Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14082/24-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
адвоката - ОСОБА_3 ,
адвоката - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 р. по справі №757/1986/24-к у кримінальному провадженні №42020170000000016, на майно, -
В С Т А Н О В И В :
27.03.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про часткове скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 р. по справі №757/1986/24-к у кримінальному провадженні №42020170000000016, на банківські рахунки.
Мотивуючи подане клопотання про частково скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Адвокати в судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо вимог клопотання та просив відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду,дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
Так, постановою прокурора від 05.02.2024 прийнято рішення про обЧєднання матеріалів досудових розслідувань відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000001547 від 03.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України та № 42020170000000016 від 20.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України, в одне кримінальне провадження та присвоєно їм № 42020170000000016 від 20.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», ОСОБА_7 , обіймаючи посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, всупереч вимогам ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 19, 24, 28, 42 Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 24 Гірничого закону України, пункту 2 положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2014 № 412; Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, всупереч інтересам ПрАТ «Полтавський ГЗК», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства, у вигляді корисних копалин без законних на те підстав, що суперечить меті, цілям і завданням заради яких створено ПрАТ «Полтавський ГЗК», перебуваючи у м. Горішні Плавні, Полтавської обл., забезпечив здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підлеглими йому працівниками із використанням засобів товариства, що призвело, відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 до завдання матеріального збитку (шкоди) державі у загальному розмірі 157 125 980 680, 20 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 364 КК України.
06.10.2023 до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшла позовна заява від Державної служби геології та надр України, які є потерпілою стороною у кримінальному провадженні, згідно з яким позивач просить стягнути солідарно з ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ОСОБА_7 , на користь Держгеонадр збитки в розмірі 157 125 980 680, 20 грн., завдані внаслідок незаконного видобутку корисних копалин.
24.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках банківських установ, а саме:
- АТ «Державний ощадний банк України» код банку (МФО) 300465, код за ЄДРПОУ 00032129 , рахунків:
НОМЕР_2 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019;
НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 26.06.2019;
НОМЕР_4 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 01.07.2019;
НОМЕР_5 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 15.07.2020;
НОМЕР_6 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 15.07.2020;
НОМЕР_7 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 18.11.2020;
- АТ "ОТП БАНК" код банку (МФО) 300528, код за ЄДРПОУ 21685166 , рахунків:
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 643 російський рубль), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_9 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 09.08.2016;
НОМЕР_10 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 28.05.2020;
НОМЕР_11 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.06.2020;
НОМЕР_12 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 03.07.2020;
НОМЕР_13 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023;
НОМЕР_14 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 24.01.2023;
НОМЕР_15 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 09.02.2023;
НОМЕР_16 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 19.04.2023;
НОМЕР_17 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 10.05.2023;
НОМЕР_18 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 17.05.2023;
- ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» код банку (МФО) 320478, код за ЄДРПОУ 23697280 , рахунків:
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 980 українська гривня), відкритий 27.07.2020;
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 978 Євро), відкритий 27.07.2020;
НОМЕР_20 (валюта рахунку - 840 долар США), відкритий 27.07.2020.
Дозволити проведення операцій з конвертації (обміну) валюти та здійснення видаткових операцій у тому числі на транзитні рахунки в інших банках, пов`язаних з:
- виплатою заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ: 00191282), в тому числі розрахунків при звільненні, відпускних, аліментів, лікарняних, відпустки у зв`язку із вагітністю та пологами, матеріальної допомоги на поховання згідно з Колективним договором, матеріальної допомоги сім`ям загиблих працівників згідно з Колективним договором, пільгових пенсій, включаючи на здійснення виплат з вказаною метою на транзитні рахунки в інші банківські установи;
- виплатами, пов`язаних зі сплатою місцевих податків та зборів;
- оплатою (в т.ч. здійснення передплати) постачальником енергоносіїв та електроенергії, зокрема, постачання природнього газу та його розподіл, постачання побутового газу, споживання теплової енергії, постачання та передачі електроенергії, сплата фіксованого платежу за користування програмним забезпеченням оператора ринку (ПЗ ОР), послуги оператора збору даних комерційного обліку (КО), вчинення інших платежів, пов`язаних із закупівлею енергоносіїв;
- поповненням/сплатою гарантійних внесків для участі в торгах на енергетичних біржах, а також інших платежів за участь у аукціонах;
- відшкодування витрат на відрядження працівників ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» та оплати, пов`язаних з відрядженням (придбання білетів, оплата послуг з проживання, у тому числі які здійснюються через туристичні агенції);
- виплати за цивільно-правовими договорами фізичним особам на підставі договорів, що були укладені до 01.02.2023;
- виплатами, направленими на підтримку внутрішньо переміщених осіб та Збройних Сил України.
Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 р. задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що в зв`язку з метою забезпечення збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Окрім іншого, під час судового розгляду клопотання про скасування арешту слідчим суддею встановлено, що Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень перевірено Київським апеляційним судом при оскарженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (із можливістю внесення застави) застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.
Дослджені в судовому засіданні докази свідчать про баланс між завданнями кримінального провадження та інтересами ПрАТ «Полтавський ГЗК», і саме тому ухвалою накладено арешт лише на грошові кошти, а не на самі банківські рахунки, що не несе будь-яких надмірних негативних наслідків для здійснення статутної господарської діяльності вказаного товариства.
Водночас, чинним законодавством та оскаржуваною ухвалою слідчого судді не обмежено можливість ПрАТ «Полтавський ГЗК» у відкритті нових рахунків для користування ними.
Окрім цього, представниками ПрАТ «Полтавський ГЗК» документально не підтверджено взаємовідносини із переліченими у їх клопотанні суб`єктами (ймовірними контрагентами), що об`єктивно позбавляє можливості встановити предмет таких відносин, суму необхідних витрат та їх вплив на діяльність товариства.
Разом з тим, ухвалою від 26.02.2024 Господарського суду Полтавської області № 917/222/24 прийнято до розгляду заяву ТОВ виробничо-комерційного об`єднання «Кисень» про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК». Підготовче судове засідання призначено на 09.04.2024.
Також, представником ПрАТ «Полтавський ГЗК» подано апеляційну скаргу щодо скасування усієї ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 справа № 757/1986/24-к, а не її частини. Апеляційний розгляд скарги призначено на 16.04.2024.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, враховуючи, що доказів в обґрунтування доводів не надано, як і не доведено, що заявник не має відношення до обставин кримінального правопорушення, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 р. по справі №757/1986/24-к у кримінальному провадженні №42020170000000016, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8
