ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15820/23Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 22.09.2023;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виходячи з вислуги у Збройних Силах України на день звільнення 11 повних років, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 №2011-XII, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї допомоги.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що під час попереднього звільнення з військової служби у 2017 році позивач не набув право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням, оскільки на день звільнення мав вислугу 9 років 8 місяців та 1 день, що підтверджується копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2017 №87. Водночас, на момент повторного звільнення позивача з військової служби його календарна вислуга років складала більше 10 років, а саме 11 років 5 місяців та 20 днів, а тому, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу.

Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Недоліки зобов`язано усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача, а також копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

06.11.2023 до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 30.10.2023.

Як наслідок, ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/15820/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_5 просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 34/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 і був звільнений з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 22.09.2023 №260. Розмір одноразової грошової допомоги зазначений у цьому наказі в розмірі 72 відсотки від місячного грошового забезпечення. Враховуючи, що військове звання позивача "головний сержант", його особова справа в діловодстві ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня. Також відсутні відомості щодо загальної тривалості проходження ним військової служби, та чи отримував він одноразову грошову допомогу при звільненні за попереднім місцем служби. Відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України. Аналогічна норма міститься в постанові Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460. З огляду на зазначене, підстави для задоволення позову у спірному випадку відсутні.

У відповіді на вказаний відзив позивач наполягає на тому, що у спірному випадку до нього повинна бути застосована як загальна так і спеціальна норма підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". При цьому, посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 на відсутність необхідних документів щодо проходження служби позивачем не заслуговують на увагу, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 є підпорядкованим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебуває на його фінансовому забезпеченні, а тому на вимогу ІНФОРМАЦІЯ_5 мають бути надані ІНФОРМАЦІЯ_8 усі необхідні документи /а.с. 30-31/.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом строк не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.04.2017 №87 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянином України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 (М-180293), заступника командира взводу - командира 1-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти, звільненого відповідно до пункту 1 підпункту "б" частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 по особовому складу від 10.04.2017 №10 о/с у запас за станом здоров`я без права носіння військової форми одягу, 10.04.2017 та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_10 /а.с. 13/.

При цьому, вказаним наказом вирішено питання щодо виплати ОСОБА_1 за період з 01 по 10 квітня 2017 року премії в розмірі 550 відсотків посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також щомісячної додаткової винагороди в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Вислуга років ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2017 №87 становить: час служби в календарному обчисленні - 09 років 08 місяців 01 день; час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 01 рік 05 місяців 28 днів; служба разом - 11 років 01 місяць 29 днів.

Згідно статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023 та від 05.02.2024 №49/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб та з 14.02.2024 строком на 90 днів.

Отже, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан до 26.03.2022, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та який безперервно триває по теперішній час.

У зв`язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану та військовою агресією російської федерації проти України позивача було призвано на військову службу за мобілізацією, що учасниками справи не заперечується та підтверджується даними військового квитка позивача серія НОМЕР_2 /а.с. 7/.

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 23.09.2023 №260 головного сержанта ОСОБА_1 , командира другого відділення охорони другого взводу охорони роти охорони четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_11 військової частини НОМЕР_3 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 22.09.2023 №29-РС у запас відповідно до пункту; другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю 1 чи II групи), вказано вважати таким, що справи та посаду здав. З 22.09.2023 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_11 . Вислуга у Збройних Силах України станом на 22 вересня 2023 року становить: календарна - 11р. 02м. 09д., пільгова - 00р.03м.11д., загальна - 11р.05м.20д /а.с. 11/.

Вказаним наказом також передбачено виплату позивачу щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби, надбавки за особливості проходження служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової компенсації за 28 календарних днів невикористаної відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за 2022, 2023 роки, одноразової грошової допомоги по звільненню у розмірі 72 відсотки від місячного грошового забезпечення (без урахування винагород) за період з 24.02.2022 по 22.09.2023, а також грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 19 діб за 2022 рік та 23 доби за 2023 рік.

В зв`язку з не нарахуванням та не виплатою відповідачем одноразової грошової допомоги при повторному звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами підпункту "б" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону №2232-ХІІІ (в редакції, чинній на момент первинного звільнення позивача з військової служби) під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці з моменту оголошення мобілізації до часу, визначеного пунктами 2 або 3 цієї частини за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Водночас, відповідно до підпункту "г" пункту; 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІІ (в редакції, чинній на момент повторного звільнення позивача з військової служби) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, - у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

З наявних у матеріалах справи наказів слідує, що у квітні 2017 року позивач був звільнених з військової служби в період дії особливого стану за станом здоров`я, а підставою для повторного звільнення позивача з військової служби у період дії воєнного стану слугували вже відповідні сімейні обставини (у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи).

Згідно з положеннями статті 40 Закону №2232-ХІІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

У свою чергу, права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011- XII).

Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 15 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент первинного звільнення позивача з військової служби - квітень 2017 року) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

З наведеного слідує, що право на одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивач набув у відповідності до статті 15 Закону №2011-XII ще на момент первинного звільнення з військової служби за станом здоров`я у квітні 2017 року, оскільки отримання такої грошової допомоги жодним чином не було пов`язане з необхідністю наявності у позивача вислуги років 10 років і більше.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до командування військової частини НОМЕР_1 (військової частини з якої був звільнений вперше в 2017 рокі) з приводу виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік при звільненні з військової служби у квітні 2017 року.

Разом з тим, як встановлено судовим розглядом, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 23.09.2023 №260 передбачено виплату позивачу одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" у розмірі 72 відсотки від місячного грошового забезпечення (без урахування винагород) за період з 24.02.2022 по 22.09.2023 /а.с. 11/.

Здійснення на користь ОСОБА_1 фактичної виплати вказаної вище допомоги у розмірі 72 відсотки від місячного грошового забезпечення (без урахування винагород) за період з 24.02.2022 по 22.09.2023 останнім не заперечується.

Суд зауважує, що відповідно до приписів пунктів 1, 2 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

При цьому, згідно з положеннями частини другої статті 15 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на момент повторного звільнення позивача з військової служби - вересень 2023 року) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах:

1) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби:

за станом здоров`я;

за власним бажанням під час дії воєнного стану (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України);

які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;

які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;

у зв`язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

2) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби:

у зв`язку із закінченням строку контракту;

за віком;

у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

у зв`язку із виявленням однієї з підстав, зазначених у пунктах 1 і 9 частини другої статті 31 Закону України "Про розвідку";

з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку";

у зв`язку з неможливістю призначення на іншу посаду в разі прямого підпорядкування близькій особі;

у зв`язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;

через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу);

за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

3) 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби за власним бажанням та через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у мирний час.

Військовослужбовцям військової служби за призовом осіб офіцерського складу одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується у разі звільнення з військової служби з таких підстав:

у зв`язку із закінченням установлених строків військової служби;

за станом здоров`я;

через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у мирний час;

у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років.

Одноразова грошова допомога, встановлена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям у разі їх звільнення з військової служби з таких підстав:

через службову невідповідність;

у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

у зв`язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";

у зв`язку з припиненням громадянства України;

у зв`язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 зазначеного Закону;

у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у закладах вищої освіти із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, в яких вони працювали.

У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої цим пунктом, здійснюється за період такої служби з дня їх призову на військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, крім тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день звільнення таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У спірному випадку суд вважає помилковими твердження позивача про наявність підстав для виплати йому відповідачами одноразової грошової допомоги при повторному звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років військової служби, як особі яка, на думку представника позивача, при попередньому звільненні з військової служби не набула права на отримання такої грошової допомоги, оскільки як вже зазначалося вище судом, право на одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивач набув у відповідності до статті 15 Закону №2011-XII ще на момент первинного звільнення з військової служби за станом здоров`я у квітні 2017 року, так як отримання такої грошової допомоги жодним чином не було пов`язане з необхідністю наявності у позивача вислуги років 10 років і більше.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки у 2023 році позивач звільнявся з військової служби повторно, а при попередньому звільненні у 2017 році з військової служби набув право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 15 Закону №2011-XII як військовослужбовець, що звільнявся зі служби за станом здоров`я, суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 обґрунтовано, правомірно та у відповідності до вимог законодавства визначив до виплати ОСОБА_1 у наказі від 22.09.2023 №260 саме одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 "Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби" у розмірі 72 відсотки від місячного грошового забезпечення (без урахування винагород) за період з 24.02.2022 по 22.09.2023, тобто за період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу та без урахування періоду попередньої служби.

Як наслідок, у цій справі відсутні правові підстави для зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 повних календарних років.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

), ІНФОРМАЦІЯ_2 (

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський