IX від 01.12.2022.

Таким чином, Закон № 1404-VIII передбачає видання виконавчого документу у формі електронного документа, а з урахуванням положення п.1 Порядку №845, такий документ вважається виконавчим та повинен бути прийнятий відповідачем.

Щодо посилання скаржника на те, що суд встановив обставину, що не має відношення до цієї справи, а саме посилався на електронні виконавчі листи у справі № 243/9049/21, та заяву про виконання рішення суду по справі № 243/2509/23, які стосуються іншої справи, колегія суддів зазначає, що технічні та арифметичні описки у рішенні суду, не можуть слугувати підставою для його скасування.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 р. у справі № 200/5113/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 р. у справі № 200/5113/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 10 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

А.А. Блохін