Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
судді Чернівецького апеляційного суду Лисака І.Н.
на постанову Чернівецького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року
09 квітня 2024 року м. Чернівці Справа № 727/597/24
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 лютого 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради, про призначення опікуна особі, що визнана судом недієздатною.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 , яка діє в інтересах заявника, подала апеляційну скаргу, наводить обставини, викладені в самій заяві, та зазначає, що оскаржуваним рішенням порушуються права апелянта як родича недієздатної особи на родинні та сімейні стосунки з останнім, прояв турботи та піклування про нього.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 лютого 2024 року залишено без змін.
Не можу погодитись із зазначеною постановою суду виходячи з наступного.
У січні 2024 року заявник звернувся до суду із заявою про призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтування якого вказував, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.10.2023 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку.
В подальшому, ОСОБА_2 звернувся до органу опіки та піклування із заявою про надання йому подання для суду щодо доцільності призначення опікуном, і, як наслідок, згідно витягу із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.12.2023 року №843/28 Органом опіки та піклування надано подання про недоцільність призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 .
У рішення від 14 лютого 2024 року суд першої інстанції, крім іншого, виходив з того, що про призначення опікуна може звернутися лише вичерпне коло осіб, а саме: орган опіки та піклування або особа, яка призначена опікуном, про те, оцінив виданий на руки заявнику висновок і відмовив у задоволенні заяви, погодившись з його змістом.
Колегія суддів апеляційного суду більшістю голосів погодилася із висновками суду першої інстанції.
Вважаю, що оцінка доказів в такому випадку відбулася з порушеннями процесуального закону.
Так, в силу ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Отже, порядок вирішення судом питання призначення опікуна над недієздатною особою врегульований саме цією нормою, що є спеціальною по відношенню до ст.294 ЦПК України.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частина перша-третя статті 41 ЦК України).
Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України).
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).
Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.
Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19.
Згідно тлумачного словника української мови, слово «подання» (podanie - заява) розуміється як офіційна письмова заява з проханням до вищестоящої інстанції, заява (письмове прохання, оформлене за певним зразком).
Зміст вимог ч.4 ст.185 та ст.300 ЦПК України та тлумачення значення слова «подання» свідчить про те, що тільки орган опіки та піклування наділений процесуальною дієздатністю звертатися до суду з клопотанням про призначення опікуна недієздатній особі.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 07.04.2022 року, справа №712/10043/20.
Таким чином, відсутність внесеного суду подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи, виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна, та наділений процесуальним законом ініціювати зазначене питання перед судом.
Аналіз вказаних правових норм міститься в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, 29 березня 2021 року у справі №184/858/19, від 19 квітня 2021 року у справі №755/12409/15-ц, від 28 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, в яких викладено висновок, що відсутність подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення фізичної особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме на Орган опіки та піклування покладено обов`язок дослідження обставин щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення опіки суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання Органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Тільки з дотриманням визначеної законодавством процедури можна вирішувати питання про призначення опікуна. За протилежного, коли такий орган ухиляється від звернення до суду, суд здійснює такий розгляд за ініціативи особи, мовчазною згодою погоджуючись із підміною суб`єкта звернення.
Про те, оскільки заявник у цій справі попередньо використав право судового захисту в адміністративному судочинстві на оскарження дій виконавчого комітету ЧМР, в якому йому ухвалою від 08.01.2024 року (справа №600/61/24-а) було відмовлено у відкритті провадження з підстав непідвідомчості спору адміністративним судам з посиланнями на правові висновки ВП ВС від 04.07.2018 року (справа 496/427/16-а), вважаю, що ОСОБА_2 слід було використати спосіб оскарження зазначеної ухвали, а не звернення до суду в порядку ч.1 ст.300 ЦПК України, оскільки зазначена адміністративним судом правова позиція є не релевантною до цих правовідносин, тому що у спорах про позбавлення батьківських прав, у якому викладений такий правовий висновок, суб`єктом звернення до суду є також один із батьків незалежно від висновку органу опіки та піклування.
Частиною 1 ст.377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції повинен був рішення суду скасувати, залишити заяву про призначення опікуна без розгляду.
Суддя І.Н. Лисак
