Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2024 року Справа № 480/10821/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10821/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олексія Петриченка від 11.09.2023 № 342982 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з якою постановлено стягнути з ТОВ "Промгаз" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що посадовою особою відповідача 23.08.2023 було здійснено перевірку щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт на автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ належного ТОВ "Промгаз" автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . За результатами вказаної перевірки був складений акт №033671, у якому зазначено про виявлене порушення: на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківка даних водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 (картка водія почала використовуватися 17.08.2023 о 06 год. 25 хв. час UTC) або бланк підтвердження (діяльності) водія, передбачені пунктом 3.3 Інструкції, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010. На підставі акту №033671 від 23.08.2023 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олексієм Петриченком 11.09.2023 була прийнята постанова №342982 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно з якою постановлено стягнути з ТОВ "Промгаз" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Звертає увагу суду на те, що ТОВ "Промгаз" не надавало послуг із перевезення вантажів, а перевозило власний вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною №С-752 від 23.08.2023, відтак позивач не порушував вимоги наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, оскільки затверджена цим наказом Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті не є обов`язковою для ТОВ "Промгаз" та з огляду на приписи пунктів 1.2 та 1.3 не встановлює ніяких обов`язків для позивача.
Крім того, зазначає, що пункт 3.3 Інструкції не встановлює ніяких вимог щодо роздруківки даних водія з цифрового тахографа, як на те вказує відповідач у акті №033671 від 23.08.2023. Так само пунктом 3.3 Інструкції не встановлені жодні вимоги щодо наявності бланка підтвердження діяльності водія.
Також зазначив, що бланк підтвердження діяльності був наявний у водія ОСОБА_1 , але для перевірки старшим державним інспектором ОСОБА_3 не вимагався.
На думку позивача, постанова №342982 від 11.09.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною з огляду на те, що позивачем не вчинено порушень вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Інструкції, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, а під час розгляду справи про порушення в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області О. Петриченком допущені процедурні порушення, які позбавили ТОВ "Промгаз" права на розгляд справи у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника, своєчасне надання пояснень та заперечень.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі, вказує на те, що 23.08.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , місце перевірки: а/д М-02, Кіпті-Глухів-Бачівськ, 38 км. За результатами перевірки складено акт № 033671 від 23.08.2023, у якому зазначено про виявлене порушення перевезення вантажів, у зв`язку з відсутністю на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажу (небезпечний вантаж) згідно з ТТН на момент проведення перевірки документів - роздруківки даних водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 (картка водія почала використовувалась 17.08.2023 о 06 год. 25 хв), а також відсутність бланку підтвердження діяльності водія за цей період, чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій ОСОБА_1 пояснень причин порушень не надавав, від підпису відмовився. 11.09.2023 відповідачем винесено постанову №342982 відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. На переконання представника відповідача, вказаний акт індивідуальної дії у повній мірі відповідає положенням Закону № 2344-ІІІ, зокрема, абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
Щодо відсутності позивача на розгляді справи, зазначив, що повідомленням №67094/36/24-23 від 01.09.2023, направленим поштою 01.09.2023 рекомендованим повідомленням №4001401453858, позивача було викликано для розгляду справи на 11.09.2022 о 10 год. 00 хв. Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу 01.09.2023, а 02.09.2023 відправлення знаходилось у точці видачі/доставки, лише 18.09.2023 відправлення не було вручене під час доставки. У той же час, позивач у поданому позові не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення вчасно або прибуття для розгляду справи.
Зауважив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17.
Зважаючи на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, відповідач вважає правомірним прийняття постанови від 11.09.2023 № 342982, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Додатково зазначив, що відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що водій ОСОБА_1 мав при собі картку водія і надав її для перевірки. Таким чином, посилання відповідача як у акті №033671 від 23.08.2023, так і у відзиві на відсутність роздруківки даних водія з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023, є безпідставним та необґрунтованим, і не може слугувати підставою для накладення на ТОВ "Промгаз" адміністративно-господарського штрафу.
Окрім того, зазначив, що відповідачем не заперечується наведене у позовній заяві твердження позивача про те, що «Бланк підтвердження діяльності» був наявний у водія ОСОБА_1 , але для перевірки старшим державним інспектором ОСОБА_4 не вимагався.
Представник відповідача подав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що в акті № 033671 від 23.08.2023 чітко вказане порушення, а саме на момент перевірки водій не надав роздруківку даних роботи за період з 11.08.2023 по 17.08.2023. Водієм також не надався бланк підтвердження діяльності (на випадок якщо водій перебував на лікарняному або у відпустці).
Зазначив, що про ненадання або відсутність особистої карти водія в акті взагалі не йдеться, як наголошується позивачем, дані обґрунтування є надуманими та не підтверджуються документально. Разом з тим, бланк підтвердження діяльності в якому містилася б інформація про перебування водія у відпустці у період з 11.08.2023 по 17.08.20232 був відсутній на момент перевірки.
Щодо надання позивачем до суду документів, які мали бути у водія в момент проведення перевірки, зазначив, що при зверненні до суду з даною позовною заявою позивач, як на підставу своїх позовних вимог та як на підставу скасування ухваленої постанови, посилається на документи (докази), які були відсутні під час проведення перевірки Укртрансбезпекою, а саме бланк підтвердження діяльності.
У той же час, наданий до позову вищевказаний документ не є юридично значимим документом для цілей визначення наявності на місці перевірки всіх необхідних документів, оскільки він був відсутній на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме і є первинним носієм доказової інформації. Надання бланку підтвердження діяльності згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23.08.2023 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті Козловим Є.А. була проведена перевірка на дорозі належного ТОВ "Промгаз" автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
За наслідками проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №033671 від 23.08.2023, в якому зафіксовано порушення: на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківка даних водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 (картка водія почала використовуватися 17.08.2023 о 06 год. 25 хв. час UTC) або бланк підтвердження (діяльності) водія, передбачені пунктом 3.3 Інструкції, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010.
У графі "Пояснення водія про причини порушень" акта перевірки зазначено: "Водій з актом ознайомлений, від надання пояснень відмовився" (а.с.9).
Листом №67094/36/24-23 від 01.09.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення (а.с.8).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову від 11.09.2023 № 342982 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт (а.с. 7).
Суд погоджується з таким рішенням відповідача та вважає постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.09.2023 № 342982 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу обґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник, окрім іншого, повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
За змістом абзацу третього частини другої статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Так, частиною першою статті 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
А частиною другою цієї статті передбачено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством /частина третя статті 18 Закону №2344-III.
За змістом пункту 1.5 розділу I наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - Положення №340), робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Вимоги Положення №340, згідно з пунктом 1.3 цього Положення, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів (п. 3.3 Інструкції №385).
Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій у редакції Закону України від 03.06.2021 №1534-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю").
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з абзацом першим пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав для проведення рейдової перевірки, серед яких значиться перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З аналізу наведених вище норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбачених статтею 48 Закону №2344-III зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
При цьому до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (пункт 3.3 Інструкції №385).
Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ.
Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №120/554/23 та враховані судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.
У спірному випадку підставою для притягнення позивача до відповідальності є виявлений та зафіксований в акті від 23.08.2023 №033671 факт порушення ст. 48 Закону № 2344-III, а саме: відсутність роздруківки даних водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 (картка водія почала використовуватися 17.08.2023 о 06 год. 25 хв. час UTC) або бланку підтвердження (діяльності) водія, які передбачені пунктом 3.3 Інструкції затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010.
Суд зазначає, що позивач жодним чином не спростовував та не заперечував достовірність інформації в акті перевірки про відсутність у водія ОСОБА_2 на момент проведення рейдової перевірки роздруківки даних роботи водія за період з 11.08.2023 по 17.08.2023.
Позивач у позовній заяві також не заперечує, що транспортний засіб позивача на момент проведення рейдової перевірки був обладнаний цифровим повіреним контрольним пристроєм (тахографом).
З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача під час здійснення 23.08.2023 перевірки належного позивачу транспортного засобу була проведена перевірка наявності у водія на момент проведення заходу контролю документів на встановлений тахограф в рамках його належної експлуатації (у тому числі належного використання водієм особистої картки водія до цифрового тахографа та наявності роздруківки даних роботи такого тахографа), обов`язкова наявність яких визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.
У свою чергу, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, визначається нормами Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.
Так, за визначенням Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Натомість, картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Так, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
У свою чергу, перевізники відповідно до пункту 3.5 Інструкції №385:
- забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
- зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
- аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа (пункт 3.6 Інструкції №385).
Таким чином, з огляду на зазначені вище норми, використання тахокарт до аналогового тахографа чи особистої картки водія до цифрового тахографа є щоденним обов`язком водія під час керування транспортним засобом. В свою чергу, на перевізника покладено обов`язок забезпечити водія необхідною кількістю тахокарт чи чинною особистою карткою.
Натомість, посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок здійснюється перевірка наявності документів на встановлений тахограф (зокрема, особистої картки водія чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа), обов`язкова наявність яких визначається відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ.
Порушення порядку експлуатації встановленого тахографа в частині невикористання чи неналежного використання водієм особистої картки до такого тахографа чи відсутність у водія достатньої кількості паперу для здійснення роздруківок має наслідком відсутність обов`язкового для здійснення перевезень документу, яким є роздруківка даних цифрового тахографа (відповідно до положень статті 48 Закону №2344-ІІІ "інші документи, визначені законодавством"), що не дає можливості зчитати інформацію з такого тахографа.
Суд наголошує, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення до відповідальності здійснюється під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) на основі пред`явлених водієм транспортного засобу документів.
Оскільки відповідно до статті 49 Закону №2344-ІІІ обов`язок передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством для здійснення зазначених перевезень, покладено саме на водія транспортного засобу, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваження щодо самостійного збирання доказів, а мають враховувати виключно ті документи, що їм надаються водіями.
Натомість, як встановлено судом на момент проведення перевірки у водія були відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківка даних водія ОСОБА_2 з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 або бланк підтвердження (діяльності) водія, що передбачено пунктом 3.3 Інструкції, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010.
Суд акцентує увагу, що безспірним доказом використання водієм ОСОБА_5 23.08.2023 особистої картки є роздруківка даних роботи цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023.
Однак, таку роздруківку даних роботи або бланку підтвердження (діяльності) водія не надано останнім під час проведення перевірки та не надано позивачем в обґрунтування позову у якості безспірного доказу.
Суд наголошує, що імперативний обов`язок водія транспортного засобу використовувати особисту картку кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, та мати при собі таку картку чи роздруківку даних роботи цифрового тахографа, а у разі технічної несправності тахографа або картки до нього чи неможливості їх експлуатації з інших причин здійснювати від руки відповідні записи щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці паперу, призначеного для роздруківки даних тахографа, прямо передбачений нормами пункту 3.3 Інструкції №385.
Суд зауважує, що чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена, а тому державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Обов`язковими для здійснення внутрішніх перевезень є картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, завдяки яким здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Отож під час рейдової перевірки водій зобов`язаний надати особам, які проводять перевірку, з-поміж іншого, роздруківку даних роботи водія. Відсутність (непред`явлення) вказаних документів на час проведення перевірки, незалежно від здійснення міжнародного чи внутрішнього перевезення, є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.
Щодо надання позивачем до позовної заяви бланку підтвердження діяльності від 17.08.2023 (а.с.21), суд зазначає, що наданий бланк, не є юридично значимим документом для цілей визначення наявності під час перевірки документів для перевізника, оскільки останній був відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації.
Надання матеріалів згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке у силу абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.
Щодо посилання позивача про неналежне повідомлення розгляду порушень зафіксованих у вищезазначеному акті, суд зазначає наступне.
Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення (абзац 2 пункту 29 Порядку № 1567).
Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснюється розгляд справи про порушення.
При цьому, розгляд справи про порушення можливий у відсутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання лише у разі належного повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.
Відповідно до п. 25 Порядку 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання).
На виконання вимог п.26 Порядку 1567 відповідачем на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 , було направлено поштою повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільному транспорті від 01.09.2023, що підтверджується копію фіскального чека від 01.09.2023 (зворот а.с.40), в якому зазначалося про необхідність явки до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області для розгляду справи 11.09.2023 о 10:00 год.
Утім, як зазначає позивач у позові, зазначене повідомлення було отримане ним лише 18.09.2023.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначено: «48. З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 05.09.2017 № 4132 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 12.09.2017. Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 05.09.2017, 07.09.2017 повідомлення надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 07.09.2017, проте вказаним правом не скористався. Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.»
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, де в пункті 31 зазначено: «Додатково колегія суддів зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.»
Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19), від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, у спірних правовідносинах порушення відповідачем порядку розгляду справи, яке полягає у неповідомленні суб`єкта господарювання про розгляд такої справи, на думку суду, не впливає на порушення, яке встановлене під час перевірки, а саме відсутність під час перевірки роздруківки даних водія з цифрового тахографа за період з 11.08.2023 по 17.08.2023 або бланку підтвердження (діяльності) водія, які передбачені пунктом 3.3 Інструкції, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010.
Крім того, позивач у позовній заяві не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення вчасно чи прибуття для розгляду справи.
Щодо посилання позивача на те, що ТОВ "Промгаз" не надавало послуг із перевезення вантажів, а перевозило власний вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною №С- 752 від 23.08.2023, суд зазначає наступне.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.61), одним з видів діяльності позивача є - 49.41 вантажний автомобільний транспорт, а відтак твердження позивача про те, що у нього відсутній відповідний вид економічної діяльності є необґрунтованими.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько
