Справа № 420/36514/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства «Захід» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ЗАХІД» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000176 від 22.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000177 від 23.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №Б-035342 від 13.06.2023 року ввезено на митну територію України товари та подано до Одеської митниці для митного оформлення за електронними митними деклараціями відповідні товари. Відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими останній повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих мотивів або підстав для визнання наданих декларантом документів як підтвердження переміщення товарів з Туркменістану до України транзитом під митним контролем територією Азербайджанської Республіки, Грузії та Турецької Республіки

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (вх. №ЕС/8530/24 від 29.02.2024р.), наголошуючи, зокрема, що декларантом до митного оформлення були подані транспортні документи на перевезення товару морським транспортом, відповідно до яких товар був ввезений в Україну транзитом через територію Туреччини, яка не є учасником Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994, а тому правило прямого транспортування при митному оформленні вказаного товару не дотримано.

Від позивача 05.03.2024р. (вх.№ЕП/4171/24) надійшла відповідь на відзив, в якій ПП «ЗАХІД» зазначено, що заперечення Одеської митниці, викладені у відзиві суперечать положенням частини 1 ст.9 Конституції України, ч.ч.1,2 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994р., п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993р., затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996р. та не враховують висновки Верховного суду викладені в постанові від 27.07.2023р. у справі №420/17345/22.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2024р відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі за позовною заявою Приватного підприємства «ЗАХІД» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Приватного підприємства ЗАХІД Одеському окружному адміністративному суду.

Приватне підприємство "ЗАХІД", ідентифікаційний код - 32333300, зареєстроване 22.01.2003 як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

13.06.2023р. між Державним концерном «Туркменхімія», Туркменістан (продавець) та ПП "ЗАХІД" (покупець) укладений контракт № Б-035342, на підставі якого позивач отримав товар : "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", країна виробник - Туркменістан. Відповідно до 1.1, 1.2 контракту "Продавець" продає, а "Покупець" купує продукцію (в подальшому Товар) згідно з описом, кількістю та цінами, вказаними в Специфікації до цього Контракту, яка є невід`ємною частиною Контракту. Покупець зобов`язується прийняти партіями та оплатити на умовах цього Контракту продукцію, що поставляється "Продавцем" згідно зі Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 4.2 контракту № Б-035342 від 13.06.2023 загальна сума Контракту складає 977400,00 (дев`ятсот сімдесят сім тисяч чотириста) доларів США 00 центів, вартість за 1 тонну товару складає 181,00 доларів США.

В пункті 5.1 контракту № Б-035342 від 13.06.2023 зазначено, що Поставка Товару здійснюється на умовах FOB завод "Гарабогазкарбамид" (Incoterms 2010), або інших вказаних в інвойсах та в строк до 30 (Тридцяти) днів з моменту проведення оплати за товар. Країна призначення "Товару" Україна. Країна відправлення "Товару" Туркменістан (5.1 контракту).

Відповідно до Специфікації від 13.06.2023 (додаток №01) найменування продукції, яка поставляється: "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", кількість 5400,000 тон, ціна в дол. США 181,00 дол. США за тону, сума в дол. США 977 400,00 дол. США, країна виробник Туркменістан.

14.07.2023 між Державним концерном "Туркменхімія", Туркменістан (Продавець) та ПП "ЗАХІД" (Покупець) укладена додаткова угода №1 до контракту №Б-035342 від 13.06.2023, згідно з якою пункт 4.2 контракту № Б-035342 від 13.06.2023 викладений в наступній редакції: "Загальна сума Контракту складає 1225800,00 (один мільйон двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот) доларів США 00 центів, з них вартість за 1 тонну товару складає 227,00 доларів США та в сумі складає 1225800,00 (один мільйон двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот) доларів США 00 центів за 5400 тонн".

Відповідно до Специфікації №2 від 14.07.2023 (додаток №01 до контракту) найменування продукції, яка поставляється: "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", кількість 5400,000 тон, ціна в дол. США 227,00 дол. США за тону, сума в дол. США 1225800,00 дол. США, країна виробник Туркменістан.

В інвойсі №0763 від 18.07.2023 вказані: Продавець (Seller) Державний концерн "Туркменхімія" (Turkmenhimiya State Concern), Вантажовідправник та Виробник (Shipper and producer) завод "Гарабогаз Карбамід", Гарабогаз, 3 км шосе Гарабогаз Туркменбаші, Туркменістан, як частина Державного концерну "Туркменхімія" (plant "GARABOGAZ CARBAMIDE", Garabogaz, 3rd km of the Garabogaz-Turkmenbashi highway, Turkmenistan as a part of The State Concern "Turkmenchemistry"), Покупець / Вантажоодержувач (Buyer / Consignee) ПП "ЗАХІД" (Україна), умови поставки товарів FOB Garabodaz (Bekdash) ТМ, контракт №Б-035342 від 13.06.2023, додаткова угода № 1 від 14.07.2023 до контракту № Б-035342 від 13.06.2023, назва товару (Title of goods) "Granular Urea (mark «B») the highest grade fertilizer" ("Карбамід марки "Б" вищий сорт"), кількість 4993,228 тон, ціна за тону 227 доларів США, загальна ціна 1133462,76 доларів США, країна походження Туркменістан (country of origin: Turkmenistan).

До Одеської митниці декларантом подано митну декларацію №23UA500370008002U7 від 21.09.2023 в графі 31 "Пакування та опис товарів - Маркування та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид" якої був зазначений наступний товар: "Добриво сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки "Б" вищого ґатунку у кількості нетто 2730,419 тон, спаковано у 3040 біг-бегів. Вироблен згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи / води становить 0,1 мас %. Хімічна формула: Н2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства. Виробник: Завод "Гарабогазкарбамид". Країна виробництва: ТМ (Туркменістан)".

В графі 34 "Код країни походження" митної декларації №23UA500370008002U7 від 21.09.2023 декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 № 32 літерний код альфа-2 країни походження товарів, описаного в графі 31 митної декларації ТМ (Туркменістан), в графі 15 "Країна відправлення/експорту" наведена українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну Туркменістан, в графі 15а "Код країни відправлення/експорту" зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 ТМ (Туркменістан).

В графі 36 "Преференція" митної декларації № 23UA500370008002U7 від 21.09.2023 декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу ІV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "400000000", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю".

В графі 47 "Розрахунок податків" митної декларації № 23UA500370008002U7 від 21.09.2023 у першій колонці "Вид" зазначений код виду платежу "020" "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання"; у четвертій колонці "Сума" зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "06", який означає "Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту".

Разом з митною декларацією декларантом подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): сертифікат якості від 17.07.2023, інвойс (invoice) № 0763 від 18.07.2023, коносамент № 1 від 15.08.2023, коносамент № 23/176 від 18.07.2023, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 4-001 від 22.07.2023, № 4-002 від 22.07.2023, № 4-003 від 22.07.2023, № 4-004 від 22.07.2023, № 4-005 від 22.07.2023, № 4-006 від 23.07.2023, № 4-007 від 23.07.2023, № 4-008 від 23.07.2023, № 4-009 від 23.07.2023, № 4-010 від 23.07.2023, № 4-011 від 23.07.2023, № 4-012 від 23.07.2023, № 4-013 від 23.07.2023, № 4-014 віл 23.07.2023, № 4-015 від 23.07.2023, № 4-016 від 24.07.2023, № 4-017 від 24.07.2023, № 4-018 від 24.07.2023, № 4-019 віл 24.07.2023, № 4-020 від 24.07.2023, № 4-021 від 24.07.2023, № 4-022 від 24.07.2023, № 4-023 від 24.07.2023, № 4-024 від 24.07.2023, № 4-025 від 24.07.2023, № 4-026 від 25.07.2023, № 4-027 від 26.07.2023, № 4-028 від 26.07.2023, № 4-029 від 26.07.2023, № 4-030 від 26.07.2023, № 4-031 від 26.07.2023, № 4-032 від 26.07.2023, № 4-033 від 26.07.2023, № 4-034 від 26.07.2023, № 4-035 від 26.07.2023, № 4-036 від 26.07.2023, № 4-037 від 26.07.2023, № 4-038 від 26.07.2023, № 4-039 від 26.07.2023, № 4-040 від 26.07.2023, № 4-041 від 27.07.2023, № 4-042 від 27.07.2023, № 4-043 від 27.07.2023, № 4-044 від 27.07.2023, № 4-045 від 27.07.2023, № 4-046 від 27.07.2023, № 4-047 від 27.07.2023, № 4-048 від 27.07.2023, № 4-049 від 27.07.2023, № 4-50 від 27.07.2023, № 4-51 від 27.07.2023, № 4-52 від 27.07.2023, № 4-53 від 27.07.2023, № 4-54 від 28.07.2023, № 4-55 від 28.07.2023, № 4-56 від 28.07.2023, № 4-57 від 28.07.2023, № 4-58 від 28.07.2023, № 4-59 від 28.07.2023, № 4-60 від 28.07.2023, № 4-61 від 28.07.2023, № 4-62 від 28.07.2023, № 4-63 від 28.07.2023, № 4-64 від 28.07.2023, № 4-65 від 28.07.2023, № 4-66 від 28.07.2023, № 4-67 від 28.07.2023, № 4-68 від 28.07.2023, № 4-69 від 28.07.2023, № 4-70 від 28.07.2023, № 4-071 від 28.07.2023, № 4-072 від 28.07.2023, № 4-073 від 28.07.2023, № 4-074 від 28.07.2023, № 4-075 від 28.07.2023, № 4-076 від 28.07.2023, № 4-077 від 28.07.2023, № 4-078 від 28.07.2023, № 4-079 від 28.07.2023, № 4-080 від 28.07.2023, № 4-081 від 28.07.2023, № 4-082 від 29.07.2023, № 4-083 від 29.07.2023, № 4-84 від 29.07.2023, № 4-85 від 29.07.2023, № 4-86 від 29.07.2023, № 4-87 від 29.07.2023, № 4-88 від 29.07.2023, № 4-89 від 29.07.2023, № 4-90 від 29.07.2023, № 4-91 від 29.07.2023, № 4-92 від 30.07.2023, № 4-93 від 30.07.2023, № 4-94 від 30.07.2023, № 4-95 від 30.07.2023, № 4-96 від 30.07.2023, № 4-097 від 30.07.2023, № 4-098 від 30.07.2023, № 4-099 від 30.07.2023, № 4-100 від 30.07.2023, № 4-101 від 30.07.2023, № 4-102 від 30.07.2023, № 4-103 від 30.07.2023, № 4-104 від 30.07.2023, № 4-106 від 31.07.2023, № 4-114 від 31.07.2023, № 4-116 від 31.07.2023, № 4-120 від 31.07.2023, № 4-121 від 31.07.2023, № 4-122 від 31.07.2023, № 4-123 від 31.07.2023, № 4-125 від 31.07.2023, № 4-133 від 02.08.2023, № 4-142 від 02.08.2023, № 4-143 від 02.08.2023, № 4-176 від 04.08.2023, № 4-198 від 07.08.2023, № 4-207 від 07.08.2023, вантажна відомість (cargo manifest) б/н від 18.07.2023, вантажна відомість (cargo manifest) б/н від 15.08.2023, висновок Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслуби № 142000-3600-0130 від 20.09.2023, загальна декларація прибуття № 23UA141000896475Z9 від 20.08.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 430 від 19.06.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 441 від 17.07.2023, контракт з організації перевезень № 070723 від 07.07.2023, додаткова угода № 1 від 15.08.2023 до контракту з організації перевезень № 070723 від 07.07.2023, додаткова угода № 2 від 09.09.2023 до контракту з організації перевезень № 070723 від 07.07.2023, платіжна інструкція № 5093 від 11.08.2023 (документ, що підтверджує вартість страхування), видання "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України" № 33 (266), 18.08.2023 (документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам), договір добровільного страхування вантажів № 09/01-187410 від 15.08.2023, контракт № Б-035342 від 13.06.2023, додаткова угода № 1 від 14.07.2023 до контракту № Б-035342 від 13.06.2023, додаток № 01 до контракту № Б-035342 від 13.06.2023, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України № 86/95-ВР від 02.03.1995), сертифікат про походження товару форми СТ-1 №від 20.07.2023, акт експертизи походження товару № 379511850 від 20.07.2023, Акт-повідомлення № 74 від 24.08.2023, транзитний супровідний документ № 23TR08010000004729 від 14.08.2023, транзитний супровідний документ № 23TR08010000004844 від 14.08.2023, транзитний супровідний документ № 23TR08010000004887 від 14.08.2023, Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № 500370/2023/00029 від 12.09.2023, лист ПП "ЗАХІД" № 0109/16 від 01.09.2023, лист ПП "ЗАХІД" № 21Z від 21.09.2023, лист ПП "ЗАХІД" № 22Z від 22.09.2023.

Відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000176 від 22.09.2023, в якій зазначив наступну причину відмови у митному оформленні (випуску) товарів: "Відповідно до частини восьмої розділу 1 Закону України від 14.07.2023 №3261-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю», розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 9-29 такого змісту: «У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, через території третіх країн, крім території країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, у разі якщо такі товари знаходяться під митним контролем країни транзиту. При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару. Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів: 1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять: повний опис транспортованих товарів; дати розвантаження та перевантаження товарів; назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності); 2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання); 3) книжка МДП (Саrnet ТІR), передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року; 4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту; 5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту; 6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення. У межах двосторонніх та багатосторонніх угод про вільну торгівлю, укладених між Україною та Туркменістаном, визначення країни походження товарів здійснюється відповідно до Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, які затверджені Рішенням Ради глав урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів (зі змінами, до яких приєдналася Україна) (далі - Правила). Відповідно до пункту 9 цих Правил товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом № 23/176 від 18.07.2023 та маніфестом б/н від 18.07.2023 товар загального вагою 4 993,228 тонн переміщувався навалом морським судном Huseyn Javid з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту № 1 від 15.08.2023 товар у біг-бегах кількістю 2 987 шт. загальною вагою брутто - 2 691 158 кг (нетто - 2 684 879,4 кг) було завантажено на морське судно Rania Queen в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги відсутні. Відповідно до Закону № 3261 єдиний транспортний документ - це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Також надано транзитні митні декларації Туреччини, у яких печатки митних органів Туреччини чи відомості про накладання митного забезпечення відсутні. При цьому документів, які підтверджують, що в Туреччині операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно Rania Queen проводилися під митним контролем митних органів, також не надано. Крім того, відповідно до пункту 12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1, зокрема, повинен «містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера; г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості; д) вага брутто і нетто. Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 20.07.2023 № ТМ UA379511850. У сертифікаті в графі 1 (відправник/експортер) зазначено «завод «Гарабогазкарбамид» Государственного Концерне «Туркменхимия» та його адресу: «Туркменистан, г. Гарабогаз, 3-й км шоссе Гарабогаз-Туркменбаши». При цьому, згідно з контрактом експортером є «Государственньш Концерн «Туркменхимия», який має адресу: « 744036, Туркменистан, г.Ашгабат, Арчабиль шаелы, 132». У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто /нетто - 4 993 228 кг, при цьому загальна вага товару, поданого до митного оформлення, склала брутто - 2736710 кг ( нетто 2730419 кг). Таким чином, кількість вантажу, зазначена у сертифікаті, виданого ТПП Туркменістану, не відповідає кількості місць, вазі брутто і нетто товару, що надійшов в Україну. Також зазначено, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару в третіх країнах. З огляду на викладене, ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 20.07.2023 № ТМ UA379511850 (графи 7, 8), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД, неможливо".

Також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000176 від 22.09.2023 року містить роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: "Виправлення помилок та подання нової МД".

У зв`язку з прийняттям Одеською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000176 від 22.09.2023 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 23UA500370008026U7 від 22.09.2023, у п`ятій колонці "Спосіб платежу" графи 47 "Нарахування платежів" відносно ввізного мита зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "01" (Сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби).

Також до Одеської митниці декларантом (ПП "ЗАХІД") подано митну декларацію №23UA500370008050U1 від 23.09.2023 в графі 31 "Паковання та опис товарів - Марковання та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид" якої був зазначений наступний товар: "Добриво сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки "Б" вищого ґатунку у кількості нетто 2262,809 тон, спаковано у 2530 біг-бегів. Вироблен згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи / води становить 0,1 мас %. Хімічна формула: Н2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства. Виробник: Завод "Гарабогазкарбамид". Країна виробництва: ТМ (Туркменістан)".

В графі 34 "Код країни походження" митної декларації № 23UA500370008050U1 від 23.09.2023 декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 № 32 літерний код альфа-2 країни походження товарів, описаного в графі 31 митної декларації ТМ (Туркменістан), в графі 15 "Країна відправлення/експорту" наведена українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну Туркменістан, а графі 15а "Код країни відправлення/експорту" зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 ТМ (Туркменістан).

В графі 36 "Преференція" митної декларації № 23UA500370008050U1 від 23.09.2023 декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу ІV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "400000000", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю".

В графі 47 "Розрахунок податків" митної декларації № 23UA500370008050U1 від 23.09.2023 у першій колонці "Вид" зазначений код виду платежу "020" "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання"; у четвертій колонці "Сума" зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "06", який означає "Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту".

Разом з митною декларацією (МД) №23UA500370008050U1 від 23.09.2023 декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): сертифікат якості від 17.07.2023, інвойс (invoice) №0763 від 18.07.2023, коносамент №1 від 16.09.2023, коносамент № 23/176 від 18.07.2023, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 4-105 від 31.07.2023, № 4-107 від 31.07.2023, № 4-108 від 31.07.2023, № 4-109 від 31.07.2023, № 4-110 від 31.07.2023, № 4-111 від 31.07.2023, № 4-112 від 21.07.2023, № 4-113 від 31.07.2023, № 4-115 від 31.07.2023, № 4-116 від 31.07.2023, № 4-117 від 31.07.2023, № 4-118 від 31.07.2023, № 4-119 від 31.07.2023, № 4-124 від 31.07.2023, № 4-126 від 01.08.2023, № 4-127 від 01.08.2023, № 4-128 від 01.08.2023, № 4-129 від 01.08.2023, № 4-130 від 01.08.2023, № 4-131 від 01.08.2023, № 4-132 від 01.08.2023, № 4-134 від 02.08.2023, № 4-135 від 02.08.2023, № 4-136 від 02.08.2023, № 4-137 від 02.08.2023, № 4-138 від 02.08.2023, № 4-139 від 02.08.2023, № 4-140 від 02.08.2023, № 4-141 від 02.08.2023, № 4-144 від 02.08.2023, № 4-145 від 02.08.2023, № 4-146 від 02.08.2023, № 4-147 від 02.08.2023, № 4-148 від 02.08.2023, № 4-149 від 02.08.2023, № 4-150 від 02.08.2023, № 4-151 від 02.08.2023, № 4-152 від 02.08.2023, № 4-153 від 02.08.2023, № 4-154 від 02.08.2023, № 4-155 від 02.08.2023, № 4-156 від 02.08.2023, № 4-157 від 03.08.2023, № 4-158 від 03.08.2023, № 4-159 від 03.08.2023, № 4-160 від 03.08.2023, № 4-161 від 03.08.2023, № 4-162 від 03.08.2023, № 4-163 від 03.08.2023, № 4-164 від 03.08.2023, № 4-165 від 03.08.2023, № 4-166 від 03.08.2023, № 4-167 від 03.08.2023, № 4-168 від 03.08.2023, № 4-169 від 03.08.2023, № 4-170 від 03.08.2023, № 4-171 від 04.08.2023, № 4-172 від 04.08.2023, № 4-173 від 04.08.2023, № 4-174 від 04.08.2023, № 4-175 від 04.08.2023, № 4-177 від 05.08.2023, № 4-178 від 05.08.2023, № 4-179 від 05.08.2023, № 4-180 від 05.08.2023, № 4-181 від 05.08.2023, № 4-182 від 05.08.2023, № 4-183 від 05.08.2023, № 4-184 від 05.08.2023, № 4-185 від 05.08.2023, № 4-186 від 05.08.2023, № 4-187 від 05.08.2023, № 4-188 від 05.08.2023, № 4-189 від 05.08.2023, № 4-190 від 05.08.2023, № 4-191 від 07.08.2023, № 4-192 від 07.08.2023, № 4-193 від 07.08.2023, № 4-194 від 07.08.2023, № 4-195 від 07.08.2023, № 4-196 від 07.08.2023, № 4-197 від 07.08.2023, № 4-199 від 07.08.2023, № 4-200 від 07.08.2023, № 4-201 від 07.08.2023, № 4-202 від 07.08.2023, № 4-203 від 07.08.2023, № 4-204 від 07.08.2023, № 4-205 від 07.08.2023, № 4-206 від 07.08.2023, № 4-208 від 07.08.2023, № 4-209 від 07.08.2023, № 4-210 від 07.08.2023, № 4-211 від 07.08.2023, № 4-212 від 07.08.2023, № 4-213 від 13.08.2023, № 4-214 від 13.08.2023, № 4-215 від 13.08.2023, № 4-216 від 14.08.2023,, вантажна відомість (cargo manifest) б/н від 18.07.2023, вантажна відомість (cargo manifest) б/н від 16.09.2023, загальна декларація прибуття № 23UA141001039000Z0 від 21.09.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 430 від 19.06.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті № 441 від 17.07.2023, контракт з організації перевезень № 070723 від 07.07.2023, додаткова угода № 3 від 16.09.2023 до контракту з організації перевезень № 070723 від 07.07.2023, платіжна інструкція № 10 від 18.09.2023 (документ, що підтверджує вартість страхування), видання "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України" №33 (266), 18.08.2023 (документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам), договір добровільного страхування вантажів № 09/01-187410 від 15.08.2023, контракт №Б-035342 від 13.06.2023, додаткова угода № 1 від 14.07.2023 до контракту № Б-035342 від 13.06.2023, додаток № 01 до контракту № Б-035342 від 13.06.2023, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України № 86/95-ВР від 02.03.1995), сертифікат про походження товару форми СТ-1 №від 20.07.2023, акт експертизи походження товару № 379511850 від 20.07.2023, лист Державної митної служби України №15/15-03/13/606.

Відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, прийнявши картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000177 від 23.09.2023, зазначивши наступну причину відмови у митному оформленні (випуску) товарів: "Відповідно до частини восьмої розділу 1 Закону України від 14.07.2023 №3261-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю», розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 9-29 такого змісту: «У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, через території третіх країн, крім території країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, у разі якщо такі товари знаходяться під митним контролем країни транзиту. При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару. Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів: 1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять: повний опис транспортованих товарів; дати розвантаження та перевантаження товарів; назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності); 2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання); 3) книжка МДП (Саrnet ТІR), передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року; 4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту; 5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту; 6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення. У межах двосторонніх та багатосторонніх угод про вільну торгівлю, укладених між Україною та Туркменістаном, визначення країни походження товарів здійснюється відповідно до Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, які затверджені Рішенням Ради глав урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів (зі змінами, до яких приєдналася Україна) (далі - Правила). Відповідно до пункту 9 цих Правил товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом № 23/176 від 18.07.2023 та маніфестом б/н від 18.07.2023 товар загального вагою 4 993,228 тонн переміщувався навалом морським судном Huseyn Javid з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту № 1 від 16.09.2023 товар у біг-бегах кількістю 2 530 шт. загальною вагою брутто - 2 268 557 кг (нетто - 2262809 кг) було завантажено на морське судно AL FILK в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги відсутні. Відповідно до Закону № 3261 єдиний транспортний документ - це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно AL FILK проводилися під митним контролем митних органів. Крім того, відповідно до пункту 12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1, зокрема, повинен «містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера; г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, шо вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості; д) вага брутто і нетто. Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 20.07.2023 № ТМ UA379511850 . У сертифікаті в графі 1 (відправник/експортер) зазначено «завод «Гарабогазкарбамид» Государственного Концерне «Туркменхимия» та його адресу: «Туркменистан, г. Гарабогаз, 3-й км шоссе Гарабогаз-Туркменбаши». При цьому, згідно з контрактом експортером є «Государственньш Концерн «Туркменхимия», який має адресу: « 744036, Туркменистан, г.Ашгабат, Арчабиль шаелы, 132». У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто - 4 993 228 кг, яка не відповідає вазі брутто товару, що надійшов в Україну. Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару з третіх країнах. З огляду на викладене, ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 20.07.2023 № ТМ UA379511850 (графи 7, 8), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД, неможливо".

Також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2023/000177 від 23.09.2023 містить роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: "Виправлення помилок та подання нової МД".

У зв`язку з прийняттям Одеською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000177 від 23.09.2023 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 23UA500370008052U0 від 23.09.2023, у п`ятій колонці "Спосіб платежу" графи 47 "Нарахування платежів" відносно ввізного мита зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "01" (Сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім`я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби).

Позивач вважає , що зазначені картки відмови є протиправними, такими, що суперечать положенням законодавства України та підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ст. 80 Митного кодексу України визначено, що у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов`язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз`ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Таким письмовим повідомленням відповідно до п.1 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1227 від 12.12.2005 р., є Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка). Картка роздруковується у двох примірниках на аркушах формату А4 і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Картка заповнюється уповноваженою на це посадовою особою, має обов`язкову силу і породжує певні правові наслідки для власників товарів, а отже, є актом державного органу. Таким чином, на підставі оформленої митним органом відмови підприємство або перевізник чи особа, уповноважена на декларування, має право на звернення до суду з позовною заявою про оскарження дій митного органу та визнання недійсною Картки як акта ненормативного характеру.

При ввезенні товарів на митну територію України виникає обов`язок із сплати митних платежів. Частиною 5 статті 280 Митного кодексу України передбачено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною 1 статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Пунктом 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

П. 14.1.254 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України - це звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов`язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України.

Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ( ч. 1, 2 статті 300 МК України).

Згідно з частиною 3 статті 1 Митного кодексу України якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Позивач при декларуванні ввезених через митний кордон України товарів виробництва Туркменістану та країни походження, країни Країна відправлення/експорту Туркменістан вважає, що має податкову пільгу відповідно до розділу ІV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 - "400", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія), або двосторонніми міжурядовими угодами України з країнами СНД про вільну торгівлю".

Відповідачем не заперечується, що товар "Карбамід марки "Б", який ввезено позивачем, повністю вироблений або підданий достатній переробці в Туркменістані та відповідає вимогам походження, встановленим відносно таких, цей факт підтверджений сертифікатами про походження товару форми, актами експертиз походження товару . Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МК України.

Законом України від 04.11.1995 № 426/95-ВР (чинний) ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю, підписану в м. Ашгабаті 5 листопада 1994 року. Відповідно до частини 1 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994 Договірні Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та(або) імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, які є невід`ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне.

Частиною 2 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю передбачено, що для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з територій Договірних Сторін, маються на увазі товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав. Ці Правила підписані, серед іншого, главами урядів України та Туркменістану та відповідно набрали чинності та на підставі частини 2 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994 застосовуються для України та Туркменістану.

Також Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996 про нову редакцію пункту 9 Правил визначення країни походження країни походження товарів підписане серед іншого, главами урядів України та Туркменістану та відповідно набрало чинності для України та Туркменістану.

Пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, передбачено, що товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому під резидентом мається на увазі організація, створена на території цієї держави, або фізична особа, яка постійно проживає на території цієї держави.

Пункт 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, не містить вимог до маршруту транспортування товару та вимог про те, що товар не повинен залишати території держав-учасниць Угоди про зону вільної торгівлі. Так зване правило прямого транспортування або відвантаження містилося в попередній редакції статті пункту 9 Рішення про Правила визначення країни походження товарів від 24.09.1993.

Митниця посилається на п. 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року (який передбачає, що товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди) в редакції , яка затверджена Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000, вказане рішення не підписане главою Уряду Туркменістану, а тому на підставі статті 11 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 року не застосовуються у відносинах між Україною та Туркменістаном. Вимога про те, що товар не повинен залишати території держав-учасниць Угоди про зону вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року міститься також в пункті 5.1 розділу 5 Правил визначення країни походження товарів, прийняті Угодою про Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежності Держав від 20.11.2009, які також не підписані главою Уряду Туркменістан.

Тому Туркменістан у відносинах з Україною застосовує Правила від 24.09.1993 (з поправками від 18.10.1996) .

Вищезазначений факт встановлений в рішенні Економічного суду Співдружності Незалежних Держав від 10.04.2008 № 01-1/5-07, в якому зазначено, що пункт 9 Правил від 24 вересня 1993 року (в редакції від 18 жовтня 1996 року) на відміну від пункту 9 Правил від 30 листопада 2000 року не містить вимог до маршруту транспортування товару.

Щодо доводів відповідача про те, що "Рішенням про Правила визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року не передбачено можливість транспортування в Україну товарів походженням з Туркменістану транзитом через територію країн, які не є учасниками Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року", то суд вважає їх також необгрунтованими. Угода про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 припинена внаслідок підписання 18.10.2011 Договору про зону вільної торгівлі, який підписаний Республікою Вірменією, Республікою Казахстан, Киргизькою Республікою, Республікою Молдовою, Російською Федерацією, Республікою Таджикистан, Україною, ратифікований Законом України № 5193-VI від 30.07.2012, набирає чинності для України, а також для Російської Федерації і Республіки Білорусь 20 вересня 2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 70 "Наслідки припинення договору" Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 року (дата приєднання України 14.05.1986, дата приєднання Туркменістану 04.01.1996) якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов`язання виконувати договір у майбутньому; не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.

Таким чином, твердження відповідача в оскаржуваних картках відмови про необхідність транспортування в Україну товарів походженням з Туркменістану транзитом через територію країн, які є учасниками Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, не враховує того, що Угода про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року припинена відносно цих держав, і тому вказані держави не є учасниками Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року.

Таким чином, Одеська митниця під час прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000176 від 22.09.2023; №UА500370/2023/000177 від 23.09.2023. неправильно розтлумачила положення міжнародних договорів - частин 1, 2 статті 1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994, пункту 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, що призвело до невиконання та порушення суб`єктом владних повноважень положень вищевказаних міжнародних договорів, а також до порушення частини 3 статті 1, частини 1 статті 281, пункту 2 частини 1 статті 292, частини 1 статті 300 Митного кодексу України.

