за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури, м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1. Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2. Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації,

м. Хмельницький

до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2. Волочиської міської ради, м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області

про скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку

за участю:

прокурора: Гончар І.О.

представників:

Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області: не з`явився

Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації: не з`явився

Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області: Варибок Т.В.

Волочиської міської ради: не з`явився

Рішення ухвалюється 28.03.2024, оскільки в судовому засіданні 13.03.2024 постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просить скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Волочиської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 01.02.2024, яке у подальшому відкладено на 14.02.2024.

Ухвалою суду від 14.02.2024 до участі у справі залучено співвідповідача - Волочиську міську раду; підготовче засідання у справі відкладено на 27.02.2024 та у подальшому - на 05.03.2024.

Ухвалою суду від 05.03.2014 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.03.2024, у якому оголошено перерву на 28.03.2024.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 як земля сільськогосподарського призначення частково накладається на межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський". Реєстрація вказаної земельної ділянки та права на неї за Волочиською міською радою призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, чим створено умови для розпорядження землями природно-заповідного фонду в порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Як на правову підставу позову прокурор посилається на положення ст. ст. 16, 317, 319, 391 ЦК України, ст. ст. 1, 19, 43, 46, 79-1, 150, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 7, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд", ст. ст. 1, 16, 24 Закону України "Про державний земельний кадастр".

Позивач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області у листі (від 31.01.2024) повідомила, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на позовну заяву (від 06.02.2024) з приводу обраного позивачем способу захисту зазначив, що заявлений позов не може розглядатись як негаторний, оскільки право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 з 2018 року зареєстровано у встановленому законом порядку за Волочиською міською радою. Зауважив, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. З урахуванням того, що за Хмельницькою обласною військовою адміністрацією не зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, і їх фактичним володільцем згідно реєстраційного підтвердження володіння є рада, беручи до уваги ряд правових висновків Верховного Суду стверджує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки за встановлених обставин того, що останній не є володільцем спірних земельних ділянок, але як власник має право володіння ними, захист порушеного права має відбуватися шляхом подачі позову про витребування земельної ділянки з володіння кінцевого набувача. Натомість лише після відновлення у позивача статусу володільця спірних земельних ділянок шляхом внесення відповідних записів до державного реєстру про право власності позивач може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов`язані із позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою (зокрема, заявляти негаторний позов).

Також, зважаючи на фактично віндикаційний характер пред`явленого позову і набуття права власності ще у 2018 році, зазначає, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Крім того, зауважує, що в Державному земельному кадастрі відсутні зазначені обмеження в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 16.07.2018 земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, земель запасу. Стверджує, що виходячи з вищевикладеного, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було правомірно передано спірну земельну ділянку у комунальну власність. Звертає увагу на відсутність доказів, які доводять той факт, що спірна земельна ділянка розташована в межах гідрологічного заказника "Іванівський".

Прокурор у відповіді на відзив Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 13.02.2024) зазначив, що до предмету доказування у цій справі входять обставини, з якими закон пов`язує скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, додержання вимог законодавства під час її формування та внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру. Повідомив, що Хмельницьким філіалом державного підприємства "Поділлягеодезкартографія" у 2009 році розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський", без формування кадастрового номеру. Про це було відомо Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки посадовими особами відповідача, зокрема, начальником Управління Держкомзему у Волочиському районі погоджувались схеми розташування земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський". Натомість внесені до Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, а саме: віднесення її до земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам законодавства, оскільки на зазначеній земельній ділянці розташований гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський" площею 51,53 га, який є об`єктом природно-заповідного фонду України, що в силу ст. ст. 43, 44 Земельного кодексу України свідчить про те, що ця земельна ділянка є землями природно - заповідного фонду.

Стверджує, що всупереч вимогам ст. ст. 20, 21 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснило дії щодо формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, фактично змінивши цільове призначення земель природно-заповідного фонду, які мають статус особливо цінних земель. При цьому Волочиській міській раді на момент реєстрації права власності на спірну земельну ділянку також було відомо про існування гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" як правонаступнику Гарнишівської сільської ради.

Зауважив, що формування в межах об`єкту природно - заповідного фонду земельної ділянки сільськогосподарського призначення створює перешкоди у збереженні гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" та його використанні жителями Волочиської територіальної громади, задоволення загальносуспільних інтересів, пов`язаних з вільним природокористуванням.

Враховуючи те, що на земельній ділянці, яка є об`єктом природо-заповідного фонду, незаконно створено земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, чим допущено порушення вимог законодавства при розпорядженні та використанні земель природно - заповідного фонду, які також є землями обмеженої оборотоздатності, прокурор стверджує, що ефективним способом захисту інтересів держави є звернення до суду з негаторним позовом в порядку, визначеному статтею 391 ЦК України, з метою усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні землями природно-заповідного фонду шляхом повернення до попереднього стану, що існував до порушення, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідного об`єкту природно - заповідного фонду. Тому з огляду на наведене вважає, що підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Щодо правомірності наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну" №22-6549-СГ від 26.09.2018 зазначив, що, зокрема інформацією сертифікованого інженера-землевпорядника, викопіюванням з Публічної кадастрової карти України, наявністю в Державному земельному кадастрі аналітичного шару "ПЗФ" спростовуються твердження відповідача про відсутність доказів розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 у межах гідрологічного заказника "Іванівський". Вказує на те, що поза увагою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишились акти встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки - гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" площею 51,53 га, видані 27.11.2009.

Волочиська міська рада у листі (від 16.02.2024), який надійшов на адресу суду, просить при розгляді справи враховувати міркування та позицію співвідповідача в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладені у відзиві на позовну заяву (щодо застосування строків позовної давності і щодо правомірності наказу Головного управління та державної реєстрації земельної ділянки). Зазначила, що Волочиська міська рада відкрито на законних підставах отримала у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га із цільовим призначенням - землі запасу, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 №22-65-49-СГ.

Прокурор у додаткових поясненнях (від 26.02.2024) щодо вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Волочиської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради, посилаючись, зокрема на положення ст. ст. 2, 3, 10, 14, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 1, 16, 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", зазначив, що скасування державної реєстрації в цьому випадку можливе у разі ухвалення судом відповідного рішення, яке зумовлює одночасне припинення таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки. Зауважив, що в разі неухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки подальше формування меж гідрологічного заказника "Іванівський" на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої у 2009 році ХФДП "Поділлягеодезкартографія", неможливе.

Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації у поясненнях (від 28.02.2024) позовні вимоги підтримав. Зокрема повідомив, що згідно зі статтею 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації передано під охорону Волочиській міській об`єднаній територіальній громаді територію заповідного об`єкту гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" площею 51,0 га, про що складено охоронне зобов`язання від 01.10.2020 №73. Разом з тим, вважає, що в порушення вимог законодавства наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну" №22-6549-СГ від 26.09.2018 Волочиській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 3433,6547 га згідно додатку, у тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га (за №83 в додатку до наказу). Звернув увагу на те, що у 2009 році Хмельницьким філіалом державного підприємства "Поділлягеодезкартографія" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", зі змісту якої вбачається, що вищезгадану технічну документацію погоджено начальником Управління Держкомзему у Волочиському районі, а саме: погоджувались схеми розташування земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", наявний підпис і на акті встановлення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки, здачі межових знаків для забезпечення схоронності гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", а згідно пояснювальної записки згаданої вище технічної документації технічна документація складена в чотирьох примірниках, один з яких Управлінню Держкомзему у Волочиському районі. Крім того, з огляду на п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №476, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вважає, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання з моменту створення гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" (з 2007 року) мали би враховувати заповідний об`єкт під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проєктної і проєктно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля. Стверджує, що спірна земельна ділянка має обмежений режим господарювання, а тому не може використовуватись у цілях, що суперечать Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Прокурор у додаткових поясненнях (від 22.03.2024), зокрема звернув увагу на те, що в Земельному кодексі України в редакції 2009 року відсутня вимога щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивачі - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області та Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації представників у засідання не направили. У заявах (відповідно від 27.02.2024 та 29.02.2024) просять розгляд справи здійснювати за відсутності їхніх представників за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в засіданні підтвердила позицію щодо заперечення позовних вимог, викладену у відзиві на позов.

Відповідач - Волочиська міська рада представника у засідання не направила, відзиву на позов не надала. У листі (від 16.02.2024) у разі неявки представника просить справу розглядати за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач - Волочиська міська рада не скористалася своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням Гарнишівської сільської ради Волочиського району від 19.05.2005 №146 створено гідрологічний заказник місцевого значення в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці площею 51 га.

Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.07.2007 №23-9/2007 "Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області" оголошено заказниками, пам`ятками природи, парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення та включено до складу природно-заповідного фонду області без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів, зокрема заказники місцевого значення згідно з додатком 1, у тому числі заказник "Іванівський" (гідрологічний) площею 51 га, який знаходиться в заплаві р. Грабарка між селами Бальківці та Іванівці Волочиського району, відомча приналежність: Гарнишівська сільська рада Волочиського району. Рекомендувати державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в області передати під охорону землекористувачам новостворені території та об`єкти природно-заповідного фонду, виготовити необхідну документацію. Районним відділам земельних ресурсів доручено забезпечити нанесення меж новостворених заповідних об`єктів на планово-картографічні матеріали.

За затвердженим начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області технічним завданням у 2009 році Хмельницьким філіалом Подільського державного підприємства геодезії, картографія та кадастру (ДП "Поділлягеодезкартографія") виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме володіння) гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Згідно з пояснювальною запискою вищенаведеної документації територія, оголошена гідрологічним заказником, не вилучається із землекористування Гарнишівської сільської ради у Волочиському районі, яка здійснює на ньому обмежену господарську діяльність у відповідності з Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами, несе відповідальність за додержання заповідного режиму території. Режим території гідрологічного заказника враховується у всіх видах проектно-планової документації. Навколо гідрологічного заказника виділена охоронна зона 50 метрів. Зміна меж, категорії та скасування статуту гідрологічного заказника здійснюється відповідно до чинного законодавства. Межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" встановлені представником ДП "Поділлягеодезкартографія" за участю представника Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області, представника органів Держкомзему України, представника землекористувача. Межа гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" погоджена з органами земельних ресурсів, землекористувачем, на території якого розташований гідрологічний заказник.

До складу технічної документації увійшли, серед іншого, схема розташування земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", схема розташування межових знаків та точок повороту межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", каталог координат окружної межі ділянок гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", каталог координат межових знаків, акт про передачу межових знаків для забезпечення їх схоронності від 27.11.2009 №1 (зі списком межових знаків, прийнятих під охорону), акт встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, здачі межових знаків для забезпечення схоронності гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" від 27.11.2009, складений за участю, зокрема начальника управління Держкомзему у Волочиському районі та Гарнишівського сільського голови, план зовнішньої межі земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", схема розташування земельної ділянки, погоджена, у тому числі начальником управління Держкомзему у Волочиському районі та Гарнишівським сільським головою.

Технічна документація складена у 4 примірниках, один з яких - для Управління Держкомзему у Волочиському районі.

Згідно з п. 1.1 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський", затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.09.2020 №52-од (далі - Положення), гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський" оголошено рішенням Хмельницької обласної ради від 11.07.2007 №23-9/2007.

Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання (п. 1.2 Положення).

Відповідно до п. 1.3 Положення заказник загальною площею 51 га розташований в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці Волочиського району і перебуває у користуванні Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Волочиського району (землекористувач).

Земельна ділянка, якій надано статус заказника, не вилучається із користування землекористувача, який здійснює у його межах свою господарську діяльність згідно з цим Положенням (п. 1.4 Положення).

У п. 1.6 Положення, зокрема зазначено, що відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законами та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Держаного земельного кадастру в установленому законом порядку та обов`язково враховуються у схемі планування території області, містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До встановлення меж заказника в натурі його межі визначаються відповідно до проєкту його створення.

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим Положенням, загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі: меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника; будь-яке порушення ґрунтового покриву гідрологічного чи гідрохімічного режимів; знищення та пошкодження форм рельєфу; надання у господарське використання окремих земельних і водних ділянок та під забудову тощо.

Відповідно до п. 3.5 - 3.7 Положення заказник охороняється землекористувачем і утримується за його рахунок; землекористувач бере на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму та охорони заказника та несе відповідальність за належний стан території заказника й додержання встановленого режиму; на землекористувача у межах заказника оформляється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території.

Режим території заказника враховується при розробці регіональних та інших планів, проєктів, схем з розвитку будівництва, землевпорядкування тощо (п. 3.8 Положення).

Відповідно до п. 3.10 Положення державний контроль за додержанням режиму території заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

У п. 5.1 Положення встановлено, що зміна меж, категорії та скасування статусу заказника проводиться відповідно до законодавства.

Охоронним зобов`язанням від 01.10.2020 №73, оформленим Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, Волочиській міській об`єднаній територіальній громаді відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" площею 51 га, яка знаходиться в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці Волочиського району Хмельницької області. Згідно з положеннями охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду. В охоронному зобов`язанні зазначено, що землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.01.2024, адресованого прокурору, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 здійснена 16.07.2018 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробником якої є державне підприємство Хмельницька регіональна філія ЦДЗК. Також у листі повідомлено про те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області прийнято наказ №22-4700-СГ від 30.07.2018 про затвердження вищевказаної документації із землеустрою.

Зокрема, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4700-СГ від 30.07.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 467,7148 га в кількості 108 земельних ділянок (за межами населених пунктів) на території Волочиського району Хмельницької області з урахуванням Перспективного плану формування території Волочиської міської об`єднаної територіальної громади.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.07.2018 земельна ділянка з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 (цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання - землі запасу) зареєстрована 16.07.2018 (інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня). До витягу додано додаток - кадастровий план земельної ділянки.

На вищезазначену земельну ділянку 16.07.2018 відкрито поземельну книгу, яка містить, зокрема кадастровий план земельної ділянки та експлікацію земельних угідь, координати поворотних точок меж земельної ділянки (розділ 2), записи про виникнення права від 23.10.2018 №003, від 14.05.2021 №004 (внесення змін (виправлення помилок)) щодо права комунальної власності Волочиської міської ради, зареєстрованого 17.10.2028 (розділ 3).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 №22-6549-СГ відповідно до, зокрема ст. ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", враховуючи клопотання Волочиської міської ради об`єднаної територіальної громади Волочиського району Хмельницької області від 01.03.2018, передано Волочиській міській раді об`єднаної територіальної громади Волочиського району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3433,6547 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Волочиської міської об`єднаної територіальної громади Волочиського району Хмельницької області, згідно додатку, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га з цільовим призначенням "16.00 землі запасу" (п. 83 додатку). У наказі зазначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На запит керівника Волочиської окружної прокуратури від 08.02.2023 щодо обрахунку площі накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" (згідно з наданими прокурором схемою розташування межових знаків і точок повороту меж та каталогу координат окружної межі ділянок заказника) ФОП Верхомієм І.О. (здійснює діяльність на підставі кваліфікаційного сертифіката №000794 від 23.01.2013 згідно з даними Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників) виготовлено збірний кадастровий план, відповідно до якого площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" становить 1,7524 га.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.12.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,929 га (землі запасу) зареєстрована 16.07.2018. На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 28.09.2018 та наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 №22-6549-СГ на вищезазначену земельну ділянку 17.10.2018 зареєстровано право власності Волочиської міської ради.

Керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА з листом від 25.01.2023, в якому просив надати інформацію, зокрема про те, чи надходили до Департаменту проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України; чи накладається земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної форми власності площею 2,929 га з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 на межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський".

У відповідь Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА у листі від 02.02.2023, зокрема зазначив, що до моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 до Департаменту проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України не надходили та, відповідно, висновки про погодження проєктів землеустрою не надавались.

З посиланням на виявлені порушення в ході реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, викладені у листі керівника Волочиської окружної прокуратури від 25.01.2023, прокурор звернувся до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА з листом від 06.12.2023 та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просив надати інформацію про те, чи вживалися департаментом заходи, спрямовані на усунення порушень, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки; у разі невжиття повідомити причини.

У відповідь Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА у листі від 11.12.2023 повідомив прокурору про те, що ним не вживалися заходи, в тому числі судового характеру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025. У зв`язку із обмеженим фінансуванням Департамент не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави у разі наявності підстав для цього, в тому числі подачі позовної заяви до суду.

Листами від 06.12.2023 прокурор повідомив про виявлені порушення в ході реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 голову Волочиської міської територіальної громади і Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просив надати інформацію про те, чи відомо міській раді та Інспекції про зазначені прокурором порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства та чи вживалися заходи, спрямовані на усунення порушень, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки; у разі невжиття повідомити причини.

У відповідь Волочиська міська рада повідомила, що у зв`язку з режимом воєнного стану, об`єктивними труднощами щодо використання бюджетних коштів рада не має можливості вжити заходів представницького характеру з вказаних підстав. Натомість не заперечує проти здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі ради шляхом подання до суду позовної заяви (лист від 18.12.2023).

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом від 13.12.2023 інформувала, що нею не проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства вищевказаної земельної ділянки на території об`єкту природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський". Повідомила, що, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану припинено.

Прокурор звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області і Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, в якому попередньо повідомив про намір здійснення прокурором представництва законних інтересів держави в їх особі шляхом пред`явлення позову до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, прокурор зазначив, що дії з державної реєстрації спірної земельної ділянки та прав на спірну земельну ділянку, яка частково накладається на межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, віднесені до особливо цінних земель. Таким чином, створено умови для розпорядження земельними ділянками, які розташовані в межах об`єкта природно-заповідного фонду, в порядку, передбаченому для земель сільськогосподарського призначення. Використання земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об`єкту природно-заповідного фонду. Охорона та збереження об`єктів і територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно становить державний і суспільний інтерес. Звернення прокурора до суду з цим позовом в особі позивачів спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності порушених інтересів держави, які полягають у дотримання режиму охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду, запобігання використанню земель природно-заповідного фонду у господарських та інших цілях; обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду. Особливість правового режиму природно-заповідного фонду полягає в забороні здійснення на таких землях діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об`єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання або така діяльність суворо обмежується (ст. 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).

Позитивні зобов`язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у ст. 50 Конституції України, статтях 10, 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законі України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" та інших нормативно-правових актах.

Вказані зобов`язання знайшли своє відображення й у статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об`єктів тваринного та рослинного світу; формування, збереження і використання екологічної мережі (п. 3 Положення).

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: збереження водно-болотних угідь; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (п. 4 Положення).

Згідно п. 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. п. 1, 3 розділу І, п. 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Держекоінспекції від 01.03.2023 №46, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується; повноваження Інспекції поширюються на територію Хмельницької області; основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Хмельницької області. До функцій Інспекції віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону земель, надр (щодо збереження водно-болотних угідь, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні), про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду (додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду).

Також відповідно до п. п. 1.2, 3.10 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський", затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.09.2020 №52-од (далі - Положення), гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський" входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання; державний контроль за додержанням режиму території заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

Крім того, відповідно до статті 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, зокрема, є обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до п. 3 статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Згідно з підпунктом (а) частини 1 статті 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить забезпечення реалізації державної політики в сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання в сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання (ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Відповідно до п. п. 1, 4, 5 Положення про Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням першого заступника начальника обласної військової адміністрації, Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворений головою державної адміністрації, входить до її складу і в межах Хмельницької області забезпечує виконання покладених на Департамент завдань з охорони навколишнього природного середовища; основними завданнями департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі; здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі. Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; погоджує проєкти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення), щодо впорядкування території для містобудівних потреб, щодо впорядкування території населених пунктів у разі наявності територій та об`єктів природно-заповідного фонду; погоджує робочі проєкти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на території чи об`єктах природно-заповідного фонду; надає інформацію про обмеження у використанні земель, додержання режиму охорони та використання відповідної території та вимоги природоохоронного законодавства щодо земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду; погоджує місцеві схеми формування екологічної мережі; розглядає та погоджує клопотання про створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, готує та подає до Міндовкілля, обласної ради проєкти рішень про створення об`єктів та територій природно-заповідного фонду; розглядає та затверджує положення про території та об`єкти природно-заповідного фонду місцевого значення в порядку, визначеному законодавством; здійснює оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду; веде державний кадастр об`єктів та територій природно-заповідного фонду; здійснює контроль за дотриманням умов виданих дозвільних та розпорядчих документів тощо.

При цьому Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації оформлено охоронне зобов`язанням від 01.10.2020 №73, згідно з яким Волочиській міській об`єднаній територіальній громаді передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський".

За наведених обставин суд погоджується з доводами прокурора про те, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області та Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації є компетентними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Судом зважається на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи слідує, що прокурор листами від 25.01.2023, 06.12.2023 звертався до Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА та, посилаючись на виявлені порушення в ході реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025, просив надати інформацію про відведення земельних ділянок та передачі їх у власність відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України та про те, чи вживалися департаментом заходи, спрямовані на усунення порушень, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки; у разі невжиття повідомити причини.

У відповідь Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА у листах від 02.02.2023, 11.12.2023 повідомив про відсутність проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх у власність відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України і про те, що ним не вживалися заходи, в тому числі судового характеру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025.

Листом від 06.12.2023 прокурор повідомив про виявлені порушення в ході реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді просив надати інформацію про те, чи відомо Інспекції про зазначені прокурором порушення вимог земельного та природоохоронного законодавства та чи вживалися заходи, спрямовані на усунення порушень, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки; у разі невжиття повідомити причини.

У відповідь Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом від 13.12.2023 інформувала, що нею не проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства вищевказаної земельної ділянки на території об`єкту природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський". Повідомила, що, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану припинено.

З наведеного слідує, що позивачі з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, територіальної громади, на які вказує прокурор, не відреагували на стверджувані порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжили. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачами, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду з цим позовом.

При цьому, наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачами не заперечено.

Така бездіяльність позивачів як компетентних органів, які здійснюють відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійними юридичними особами, однак які незалежно від причини не здійснюють захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивачів, які усупереч вимогам закону не здійснюють захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивачів з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих ним відповідей на листи прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 28.12.2023), адресоване позивачам, про намір здійснювати представництво інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення позову до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У статтях 13, 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (ст. 50 Конституції України).

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Згідно зі ст. 43 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакціях, чинних на момент прийняття рішення Гарнишівської сільської ради від 19.05.2005 №146 про створення гідрологічного заказника місцевого значення та рішення Хмельницької обласної ради від 11.07.2007 №23-9/2007 про оголошення гідрологічного заказника "Іванівський" заказником місцевого значення та включення до складу природно-заповідного фонду області) землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів (ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

З огляду на наведені положення, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об`єкту природно-заповідного фонду.

Пунктом 37 частини 1 статті 26, пунктом 24 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакціях, чинних на момент прийняття рішень Гарнишівської сільської ради від 19.05.2005 №146 та Хмельницької обласної ради від 11.07.2007, було передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та районної, обласної ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Гарнишівської сільської ради Волочиського району від 19.05.2005 №146 створено гідрологічний заказник місцевого значення в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці площею 51 га, рішенням Хмельницької обласної ради від 11.07.2007 №23-9/2007 "Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області" заказник "Іванівський" (гідрологічний) площею 51 га, який знаходиться в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці Волочиського району, оголошено заказником місцевого значення та включено до складу природно-заповідного фонду області без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Саме з моменту створення та оголошення об`єкту природно-заповідного фонду - гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції).

Положеннями ст. 5 Закону України "Про екологічну мережу України" визначено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.

Отже, з урахуванням наведеного, території та об`єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, до яких відноситься і гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.

Згідно з ч. ч. 2, 4 статті 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

Згідно з п. п. 1.2, 3.1, 3.6 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Іванівський", затвердженого наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.09.2020 №52-од, заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання. На території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим Положенням, загрожує збереженню природного комплексу (меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника; будь-яке порушення ґрунтового покриву гідрологічного чи гідрохімічного режимів; знищення та пошкодження форм рельєфу; надання у господарське використання окремих земельних і водних ділянок тощо). Землекористувач бере на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму та охорони заказника та несе відповідальність за належний стан території заказника й додержання встановленого режиму.

Як убачається з матеріалів справи, з урахуванням п. 3.7 Положення, Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації з метою охорони та дотримання встановленого режиму відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" складено охоронне зобов`язання від 01.10.2020 №73, яким Волочиській міській об`єднаній територіальній громаді передано територію гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" площею 51 га, яка знаходиться в заплаві річки Грабарка між селами Бальківці та Іванівці Волочиського району Хмельницької області. В охоронному зобов`язанні зазначено, що землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

Згідно з положеннями охоронного зобов`язання землекористувач (землевласник) зобов`язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Так, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4700-СГ від 30.07.2018 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 467,7148 га в кількості 108 земельних ділянок (за межами населених пунктів) на території Волочиського району Хмельницької області з урахуванням Перспективного плану формування території Волочиської міської об`єднаної територіальної громади, в Державному земельному кадастрі 16.07.2018 було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га з цільовим призначенням та видом використання - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.07.2018).

У подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26.09.2018 №22-6549-СГ вищенаведена земельна ділянка передана Волочиській міській раді у комунальну власність з подальшою реєстрацією права комунальної власності 17.10.2018 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.12.2023).

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 накладаються частково на межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський".

Розміщення спірної земельної ділянки в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" підтверджуються збірним кадастровим планом, складеним сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Верхомієм І.О. на запит прокурора (від 08.02.2023), на якому вказана площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", а саме - 1,7524 га; технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме володіння) гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (зокрема, схемою розташування земельної заказника, схемою розташування межових знаків та точок повороту межі заказника, каталогом координат окружної межі ділянок заказника, планом зовнішньої межі заказника), відомостями поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 (кадастровий план земельної ділянки, координати поворотних точок меж земельної ділянки), а також викопіюванням з Публічної кадастрової карти України з відображенням розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 частково на землях природно-заповідного фонду.

Також про часткове знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" стверджується і в листі Департамента природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА від 02.02.2023.

Вищенаведеним спростовуються доводи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про відсутність доказів накладення спірної земельної ділянки на землі природно-заповідного фонду.

Як передбачено ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, виходячи з вищенаведеного, частина спірної земельної ділянки на момент її формування відносилась до земель природно - заповідного фонду. Доказів протилежного суду не подано.

Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції).

Статтею 150 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції встановлено, що землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення віднесено до особливо цінних земель.

При цьому за приписами ч. ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі №910/11164/16, від 22.06.2022 у справі №752/3093/19, від 06.07.2022 у справі №575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.

Будь-яких прийнятих у передбаченому законодавством порядку рішень про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" на землі сільськогосподарського призначення матеріали справи не містять.

Відтак у Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до вищенаведених норм та обставин не було підстав для державної реєстрації та подальшої передачі наказом від 26.09.2018 №22-6549-СГ у комунальну власність Волочиської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, частково розташованої в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", як земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу). Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.

Заперечення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про те, що межі заказника не були внесені до Державного земельного кадастру, як і передбачені ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" обмеження (обтяження), не спростовують наведених вище обставин.

При цьому згідно з ч. 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, судом звертається увага на те, що відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме володіння) гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" (2009 рік) межі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" встановлені представником ДП "Поділлягеодезкартографія" за участю представника Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області, представника органів Держкомзему України, представника землекористувача. Межа гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" погоджена з органами земельних ресурсів, землекористувачем, на території якого розташований гідрологічний заказник. Згідно з наявним у вказаній технічній документації актом встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, здачі межових знаків для забезпечення схоронності гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" від 27.11.2009, останній складено за участю начальника управління Держкомзему у Волочиському районі та Гарнишівського сільського голови, схема розташування земельної ділянки погоджена начальником управління Держкомзему у Волочиському районі та Гарнишівським сільським головою.

З огляду на наведене, при формуванні, реєстрації, передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га як землі сільськогосподарського призначення Волочиській міській раді Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області не було враховано, що частина спірної земельної ділянки належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", чим порушено, зокрема ст. ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Вищенаведеним спростовуються доводи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо правомірності, зокрема наказу від 26.09.2018 №22-6549-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" у частині передачі у комунальну власність Волочиській міській раді спірної земельної ділянки.

