Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 136/245/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Липовець, заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №136/245/24,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 справи про адміністративне правопорушення за №136/245/24 та № 136/246/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП було передано на розгляд судді Кривенко Д.Т. Вказані справи було об`єднано в одне провадження та присвоєно справі єдиний унікальний №136/245/24.
26.03.2024 суддя Кривенко Д.Т. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді зазначеної справи, мотивуючи тим, що 26.02.2024 ОСОБА_2 подав заяву про відвід головуючому у справі судді Кривенко Д.Т., вказуючи на те, що він перебуває з ним у дружніх відносинах, що викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді та є підставою для відводу. За наслідками розгляду такої заяви 07.03.2024 було відмовлено у її задоволенні. Разом з цим, на думку судді, наявність дружніх відносин особи, яка притягується до відповідальності та його, ОСОБА_1 , є обставиною, яка зі сторони стороннього спостерігача може поставити під сумнів будь-яке рішення, яке буде прийнято під його головуванням, відтак він вимушений заявити самовідвід.
У судове засідання особа, що притягується до відповідальності, його захисник, суддя та прокурор не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду заяви.
Від захисника надійшла заява про розгляд заяви у їх із ОСОБА_2 відсутність.
Прокурор надав до суду заяву, в якій заперечував щодо задоволення заяви про самовідвід, вказуючи на її невмотивованість та необґрунтованість.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду питання про самовідвід головуючому у цій справі.
Суд, вивчивши та дослідивши заяву про самовідвід та підстави зазначені у ній, дійшов висновку про таке.
Нормами Кодексу Українипро адміністративніправопорушення не передбачено порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.
Водночас, відповідно до п. 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
З огляду на те, що найближчим для застосування за своє правовою суттю за аналогією до КУпАП є КПК України, суд вважає за доцільне при вирішенні даної заяви застосувати норми, які регулюють питання вирішення відводу.
Відповідно до ст. 124, 126 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» після складення присяги судді, особа призначена на посаду судді, набуває повноважень судді. При цьому, вступаючи на посаду судді, така особа урочисто присягає Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як визначено ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити відвід судді, такий відвід повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. ст. 75-76 КПК України. Однією з підстав для відводу судді (слідчого судді) може бути наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Заява про відвід (самовідвід) має бути мотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення в справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50).
Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді, позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Зі змісту поданої на розгляд суду заяви про самовідвід головуючим у справі суддею Кривенко Д.Т., не встановлено обставин та не надано доказів, які б вказували на існування будь-яких сумнівів у неупередженості чи необ`єктивності судді Кривенко Д.Т., заява є формальною і містить загальні та абстрактні припущення.
Крім цього, суд звертає увагу, що оцінку наявності дружніх відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд надавав уже у постанові від 07.03.2024 при вирішенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого у справі судді Кривенко Д.Т.. При цьому, як слідує із вказаного судового рішення, суддя Кривенко Д.Т., будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду такої заяви в судове засідання не з`явився, жодних заяв та клопотань, які б містили достатні докази на підтвердження чи спростування вказаних обставин не надавав, що давало суду достатні підстави переконатись у його безсторонності.
Важливим є й те, що є загальновідомою обставиною, що суддя Кривенко Д.Т. вже тривалий час є суддею Липовецького районного суду Вінницької області, у тому числі займав посаду голови цього суду, що само по собі сприяє комунікації з посадовими особами виконавчої влади цього населеного пункту, громадянами, у тому числі ОСОБА_2 , який певний період займав посаду в органах виконавчої влади, однак, вказане не може бути підставою для самовідводу судді, оскільки кожен суддя, при здійсненні розгляду справи розподіленої на нього згідно з правилами автоматизованого розподілу, зобов`язаний об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя, керуючись принципами верховенства права та підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді.
При здійсненні правосуддя суддя зобов`язаний бути неупередженим та об`єктивним, не допускати прояву суб`єктивних вподобань чи неприязні.
Обставини, на які суддя посилається у своїй заяві, за відсутності будь-яких доказів, не можуть слугувати підставами для його самовідводу.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що безсторонність суду та здійснення провадження в справі на основі додержання законності презюмується є основним обов`язком судді, суд приходить до висновку, що заявлений самовідвід не містить достатніх доводів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.75-76, 80, 81, 372 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №136/245/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Світлана ШПОРТУН
