Справа № 298/1920/23

Номер провадження 2/298/333/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом поданої представником позивача - адвокатом Буковинським Тарасом Йосиповичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемного правочину та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Буковинський Т.Й., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» про захист прав споживача застосування наслідків нікчемного правочину та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору,

В позовній заяві зазначає, що 08 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ», було укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № SM-00001009.

За умовами Кредитного договору, Кредитодавець зобов`язався надати кошти у позику на умовах фінансового кредиту ( надалі - кредит) Позичальнику, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором. Згідно п.2.1. Кредитного договору, сума кредиту за договором становить 36 875 грн..

Згідно підпунктів 2.2.1., 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору, загальна сума страхового платежу та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» становить 11 682 грн. - за укладеним Договором добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року та 1515 грн. - за укладеним (підписаним) договором ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020 року.

Згідно п.2.3.Кредитного договору, проценти за перший день користування кредитом та платежі, які за значені у п.2.2. цього Договору (у разі укладення/підписання клієнтом Ліцензійного сертифікату, Договорів страхування, передбачених п.п.2.2.1., пп.2.2.2. та п.2.2.3.), розподіляються на кількість платежів, які Позичальник повинен сплачувати щомісячно, рівними частинами.

Згідно п.2.4. Кредитною договору, платежі визначені п.2.2., п.2.3., та сума кредиту вказана в п.2.1., - формують загальну суму кредиту за Договором, яка становить 53 759, 5 грн.

Згідно п.2.6. Кредитного договору, річний процент (річна відсоткова ставка) становить - 0,001% річних, обчислюється від залишку заборгованості по кредиту, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) до кінця строку, на який надається кредит за Договором, та встановлюється у розмірі, що відповідає періоду часу в один рік, але нараховується щомісячно.

Згідно п.2.7. Кредитного договору, проценти за перший день користування кредитом складаються з 10% в день, що обчислюється від суми наданого кредиту за договором, вказаної в п.2.1. цього Договору.

Проценти за перший день користування кредитом нараховуються одноразово та включається до загальної суми кредиту, що зазначена у п.2.4. цього Договору, Сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Позичальником авансом в день отримання кредиту. Для сплати процентів на вказану суму Кредитодавець надає позичальнику кредит. При цьому, з метою оплати зазначених процентів, Позичальник доручає Кредитодавцю в момент такого надання утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику відповідно до цього пункту Договору. Тобто на рахунок/платіжну картку Позичальника враховується сума кредиту за вирахування суми зазначених процентів за перший день користування кредитом.

Згідно п.2.8. Кредитного договору, відповідач також встановив щомісячний процент - 4.79%, що обчислюється від загальної суми наданого кредиту за Договором та нараховуються щомісячно.

Згідно пунктів 4.1.-4.3. Кредитного договору, річний процент нараховується на залишок заборгованості по кредиту, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) до кінця строку, на який надається кредит за договором, враховуючи п.3.2. цього Договору, та нараховується авансом на початку кожного місяця користування кредитом.

Річний процент є фіксованою та незмінною величиною протягом у сього строку дії цього Договору, якщо інше не узгоджено письмово між Сторонами.

Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Згідно пунктів 4.5.-4.6. Кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом становить 115 561 грн. 97 коп. та орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 156%.

Проценти за перший день користування кредитом розраховується Кредитодавцем в момент видачі кредиту, враховуючи п.3.3. цього Договору.

У свою чергу, згідно умов пункту 4.7. Кредитного договору, щомісячний процент, нараховується один раз на місяць починаючи з дати видачі кредиту, враховуючи п.3.2. цього Договору, на загальну суму кредиту за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування кредитом.

Згідно пунктів 4.13.-4.15. Кредитного договору, Позичальника має право здійснювати дострокове погашення кредиту (частково або повністю) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитодавця. При цьому розмір щомісячного ануїтетного платежу щодо наступних погашень залишається незмінним, а надлишкова сума буде зарахована на погашення інших не прострочених зобов`язань при сплаті наступних платежів, починаючи з кінця порядку погашення кредиту згідно графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору, Порядок зарахування достроково отриманих коштів не відрізняється від основного порядку, передбаченого в п.4.8. цього Договору.

Якщо Позичальник скористався правом дострокового часткового або дострокового повного погашення кредиту, то Позичальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактивний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

У випадку дострокового повного погашення Позичальник зобов`язується перерахувати на рахунок Кредитодавця грошові кошти в сумі, достатній для погашення залишку заборгованості за кредитом, нарахованих річних та щомісячних процентів та інших врахувань (в т.ч. неустойки), якщо такі нарахування мали місце. Остаточне погашення заборгованості за Договором здійснюється після уточнення суми платежу засобами телефонного зв`язку, зазначеними в реквізитах цього Договору.

Також і згідно пункту п.5.2.1 Кредитного договору Відповідача передбачив, що у випадку дострокового часткового або повного погашення кредиту, Позичальник також зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактичний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

Згідно п.10.4. Кредитного договору, до правовідносин пов`язаних з укладенням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 3 (три) роки, який може бути збільшений за домовленістю Сторін.

Як вбачається з Таблиці Додатку №1 Графіку платежів до Кредитного договору відповідач встановив на постійні основі «щомісячний процент» на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. який згідно графіку платежів позивач повинен сплачувати рівними платежами по 2575 грон. 08 коп. щомісячно в період з 08.11.2020 року по 08.10.2020 року згідно Графіку платежів.

Як вже було зазначено, згідно пунктів 2.8., 4.7. Кредитного договору, розмір щомісячного проценту складає 4.79% та обчислюється від загальної суми кредиту за Договором (53759,5 грн.) а не з фактичної суми кредиту у розмірі 36 875 грн. та нараховуються авансом щомісячно на початку кожного місяця користування кредитом.

При цьому, згідно пунктів 4.13.-4.15. та пункту 5.2.1 Кредитного договору такий щомісячний процент на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. повинен бути сплачений Позивачем у повному обсязі, незалежно від дострокового погашення Позивачем кредиту.

Для прикладу, у випадку дострокового повного погашення позивачем кредиту відразу на наступний календарний місяць з моменту укладення Кредитного договору, на позивача у будь-якому випадку, покладено обов`язок погасити всю суму щомісячного проценту за 2 роки кредитування у розмірі 61 801 грн. 92 коп.

Вважає, що положення Кредитного договору, що встановлюють «щомісячний процент» є нікчемною умовою договору, оскільки порядок нарахування, розрахунку та оплати такого процентного платежу суперечить чинному законодавству України і така плата являється по своїй структурі прихованою комісією, а не процентами за користування кредитними коштами, виходячи за наступного.

Згідно Листа Національного Банку України №192 від 21.09.1994 року, Національний Банк України «Щодо порядку нарахування процентів» зазначав наступне: «Проценти нараховуються щомісячно в розмірі передбаченому договором. Нарахування та стягнення процентів авансом в момент видачі позички не допускається.

Проценти мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку Заборгованості за позичкою. Якщо сума, що вноситься, в погашення заборгованості недостатня для погашення платежу за позичкою разом з процентами, то, в першу чергу, передбачається сплата нарахованих процентів», (пункти 2.1-2.2. Листа). У свою чергу, згідно п.2.1. Кредитного договору, позивач отримав на руки кредит виключно у розмірі 36 875 грн., що являється чистою сумою виданого кредиту.

А, згідно підпунктів 2.2.1., 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору, різниця у розмірі загальної суми страхового платежу та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» у розмірі 11682 грн. була зарахована в рахунок укладення Договору добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року; та 1515 грн. - в рахунок укладення (підписання) договору ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020 року. Таким чином, згідно п.2.4. Кредитного договору, платежі визначені п.2.2., п.2.3., та сума кредиту вказана в п.2.1., - формують загальну суму кредиту за Договором, що складає 53 759 грн. 50 коп. де: 36 875 грн. - це чиста сума кредиту, що отримана позичальником; 11 682 грн. - кошти, що були спрямовані в рахунок супровідної послуги, укладення Договору добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року; 1515 грн. - кошти, що були спрямовані в рахунок супровідної послуги укладення підписання) договору ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020 року.

Згідно п.2. ч.2 ст.8 Закону України « Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

В порушення Правил розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума так званих «щомісячних процентів», була розрахована від загальної суми кредиту у розмірі 53 759 гри. 50 коп., а не від суми чистого кредиту у розмірі 36 875 грн., що була отримана, згідно п.2.1. Кредитного договору, на руки позивачем.

Зокрема таке твердження підтверджується розрахунком у розмірі щомісячного платежу згідно Графіку платежів Додатку №1 до Кредитного договору у вигляді «щомісячного проценту» у розмірі 4,79%, що становить 2578,08 грн. і обраховується від загальної суми кредиту у розмірі 53 759,50 грн. (53795,50/100x4,79%=2575,08 грн.)

Вважає, що відповідач не мав права нараховувати на суму супровідних послуг - страхового платежу по Договору добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року та супровідної послуги щодо укладення договору ліцензійним сертифікатом № 319654358 від 08.10.2020 року будь-яких процентів по-Кредитному договору, оскільки такі суми (послуги) являються супровідними і дані кошти Позивач не отримував та ними не користувалась.

Порядок нарахування відповідачем (Кредитодавцем) «щомісячних процентів» на супровідні послуги (загальну вартість кредиту) є нікчемною умовою договору та нікчемним платежем по кредиту. Оскільки Позивачем було отримано по Кредитному договору суму коштів у розмірі 36875 грн. 00 коп. то відповідно сума процентів по Кредитному договору повинна» розраховуватися виходячи з розміру виданих коштів, а не з суми загального кредиту у розмірі 53 759 грн. 50 коп.

Також, зазначає, що в порушення Правил, відповідач здійснював завжди нарахування «щомісячного проценту» на початкову загальну суму кредиту, а не на суму залишку заборгованості за кредитом, яка постійно зменшувалось, а відповідно сам щомісячний платіж (сума) за процентами мав би зменшуватись кожного місяця відповідно до погашення позивачем заборгованості при сплаті кредиту.

Проценти за користування кредитними коштами мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку заборгованості за позичкою.

При цьому, умови пунктів 4.13.-4.15,.5.2.1 Кредитного договору, щодо обов`язку позивача при достроковому повному погашені кредиту, сплати загальну суму щомісячних процентів не відповідає чинному законодавству та являється також нікчемною умовою договору.

Додаткова плата, що зазначена у п.2.8. Кредитного договору у вигляді «щомісячних процентів» на загальну суму 61 801 грн. 92 коп., що згідно графіку платежів позивач повинен сплачувати рівними платежами по 2575 грн. 08 коп. щомісячно в період з 08.11.2020 року по 08.10.2020 року згідно Графіку платежів по своїй структурі та базі розрахунку і методиці та порядку нарахування і сплати являється прихованою комісією (фіксованою платою за обслуговування кредитної заборгованості) а не процентним платежем (за користування кредитними коштами) і таким чином є нікчемною умовою договору.

Після звернення за професійною допомогою до адвоката позивачу стало відомо, що встановлена відповідачем на постійній основі у Кредитному договорі додаткова плата у вигляді «щомісячних процентів» є нікчемною умовою договору, оскільки по своїй структурі та порядку нарахування і розрахунку така плата являється прихованою комісією, а не платою за фактичне користування кредитними коштами (процентним платежем), а тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав,

Просить винести рішення, яким зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, з часу його укладення та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 40 626 гри. 04 кой., що були спрямовані на погашення «щомісячного проценту», у рахунок погашення інших платежів по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, а різницю в надлишку переплачених коштів повернути ОСОБА_1 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 039 грн. 65 коп. переплачені кошти, переплачених коштів за нікчемним правочином; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень) (а.с.1-10, 29-31, 34-35).

11 жовтня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Тарасевич П.П. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.41).

Ухвалою судді від 20 жовтня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, зокрема постановлено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» виписку щодо погашення ОСОБА_1 платежів по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового лізингу №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року за весь період кредитування (а.с. 41-44).

22 листопада 2023 року представник відповідача надіслав до суду витребовувані докази в електронній формі, скріплені його електронним підписом, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.53-57).

04 грудня 2023 року відповідач скерував суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач просить суд зобов`язати ТОВ «СІМПЛ МАНІ» здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику на умовах фінансового лізингу №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, з часу його укладення, зарахувавши вже сплачені ОСОБА_1 кошти, що були спрямовані на погашення «щомісячного проценту» у рахунок погашення іншої заборгованості по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового лізингу № SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», а різницю в надлишку переплачених коштів, при здійсненні перерахунку боргу за кредитним договором, стягнути на користь ОСОБА_1 .

Разом з тим, такий договір фінансового лізингу між позивачем та відповідачем ніколи не укладався.

У дійсності між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року.

Отже, твердження позивача, що кошти надавались йому в кредит на умовах фінансового лізингу, є безпідставним та не відповідає дійсності.

У відповідності до п.1.1. Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, Кредитодавець зобов`язується надати кошти у позику на умовах фінансового кредиту Позичальнику, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п.2.4. Договору платежі, визначені п.2.2, п.2.3., та сума кредиту, вказана в п.2.1., формують загальну суму кредиту за Договором, яка становить 53759 (П`ятдесят три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

В п.2.1. Договору зазначено, що сума кредиту за даним Договором становить 36875 (Тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума страхового платежу та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» становить:

- 11682 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок - за укладеним Договором Добровільного страхування життя № SM - 00001009 від 08.10.2020 р.;

- 0 (нуль) гривень 00 копійок - інші Договори добровільного страхування Клієнтом не укладені;

- 1515 (Одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок - за укладеним (підписаним) договором Ліцензійним сертифікатом № 319654358 від 08.10.2020 р..

Згідно з п.2.3. Договору проценти за перший день користування кредитом та платежі, які зазначені у п.2.2. цього Договору (у разі укладання/підписання Клієнтом Ліцензійного сертифікату, Договорів страхування, передбачених пп.2.2.1, пп. 2.2.2. та пп.2.2.3.), розподіляється на кількість платежів, які Позичальник повинен сплачувати щомісячно, рівними частинами.

Згідно з п.2.6. Договору річний процент (річна відсоткова ставка) становить - 0.001% річних, обчислюється від залишку заборгованості по кредиту, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) до кінця строку, на який надається кредит за Договором, та встановлюється у розмірі, що відповідає періоду часу в один рік, але нараховується щомісячно.

Відповідно до п.2.7. Договору проценти за перший день користування кредитом складаються з: 10% в день, що обчислюються від суми наданого кредиту за Договором, вказаної в п.2.1. цього Договору. Проценти за перший день користування кредитом нараховуються одноразово та включається до загальної суми кредиту, що зазначена у п.2.4. цього Договору. Сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Позичальником авансом в день отримання кредиту. Для сплати цих процентів на вказану суму Кредитодавець надає Позичальнику кредит. При цьому, з метою оплати зазначених процентів, Позичальник доручає Кредитодавцю в момент такого надання утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику відповідно до цього пункту Договору. Тобто на рахунок/платіжну картку Позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням суми зазначених процентів за перший день користування кредитом.

Згідно з п.2.8. Договору щомісячний процент - 4.79%, обчислюється від загальної суми наданого кредиту за Договором та нараховуються щомісячно.

Таким чином, загальна сума кредиту склала саме 53759,50 гривень, в тому числі суму, яку безпосередньо отримав Позивач в розмірі 36875, 00 гривень, 11682,00 гривень - за укладеним Договором добровільного страхування життя № SM-00001009 від 08.10.2020 р.; 1515,00 гривень - за укладеним (підписаним) договором Ліцензійним сертифікатом № 319654358, від 08.10.2020 р.; та 3 687,50 гривень - проценти за перший день користування кредитом.

Зазначає, що оплату за укладеним Договором добровільного страхування життя № SM-00001009 від 08.10.2020 р. та за укладеним (підписаним) договором Ліцензійним сертифікатом № 319654358 від 08.10.2020 р. позивач здійснював не за власні, а за кредитні кошти. Так позивач 08.10.2020 р. звернувся до відповідача із Заявою-дорученням про перерахування ТОВ «СІМПЛ МАНІ» (ідентифікаційний код 40117839) грошових коштів, у якій доручав ТОВ «СІМПЛ МАНІ» перерахувати за рахунок отриманого ним кредиту такі суми грошових коштів: 1. На отримання кредиту на платіжну картку Позивача, емітовану АТ «Альфа-Банк» -- 36875 гривень. 2. На сплату страхового платежу - 11682 гривні. 3. На сплату вартості пакету послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» - 1515 гривень.

Тобто, отримавши на підставі Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року кредит у розмірі 53759,50 гривень, позивач частину кредитних коштів витратив на оплату договору страхування, частину на сплату вартості пакету послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE», а залишок попросив перерахувати на його картковий рахунок.

Твердження про те, що позивач отримав тільки 36875 гривень, а не 53759,50 гривень, не відповідає дійсності, оскільки вищезазначені платежі на оплату договору страхування, та на сплату вартості пакету послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» позивач здійснював за рахунок кредитних коштів.

Отже, загальна сума отриманих позивачем кредитних коштів склала саме 53759,50 гривень, а тому саме на цю суму відповідачем і нараховані проценти відповідно до умов Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року.

Зауваження позивача про те, що плата у вигляді «щомісячних процентів» начебто є прихованою комісією, а не платою за фактичне користування кредитними коштами (процентним платежем), не відповідає дійсності, адже Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року не передбачає сплати будь-якої комісії, а передбачає відповідно до п. 2.8. Договору тільки оплату щомісячних процентів у розмірі 4.79%, яка обчислюється від загальної суми наданого кредиту за Договором у розмірі 53759,5 гривень.

Безпідставним є і посилання позивача на лист Національного Банку України № 192 від 21.09.1994 року, Національний Банк України «Щодо порядку нарахування процентів», оскільки цей лист на підставі Постанови НБУ № 316 від 25.09.1997 р. втратив чинність (про що зазначено у самому листі). Крім того цей лист не є нормативно-правовим документом і у дійсності не створює прав та обов`язків.

Посилання позивача на Методику розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до «Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 року №16, теж є необґрунтованим, оскільки Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року був укладений до набрання чинності вищезазначеною Постановою НБУ, а тому не міг враховувати її вимоги.

Згідно з ч.2 ст.5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, а тому застосування Методики розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до «Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 року № 16, до Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року суперечить вищезазначеним вимогам Цивільного кодексу України.

Твердження позивача про те, що раніше також була прийнята методика розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит для банків, що регулюється «Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року № 49, що є повністю ідентичною з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит для небанківських установ, також є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у дійсності станом на дату укладення Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року діяло Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3238 від 20.07.2017 р., зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 р. за № 1008/30876, яке втратило чинність на підставі Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2021 р. Вказаним розпорядженням було затверджено Методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п.1. Методики ця Методика, розроблена відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про споживче кредитування», встановлює порядок обчислення фінансовими установами (крім банків), які відповідно до закону мають право надавати споживчі кредити (далі - кредитодавець), загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - договір).

Отже, станом на дату укладення Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року Відповідачу, як фінансовій установі, яка не є банком, при розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, необхідно було керуватись саме Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3238 від 20.07.2017, а не Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджені Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року № 49, та які стосувались виключно банків, а не фінансових установ, і тим більше не Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 року №16, яких на дату укладання Договору між Позивачем та Відповідачем ще не існувало.

Отже, посилання позивача на лист Національного Банку України № 192 від 21.09.1994 року «Щодо порядку нарахування процентів», який не є нормативним документом і до того ж втратив чинність, а також Методику розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до «Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 року №16, яка не діяла на дату укладення спірного Договору, є необґрунтованим.

Також, вважає, що безпідставним є посилання позивача на п.32.8 Постанови Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у цивільній справі №496/3134/19 про те, що положення пунктів кредитного договору, укладеного між позичальником та Банком щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у п. 2.2 Постанови від 13 липня 2022 року у цивільній справі №496/3134/19, аналізуючи спірний кредитний договір у вказаній справі, встановила, що згідно з пунктом 1.3. договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 15 % річних від залишкової суми кредиту. Відповідно до частини другої пункту 1.4. договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, зазначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Тобто, умовами частини другої пункту 1.4. кредитного договору було прямо передбачено не сплату процентів, а саме плату за обслуговування кредитної заборгованості. За таких обставин Велика Палата обґрунтовано зазначила про нікчемність умови саме щодо такої прямо передбаченої умовами кредитного договору плати за обслуговування кредитної заборгованості, яка сплачувалась за графіком окремо від сплати процентів.

Однак умовами Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості передбачено не було. Договір містить умови виключно щодо сплати процентів, які не є платою за обслуговування кредитної заборгованості.

Твердження позивача про те, положення Кредитного договору, що встановлюють «щомісячний процент», є нікчемною умовою договору, оскільки порядок нарахування, розрахунку та оплати такого процентного платежу начебто суперечить чинному законодавству України і така плата являється по своїй структурі прихованою комісією, а не процентами за користування кредитними коштами, з посиланням на лист Національного Банку України № 192 від 21.09.1994 року «Щодо порядку нарахування процентів», який не є нормативним документом і втратив чинність, також є необґрунтованим.

У відповідності до п.8) ч.1 статті 12) Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів.

Однак у вказаному Законі відсутня будь-яка заборона на встановлення сплати щомісячних процентів.

Стверджуючи про нікчемність умови Договору про застосування щомісячних процентів, позивач не наводить жодних доказів та правового обґрунтування на підтвердження такої нікчемності.

Зазначені у позовній заяві обставини позивачем у встановленому порядку не доведені. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також відповідач вважає, що у відповідності до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки із позовної заяви вбачається, що позивач просить розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач підтверджує, що ця справа є справою незначної складності.

Твердження про начебто складення та надіслання адвокатом на адресу відповідача адвокатського запиту також не відповідає дійсності, оскільки на адресу відповідача такий адвокатський запит ніколи не надходив.

До позовної заяви не надано доказів оплати послуг адвоката, відсутній також акт приймання наданих правових послуг.

На думку відповідача вказана справа дійсно є справою незначної складності, не потребує істотних витрат часу і дійсно може бути розглянута судом без виклику сторін.

Відповідач вважає, що розмір витрат Позивача на правничу допомогу у відповідності до ч.5 ст.137 ЦПК України підлягає зменшенню. На думку відповідача вартість наданих позивачу правових послуг не може перевищувати суми у розмірі 1 500 гривень.

04 січня 2024 року представником позивача надано суд відповідь на відзив, в якому зазначає, щодо словосполучення «Фінансового Лізингу» про що так багато описує відповідач у Відзиві, є всього лиш технічною опискою позивача, а тому надалі слід вважати по тексту позову позивача як словосполучення «фінансового кредиту», а в цілому як Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року.

Позивач, свідомо у своєму позові, посилався на Лист Національного Банку України №192 від 21.09.1994 року як на первинне джерело права та перше роз`яснення державного регулятора «Щодо порядку нарахування процентів», згідно якого «Проценти мають сплачуватися за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуватися на суму залишку заборгованості за позичкою».

Позивач лише звертав увагу суду, що методика нарахування процентів, яка була відображена у даному Листі взагалі не змінилась на сьогоднішній день, а таке роз`яснення Національного Банку України, зі спливом часу, було якраз втілене у різноманітні нормативно-правові акти України, зокрема і в акт про який зазначає відповідач у своєму Відзиві. Так дійсно, для встановлення нікчемності положення щодо «щомісячного проценту» як додаткового виду платежу, на момент укладення Кредитного договору слід було керуватися Розпорядженням Національної комісії, що здійснювало державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3238 від 20.07.2017 «Про затвердження Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що було зареєстроване в МЮУ 16 серпня 2017 року за №1008/30876 .

В подальшому, вищенаведене Розпорядження втратило чинність у зв`язку прийняттям Постанови Правління Національного банку України від 11.62.2021 року №16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» та є чинними на сьогоднішній день.

Проте, звертає увагу суду, що в Старій Методиці поняття «щомісячного проценту» не передбачено. Та і й взагалі поняття «щомісячного проценту» у чинному законодавстві просто не існує та ніколи не існувало. У чинному законодавстві є виключно поняття: «реальна річна процентна ставка»/«річні проценти»/«розмір процентів річних», що сплачуються щомісячно від залишку заборгованості по кредиту.

Згідно Старої Методики було дозволено та передбачено встановлення відповідачем виключно річної процентної ставки по кредиту, що нараховувалась на суму залишку заборгованості за основним боргом за споживчим кредитом (тілом кредиту) кредитом до чистої суми виданого кредиту, про що власне і зазначав позивач у своєму позові.

Так, згідно п.1. Розділу І. «Загальних положень» Старої Методики, ця Методика, була розроблена відповідно до статей 5,8 Закону України «Про споживче кредитування», та встановлювала порядок обчислення фінансовими установами (крім банків), які відповідно до закону мають право надавати споживчі кредити, загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Згідно п 3. Розділу І. «Загальних положень» Старої Методики, обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором здійснювалось згідно з розділами II, III цієї Методики та базується на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають, свої зобов`язання на умовах тау строки, визначені в договорі.

Згідно п.4 Розділу II. «Розрахунку загальної вартості кредиту для споживача за договором про споживчий кредит» Старої Методики, до загальних витрат за споживчим кредитом не включалися платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, укладено правочин з оплатою за рахунок власних коштів чи за рахунок споживчого кредиту.

Звертає увагу суду, що тут мова йде про супровідні послуги, а саме укладення договорів, що необхідні для видачі кредиту. У нашому випадку це за укладеним Договором добровільного страхування життя SeSM-00001009 від 08.10.2020 року на суму 11682 гри; та за укладеним (підписаним) Договором ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020 рову на суму 1515 грн. Разом це становить загальну суму страхового платежу та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» у розмірі 13 197грн. (див. п.2.2,-2.2.1-2.2.2 Кредитного договору).

Згідно пунктів 1-2 Розділу III. «Розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» Стара Методика передбачала, що реальна річна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом, виражені виключно у процентах річних від загального розміру виданого кредиту.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначались загальні витрати за споживчим кредитом згідно з розділом II цієї Методики.

Також вказує на те, що згідно пунктів 4- 5 Розділу III. «Розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» Стара Методика передбачала дві формули (види) нарахування процентів.

Коли кредит надавався на умовах, за яких проценти за кредитом нараховуються на суму залишку заборгованості за основним боргом за споживчим кредитом (тілом кредиту), а основний борг за споживчим кредитом (тілом кредиту) виплачується рівними частинами або в кінці строку дії договору (див п.4).

Коли кредит надавався на інших умовах, ніж зазначено в пункті 4 цього розділу, реальна річна процентна ставка точно дисконтувала всі майбутні грошові платежі споживача за споживчим кредитом до чистої суми виданого кредиту.

Надалі, як вже було зазначено раніше, Стара Методика втратила чинність у зв`язку прийняттям Постанови Правління Національного банку України від 11.02.2021 року №16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України» загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», які діють по сьогоднішній день.

Фактично дані Правила були прийняті з метою приведення у відповідність методики розрахунку реальної річної процентної ставки для небанківських банків, і є ідентичними «Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 року №49, що були прийняті раніше.

Так, як вже раніше зазначав позивач у своєму позові, згідно Додатку №3 Методики розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит до «Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 року №16 (надалі - «Правила», додаються для суду), небанківська фінансова установа, на сьогоднішній день, розраховує реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит (далі - реальна річна процентна ставка) у процентах з використанням такої відповідної формули.

Таким чином, як і по Старій Методиці так і по діючих Правилах нарахування процентів могло здійснюватися виключно у річному значенні на фактичний залишок заборгованості за основним боргом за фактичну кількість днів користування кредитом, обрахованої від чистої суми виданого кредиту (отриманих Позичальником фактичних коштів), тобто від суми кредиту, що зазначений у п.2.1. Кредитного договору у розмірів 36875 грн.

Відповідач сам зазначає згідно п.2.1. Кредитного договору чисту суму виданого кредиту у розмірі 36 875 грн., а згідно підпунктів 2.2.1., 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору, супровідні послуги на загальну суму 13 197 грн., що включають: страховий платіж та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERV» у розмірі 11682 грн. за укладеним Договором добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року та 1515 грн. за укладеним (підписаним) договором ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020року.

Другий реальний спосіб за яким можна достовірно перевірити «дійсність» процентів та комісій є якраз структура та методика їх розрахунку.

Тобто дійсність процентів чи комісій завжди визначаються виключно за структурою їх нарахувань. Так, звертає увагу суду, що якраз структура будь-яких процентів у графіку платежів по кредитному договору, суми платежів за процентами, які Позичальник повинен сплачувати щомісячно по кредиту є завжди змінними(різними по сумах) і такі суми процентів підлягають завжди зменшенню кожного наступного місяця з розрахунку поступового погашення позичальником кредиту (сплати платежів по кредиту).

Для прикладу, оскільки проценти завжди нараховуються на фактичний залишок заборгованості за основним боргом, а тому самі суми процентів по кредиту (його графіку платежів) будуть кожного місяця інші (менші). Наприклад першого місяця сума процентів, яку Позичальник повинен сплатити буде становити 1000 грн., при наступній сплаті проценти (з врахування часткового погашення платежу і за основним боргом) сума процентів вже буде іншою та становитиме 900 грн., через місяця вже 800 грн. і т.д..

У свою чергу, на відміну від процентів, структура комісій по кредиту завжди є сталою та не змінною та обраховується у фіксованому значені від початкової суми кредиту.

Зокрема, як вбачається з Таблиці Додатку №1 Графіку платежів до Кредитного договору відповідач встановив на постійні основі «щомісячний процент» на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. який згідно графіку платежів позивач повинен сплачувати рівними платежами по 2575 грн. 08 коп. щомісячно в період з 08.11.2020 року по 08.10.2020 року згідно Графіку платежів. З так званого даного «щомісячного проценту» вбачається, що такий завжди обраховується від загальної суми кредиту у розмірі 53 759,50 грн. з розрахунку 4,79% і таким чином сума щомісячного платежу завжди є сталою та незмінною та становить постійно рівну суму платежу по кредиту у розмірі - 2575,08 грн. (53759,50/100x4,79=2575,08).

Отже, з вищенаведеного випливає, що так званий «щомісячний процент» по своїй структурі взагалі не є процентним платежем, оскільки не відповідає методиці нарахувань, що визначені як і Старою Методикою так і діючим Правилам, а якраз являється комісією по кредиту.

Крім того, поняття «щомісячного проценту» як процентного платежу у чинному законодавстві просто не існує. У чинному законодавств є виключно поняття: «реальна річна процентна ставка»/«розмір процентів річних», що сплачуються щомісячно від залишку заборгованості по кредиту.

Через зміну назви «комісій на проценти» комісії - не стануть процентами, аналогічно, як зміна назви «процентів на комісії» не призводить до зміни природи процентів, оскільки будь-які комісії та проценти визначаються не по назві, а виключно по методиці нарахувань, яка якраз і визначає природу комісій чи процентів.

Таким чином, так званий «щомісячний процент», що встановив відповідач у п.2.8. Кредитного договору є ніщо інше як пряма комісія по кредиту, яку відповідач приховав, шляхом перейменування назви на «щомісячний процент».

Також звертає увагу суду, на те, що дана комісія (щомісячний процент) також призводить до подвійного стягнення з позичальника по кредиту за користування кредитними коштами, адже відповідач, окрім того, вже окремо встановив річний процент та процент за перший день користування кредитом у розмірі 10% річних, або 3687 грн. 50 коп., що обчислюється від суми наданого кредиту.

Процент за перший день користування кредитом у розмірі 10% річних, що обчислюється від суми наданого кредиту і визначений у 2.7. Кредитного договору також є комісією, а не процентом, оскільки не відповідає методиці нарахувань, що визначені Старою Методикою та діючим Правилам.

Хоча на відміну від щомісячного проценту, процент у розмірі 10% річних, вже нараховуються від чистої суми виданих кредитних коштів, а не від загальної суми кредиту, однак по Методиці розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (структурі нарахувань) безсумнівно являється також комісією у вигляді вже одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

Також, звертає увагу суду на те, що у пунктах 4.13.-4.15. Кредитного договору відповідач зазначив, що Позичальник має право здійснювати дострокове погашення кредиту (частково або повністю) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитодавця. При цьому розмір щомісячного ануїтетного платежу щодо наступних погашень залишається незмінним, а надлишкова сума буде зарахована на погашення інших не прострочених зобов`язань про сплаті наступних платежів, починаючи з кінця порядку погашення кредиту згідно графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Порядок зарахування достроково отриманих коштів не відрізняється від основного порядку, передбаченого в п.4.8. цього Договору.

Якщо Позичальник скористався правом дострокового часткового або дострокового повного погашення кредиту, то Позичальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактичний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

У випадку дострокового повного погашення Позичальник зобов`язується перерахувати на рахунок Кредитодавця грошові кошти в сумі, достатній для погашення залишку заборгованості за кредитом, нарахованих річних та щомісячних процентів та інших нарахувань (в т.ч. неустойки), якщо такі нарахування мали місце. Остаточне погашення заборгованості за Договором здійснюється після уточнення суми платежу засобами телефонного зв`язку, зазначеними в реквізитах цього Договору.

Також і згідно пункту п.5.2.1 Кредитного договору, відповідач передбачив, що у випадку дострокового часткового або повного погашення кредиту, Позичальник також зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактичний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

Отже згідно пунктів 4.13.-4.15. та пункту 5.2.1 Кредитного договору, відповідач встановив, що «щомісячний процент» на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. повинен бути сплачений позивачем у повному обсязі, в незалежності від дострокового погашення позивачем кредиту.

Для прикладу, у випадку дострокового повного погашення позивачем кредиту відразу на наступний календарний місяць з моменту укладення Кредитного договору, на Позивача у будь-якому випадку, покладено обов`язок погасити всю суму щомісячного проценту за 2 роки кредитування у розмірі 61 801 грн. 92 коп..

Згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Вважає, що дії відповідача в розумінні ч.4. ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів є прямою агресивною підприємницькою практикою, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає на свободу вибору споживача та додатково підтверджує про нікчемність вимоги про обов`язкову оплату Позичальником у повному обсязі в незалежності від дострокового погашення кредиту «місячного проценту». Також дана умова завжди призводить до незаконного збагачення з боку відповідача.

Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивачка на розгляд справи не з`явилася, подала в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просила розглянути справу за її участі, та задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому зокрема просив розглянути справи за їх відсутності (а.с.60-75).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч.1 ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до положень, викладених у ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

Суд встановив, що 8 жовтня 2020 року між ТОВ «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009, за умовами якого Кредитодавець зобов`язався надати кошти у позику на умовах фінансового кредиту Позичальнику, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно п.2.1. Кредитного договору, сума кредиту за договором становить 36 875 грн..

Згідно підпунктів 2.2.1., 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору, загальна сума страхового платежу та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми «ADVOSERVICE» становить 11 682 грн. - за укладеним Договором добровільного страхування життя №SM-00001009 від 08.10.2020 року та 1515 грн. - за укладеним (підписаним) договором ліцензійним сертифікатом №319654358 від 08.10.2020 року.

Згідно п.2.3 Кредитного договору, проценти за перший день користування кредитом та платежі, які зазначені у п.2.2. цього Договору (у разі укладення/підписання клієнтом Ліцензійного сертифікату, Договорів страхування, передбачених п.п.2.2.1., пп.2.2.2. та п.2.2.3.), розподіляються на кількість платежів, які Позичальник повинен сплачувати щомісячно, рівними частинами.

Згідно п.2.4. Кредитною договору, платежі визначені п.2.2., п.2.3., та сума кредиту вказана в п.2.1., - формують загальну суму кредиту за Договором, яка становить 53 759, 5 грн.

Згідно п.2.6. Кредитного договору, річний процент (річна відсоткова ставка) становить - 0,001% річних, обчислюється від залишку заборгованості по кредиту, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) до кінця строку, на який надається кредит за Договором, та встановлюється у розмірі, що відповідає періоду часу в один рік, але нараховується щомісячно.

Згідно п.2.7. Кредитного договору, проценти за перший день користування кредитом складаються з 10% в день, що обчислюється від суми наданого кредиту за договором, вказаної в п.2.1. цього Договору. Проценти за перший день користування кредитом нараховуються одноразово та включається до загальної суми кредиту, що зазначена у п.2.4. цього Договору, сплата процентів перший день користування кредитом, здійснюється Позичальником авансом в день отримання кредиту. Для сплати процентів на вказану суму Кредитодавець надає позичальнику кредит. При цьому, з метою оплати зазначених процентів, Позичальник доручає Кредитодавцю в момент такого надання утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику відповідно до цього пункту Договору. Тобто на рахунок/платіжну картку Позичальника враховується сума кредиту за вирахування суми зазначених процентів за перший день користування кредитом.

Згідно п.2.8. Кредитного договору, відповідач також встановив щомісячний процент - 4.79%, що обчислюється від загальної суми наданого кредиту за Договором та нараховуються щомісячно.

Пункт 3.1 Кредит надається на 24 фактичних місяців. Дата повернення кредиту «08 жовтня 2022 року включно (дата по графіку).

Згідно пунктів 4.1.-4.3. Кредитного договору, річний процент нараховується на залишок заборгованості по кредиту, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) до кінця строку, на який надається кредит за договором, враховуючи п.3.2. цього Договору, та нараховується авансом на початку кожного місяця користування кредитом. Річний процент є фіксованою та незмінною величиною протягом у сього строку дії цього Договору, якщо інше не узгоджено письмово між Сторонами. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Згідно пунктів 4.5.-4.6. Кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом становить 115 561 грн. 97 коп. та орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 156%. Проценти за перший день користування кредитом розраховується Кредитодавцем в момент видачі кредиту, враховуючи п. 3.3. цього Договору.

У свою чергу, згідно умов пункту 4.7. Кредитного договору, щомісячний процент, нараховується один раз на місяць починаючи з дати видачі кредиту, враховуючи п.3.2. цього Договору, на загальну суму кредиту за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування кредитом.

Згідно пунктів 4.13.-4.15. Кредитного договору, Позичальника має право здійснювати дострокове погашення кредиту (частково або повністю) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Кредитодавця. При цьому розмір щомісячного ануїтетного платежу щодо наступних погашень залишається незмінним, а надлишкова сума буде зарахована на погашення інших не прострочених зобов`язань про сплаті наступних платежів, починаючи з кінця порядку погашення кредиту згідно графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору, Порядок зарахування достроково отриманих коштів не відрізняється від основного порядку, передбаченого в п.4.8. цього Договору.

Якщо Позичальник скористався правом дострокового часткового або дострокового повного погашення кредиту, то Позичальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактичний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

У випадку дострокового повного погашення Позичальник зобов`язується перерахувати на рахунок Кредитодавця грошові кошти в сумі, достатній для погашення залишку заборгованості за кредитом, нарахованих річних та щомісячних процентів та інших врахувань (в т.ч. неустойки), якщо такі нарахування мали місце. Остаточне погашення заборгованості за Договором здійснюється після уточнення суми платежу засобами телефонного зв`язку, зазначеними в реквізитах цього Договору.

Також і згідно пункту п.5.2.1 Кредитного договору відповідача передбачив, що у випадку дострокового часткового або повного погашення кредиту, Позичальник також зобов`язаний сплатити в повному обсязі незалежно від дати погашення ануїтетний платіж за графіком (тіло кредиту, проценти за перший день користування кредитом, щомісячні проценти). Річні проценти сплачуються за фактичний строк користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами цього Договору.

Згідно п.10.4. Кредитного договору, до правовідносин пов`язаних з укладенням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 3 (три) роки, який може бути збільшений за домовленістю Сторін. (а.с.20-23).

Як вбачається з Таблиці Додатку №1 Графіку платежів до Кредитного договору Відповідач встановив на постійні основі «щомісячний процент» на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. який згідно графіку платежів. Позивач повинен сплачувати рівними платежами по 2575 грон. 08 коп. щомісячно в період з 08.11.2020 року по 08.10.2020 року згідно Графіку платежів. (а.с.24).

Однак, як вже було зазначено, згідно пунктів 2.8., 4.7. Кредитного договору, розмір щомісячного проценту складає 4.79% та обчислюється від загальної суми кредиту за Договором (53 759,5 грн.) а не з фактичної суми кредиту у розмірі 36 875 грн. та нараховуються авансом щомісячно на початку кожного місяця користування кредитом.

При цьому, згідно пунктів 4.13.-4.15. та пункту 5.2.1 Кредитного договору такий щомісячний процент на загальну суму 61 801 грн. 92 коп. повинен бути сплачений позивачем у повному обсязі, незалежно від дострокового погашення позивачем кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Згідно з ст.ст.526,530,610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З ч.1 ст.638 ЦК України видно, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За загальним правилом, передбаченим ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 2, 3 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.1,2 ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

З розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 за період з 08.10.2020 по 21.11.2023 було сплачено 51112,20 грн. в рахунок погашення кредиту, з яких: 10485,40 - відповідач зарахував в рахунок погашення тіла; 40626,04 грн. - відповідач зарахував в рахунок погашення щомісячних процентів, 0,76 грн. - відповідач зарахував в рахунок погашення річних процентів.

Відповідач зазначає загальну суму кредиту (тіло) в розмірі 53759,50 грн. та включає до неї: суму кредиту в розмірі 36875 грн.; процент за перший день користування кредитом в розмірі 3687,50 грн. (10%), суму страхового платежу за Договором добровільного страхування та вартості пакету юридичних послуг з використанням комп`ютерної програми ADVOSERVICE у розмірі 13197 грн..

Суму в 3687,50 грн., відповідач вважає процентом за перший день користування кредитом та нараховує її від чистої суми наданого кредиту і відносить до тіла кредиту.

Згідно п.2.7. Кредитного договору, сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється Позичальником авансом в день отримання кредиту, при цьому в Додатку №1 Графіку платежів дана сума (3687,50 грн.) розбита на платежі по 153,65 щомісячно в період з 08.10.2020 по 08.10.2022.

Тобто сума в 3687,50, яку з позичальника стягнено в день отримання кредиту із суми кредиту та яка не надавалась Позичальнику, зарахована до тіла кредиту.

В свою чергу відповідач встановив щомісячний процент на загальну суму 61801,92 грн. по 2575,08 щомісячно в період з 08.11.2020 по 08.10.2022 та нараховує такий від загальної суми кредиту (53759,50 грн.) щомісячно на початку кожного місяця, при цьому даний щомісячний процент в сумі 61801,92 грн. повинен бути сплаченим у повному обсязі не залежно від дострокового погашення кредиту.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

У відзиві представник відповідача зазначає, що в Законі України «Про споживче кредитування» відсутня будь-яка заборона на встановлення сплати щомісячних процентів та зазначає, що станом на дату укладення Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року відповідачу, як фінансовій установі, яка не є банком, при розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, необхідно було керуватись саме Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3238 від 20.07.2017.

Даним Розпорядженням затверджено Методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Ця Методика, розроблена відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про споживче кредитування», встановлює порядок обчислення фінансовими установами (крім банків), які відповідно до закону мають право надавати споживчі кредити, загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Розділом 2 даної методики передбачено, що розрахунок загальної вартості кредиту для споживача за договором здійснюється у грошовому виразі шляхом підсумовування загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом.

Загальний розмір кредиту є сумою коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором (основний борг за кредитом, тіло кредиту). Тобто в тіло кредиту не може бути зарахована сума, яка не надається споживачу.

Загальні витрати за споживчим кредитом включають такі витрати споживача: проценти за користування споживчим кредитом; платежі за послуги кредитного посередника, що підлягають сплаті споживачем (за наявності); комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням споживчого кредиту, розраховані на дату укладення договору та є обов`язковими для укладення договору.

П. 4. Розділу 2 даної методики передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його зобов`язань, передбачених договором; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, укладено правочин з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Даною методикою не передбачено можливості встановлення обов`язку Позичальника повертати відсотки у повному обсязі не залежно від дострокового погашення кредиту.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» , споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», споживач у разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та вартість усіх послуг, пов`язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту. Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов`язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про споживчий кредит, що передбачає сплату споживачем будь-якої плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.

Отже, встановлення процентної ставки від суми, яка не відповідає фактичному загальному розміру кредиту (перевищує такий) та із встановленням обов`язку Позичальника повертати відсотки у повному обсязі не залежно від дострокового погашення кредиту, суперечить чинному законодавству України (в тому числі і на момент укладення договору).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи наведене, суд робить висновки, що умови договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 в частині встановлення щомісячної плати в розмірі 4,79% від загальної суми кредиту на день видачі, що становить в сумі 2575,08 грн. щомісячно, а також встановлення сплати процентів за перший день користування кредитом авансом в день отримання кредиту та віднесення таких коштів до тіла кредиту - є нікчемними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так i від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15 від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.

До нікчемного правочину необхідно застосувати наслідки недійсності правочину, визначені у статті 216 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 4,5 ст.216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як видно з ч.1 ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на нікчемність умов умови договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» та ОСОБА_1 в частині встановлення щомісячної плати в розмірі 4,79% від загальної суми кредиту на день видачі, що становить в сумі 2575,08 грн. щомісячно, а також встановлення сплати процентів за перший день користування кредитом авансом в день отримання кредиту та віднесення таких коштів до тіла кредиту, та враховуючи вимоги позивача, підлягають застосуванню правові наслідки виконання нікчемного правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, з часу його укладення та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 40 626 гри. 04 кой., що були спрямовані на погашення «щомісячного проценту», у рахунок погашення інших платежів по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, а різницю в надлишку переплачених коштів повернути позивачу.

Власне такий спосіб захисту позивача буде найбільше ефективним та відповідатиме її інтересам.

Оскільки позивач повинен сплатити 50072,55 грн., а саме: 36875 грн. - отриманих кредитних коштів, 13197 грн. - суми страхового платежу та 0,55 грн. суми річних процентів, а таким вже сплачено 51112,20 грн., сума переплачених коштів становить 1039,65 грн..

Враховуючи наведене, суд робить висновки про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Крім того, представник позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу, додав до позовної заяви Договір про надання правової допомоги №10-09/11/2022 від 9 листопада 2022 року, остаточний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи (а.с.29-31).

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.2 Договору про надання правової допомоги №10-09/11/2022 від 9 листопада 2022 року передбачено, що на момент укладення цього Договору гонорар адвоката за надання правової допомоги та представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції є фіксованим та становить 10000 грн., що сплачується Клієнтом в безготівковому або у готівковому порядку протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання договору.

З долученого до матеріалів справи остаточного розрахунку сум судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, видно, що загальна сума таких витрат становить 10000 грн.

Оскільки суд робить висновки про задоволення позовних вимог, витрати на правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку з розглядом справи, підлягають стягненню на його користь з відповідача у розмірі 10000 грн., який з огляду наданих послуг, не є завищеним.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь держави підлягає стягненню 1 073 гривні 60 копійок судового збору.

Керуючись ч.3 ст.211, ч.1 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.2, ч.1, 2 ст.4, ст.13, ст.81, ч.1 ст.133, п.1 ч.3 ст.133, ст.137, ч.2, 6 ст.141 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» здійснити перерахунок платежів, здійснених ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року, з часу його укладення та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 40 626 гри. 04 кой., що були спрямовані на погашення «щомісячного проценту», у рахунок погашення інших платежів по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» на користь ОСОБА_1 переплачені кошти, отримані по Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту №SM-00001009 від 08 жовтня 2020 року у розмірі 1 039 грн. 65 коп. (одна тисяча тридцять десять гривень 65 копійок), з огляду на нікчемність пункту 2.8. вказаного Кредитного договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ» на користь держави Державної судової адміністрації України у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу - судовий збір.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Повний текст судового рішення складено 08.02.2024 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (Паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Представник позивача: адвокат Буковинський Тарас Йосипович, місце проживання та адреса листування: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001354 видане 20.02.2019 року, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМПЛ МАНІ», місце знаходження: індекс 040073, м. Київ, вул.. Вербова, буд. 17 А , код ЄДРПОУ 40117839,тел. моб. 098-218-68-28, Електронна адреса: info@simplemoney.com.ua.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий Тарасевич П.П.