Також у контексті наведеного суд вважає слушними посилання прокурора на те, що визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, який вичерпав свою дію, не буде вважатися належним способом захисту, оскільки не спричинить поновлення прав держави в особі уповноважених органів.

Враховуючи незаконність дій щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення та її подальшого передання з таким же цільовим призначення у комунальну власність Волочиській міській раді, прокурор для відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади просить скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Волочиської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради.

Згідно з ч. 1 статті 79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Судом враховується, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га з віднесенням її до категорії земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи, що частина вказаної земельної ділянки розташована в межах гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський", що в силу статей 43, 44 Земельного кодексу України свідчить про її належність в частині накладення/перетину меж до категорії земель природно-заповідного фонду.

Наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, яка накладається на землі природно-заповідного фонду, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі порушує принципи об`єктивності, достовірності, повноти його відомостей, визначені ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За визначенням, наведеним в п. 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 26 вказаного Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідним є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що, у свою чергу, відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц).

Отже, з огляду на наявні обставини справи, прокурор обрав належний та ефективний спосіб захисту, оскільки задоволення вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та припинення і скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Волочиської міської ради на спірну земельну ділянку забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави у сфері охорони та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду і природоохоронного законодавства, управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи те, що заявлений позов, як зазначено вище, спрямований на захист та поновлення прав та інтересів держави у сфері охорони та збереження, державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду і природоохоронного законодавства, управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, поданий в інтересах держави в особі позивачів як органів, уповноважених державою на виконання функцій саме в таких правовідносинах, суд вважає непереконливими доводи прокурора та відповідача 1 щодо захисту вказаних прав та інтересів держави шляхом подання негаторного чи віндикаційного позовів, для яких відповідно до ст. ст. 387, 388, 391 ЦК України характерним є захист прав власності чи користування майном.

Зокрема, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, метою заявленого позову є не перереєстрація права на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а відновлення становища, яке існувало до порушення - до державної реєстрації спірної земельної ділянки, тобто відсутність накладання на землі гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

При цьому суд вважає слушними твердження прокурора про відсутність інших ефективних та належних способів захисту порушених прав та повернення до попереднього становища і про те, що за умови існування спірної земельної ділянки подальше формування меж гідрологічного заказника місцевого значення "Іванівський" на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є неможливим.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на позов зазначено, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності, зважаючи на державну реєстрацію спірної земельної ділянки ще 16.07.2018.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність визначена статтею 257 ЦК України та встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. ч. 2 - 4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених позивачем у спорі до того відповідача, який заявляє про застосування позовної давності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №909/337/19, від 14.06.2023 у справі №755/13805/ 16-ц).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин.

При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX,у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено. Зокрема, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 05.02.2024 №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що строк позовної давності за вимогами прокурора у цій справі не пропущений, а тому протилежні твердження Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є помилковими.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позовні вимоги прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Волочиської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради на цю земельну ділянку, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівник Волочиської окружної прокуратури, м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький та Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький та Волочиської міської ради, м. Волочиськ Хмельницького району Хмельницької області про скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку задовольнити.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Волочиської міської ради (Хмельницька область, Хмельницький район, площа Центральна, буд. 1; код 04060695) на земельну ділянку з кадастровим номером 6820981900:04:004:0025 площею 2,9290 га, припинивши право комунальної власності Волочиської міської ради (Хмельницька область, Хмельницький район, площа Центральна, буд. 1; код 04060695).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 4/1 (код 39767479) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Волочиської міської ради, Хмельницька область, Хмельницький район, площа Центральна, буд. 1 (код 04060695) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 05.04.2024.

СуддяВ.В. Виноградова

Джерело:ЄДРСР 118164302

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 28.03.2024 по справі № 924/26/24 Господарський суд Хмельницької області

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 941 793

24 860

2 748

529 953

23 360 677

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 28.03.2024 по справі № 924/26/24 Господарський суд Хмельницької області

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!