ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 372/3527/18

провадження № 61-5687св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Суханової Є. М., Олійника В. І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником двох земельних ділянок площею 0,1130 га, кадастровий номер 3223155400:03:030:0130 та 0,17770 га кадастровий номер 3223155400:03:030:0129, які розташовані на території Козинської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані земельні ділянки розташовані поруч одна з одною та огороджені спільним парканом, а тому є одним цілим об`єктом. На зазначеній земельній ділянці розташований основний садовий будинок загальною площею 241,7 кв. м. Також, поруч із основним будинком в період з 2006 по 2008 рік було збудовано гостьовий дерев`яний будинок (повноцінний перший поверх та спальні під дахом на другому поверсі) приблизною площею 200,00 кв. м. Вказаний гостьовий дерев`яний будинок був збудований повністю із матеріалу карпатська смерека згідно розробленого проекту та накритий керамічною черепицею. Внутрішнє оздоблення будинку, а також усі без винятку меблі були виготовлені виключно із дерева та під замовлення.

В період з 2009 по 2012 рік було здійснено прибудову сауни та басейну до гостьового дерев`яного будинку. Вказана прибудова була виконана вже із цегли, площею 120 кв. м, а дах було виконано (накрито) із керамічної черепиці. Оздоблення басейну виконано із керамічної плитки (мозаїка), сауна оздоблена деревом. Також усі меблі як в басейні так і в сауні були виготовлені із дерева та під замовлення.

В жовтні 2017 року позивачу зателефонував ОСОБА_6 та запропонував здати в оренду основний будинок на 6 місяців. Проаналізувавши усі обставини, позивач погодилась укласти договір оренди житлового будинку разом із приміщенням (прибудовою) в якому знаходився басейн, сауна, інфрачервона сауна та кімната відпочинку, оскільки такими були побажання орендарів.

Так, враховуючи вказане, позивач надала свою згоду на укладення договору оренди, і на зустріч до неї у будинок за адресою: АДРЕСА_1 приїхали ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 повідомив, що вказаний будинок потрібен йому для проживання на 6 місяців, але оскільки він є публічною людиною, попросив щоб стороною договору оренди був його помічник, який також буде проживати у вказаному будинку разом із ним.

12 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна. Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом зазначеного договору є тимчасова передача в найм (оренду) на відплатній основі орендарю домоволодіння, яке перебуває у власності орендодавця у вигляді садового будинку із земельною ділянкою, а також приміщення у якому знаходиться басейн, сауна, інфрачервона сауна і кімната відпочинку. Загальна площа будинку складає 241,7 кв. м, житлова площа - 78,4 кв. м, на земельній ділянці площею 0,29 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 разом з усіма невід`ємними технічними приладами та предметами домашнього вжитку.

Разом з тим, як вбачається із відповіді Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області від 09 січня 2018 року № 6, 09 листопада 2017 року о 22:52 год на пункт зв`язку 16 - ДПРЧ (м. Обухів) надійшло повідомлення від ОСОБА_8 з моб. тел. НОМЕР_1 про загоряння будівлі за адресою: АДРЕСА_1. По прибуттю на місце пожежі встановлено, що горить одноповерхова будівля з сауною розміром 30х10 м. Після ліквідації пожежі головним фахівцем Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області, майором служби цивільного захисту ОСОБА_9 проведено візуальний огляд місця пожежі та встановлено ймовірну причину пожежі (перекал пічного опалення, тобто «виникнення горіння, внаслідок передачі тепла, отриманого від більш розігрітих або розжарених предметів до легкозаймистих матеріалів будівлі») про що складено відповідний акт про пожежу від 10 листопада 2017 року.

Відповідно до висновку № 36/18 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 15 травня 2018 року, вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження пожежею гостьового будинку з сауною за адресою: АДРЕСА_3 , згідно даних візуально-інструментального обстеження та наданих документальних даних, станом на час проведення дослідження, становить 2 417 028,00 грн.

Згідно із висновком № 111/18 експертного товарознавчого дослідження від 19 жовтня 2018 року, загальний розмір матеріального збитку, завданого знищенням майна гостьового дерев`яного будинку разом із сауною та басейном за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок пожежі, яка сталась 09 листопада 2017 року, за станом цін на час проведення товарознавчого експертного дослідження - жовтень 2018 року, становить 1 460 595,00 грн.

Окрім того, позивач зазначала, що у зв`язку з різким погіршенням здоров`я з підстав глибокого стресу, який виник в результаті пожежі, вона була вимушена пройти курс лікування вартістю 283 552,56 грн.

Позивач просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 161 175,56 грн завданих матеріальних збитків, 500 000,00 грн завданої моральної шкоди та судові витрати в розмірі 94 162,40 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року у складі судді Зінченко О. М. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що у договорі найму (оренди) нерухомого майна від 12 жовтня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та акті прийому-передачі від 12 жовтня 2017 року зазначений різний предмет. Відсутність гостьового будинку із прибудовою з сауною та басейном в акті прийому-передачі від 12 жовтня 2017 року свідчить про те, що ОСОБА_2 не був переданий зазначений гостьовий будинок, тому вимогу про стягнення збитків у зв`язку зі знищенням цього будинку, прибудови з сауною та басейном, а також майна, що було в будинку, суд вважав безпідставною.

Матеріали справи не містять жодного документа, який би підтверджував право власності позивача на зазначений гостьовий будинок приблизною площею 200,00 кв. м та право власності позивача на прибудову сауни та басейну площею 120 кв. м.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у розмірі 1 938 811,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 8 979,59 грн.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо об`єкта оренди, оскільки сторони не оспорювали факт знаходження саун та кімнати відпочинку у дерев`яному гостьовому будинку приблизною площею 200 кв. м.

Оцінюючі висновки експертів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про необхідність визначення ступеня вини відповідача ОСОБА_2 у розмірі 50 % від суми, яка зазначена у висновку № 36/18 експертного будівельно-технічного дослідження від 15 травня 2018 року та висновку № 111/18 експертного дослідження від 19 жовтня 2018 року. ОСОБА_3 не може відповідати за збитки, заподіяні внаслідок пожежі, оскільки він не є стороною договору оренди.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що погіршення стану її здоров`я безпосередньо пов`язане із знищенням чи пошкодженням її майна, з урахуванням пожежі яка відбулась та неналежного виконання обов`язків відповідачем за умовами договору оренди.

Крім того, ОСОБА_1 не навела обґрунтування визначеного нею розміру моральної шкоди у сумі 500 000 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити у вказаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витребувано її з Обухівського районного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1

09 червня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 26 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 26 березня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

В касаційній скарзі ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі № 902/435/18.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції за відсутності будь-яких доказів визначив ступінь вини ОСОБА_2 у розмірі 50 %.

Приміщення сауни не передавалося в оренду ОСОБА_2 і експлуатація печі здійснювалася третьою особою, а не ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази причетності (вини) ОСОБА_2 у тому що сталася пожежа. А також, матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував право власності позивача на зазначений гостьовий будинок та право власності позивача на прибудову сауни та басейну.

Визначаючи розмір завданих матеріальних збитків суд апеляційної інстанції не дослідив, не оцінив висновок № 36/16 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 15 травня 2018 року та висновок № 111/18 експертного товарознавчого дослідження від 19 жовтня 2018 року.

При здійсненні будівництва гостьового будинку, прибудови з сауною та басейном у 2012 році позивач порушив вимоги статті 10 Закону України «Про пожежну безпеку».

З матеріалів справи вбачається, що гостьовий будинок приблизною площею 200 кв. м та прибудова з сауною та басейном площею 120 кв. м є самовільно збудованими, не введеними в експлуатацію, а тому при їхньому будівництві не було дотримано правил пожежної безпеки.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 643/13788/15-ц, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/15442/15 та інших.

В касаційній скарзі зазначається, що із моменту підписання акта прийому-передачі житлового приміщення між сторонами, в оренду було передано увесь об`єкт (садовий будинок із земельною ділянкою та приміщення у якому знаходиться басейн, сауна, інфрачервона сауна і кімната відпочинку).

Законодавством передбачено, що відповідальність за порушення правил пожежної безпеки орендованого майна настає в орендаря з підстав, передбачених домовленістю сторін, яка викладена в укладеному цивільно-правовому договорі.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивач довела належними та допустимими доказами те, що в результаті пожежі їй була завдана шкода, яка підлягає відшкодуванню.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У червні 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок площею 0,1130 га, кадастровий номер 3223155400:03:030:0130 та 0,1770 га, кадастровий номер 3223155400:03:030:0129, які розташовані на території Козинської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними державними актами на право власності на земельну ділянку. На зазначеній земельній ділянці розташований основний садовий будинок загальною площею 241,7 кв. м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Також, поруч із основним будинком збудовано гостьовий дерев`яний будинок приблизною площею 200,00 кв. м.

Позивач також здійснила прибудову сауни та басейну до гостьового дерев`яного будинку. Вказана прибудова виконана із цегли, площею 120 кв. м, а дах виконано (накрито) із керамічної черепиці.

Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували право власності позивача на зазначений гостьовий будинок і прибудову сауни та басейну, або введення зазначеного нерухомого майна в експлуатацію.

У листі-відповіді Козинської селищної ради від 28 січня 2019 року № 85 зазначено, що «за період з 01 січня 2013 року по теперішній час гр. ОСОБА_1 не подавала до Козинської селищної ради документів, які б стосувалися введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна».

12 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна (т. 1 а. с. 33).

Відповідно до пункту 1.1 договору, його предметом є тимчасова передача в найм (оренду) на відплатній основі орендарю домоволодіння, яке перебуває у власності орендодавця у вигляді садового будинку із земельною ділянкою, а також приміщення у якому знаходиться басейн, сауна, інфрачервона сауна і кімната відпочинку. Загальна площа будинку складає 241,7 кв. м, житлова площа - 78,4 кв. м, на земельній ділянці площею 0,29 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 разом з усіма невід`ємними технічними приладами та предметами домашнього вжитку згідно цього договору.

Згідно із відповіддю Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області від 09 січня 2018 року № 6, 09 листопада 2017 року о 22:52 год на пункт зв`язку 16-ДПРЧ (м. Обухів) надійшло повідомлення від ОСОБА_8 з моб. тел. НОМЕР_1 про загоряння будівлі за адресою: АДРЕСА_1. По прибуттю на місце пожежі встановлено, що горить одноповерхова будівля з сауною розміром 30х10 м.

Висновком № 31/18 експертного пожежно-технічного дослідження по пожежі, який складено 06 квітня 2018 року, встановлено наступне: осередок пожежі, яка сталася 09 листопада 2017 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився в приміщенні сауни. Початкове горіння розпочалося на поверхні дерев`яного оздоблення стіни, в її нижній частині, яка розташована біля вбудованого стаціонарного димоходу. Від осередку пожежі процес горіння в приміщенні сауни розповсюдився по дерев`яному оздобленню стін, на дерев`яні полиці, далі крізь прогари в перекритті на приміщення, що розташовувалися на другому поверсі над сауною, на приміщення душової і на дерев`яну частину будинку. Причиною виникнення даної пожежі є неконтрольоване інтенсивне розтоплювання печі сауни, внаслідок чого був утворений критичний променевий тепловий потік, під впливом якого сталося самозаймання дерев`яного оздоблення сауни у визначеному осередку пожежі. Вбачається не дотримання вимог пункту 2.13 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні при розтоплюванню печі, що може знаходитися у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної пожежі (т. 1 а. с. 58-80).

