open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №295/233/24

Категорія 142

2-а/295/31/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретарясудового засідання Савченко Т.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 зміст позовних вимог

04.01.2024 р позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 504 від 21.12.2023 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до зазначеної постанови був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме - за порушення правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є нікчемною та неправомірною, оскількипід час її винесення не дотримані нормидіючого законодавства. Позивач не заперечує, що особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте неодноразово вказував посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 та Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, які здійснювали його доставку, що він є особою з інвалідністю другої групи, має хронічні невиліковні хвороби, на підтвердження чого долучав посвідчення та медичні документи. Проте, надані ним зауваження до відома взяті не були, свідка, який міг підтвердити, що він не зловживав своєю поведінкою та не переховувався від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 і Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, допитано не було.

Крім того, в протоколі вказав, що у зв`язку з погіршенням самопочуття не зможе прибути на вказану дату за викликом, додатково зауважував, що має інвалідність, хворіє на невиліковні хронічні захворювання, в день винесення постанови в телефонному режимі повідомив чергового ІНФОРМАЦІЯ_2 про неможливість прибути на розгляд справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з госпіталізацію до лікувального закладу, проте його повідомлення залишились поза увагою.

Вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, його особисті права, гарантованіКонституцією України,КУпАПгрубо порушені, оскільки він не був присутній при розгляді справи, був позбавлений можливості надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, отримати професійну правову допомогу, у зв`язку із чим просить суд постанову скасувати.

ІІ. Процедура та позиції учасників розгляду справи

Ухвалою суду від 09.01.2024 р відкрито провадження у справі та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.02.2024 р представник відповідача Гуменюк О. направив відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував (а.с. 16-18). В обґрунтування заперечень вказав, що постанова відносно ОСОБА_1 винесена правомірно, із дотриманням всіх встановлених чинним законодавством України вимог та без порушення прав та законних інтересів позивача.

Зауважив,що позивачбув належнимчином повідомленийпро необхідністьприбути навиклик доІНФОРМАЦІЯ_2 , проте проігнорував вказану повістку, вподальшому був доставлений працівниками Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області для вручення протоколу про адміністративне правопорушення, в якому була зазначена дата розгляду справи, на яку позивач також до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

В судовому засіданні 27.03.2024 року позивач вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав, просив позов задоволити. Вказав, що не ухилявся від викликів ІНФОРМАЦІЯ_2 та Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області. Він має ряд тяжких невиліковних хвороб, його самопочуття часто миттєво погіршується, на підтвердження викладеного долучив медичні висновки. Наголосив, що не прибув за викликом з поважних причин, у зв`язку з хворобою.

Зазначив, що не має постійного місця проживання, зареєстрований в Міському центрі обліку бездомних осіб, фактично проживає з жінкою, за якою здійснює догляд - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважив, що в день винесення постанови перебував на стаціонарному лікуванні та не міг бути присутнім під час розгляду справи, його повідомлення про стан здоров`я, про відсутність зареєстрованого місця проживання, про відсутність документів (паспорта, військового квитка тощо), про стаціонарне лікування, про заслуховування свідка ОСОБА_3 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 були проігноровані.

Пояснював, що з огляду на наявні в нього хронічні захворювання він ще в 2002 році визнаний непридатним до військової служби. На даний час він завершує проходження медичної комісії, акт знаходиться на підписі, він визнаний непридатним для проходження військової служби за станом здоров`я.

Зауважив, що під час розгляду його справи, він фактично був позбавлений права на захист, на подання пояснень та документів. Просив, врахувати, що в нього не було умислу порушувати правила військового обліку, на даний час поновлює документи - посвідчення особи з інвалідністю, паспорт громадянина України, військовий квиток та проходить медичну комісію.

Крім того, звертав увагу суду, що протокол про адміністративне правопорушення є нікчемним, оскільки на ньому відсутня дата його складення.

Представник відповідача в судове засідання 27.03.2024 р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.33), причини неявки не повідомив.

ІІІ. Законодавство, що підлягає застосуванню, обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що 21.11.2023 р. ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год 22.11.2023 р. (а.с.24).

Відповідно до звернення №8905 від 27.11.2023 р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 направив вимогу до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).

14.12.2023 р дільничний офіцер поліції Житомирсього РУП ГУНП в Житомирській області Рудик Я. доставив ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного солдатом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , отримавши повістку з вимогою з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений термін не з`явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, одночасно повідомлений, що справа буде розглянута 21.12.2023 р о 10:00 год (а.с. 4).

21.12.2023 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 виніс постанову №504 за справою про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн (а.с. 5-6).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 22.11.2023 р ОСОБА_1 в порушення вимог частини 10 статті 1Закону України«Про військовийобов`язокта військовуслужбу» та статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в період особливого періоду, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних та проходження медичної комісії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відносно нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується змістом посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно довідки №2185, виданої КНП «Обласна клінічна ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради 21.12.2023 р, ОСОБА_1 в період з 20.12.2023 р по день видачі довідки перебував на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні (а.с.8).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_1 з 20.09.2018 р. має діагноз: ВІЛ-інфекція, клінічна стадія ІІІ, рецидивуючий кандидоз (молочниця) ротової порожнини (два або більше епізодів протягом 6 місяців) (а.с. 37).

Зі змісту консультативного висновку спеціаліста КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради вбачається, що ОСОБА_1 має діагноз: хронічний активний гепатит з трансформацією в цироз печінки активна фаза, асоційований вірусом гепатиту «В», ПЛР НV позитивна, печінкова клітинна недостатність 2 стадії, портальна гіпертензія І-ІІ ст., спленомегалія; інтоксикаційна полінейропатія (а.с.38).

Згідно виписного епікризу КУ «КНП «Обласна клінічна ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради від 02.01.2019 р. ОСОБА_1 має хронічний активний гепатит з трансформацією в цироз печінки активна фаза асоційований з НВV інфекцією, гепатоцелюлярна недостатність ІІ ст., портальна гіпертензія І ст., спленомегалія; вторинна тромбоцитопенія, інтоксикаційна енцефалополінейропатія, хронічний фіброзно-дегенеративний панкреатит у фазі рецедивуз секреторною недостатністю підшлункової залози. Поліпоз довчного міхура, гастроезофагальна рефлексна хвороба, незмакиння кардії, дефіцит ваги ІІ стадії (а.с. 40).

Відповідно до висновку КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 має МР-ознаки цирозу печінки, застійного жовчного міхура, Susp. Поліпів жовчного міхура, дифузних змін паренхіми підшлункової залози (а.с. 48).

Зазначені вище діагнози підтверджуються також іншими медичними висновками, долученим позивачем до матеріалів справи (а.с.37-48).

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 р (далі - Порядок).

За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014р., коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан, який неодноразово був продожений і діє на даний час.

Відповідно до п.19 Порядку призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За правилами ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 256 КУпАПв протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Всупереч переліченим вимогам, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не мітить дати його складення, також не конкретизована посада особи, якою він складений, зазначено лише солдат ОСОБА_4 , що унеможливлює для суду визначити, чи складений даний протокол уповноваженою особою.

Крім того, зазначений вище протокол містить розбіжності щодо того, яку норму КУпАП порушив ОСОБА_1 , оскільки у назві зазначено, що протокол складений про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а по тексту протоколу зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, предбачене ст. 210 КУпАП, а наведені статті утворюють склади різних правопорушень.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтями 9, 77 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Судом встанволено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута та оспорювана постанова винесена у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Відповідач в протоколі про адміністративне правопорушення письмово вказував, що прибути на вказану дату не має можливості у зв`язку з погіршенням самопочуття, проте вказані відомості не були взяті до уваги уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи не був відкладений на іншу дату.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в день винесення оскаржуваної постанови перебував на стаціонарному лікуванні в гастроенторологічному відділенні КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського» ЖОР (а.с.8).

Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги ст. 254, 256, 268, 279, 280 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення із забезпеченням прав особи, які визначені ст. 268 КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист. Крім того, судом встановолено, що складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а відтак не може бути визнаний належним доказом у справі.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

В то й же час відповідач не надав суду переконливих доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За встановлених обставин даної справи, суд вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення є недоведеним поза розумним сумнівом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.

Крім того, суд враховує стан здоров`я позивача, який є особою з інвалідністю 2-ої групи, має, серед інншого, діагноз хронічний активний гепатит з трансформацією в цироз печінки, активна фаза, асоційований вірусом гепатиту «В», ВІЛ-інфікований, стан його здоров`я має нестабільний характер, що виключає умисел на вчинення даного правопорушення, відповідачем не з`ясовані всі обставини справи та порушено право на захист під час розгляду адміністративної справи. Також суд враховує, що позивач за станом здоров`я взагалі не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.7,122,251,283 КУпАП, ст. ст. 42, 43, 77,242-246,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задоволити.

Скасуватипостанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 504 від 21.12.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАПзакрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Стрілецька

Джерело: ЄДРСР 118219685
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку