гСправа № 187/540/24 Провадження №1-кп/0187/68/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024046520000015 від 20.03.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курилівка, Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 16.03.2024, близько 17:00 години ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, взявши заборонене знаряддя лову - 2 (дві) жилкові сітки для вилову риби (довжиною 20 м та 30 м, розміром вічка 30 мм. та 70 мм.), які знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_3 , перебуваючи на березі р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», розташованого за межами населеного пункту смт Курилівка Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, не маючи законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом відповідно до п.п. 21, 25, постанови «Про затвердження порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів» від 22.12.2023 року №1347, діючи у порушення п.п. 1 п. 1, п.п. 5 п. 3, п.п. 5 п. 4 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700, в яких визначено:

-«Забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів»;

-«Забороняється добування (вилов) у таких місцях: на зимувальних ямах, в тому числі з берега»;

-«Забороняється добування (вилов) у такі періоди: добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри»,

під час дії заборони на лов річкових раків у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області у період 2023-2024 років, згідно якої з 15 грудня 2023 року по 30 червня 2024 року (включно) діє заборона на вилов річкових раків у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки на території Дніпровського водосховища, у тому числі на території «Нового Курилівського котловану» який є складовою частиною Дніпровського водосховища, згідно наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області від 21.11.2023 № 152 та заборони, згідно наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області від 17 жовтня 2023 року № 141, яким затверджено перелік зимувальних ям та основних місць зимівлі водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню на осінньо-зимовий період 2023-2024 років, де забороняється лов риби з 01 листопада 2023 року і до відміни Управлінням весняно-літньої заборони лову водних біоресурсів у 2024 році та водний об`єкт «Новий Курилівський котлован» є зимувальною ямою та відноситься до басейну Дніпровського водосховища, та є його складовою частиною, тримаючи в руках вищезазначені підготовлені 2 (дві) жилкові сітки на відстані близько 15 метрів від берегу р. Дніпра «Новий Курилівський котлован», встановив заборонене знаряддя лову у воду після чого попрямував додому.

Далі, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 19.03.2024, близько 19:50 ОСОБА_3 повернувся на те ж саме місце, зайшов у р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», який є зимувальною ямою, де зняв раніше встановлені ним 2 жилкові сітки, в яких вже знаходились живі водні біоресурси, а саме:

-риба плоскирка в кількості 5 штук,

-риба плітка в кількості 3 штуки,

-риба карась сріблястий в кількості 2 штуки,

-риба окунь в кількості 5 штук,

- раки в кількості 4 штуки, та перемістив усе вищевказане на берег р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», розташованого за межами населеного пункту смт Курилівка Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, де був виявлений працівниками сектору водної поліції ВРПП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, ОСОБА_3 за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме: 2 (двох) жилкових сіток, вчинив незаконний вилов водних живих біоресурсів, а саме: риби плоскирка в кількості 5 штук (1564 грн. за екземпляр, загальною сумою 7820 гривень), риби плітка в кількості 3 штуки (1564 грн. за екземпляр, загальною сумою 4 692 гривні), риби карась сріблястий в кількості 2 штуки (1581 гри. за екземпляр, загальною сумою 3162 гривень), риби окунь в кількості 5 штук (3162 гри. за екземпляр, загальною сумою 15810 гривень), та раків в кількості 4 штуки (3332 грн. за екземпляр, загальною сумою 13328 гривень), чим заподіяв істотної шкоди державі на загальну суму 44812,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень).

Відповідно до біологічного обґрунтування уточнення кількісних показників визначення істотності шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом внаслідок зміни законодавчої бази щодо відшкодування збитків за незаконне вилучення водних біоресурсів (на період 2023-25 рр.) інституту рибного господарства НААНУ встановлено, що граничним показником істотності шкоди заподіяної незаконним рибним добувним промислом в акваторії «Дніпровського водосховища» є серед іншого добування риби, вилов якої заборонено та вилов риби в період нересту.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» передбачено, що незаконним є промисел, який здійснюється всупереч існуючим правилам: без належного на те дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, із застосуванням заборонених знарядь лову, з перевищенням установлених лімітів чи норм вилову. На те, що шкода є істотною, вказують наступні дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо.

Тим самим, відповідно до додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом забороненими засобами лову, щодо риби, вилов якої заборонено, у зимувальних ямах та вилову риби в період нересту ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду державі в особі Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, розмір якої відповідно до розрахунку суми збитків складає 44812,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень).

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- письмова заява представника потерпілого ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

- цивільний позов голови Петриківської селищної ради ОСОБА_7 до ОСОБА_3 в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування цивільним позивачем у кримінальній справі та відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника, та представнику потерпілого ОСОБА_6 було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленим в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник ОСОБА_5 .

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України, через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання, пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).

ОСОБА_3 раніше не судимий, має середню освіту, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Як обставини, що пом`якшують покарання суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, передбаченими ст. 67 КК України, які обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, що їх обтяжують, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити мінімальне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, в рамках даного кримінального провадження головою Петриківської селищної ради ОСОБА_7 на досудовому слідстві заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16.03.2024, близько о 17:00 год. ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, взявши заборонене знаряддя лову - 2 (дві) жилкові сітки для вилову риби (довжиною 20 м та30 м., розміром вічка 30 мм. та 70 мм.), які знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_3 , перебуваючи на березі р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», розташованого за межами населеного пунктус. Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, не маючи законного дозволу на зайняття рибним і добувним промислом відповідно до п.п. 21, 25, розділу «Спеціальне використання водних біоресурсів» постанови «Про затвердження порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів» від 22.12.2023 року №1347 - Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється з дотриманням правил рибальства та режимів промислу. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за наявності на безпосередньому місці добування (вилову): журналу обліку вилучених водних біоресурсів та додатка до нього; посвідчення рибалки, крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України; договору на право здійснення промислу або договору на право здійснення дослідного вилову (в тому числі договору субпідряду для здійснення дослідного вилову в разі його укладення) або копій таких договорів і копії дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову), порушуючи п. п. 1 п. 1, п. п. 5 п. З, п. п. 5 п. 4 Розділу IV «Правил любительського рибальства», затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700, в яких визначено: «Забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів. Забороняється добування (вилов) у таких місцях: на зимувальних ямах, в тому числі з берега. Забороняється добування (вилов) у такі періоди: добування (вилову) раків у період їх линьки і виношування ними ікри», ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», вимоги наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області від 21.11.2023 № 152 «Про затвердження періоду заборони на лов річкових раків у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області у період 2023-2024 років», згідно якого з 15 грудня 2023 р. по 30 червня 2024 р. (включно) діє заборона на вилов річкових раків у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки на території Дніпровського водосховища в тому числі на території «Нового Курилівського котловану» який є складовою частиною Дніпровського водосховища, вимоги наказу Управління Державного агентства меліоризації рибного господарства у Дніпропетровській області № 141 від 17 жовтня 2023 року, згідно якого: затверджено перелік зимувальних ям та основних місць зимівлі водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню на осінньо-зимовий період 2023-2024 років, де забороняється лов риби з 01 листопада 2023 року і до відміни Управлінням весняно-літньої заборони лову водних біоресурсів у 2024 році та водний об`єкт «Новий Курилівський котлован» є зимувальною ямою та відноситься до басейну Дніпровського водосховища, та є його складовою частиною, а саме: лівий берег (50 м від урізу води) - Верхня межа Акваторії водосховища в районі с. Миколаївка Петриківського району (довжина 3700м, ширина 645-710 м. площа 180 га, глибини 2,0-11,6м), тримаючи в руках вищезазначені підготовлені 2 (дві) жилкові сітки на відстані близько 15 метрів від берегу р. Дніпра «Новий Курилівський котлован», встановив заборонене знаряддя лову у воду після чого попрямував додому.

19.03.2024, близько 19:50 ОСОБА_3 повернувся на те ж саме місце, зайшов у р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, за допомогою забороненого знаряддя лову, зайшов у воду, де зняв раніше встановлені ним 2 жилкові сітки, в яких вже знаходились живі водні біоресурси, а саме риба плоскирка в кількості 5 штук, риба плітка в кількості 3 штуки, риба карась сріблястий в кількості 2 штуки, риба окунь в кількості 5 штук, раки в кількості 4 штуки, та перемістив їх на берег р. Дніпро «Новий Курилівський котлован», де був виявлений працівниками сектору водної поліції ВРПП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином ОСОБА_3 за допомогою забороненого знаряддя лову, а саме: 2 (двох) жилкових сіток, вчинив незаконний вилов водних живих біоресурсів, а саме: риби, в кількості: риба плоскирка в кількості 5 штук (1564 грн. за екземпляр, загальною сумою 7820 гривень), риба плітка в кількості 3 штуки (1564 грн. за екземпляр, загальною сумою 4692 гривень), риба карась сріблястий в кількості 2 штуки (1581 грн. за екземпляр, загальною сумою 3162 гривень), риба окунь в кількості 5 штук (3162 грн. за екземпляр, загальною сумою 15810 гривень), та раки в кількості 4 штуки (3332 грн. за екземпляр, загальною сумою 13328 гривень), чим заподіяв істотної шкоди державі на загальну суму 44812,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень).

Відповідно до біологічного обґрунтування уточнення кількісних показників визначення істотності шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом внаслідок зміни законодавчої бази щодо відшкодування збитків за незаконне вилучення водних біоресурсів (на період 2023-25 рр.) інституту рибного господарства НААНУ встановлено, що граничним показником істотності шкоди заподіяної незаконним рибним добувним промислом в акваторії «Дніпровського водосховища» є сума збитку в розмірі 3452 НМДГ тобто 58684гривень.

Тим самим, відповідно до додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв істотну шкоду державі в особі Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, розмір якої відповідно до розрахунку суми збитків складає 44812,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень).

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, кваліфікуються за ч. 1 ст. 249 КК України.

За приписами ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад.

Носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють управління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ст.143 Конституції України).

За приписами ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (стаття 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (частина 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищні ради є органом місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законами.

Представницьким органом місцевого самоврядування Петриківської селищної територіальної громади є Петриківська селищна рада, ідентифікаційний код 04339698.

В силу положень частин 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України, є завдання майнової шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зазначені норми кореспондуються із вимогами статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка встановлює, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконного вилову риби.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків. Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної ради, на адміністративній території якого скоєне правопорушення.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєне правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служб України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджету у вказаному вище співвідношенні.

Отже збитки, завданні незаконним виловом риби в адміністративних межах Петриківської селищної ради підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Петриківської селищної ради на розподільчий казначейський рахунок зазначеної ради за кодом класифікації доходів бюджету (кодом платежу) 24062100.

Ненадходження на рахунки Петриківської селищної ради коштів у рахунок відшкодування ОСОБА_3 шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, свідчить про наявність шкоди, заподіяної зазначеному органу місцевого самоврядування.

Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27.06.2018 у справі №364/1080/16-ц.

З такою ж позицією щодо правильності визначення позивача у справах зазначеної категорії та обґрунтування підстав і представництва інтересів держави погодився і Верховний суду у постановах від 24.02.2021 по справі №906/366/20, від 11.12.2019 по справі №717/1765/16, від 18.05.2023 по справі №914/669/22.

Відповідно до частини 4 статті 128 КПК України форма та зміст цивільного позову повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно до пункту 6 частини 3 статті 175 ЦПК України повідомляємо, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Також відповідно пункту 7 частини 3 статті 175 ЦПК України повідомляємо, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи передбачений пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України, що розрахований згідно ст. 133 ЦПК України, відсутній. Інші витрати, пов`язані з пред`явленням цієї заяви та розглядом справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 142, 143 Конституції України, ст. 1166 Цивільного кодексу України статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 55, 56, 127, 128 Кримінального процесуального кодексу України позивач просить суд: визнати Петриківську селищну раду цивільним позивачем за кримінальним провадженням № 12024046520000015 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024 року.Визнати ОСОБА_3 цивільним відповідачем за кримінальним провадженням № 12024046520000015 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2024 року.Стягнути з ОСОБА_3 на користь Петриківської селищної ради матеріальну шкоду у розмірі 44812,00 гривень (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень), яку перерахувати на рахунок по коду класифікації доходу бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності», отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл/ТГсПетриків/24062100, код 37988155, р/р UА788999980333119331000004519, Казначейство України, завданої внаслідок злочинних дій цивільного відповідача.

При вирішенні цивільного позову суд керується вимогами ст.ст. 127, 128, 129 КПК України, ст. 22, 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).

Як вбачається з положень ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст.22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Беручи до уваги викладене, доведений розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та відповідно у завданні шкоди, наявність причинного зв`язку між протиправними діями ОСОБА_3 та шкодою, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Петриківської селищної ради 44 812.00 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушення.

Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Так, суд вважає за необхідне, відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 96-1, п. 1, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: жилкові рибальські сітки в кількості 2 штуки, гумовий човен з маркуванням «KOLIBRI», два весла, рибу плоскирку в кількості 5 штук, рибу плітку в кількості 3 штуки, рибу карась сріблястий в кількості 2 штуки, рибу окунь в кількості 5 штук, раки в кількості 4 штуки, які зберігаютьсяв камері зберігання речових доказів у відділенні поліції №10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Петриківка, просп. Петра Калнишевського, 16-А.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024, необхідно скасувати.

Витрати на залучення експерта - відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не застосовувався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 96-1, п. 1, 4 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави: жилкові рибальські сітки в кількості 2 штуки, гумовий човен з маркуванням «KOLIBRI», два весла, рибу плоскирку в кількості 5 штук, рибу плітку в кількості 3 штуки, рибу карась сріблястий в кількості 2 штуки, рибу окунь в кількості 5 штук, раки в кількості 4 штуки, які зберігаютьсяв камері зберігання речових доказів у відділенні поліції №10 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Петриківка, просп. Петра Калнишевського, 16-А.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2024 року.

Цивільний позов селищного голови Петриківської селищної ради ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Петриківської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04339698) матеріальні збитки у сумі 44 812 (сорок чотири тисячі вісімсот дванадцять) гривень 00 копійок, яку перерахувати на рахунок по коду класифікації доходу бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності», отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл/ТГсПетриків/24062100, код 37988155, р/р UА788999980333119331000004519, Казначейство України, завданої внаслідок злочинних дій цивільного відповідача.

Матеріали кримінального провадження № 12024046520000015 від 20.03.2024 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у кримінальній справі № 187/540/24 (провадження № 1-кп/0187/68/24).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1