Висновком експертного дослідження від 17 січня 2018 року № 14-476 щодо металографічного експертного дослідження електричних провідників, відібраних з місця пожежі, яка сталася 09 листопада 2017 року на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на фрагментах електричних провідників (об`єкти № № 1, 3-6) відсутні оплавлення, які можна віднести до категорії таких, що утворилися внаслідок короткого замикання. На фрагменті електричного провідника (об`єкт № 2) виявлено оплавлення, яке відповідає такому, що виникло внаслідок короткого замикання. Оплавлення на об`єкті № 2 виникло внаслідок короткого замикання, яке відбувалося в умовах кисневмісного середовища, що відповідає первинному короткому замиканню. В місцях з`єднань скруткою жил електричних провідників (скрутки № № 1-3) слідів виникнення великих перехідних опорів не виявлено (т. 1 а. с. 180-190).

Також висновком експертного дослідження від 25 січня 2018 року № 14-468 встановлено: осередок пожежі знаходився у верхній частині лівого дальнього кута парильного відділення лазні сухого жару, що розташоване в будівлі з басейном на території приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Причиною виникнення пожежі було займання горючих матеріалів (дерев`яні конструкції та (або) ізоляція електричних проводів), в осередку пожежі, внаслідок дії на них теплового прояву електричної енергії (електрична дуга) в результаті короткого замикання електричних проводів, ймовірно проводу живлення світильника (т. 1 а. с. 192-213).

У висновку № 36/18 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 15 травня 2018 року зазначено, що технічний паспорт, проектну документацію в повному обсязі та виконавчу документацію (акти виконаних робіт, акти на закриття прихованих робіт) на будівництво об`єкта дослідження не надано. Також експерт зазначив: «Встановити вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження пожежею гостьового будинку з сауною за адресою: АДРЕСА_3 , кошторисним способом, відповідно до даних візуально-інструментального обстеження та наданих документальних даних, не вбачається можливим, оскільки: окремі конструктивні елементи об`єкта дослідження повністю зруйновані пожежею, що унеможливлює визначення їх конкретних технічних характеристик та обсягів робіт по відновленню; технічний паспорт, проектну документацію в повному обсязі та виконавчу документацію (акти виконаних робіт, акти на закриття прихованих робіт) на будівництво об`єкта дослідження не надано».

Також у висновку № 36/18 зазначено «В зв`язку з тим, що акти виконаних робіт форми КБ-2в з відомостями ресурсів на будівництво гостьового будинку з сауною за адресою: АДРЕСА_3 , не отримано, експерт розуміє, що будівництво вказаного об`єкта виконувалось господарським способом, в зв`язку з чим його залишкова вартість (вартість матеріальних збитків) відповідно до загальних вказівок збірника УПВВ зменшується на 12 % і становить: 2 746 623 х 0,88 = 2 417 028 гривень».

Відповідно до висновку № 36/18 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 15 травня 2018 року вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкодження пожежею гостьового будинку з сауною за адресою: АДРЕСА_3 , згідно даних візуально-інструментального обстеження та наданих документальних даних, станом на час проведення дослідження, становить 2 417 028 грн.

У висновку № 111/18 експертного товарознавчого дослідження від 19 жовтня 2018 року експерт посилається на договір від 05 лютого 2017 року № 13/03 з додатками і зазначає, що проведення огляду місця пожежі показало, що майже всі досліджувані меблі виготовлені за індивідуальними замовленнями з натуральної деревини різних порід та вироби мають ексклюзивний, оригінальний дизайн і складають з оздоблювально-декоративними внутрішніми облаштуванням будівлі єдиний художньо-дизайнерський стиль (т. 1 а. с. 99-127).

