ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22035/23

провадження № 2/753/189/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сірокваши К.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Педченко А.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва

про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

30.11.2023 до суду надійшов позов ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано наступним. З 01.12.2020 до кінця червня позивач працював у відповідача на посаді електрика за сумісництвом. Згідно з наказом Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва від 30.06.2023 № 3-К «Про звільнення з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин» його звільнено за прогули та його не допускають до робочого місця і не виплачують йому заробітну плату. У зв`язку з чим просить визнати незаконним та скасувати цей наказ та поновити його на посаді електрика Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва. Зазначає, що розмір його заробітної плати до звільнення становив 6 700,00 грн на місяць. За період вимушеного прогулу з 01.06.2023 по 30.11.2023 у відповідача перед ним утворилась заборгованість з виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у 40 200,00 грн, яку він просить стягнути з відповідача. Просить допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 6 700,00 грн.

Відповідно до протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою від 20.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін для розгляду справи по суті в судове засідання на 30.01.2024 о 14 год. 00 хв.

25.01.2024 відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив що позовні вимоги є безпідставними, оскільки:

Згідно протокола позачергових загальних зборів членів ГБК «Надія» Дарницького району м. Києва № 17/05 від 17.05.2023 членами кооперативу було прийнято рішення про звільнення з 05.06.2023 всього складу правління ГБК «Надія» Дарницького району м. Києва, в тому числі Голови правління ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням строку їхніх повноважень з. З 06.06.2023 обрано новий склад правління кооперативу у кількості 9 осіб, в тому числі і Голову правління кооперативу ОСОБА_4 строком на 5 років. Після того, як було обрано новий склад правління, ОСОБА_2 , який займав посаду електрика, припинив виходити на роботу без поважних причин та без пояснень. Голова правління кооперативу ОСОБА_4 неодноразово телефонував позивачу, щоб той пояснив причини невиходу на роботу та невиконання трудових обов`язків. Проте позивач пояснень не надав. З метою встановлення факту відсутності ОСОБА_2 на робочому місці було складено Акт № 1 від 16.06.2023 року про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці та Акт № 2 від 29.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці. Відсутність ОСОБА_2 на робочому місці також підтверджується табелем обліку використання робочого часу (звітний період 01.06.2023-30.06.2023). Окрім того, Голова правління в телефонному режимі 23.06.2023 повідомив ОСОБА_2 , що якщо він не з?явиться на роботі 26.06.2023, то його буде звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_2 проігнорував повідомлення Голови правління та не з?явився на роботу. Загалом ОСОБА_5 не з?являвся на роботі систематично та безперервно в період з 06.06.2023-29.06.2023, у зв?язку з чим було прийнято рішення про його звільнення з 30.06.2023 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 29.06.2023 ОСОБА_6 в телефонному режимі було повідомлено, що у зв?язку з систематичними прогулами його буде звільнено з посади електрика на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. При цьому, ОСОБА_2 було роз?яснено про необхідність з?явитись на роботу з метою ознайомлення з наказом про звільнення та проведення з ним остаточного розрахунку. Але ОСОБА_2 так і не з?явився. Всі подальші телефонні дзвінки Голови правління він ігнорував. Окрім цього, в період з 06.06.2023-29.06.2023 ОСОБА_2 лише періодично відповідав на телефонні дзвінки Голови правління. Тобто, зв?язатися з ним було проблематично, а після 30.06.2023 ОСОБА_2 взагалі перестав виходити на зв`язок. 30.06.2023 Голова правління ГБК «НАДІЯ» підписав Наказ № 3-К про звільнення ОСОБА_2 з посади електрика на підставі п. 4 т. 1 ст. 40 КпП України. В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що колишнім Головою правління Кооперативу ОСОБА_3 та ініціативною групою подано колективну заяву до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві щодо наявності в діях Голови правління ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю),172 КК України (грубе порушення законодавства про працю), ст. 175 КК України (невиплата заробітної плати, стипендії пенсії, чи інших установлених законом виплат), ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Станом на 24.01.2024 року відомості щодо наявності в діях нового Голови правління ОСОБА_4 , зазначених на думку колишнього Голови правління ОСОБА_3. ознак складів злочинів відсутні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (надалі по тексту - ЄРДР). Тобто, в ЄРДР відсутні відомості про реєстрацію, вказаних ОСОБА_2 кримінальних правопорушень. ОСОБА_2 в позовній заяві зазначає, що його не допускали до робочого місця та не ознайомили і не видали копію Наказу про звільнення, проте, він жодного разу не прибув до свого робочого місця в період з 06.06.2023-30.06.2023. При цьому, в період з 30.06.2023 24.01.2024 року ОСОБА_2 жодного разу не з`явився з метою ознайомлення та отримання копії Наказу про звільнення та розрахунку. Головою правління ОСОБА_4 були вжито всі заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про звільнення та проведення розрахунку. Також зазначає, що ОСОБА_2 припинив виходити на роботу без поважних причин та виконувати свої службові обов?язки з 06.06.2023, а звільнено його було лише 30.06.2023 року, оскільки для нормального функціонування ГБК «НАДІЯ» необхідний був працівник, який би виконував обов?язки електрика на постійній основі. Тобто, з огляду на зазначене Голова правління чекав, що ОСОБА_2 все ж таки повернеться до виконання своїх службових обов?язків.

У відповіді на відзив, поданій до суду 05.02.2024, позивач зазначив, що Голова правління ОСОБА_4 ні разу йому не телефонував, доказів протилежного суду не надав. Акти № 1 від 16.06.2023 та № 2 від 30.06.2023 про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці мають ознаки підробки - у них не вказано, де його робоче місце та вказані працівники, в яких різні робочі місця, всі працівники збиралися в одному місці тільки для отримання заробітної плати але зарплату, 18:30 ніколи не отримували, акт підписали не працівники Кооперативу. Табель обліку використаного робочого часу має ознаки підробки, так як в Кооперативі не ведеться табель використаного часу згідно наказу № 3/2/1 від 14 березня 2017 року. Де чітко вказано, що графік роботи вільний. ОСОБА_4 по телефону його не повідомляв про звільнення. Згідно посадової інструкції його робоче місце ТП 5568 по низькій частині до 1000 В та територія ГБК «Надія». Згідно Наказу-розпорядження від 14.06.23 у зв`язку з викраденням ключів від ТП 5568 його робоче місце - це територія ГБК «Надія». Термін прогул не можна застосувати до нього, оскільки згідно Наказу №3/2/1 від 14 березня 2017 року, у нього графік роботи вільний, він планує роботу згідно наказу-розпорядження та звернень членів кооперативу. З 11.06.2023 по 13.06.2023 він виконував заміну кабелю згідно звернення членів кооперативу.

У запереченнях, поданих до суду 14.02.2024, представник відповідача позов не визнав, зазначив, що:

Голова правління кооперативу ОСОБА_4 неодноразово телефонував позивачу, щоб той пояснив причини невиходу на роботу та невиконання трудових обов`язків. Проте позивач пояснень не надав.

Твердження позивача, про те, що Акти № 1 від 16.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці та № 2 від 29.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці, які складено з метою встановлення факту відсутності ОСОБА_2 на робочому місці, мають ознаки підробки, не підтверджено доказами. Всі підписи в цих актах вчинені особисто членами правління та Головою правління.

Відсутність ОСОБА_2 на робочому місці також підтверджується табелем обліку використання робочого часу (звітний період 01.06.2023-30.06.2023). Твердження позивача, що табель обліку використаного робочого часу має ознаки підробки, так як в Кооперативі не ведеться, також є голослівними. Табель обліку робочого часу підписаний особисто Головою правління.

Окрім того, Голова правління в телефонному режимі 23.06.2023 повідомив ОСОБА_2 , що якщо він не з?явиться на роботі 26.06.2023, то його буде звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_2 проігнорував повідомлення Голови правління та не з?явився на роботу. Загалом ОСОБА_5 не з?являвся на роботі систематично та безперервно в період з 06.06.2023-29.06.2023, у зв?язку з чим було прийнято рішення про його звільнення з 30.06.2023 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 29.06.2023 ОСОБА_6 в телефонному режимі було повідомлено, що у зв?язку з систематичними прогулами його буде звільнено з посади електрика на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. При цьому, ОСОБА_2 було роз?яснено про необхідність з?явитись на роботу з метою ознайомлення з наказом про звільнення та проведення з ним остаточного розрахунку. Але ОСОБА_2 так і не з?явився. Всі подальші телефонні дзвінки Голови правління він ігнорував. Окрім цього, в період з 06.06.2023-29.06.2023 ОСОБА_2 лише періодично відповідав на телефонні дзвінки Голови правління. Тобто, зв?язатися з ним було проблематично, а після 30.06.2023 ОСОБА_2 взагалі перестав виходити на зв`язок. 30.06.2023 Голова правління ГБК «Надія» підписав Наказ № 3-К про звільнення ОСОБА_2 з посади електрика на підставі п. 4 т. 1 ст. 40 КпП України.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що колишнім Головою правління Кооперативу ОСОБА_3 та ініціативною групою подано колективну заяву до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві щодо наявності в діях Голови правління ОСОБА_4 ознак складу злочину, передбаченого ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю),172 КК України (грубе порушення законодавства про працю), ст. 175 КК України (невиплата заробітної плати, стипендії пенсії, чи інших установлених законом виплат), ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Станом на 24.01.2024 року відомості щодо наявності в діях нового Голови правління ОСОБА_4 , зазначених на думку колишнього Голови правління ОСОБА_3. ознак складів злочинів відсутні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (надалі по тексту - ЄРДР). Тобто, в ЄРДР відсутні відомості про реєстрацію, вказаних ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 в позовній заяві зазначає, що його не допускали до робочого місця та не ознайомили і не видали копію Наказу про звільнення, проте, він жодного разу не прибув до свого робочого місця в період з 06.06.2023-30.06.2023. При цьому, в період з 30.06.2023 24.01.2024 року ОСОБА_2 жодного разу не з`явився з метою ознайомлення та отримання копії Наказу про звільнення та розрахунку. Головою правління ОСОБА_4 були вжито всі заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про звільнення та проведення розрахунку.

Також зазначає, що ОСОБА_2 припинив виходити на роботу без поважних причин та виконувати свої службові обов?язки з 06.06.2023, а звільнено його було лише 30.06.2023 року, оскільки для нормального функціонування ГБК «НАДІЯ» необхідний був працівник, який би виконував обов?язки електрика на постійній основі. Тобто, з огляду на зазначене Голова правління чекав, що ОСОБА_2 все ж таки повернеться до виконання своїх службових обов?язків.

Позивач зазначає, що згідно Наказу-розпорядження від 14.06.2023 року його робоче місце це територія ГБК «НАДІЯ», а також, що може надати до суду Накази-розпорядження щодо виконання ним робіт по заміні кабелю в період з 11.06.2023-13.06.2023. Проте, звертаємо увагу, що новим Головою правління ОСОБА_4 (якого призначено з 06.06.2023 року) жоден із зазначених Позивачем Наказів-розпоряджень не видався та не підписувався. Крім того, виникає питання чому Позивач не надавав зазначені Накази-розпорядження відразу при поданні позову до суду.

Як вже було зазначено у відзиві на позовну заяву колишнім складом правління, в тому числі колишнім Головою правління ОСОБА_3 , не було передано новому Голові правління первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, кадрову документацію, печатку, установчі документи ГБК «НАДІЯ».

ОСОБА_2 до позовної заяви також додано копію довідки щодо отриманої заробітної плати від 05.06.2023 року вих. № 5/6/2, яка підписана ОСОБА_3 та видана в останній день виконання його повноважень. З урахуванням зазначеного наявні підстави вважати, що вказані вище документи формуються та підписуються колишнім Головою правління не в проміжок часу, який зазначено в документах, а в момент підготовки Позивачем позову до суду, в тому числі і відповіді на відзив та містять ознаки підроблення. 3 огляду на обставини, що виникли, Відповідачем готується заява в поліцію про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Окрім того, буде подано клопотання та проведено технічну експертизу документів щодо встановлення строку давності документу, а саме накладення підпису та печатки.

Щодо вільного графіку роботи за сумісництвом. Відповідно до ст. 102' КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. При укладенні трудового договору за сумісництвом необхідно враховувати норму ст. 102' КЗпП України про те, що сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто, при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи. І у табелі обліку використаного робочого часу необхідно це відобразити. Отже, з огляду на зазначені норми законодавства про працю ОСОБА_2 має бути встановлений чіткий графік роботи, а не вільний.

В судовому засіданні 07.03.2024 позивач позов підтримав з підстав, зазначених у позові. Пояснив, що він був прийнятий на роботу за зовнішнім сумісництвом відповідно до наказу Голови правління ГБК «Надія» від 15.10.2020 № 15/10/2-к. Йому згідно з наказом Голови правління ГБК «Надія» № 3/2/1 від 14.03.2017 установлено вільний графік роботи, як і всім іншим сумісникам. Місцем його роботи є територія ГБК «Надія», коли необхідно було виконати роботу електрика, до ГБК «Надія» його викликали по телефону або залишали для нього повідомлення на охороні, часових рамок його роботи упродовж дня жодним наказом не було встановлено, після зміни керівництва інших наказів, зокрема про затвердження графіку роботи сумісникам з 9.00 по 12.00, до його відома доведено не було.

Представник позивача підтримав позов. Просив витребувати у відповідача належним чином засвідчену копію наказу Голови правління ГБК «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 від 30.06.2023 № 1-К «Про оголошення догани» електрику ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі з 06.06.2023-30.06.2023).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала.

Ухвалою суду від 07.03.2024, занесеною до протокола судового засідання, задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача належним чином засвідченої копії наказу Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 від 30.06.2023 № 1-К «Про оголошення догани» електрику ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі з 06.06.2023-30.06.2023).

Позивач в судовому засідання 21.03.2024 не з`явився, про слухання справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2024 підтримав позов повністю.

Представник відповідача 21.03.2024 в судовому засіданні позов не визнала. Надала суду копію наказу Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 від 30.06.2023 № 1-К «Про оголошення догани» електрику ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі з 06.06.2023-30.06.2023), пояснила, що цей наказ є чинним, нескасований. Також повідомила, що Голова правління кооперативу ОСОБА_4 неодноразово телефонував позивачу, щоб той пояснив причини невиходу на роботу та невиконання трудових обов`язків. Проте позивач пояснень не надав і на роботу не з`являвся. У зв`язку з чим його неявку на роботу було зафіксовано в Акті № 1 від 16.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці та № 2 від 29.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці. Відсутність ОСОБА_2 на робочому місці також підтверджується табелем обліку використання робочого часу (звітний період 01.06.2023-30.06.2023). Окрім того, Голова правління в телефонному режимі 23.06.2023 повідомив ОСОБА_2 , що якщо він не з?явиться на роботі 26.06.2023, то його буде звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_2 проігнорував повідомлення Голови правління та не з?явився на роботу. Загалом ОСОБА_5 не з?являвся на роботі систематично та безперервно в період з 06.06.2023-29.06.2023, у зв?язку з чим було прийнято рішення про його звільнення з 30.06.2023 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. У період з 30.06.2023 24.01.2024 року ОСОБА_2 жодного разу не з`явився з метою ознайомлення та отримання копії Наказу про звільнення та розрахунку. Головою правління ОСОБА_4 були вжито всі заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про звільнення та проведення розрахунку, а саме - здійснення телефонних дзвінків позивачу. Зазначила, що оскільки колишнім Головою правління ОСОБА_3 новому Голові правління ОСОБА_4 не було передано, зокрема, кадрову документацію, належним чином засвідчену копію наказу від 15.10.2020 № 15/10/2-к відповідач надати суду не може. Водночас просила не брати до уваги цей наказ при ухваленні рішення, оскільки позивача прийнято на роботу не відповідно до нього , а відповідно до наказу № 10/15/1 від 15.10.2020 (тобто наказ має інший номер), однак копію наказу № 10/15/1 від 15.10.2020 відповідач суду надати не може, оскільки через рейдерське захоплення ГБК «Надія» не зберіглася документація. Водночас пояснила, що відповідач дійсно був прийнятий на роботу на посаду електрика Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва за зовнішнім сумісництвом з і просила долучити до матеріалів справи Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2023 року з додатками і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за другий квартал 2023 року з додатками, згідно з якими розмір заробітної плати ОСОБА_2 за місяць складає 6 700,00 грн. ОСОБА_2 до позовної заяви також додано копію довідки щодо отриманої заробітної плати від 05.06.2023 року вих. № 5/6/2, яка підписана ОСОБА_3 та видана в останній день виконання його повноважень. З урахуванням зазначено наявні підстави вважати, що вказані вище документи формуються та підписуються колишнім Головою правління не в проміжок часу, який зазначено в документах, а в момент підготовки Позивачем позову до суду, в тому числі і відповіді на відзив та містять ознаки підроблення. 3 огляду на обставини, що виникли Відповідачем готується заява в поліцію про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Окрім того, буде подано клопотання та проведено технічну експертизу документів щодо встановлення строку давності документу, а саме накладення підпису та печатки. Щодо вільного графіку роботи за сумісництвом. Відповідно до ст. 102' КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. При укладенні трудового договору за сумісництвом необхідно враховувати норму ст. 102' КЗпП України про те, що сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто, при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи. І у табелі обліку використаного робочого часу необхідно це відобразити. Отже, з огляду на зазначені норми законодавства про працю ОСОБА_2 має бути встановлений чіткий графік роботи, а не вільний.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Мотиви та норми права, з яких виходить суд.

Предметом доказування у справі є законність наказу відповідача - Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва від 30.06.2023 № 3-К «Про звільнення з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин» - в частині звільнення позивача.

Згідно з протоколом № 17/05 позачергових загальних зборів членів ГБК «Надія» Дарницького району м. Києва від 17.05.2023 членами кооперативу було прийнято рішення про звільнення з 05.06.2023 всього складу правління ГБК «Надія» Дарницького району м. Києва, в тому числі Голови правління ОСОБА_3 та обрання з 06.06.2023 нового складу правління кооперативу у кількості 9 осіб, в тому числі і Голову правління кооперативу ОСОБА_4 строком на 5 років (а.с. 59-61).

Згідно з наданою відповідачем копією наказу Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 від 30.06.2023 № 1-К «Про оголошення догани» електрику ОСОБА_2 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі з 06.06.2023-30.06.2023) (а.с. 115).

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, цей наказ є чинним, не скасований, його копію відповідач також надавав для перевірки, яку здійснювало Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці під час перевірки за скаргою ОСОБА_2 про порушення законодавства про працю.

Згідно з наказом Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 від 30.06.2023 № 3-К «Про звільнення з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин» електрика ОСОБА_2 з 30.06.2023 звільнено відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 52).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпП України, яка регулює порядок застосування дисциплінарних стягнень, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Однак, зважаючи на те, що звертаючись до суду з позовними вимоги, позивач не вказував як на підставу незаконного звільнення те, що застосувавши за одне й те саме порушення одночасно два заходи стягнення - і догану, і звільнення, роботодавець порушив приписи ч. 2 ст. 149 КЗпП України, отже - позивач не вказував на таке порушення та така обставина не була предметом обговорення та дослідження при розгляді справи, суд не застосовує у цій справі ч. 2 ст. 149 КЗпП України.

Водночас позов підлягає частковому задоволенню з інших підстав.

Позивач довів, а відповідач не спростував доводи позивача про відсутність підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи,організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Також у ч. 2 ст. 21 КЗпП України передбачено право працівника реалізувати свої здібності шляхом укладення трудового договору на декількох підприємствах.

Згідно зі ст. 102-1 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Внутрішнім сумісництвом називають роботу працівника за трудовим договором на тому ж підприємстві, яке є для нього основним місцем роботи, а зовнішнім сумісництвом - роботу на іншому підприємстві.

На працівників-сумісників поширюються норми трудового законодавства стосовно прийняття і звільнення з роботи, установлення неповного робочого часу, надання відпусток тощо. З працівником, який приймається для роботи на умовах сумісництва, також укладають трудовий договір. Отже, за своїм правовим статусом немає відмінностей між роботою за основним місцем роботи та за сумісництвом, а також немає різниці між внутрішнім та зовнішнім сумісництвом. У загальному випадку сумісники користуються такими ж правами, як і основні працівники.

Сторонами в судовому засіданні не заперечувалося, що позивач прийнятий на роботу з 01.12.2020 на посаду електрика на умовах зовнішнього сумісництва з окладом 6 700,00 грн. Відмінність у нумерації наказів № 10/15/1 від 15.10.2020 та 15.10.2020 № 15/10/2-к не впливає на правильність визначення дати, з якої позивач прийнятий на роботу у Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва за зовнішнім сумісництвом.

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв?язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників.

Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов?язків.

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення Позивача 3 роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з?ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Згідно з наказом Голови правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_3. № 3/ 2/1 від 14.03.2017 установлено робочий графік постійним працівникам 40 годин на тиждень, а сумісникам вільний графік роботи (а.с. 14).

Графік роботи належить до істотних умов праці, оскільки стосується режиму роботи, який містить, зокрема, час початку й закінчення робочого дня (зміни), тривалість робочого дня (зміни) і робочого тижня, кількість змін на добу, вихідні дні тощо. До обов`язків роботодавця належить, зокрема, обов`язок повідомлення працівника про зміну істотних умов праці.

За загальним правилом про зміну істотних умов праці (систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, установлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та ін.) працівника потрібно повідомити не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Письмове повідомлення працівника під підпис у подальшому в разі виникнення трудових спорів забезпечить роботодавця доказом того, що працівника було повідомлено вчасно.

Проте в період дії воєнного стану вимогу щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місяці роботодавці можуть не виконувати. Це було встановлено ще з 24 березня 2022 р. ст. 3 Закону № 2136. Утім із 19 липня 2022 р. закріплено вимогу про повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці не пізніше як до запровадження таких умов. Тож працівників можна попереджати про зміну істотних умов праці відразу після ухвалення роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, і не спростував відповідач, у зв`язку з тим, що позивачу як суміснику було встановлено вільний графік роботи, його робота була організована наступним чином - коли необхідно було виконати роботу електрика, до ГБК «Надія» позивача викликали по телефону або залишали для нього повідомлення на охороні, часових рамок його роботи упродовж дня жодним наказом не було встановлено, а зміст будь-яких наказів чи розпоряджень про те, що після зміни керівництва ГБК «Надія» для сумісників було затверджено графік роботи з 9.00 по 13.00, до його відома доведено не було.

Отже, для законного звільнення позивача за допущені прогули, відповідач, щонайменше, зобов`язаний був видати організаційний наказ, на підставі якого мало відбутися повідомлення працівника (позивача) про зміну істотних умов праці (встановлення іншого графіка роботи), і у разі його недотримання - відповідач мав право фіксувати прогули і накладати дисциплінарні стягнення з ці прогули.

Доказів того, що для сумісників, які працюють у ГБК «Надія», було встановлено інший графік, який є відмінний від того, що встановлений для сумісників згідно з наказом № 3/ 2/1 від 14.03.2017, а саме - «вільний робочий графік», а також те, що зміст таких документів, у разі їх наявності, був доведений до позивача, відповідач суду не надав.

Акти № 1 від 16.06.2023 та № 2 від 29.06.2023 про встановлення факту відсутності працівників на робочому місці, якими зафіксовано відсутність позивача на роботі (а.с. 50, 51) не є достатніми доказами допущення позивачем прогулу - відсутності без поважних причин, оскільки позивачу як суміснику згідно з наказом № 3/2/1 від 14.03.2017 було встановлено вільний робочий графік (а.с. 14), доказів його виклику роботодавцем для здійснення роботи електрика-сумісника у вказані дати 16.06.2023 та 29.06.2023 - у справі немає, тому відповідач не довів відсутність позивача на роботі у ці дні без поважних причин, що є визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.

Тому звільнення позивача у зв`язку з зафіксованими у актах № 1 від 16.06.2023 та № 2 від 29.06.2023 фактах відсутності позивача на робочому місці є незаконним, оскільки суду не надано доказів того, що позивача було викликано (будь-яким способом - за допомогою телефонного зв`язку, або будь-яким іншим шляхом) для здійснення роботи електрика у період з 06.06.2023-30.06.2023, за який цими актами зафіксовано прогули позивача.

З мотивів того, що до позивача не було доведено роботодавцем інформацію про зміну графіка його роботи - суд не бере до уваги як докази прогулу позивача у період з 06.06.2023-30.06.2023 надані відповідачем відомості щодо обліку робочого часу, зафіксовані у Табелі обліку робочого часу за червень 2023 року (а.с. 54), і відомості за 3 місяць 2 кварталу 2023 року у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з додатками (а.с. 166-167).

Таким чином, встановлене судом свідчить про те, що відповідач провів звільнення позивача без законних на те підстав, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов`язаний поновити його на роботі.

Позов підлягає частковому задоволенню, а саме - скасуванню підлягає наказ відповідача - Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва від 30.06.2023 № 3-К «Про звільнення з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин» - лише в частині звільнення позивача - електрика ОСОБА_2 .

Щодо вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2023 по 30.11.2023 - у розмірі 40 200,00 грн.

Судом встановлено, що позивач дійсно перебував у вимушеному прогулі з вини роботодавця, адже оспорюваний наказ визнаний судом протиправним, а видання цього наказу призвело до невиплати заробітної плати позивачеві.

Однак позивач помилково початком періоду зазначив 01.06.2023, в той час як його звільнено з роботи наказом від 30.06.2023, отже першим днем вимушеного прогулу є 01.07.2023.

Згідно п. 1 розділу 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до п. 2 розділу 2 вказаного вище Порядку, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Розділом 4 Порядку визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Копію довідки від 05.06.2023 № 5/6/2, видану Головою правління Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва ОСОБА_3 , згідно з якою розмір заробітної плати електрика ОСОБА_2 за січень-травень 2023 року складає 6 700,00 грн на місяць (а.с. 26) суд не бере до уваги і виключає з числа доказів відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, оскільки представник відповідача ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, а її оригінал позивач суду не надав.

Водночас розмір заробітної плати електрика ОСОБА_2 суд встановлює з наданих представником відповідача доказів, які не оспорював позивач, а саме з: Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2023 року з додатками, Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за другий квартал 2023 року з додатками, відповідно до яких розмір заробітної плати ОСОБА_2 за період з січня по травень 2023 року за місяць складає 6 700,00 грн. При цьому відповідач нараховував і виплачував позивачу заробітну плату незалежно від кількості робочих днів у місяці, тобто нараховував і виплачував фіксовану суму у розмірі 6 700,00 грн щомісяця (а.с. 140-173).

Розрахунок середньої заробітної плати позивача судом здійснюється відповідно до його посадового окладу і складає 6 700,00 грн на місяць.

Період вимушеного прогулу позивача становить - з 01.07.2023 по 21.03.2024, тобто 189 робочих днів.

Однак розраховуючи розмір заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу суд виходить з його посадового окладу на місяць з огляду на мотиви, зазначені вище.

Розрахунок суду: (6 700,00 грн * на 8 місяців = 53 600,00 грн (з 01 липня 2023 року по 29 лютого 2024 року)) + (6 700,00 грн *на 15 робочих днів/21 робочих днів = 4 785,70 грн, тобто пропорційно за період з 01 по 15 березня 2024 року) = 58 385,70 грн.

Отже, заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу з 01.07.2023 по 21.03.2024 становить 58 385,70 грн.

Враховуючи встановлений ст. 13 ЦПК України принцип диспозитивності, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, і в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, з урахуванням того, що позивач просив стягнути з відповідача 40 200,00 грн, суд стягує на користь позивача саме ту суму, яку просив позивач, в межах заявлених ним вимог - 40 200,00 грн. з утриманням із цієї суми встановлених законодавством податків і зборів.

Суд звертає увагу, що при виплаті стягнутої судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач до проведення фактичної виплати зобов`язаний нарахувати й утримати з цієї суми прибутковий податок та інші обов`язкові платежі, оскільки такий обов`язок по їх нарахуванню покладений на підприємство, а не на суд, який під час ухвалення рішення не може вираховувати та утримувати ці платежі.

Тому з суми 40 200,00 грн відповідач до проведення фактичної виплати зобов`язаний нарахувати й утримати встановлені законодавством податки і збори.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Тому рішення в частині поновлення на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один місяць у розмірі 6 700,00 грн з утриманням із цієї суми встановлених законодавством податків і зборів підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва від 30.06.2023 № 3-К «Про звільнення з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин» в частині звільнення електрика ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_2 на посаді електрика Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40 200,00 грн з утриманням із цієї суми встановлених законодавством податків і зборів.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Надія» Дарницького району м. Києва судовий збір на користь держави у розмірі 2 684,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 6 700,00 грн з утриманням із цієї суми встановлених законодавством податків і зборів.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Гаражно-будівельний кооператив «Надія» Дарницького району м. Києва, код ЄДРПОУ 22885513, юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 53.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.04.2024.

Суддя В.М. Маркєлова