З огляду на наведене суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та картки відмови № UA500370/2022/000007 а відповідно картки відмови № UА500370/2023/000176 від 22.09.2023; №UА500370/2023/000177 від 23.09.2023 прийняті Одеською митницею з порушенням законодавства.

Також є обґрунтованими доводи позивача про те, що транспортування товарів не могло відбуватися шляхом прямого транспортування в силу географічного положення, а відповідно до частини 8 статті 36 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах.

У статті 1 Закону України від 20.10.1999 № 1172-ХІV "Про транзит вантажів" визначено, що транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. В частині 1 статті 90 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

В розділі І "Митний транзит" Спеціального додатку Е "Транзит" до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата приєднання України 05.10.2006, дата набрання чинності для України 15.09.2011) визначено, що митний транзит - митний режим, відповідно до якого товари транспортуються під митним контролем з одного митного органу в інший митний орган.

Відповідно до статті 1 Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом із застосуванням накладної УМВС від 09.02.2006 термін "міжнародний митний транзит" означає митну процедуру, відповідно до якої вантажі перевозяться через кордони однієї чи більше держав під митним контролем від митниці пункту відправлення до митниці пункту призначення.

Отже, у відповідності до положень національного законодавства України та міжнародних договорів товари знаходяться під митним контролем під час перевезення у режимі транзиту територіями країн.

Пунктом 12 розділу І "Правила визначення походження товарів" Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата приєднання України 05.10.2006, дата набрання чинності для України 15.09.2011) передбачено: "12. Рекомендоване правило. У випадках, коли існують установлені правила прямого транспортування товарів із країни їхнього походження, дозволяється відступати від них, зокрема з географічних причин (наприклад, у випадку з країнами, оточеними з усіх боків сушею), а також у випадку з товарами, що знаходяться під митним контролем в третіх країнах (наприклад, у випадку з товарами, які демонструються на ярмарках або на виставках чи є поміщеними на митні склади)."

Товари зазначені у митних деклараціях №23UA500370008002U7 від 21.09.2023 року, №23UA500370008026U1 від 22.09.2023 року переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни, що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження.

Україна в даному випадку являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Туркменістан - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати "країною ввезення/вивезення товару", адже товаросупровідні документи (зокрема, зовнішньоекономічний контракт, коносамент, інвойс, вантажна відомість, транзитні декларації, митна декларація країни відправлення) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Туркменістану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту. Відтак, товари, імпортовані позивачем в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Туркменістану. Зазначене також підтверджується тим, що згідно правил заповнення графи 15 "Країна відправлення/експорту" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, визначено, що у цій графі відповідно до класифікації країн світу наводиться українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну. У графі 15 "Країна відправлення/експорту" митних декларацій, міститься позначення "Туркменістан", який відповідно являється країною, з якої ввезено (експортовано) товар до України як країни імпорту.

Частинами 1, 2, 7 та 8 статті 36 МК України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

В даному випадку постачання товару мають місце обидві умови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Рішенням про Правила визначення країни походження товарів від 24.09.1993 року не передбачено заборони на транзитне переміщення товарів, які користуються режимом вільної торгівлі на підставі двосторонньої Угоду між Урядом України й Урядом Республіки Туркменістан про вільну торгівлю, ратифікованою Законом N 426/95-ВР від 04.11.95, тому позивач при поданні митної декларації не порушив вимоги п. 9 Правила визначення країни походження товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 23.07.2023 року у справі № 420/17345/22.

Вищевказані обставини також не були враховані відповідачем.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.09.2011 у справі "Рисовський проти України", принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших аналогічних умовах.

Конституційний Суд України в рішенні від 29.06.2010 у справі № 1-25/2010 (№ 17-рп/2010) зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Враховуючи вищенаведені обставини, можливо прийти до висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000176 від 22.09.2023; № UА500370/2023/000177 від 23.09.2023 прийняті Одеською митницею не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень , що свідчить про їх протиправність.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи картки відмови у митному оформленні діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Захід» (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, Код ЄДРПОУ 32333300) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000176 від 22.09.2023 року;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2023/000177 від 23.09.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Захід» (пров. Першотравневий, 25/2, м. Миколаїв, 54031, Код ЄДРПОУ 32333300) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень, 00 коп.)

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.