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 серпня 2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_10 , у справі призначено комплексну судову пожежно-технічну та будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено наступні запитання: Де був осередок пожежі (місце виникнення початку горіння), яка сталась 09 листопада 2017 року в приміщенні сауни в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі? Яка причина виникнення пожежі? Якщо причина пов`язана із загорянням дерев`яного оздоблення стіни біля димоходу, то чи відповідає вимогам будівельних норм і правил пожежної безпеки виконання дерев`яного оздоблення стіни поблизу димоходу? Чи відповідав стан об`єкта (приміщення сауни, піч з димоходом) до моменту пожежі вимогам Правил пожежної безпеки? Чи відповідали до моменту пожежі приміщення сауни, піч і димохід в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідали, то в чому полягають невідповідності, та чи могли такі невідповідності вимогам будівельних норм вплинути на причину виникнення і розвиток пожежі? Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електромережі чи коротке замкнення електроприладів в приміщенні сауни? Чим пояснюється інтенсивне горіння приміщення сауни та дерев`яного гостьового будинку? (т. 2 а. с. 186, 187).

Висновком від 20 січня 2022 року № 23456/20-46/23457/20-46/1099/22-46 за результатами проведення комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи встановлено, що місце розташування осередку пожежі, яка сталася 09 листопада 2017 року у житлово-оздоровчому комплексі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось на першому поверсі (рівні) в оздоровчій частині будівлі у приміщенні сауни сухого жару, а саме в лівому дальньому куті від входу у парильне приміщення на поверхні облицювання дерев`яними дошками (вагонкою). Більш точне місце виникнення початку горіння встановити не є можливим через відсутність достатніх даних з місця пожежі.

Пожежа мала розповсюдження від осередку пожежі по наявному горючому матеріалу та у напрямах: житлової частини комплексу по порожнинам перекриття та покриття дерев`яного будинку; суміжних приміщень першого та другого рівня оздоровчої частини комплексу, їх горючому оздобленню над відкритим басейном та між покрівлею і перекриттям оздоровчої частини через теплообмін теплопередачею продуктів горіння та безпосередньо впливу полум`я.

Причиною виникнення пожежі, яка сталася 09 листопада 2017 року у житлово-оздоровчому комплексі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 є самозаймання продуктів піролізу, утворених у наслідок термодеструкції деревини облицювання приміщення, в зоні розміщення нетеплоємної печі, топка якої здійснювалась без контролю температурного режиму її використання, що не відповідає вимогам пункту 12.7 Правил пожежної безпеки в Україні. З наданих на дослідження матеріалів не видалось за можливе встановити, що виникнення пожежі пов`язане із загорянням дерев`яного оздоблення стіни біля димоходу.

Відповідно до наданих для проведення досліджень матеріалів, встановити відповідність стану об`єкта (приміщення сауни, піч з димоходом) під час її експлуатації до моменту виникнення пожежі вимогам Правил пожежної безпеки є можливим лише у частині встановлення факту недотримання вимог пунктів 12.2, 12.7 а саме: відсутності у парильному приміщенні перфорованих сухотрубів, підключених до внутрішнього водопроводу та експлуатації печі без терморегулятора.

Встановити відповідність влаштування приміщення сауни, печі і димоходу в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва до моменту пожежі, не представляється за можливе оскільки для проведення досліджень необхідні матеріали не були надані.

Інтенсивне горіння сауни та дерев`яного гостьового будинку обумовлене наявністю горючого навантаження та його горінням на значній площі унаслідок швидкого розповсюдження пожежі від її осередку, під дією теплообміну конвенції в середині приміщень, порожнинах конструктивних елементів житлово-оздоровчого комплексу із подальшим загорянням оздоблення і меблів приміщень, під впливом теплообміну теплопередачі і під впливом полум`я, та розповсюдженням пожежі на дерев`яні конструкції будівлі переважно знизу до верху. Такий перебіг подій був можливим через недотримання вимог пункту 12.2, а саме відсутності у парильному приміщенні перфорованого сухотрубу, що унеможливило пожежогасіння на начальній стадії розвитку пожежі або її локалізації в межах одного приміщення, а також сприяло поширенню горіння в об`ємі будівлі (т. 3 а. с. 81 - 95).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частинами першою, другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору орендар несе відповідальність за правильне та безпечне використання об`єкта нерухомого майна.

Підпунктом 5.2.1 договору передбачено, що збитки, які спричиненні орендарю або ж третім особам внаслідок порушення орендарем умов договору, відшкодовується орендарем самостійно та у повному обсязі.

Згідно із підпунктом 5.2.2 договору у випадку погіршення стану або ж знищення об`єкта нерухомості по вині орендаря, він відшкодовує орендодавцю збитки в розмірі вартості ремонту або ж відновлення майна.

У статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено низку термінів.

Пожежа - неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище.

Пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров`я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.

Відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

У пункті 3.7.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76, забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в жилих приміщеннях (квартирах) також і на їх власників, наймачів (орендарів). Взаємні зобов`язання власника будинку, власника, наймача (орендаря) жилого приміщення щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором. Забезпечення пожежної безпеки в інших окремо розташованих на прибудинковій території спорудах і гаражах покладається на їх власників.

Відповідно до пункту 12.2 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, у лазні сухого жару (сауни) необхідно утримувати у справному стані перфоровані сухотруби, підключені до внутрішнього водопроводу, ручний пуск яких можна здійснювати від пристроїв, встановлених за межами парильного відділення.

Згідно із пунктом 12.7 вказаних Правил у приміщеннях саун забороняється: експлуатувати піч з відключеним або несправним терморегулятором; користуватися електронагрівальними побутовими приладами поза спеціально обладнаними місцями; залишати без нагляду включені в електромережу електронагрівники, печі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 09 листопада 2017 року відбулося загоряння будівлі з сауною, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи долучені до матеріалів справи висновки експертів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що ступінь вини заподіювача шкоди - відповідача ОСОБА_2 становить 50 % відносно причинного зв`язку між його діями, пожежею та заподіяною пожежею шкодою.

Зменшуючи розмір відшкодування шкоди, заподіяної фізичною особою, апеляційний суд врахував відсутність перфорованих сухотруб і підключення до внутрішнього водопроводу у парильному приміщенні, а також експлуатацію печі без терморегулятора, на які орендар не міг вплинути, а також з урахуванням його законних очікувань щодо відповідності майна, яке він взяв в оренду, державним будівельним нормам.

При цьому, апеляційний суд правильно врахував, що першопричиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки саме орендарем, оскільки за умови додержання правил користування піччю, навіть за наявності певних недоліків при будівництві та експлуатації будівлі, в якій розташовувалась сауна, пожежі могло б не виникнути.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_3 не може нести цивільно-правову відповідальність за збитки, заподіяні внаслідок пожежі, оскільки він не є стороною у договорі оренди.

Доводи позивача щодо заподіяння моральної шкоди є безпідставними, оскільки позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що погіршення стану її здоров`я безпосередньо пов`язане з знищенням чи пошкодженням її майна, з урахуванням пожежі яка відбулась, та неналежного виконання обов`язків відповідачем за умовами договору оренди.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскільки майнові права позивача було порушено відповідачем ОСОБА_2 , тому враховуючи докази завдання майнової шкоди, які наявні у матеріалах справи, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди, позов підлягає частковому задоволенню.

Посилання в касаційних скаргах на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 643/13788/15-ц, від 24 червня 2019 року у справі № 902/435/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/15442/15, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 та інших є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Отже, доводи касаційних скарг не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Таким чином, наведені в касаційних скаргах доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Викладене свідчить про те, що касаційні скарги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи

У квітні 2024 року ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 ,надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у якому зазначив, що він не зможе особисто прибути в судове засідання, оскільки є тимчасово непрацездатним, а ОСОБА_1 на даний момент не проживає у м. Києві. Крім того, просить розгляд вказаної справи провести за участі сторін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, то підстав для відкладення розгляду справи та виклику представників сторін немає.

Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, підстав вийти за межі доводів касаційної скарги судом касаційної інстанції не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Враховуючи наведене, Верховний Суд робить висновок, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 ,про відкладення розгляду справи відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 , який діє від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді: І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік