УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа №120/10413/22

адміністративне провадження №К/990/10547/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Якушинецької сільської ради

на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року

у справі №120/10413/22

за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури

до Якушинецької сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ", ОСОБА_1

про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Керівник Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом до Якушинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ", ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення 25 сесії 8 скликання Якущинецької сільської ради від 11 листопада 2022 року №936, яким затверджено Детальний план території для індивідуального садівництва кадастровий номер 0520688900:01:012:0060, 0520688900:01:012:0059, 0520688900:01:012:0043, 0520688900:01:012:0045, на території Якушинецької сільської ради (за межами населених пунктів) Вінницького району, Вінницької області та зобов`язання Якушинецької сільської ради невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішення законної сили.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Якушинецька сільська рада (далі - скаржник, відповідач) 14 березня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить Суд скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, а позовну заяву залишити без розгляду.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення частини другої і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), частини четвертої статті 16, частини другої статті 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), частини п`ятої статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 (далі - Типова інструкція №55), Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №926 (далі - Постанова КМУ №926) пунктів 2.1, 2.3 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №108, (далі - Типове положення №108), ДБН Б. 1.1-5-2007 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно- технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23 жовтня 2008 року №282 (далі - ДБН Б. 1.1-5-2007), Інструкції з діловодства в облдержадміністрації, затвердженої розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 02 липня 2018 року №546 (далі - Інструкція №546) та порушено положення частини четвертої статті 53, частини другої статті 171, частини другої статті 264 КАС України.

До того ж скаржник вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №815/6347/17, та Верховного Суду, викладені у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №520/14995/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, від 16 червня 2021 року у справі №805/2784/17-а, від 05 червня 2022 року у справі №821/1798/17.

Відповідач вважає, що у даній справі прокурором не обґрунтовано наявність чи відсутність суб`єкта владних повноважень щодо якого застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт (детальний план), або який би був суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 червня 2021 року у справі №805/2784/17-а, від 05 червня 2022 року у справі №821/1798/17.

Висновки судів про порушення відповідачем інтересів територіальної громади не відповідають результатам громадського обговорення проєкту детального плану, які свідчать про те, що інтереси громади враховані та не порушені при затвердженні детального плану.

Водночас на думку відповідача ані Законом №3038-VI, ані іншим правовим актом не визначено вичерпного переліку органів, які мають погоджувати проєкти містобудівної документації. Відповідні органи можуть надавати лише висновки, що можуть розглядатися на засіданні архітектурно-містобудівельної ради. При цьому законодавство не встановлює обов`язковості врахування зазначених висновків та заборони на затвердження містобудівної документації щодо якої отримані висновки із зауваженнями.

Скаржник наводить постанову Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №520/14995/16-а, у якій зазначено, що рішення архітектурно-містобудівної ради носить рекомендаційний характер та безпосередньо саме по собі не породжує жодних правових наслідків.

Вважаючи висновок судів першої і апеляційної інстанцій про ненаправлення відповідачем проєкту детального плану до архітектурно-містобудівельної ради для повторного його розгляду після доопрацювання необґрунтованим, відповідач зазначає, що Законом №3038-VI, Законом №280/97-ВР, Постановою КМУ №926, Типовим положенням №108 не передбачено повноважень архітектурно-містобудівної ради приймати рішення щодо повторного розгляду містобудівної документації після її доопрацювання замовником, як і не передбачено положень, що зобов`язують замовника повторно направляти до архітектурно-містобудівельної ради містобудівну документацію після її доопрацювання.

Крім того, відповідач зазначає, що Державні будівельні норми ДБН Б. 1.1-5-2007 не регулюють питання розроблення розділу "інженерно-технічні заходи цивільного захисту" у складі детальних планів. Відсутність державних будівельних норм, які б визначали склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в детальних планах території, пояснюється тим, що внесені відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій" від 29 липня 2022 року №2486-IX зміни до частини четвертої статті 16 Закону №3038-VI набрали чинності 24 жовтня 2022 року, а оспорюване рішення прийняте 11 листопада 2022 року, а тому Мінінфраструктури за короткий проміжок часу не мало можливості розробити нові будівельні норми.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, зазначено, що якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, такий суб`єкт не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень частини другої і частини третьої статті 23 Закону №1697-VII, частини четвертої статті 16, частини другої статті 20 Закону №3038-VI, частини п`ятої статті 13 Закону №687-XIV, Закону №280/97-ВР, Типової інструкції №55, пунктів 2.1, 2.3 Типового положення №108, ДБН Б. 1.1-5-2007, Інструкції №546, частини четвертої статті 53, частини другої статті 171, частини другої статті 264 КАС України та з метою перевірки необхідності застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №815/6347/17, та Верховного Суду, викладених у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №520/14995/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, від 16 червня 2021 року у справі №805/2784/17-а, від 05 червня 2022 року у справі №821/1798/17.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 . зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Якушинецької сільської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №120/10413/22 за позовом Керівника Вінницької окружної прокуратури до Якушинецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОШ МІНЕРАЛ", ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/10413/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа