ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/310/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Гесня А.О.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - Майстренко Н.М.;

представника відповідача - Андращука Д.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в особі дисциплінарної палати Центральної експерно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач), яким просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2023 року; вирішити питання розподілу судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 листопада 2023 року на засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК прийнято рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно Позивача.

Рішенням №6 дисциплінарної палати ЦЕКК від 13 грудня 2023 року судового експерта притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Згідно з мотивувальною частиною оскаржуваного рішення підставою для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності були порушення пунктів 4.12. та 4.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року за №53/5 (надалі - інструкція №53/5), а саме: відсутність у висновку згадки про клопотання експерта до замовника про залучення до огляду об`єкту інженера-землевпорядника ОСОБА_2 ; дослідницька частина висновку судового експерта не містить обгрунтування висновків з поставлених питань, зокрема не містить опису застосованих Експертом, методів досліджень, які містяться у методиках, що були вказані Експертом у вступній частині Висновку. Позивач вважає безпідставним відкриття дисциплінарного провадження щодо нього та його притягнення до відповідальності, оскільки жодних порушень ним не допущено, а висновок складено у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

В судовому засіданні позивач та його представниця позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, надіславши відзив на позовну заяву, де вказав, що притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 правомірно. Так, на адресу відповідача надійшла заява директора ТОВ «Мрія Голд» щодо імовірних порушень, допущених судовим експертом ОСОБА_1 при складанні висновку від 06.09.2021 р. Під час розгляду вказаної заяви дисциплінарною палатою експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було встановлено порушення, допущені ОСОБА_1 при складанні висновку експерта та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. В судовому засіданні представниця відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 позовну заяву було залишено без руху.

29 січня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

В подальшому, враховуючи клопотання сторін, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року було призначено справу з викликом осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є судовим експертом відповідно до свідоцтва №1475 від 19.12.2019 р. (т.1 а.с.34)

06.09.2021 р. ОСОБА_1 склав висновок експерта №508/09-21 земельно-технічної експертизи по господарській справі №910/7853/21. (т.1 а.с.23-33).

Оскільки для виконання робіт із дослідження об`єкту потрібно було встановити розташування свердловини №90 відносно водозабірних свердловин 3-Р, 2-Р та кутових точок водозабірної ділянки Поляна Купіль, то замовником, за клопотанням судового експерта, до проведення тахеометричної зйомки було залучено інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , який був присутнім при огляді об`єкту дослідження на місцевості, про що зазначено Позивачем у висновку.

Вказаний висновок судового експерта ОСОБА_1 від 06 вересня 2021 року за №508/09-21 прийнято господарським судом міста Києва до розгляду та приєднано до матеріалів господарської справи. Вказаний висновок судом визнано належним доказом та таким, що відповідає вимогам статті 98 ГПК України, а тому прийнятий судом як доказ. Такий висновок господарського суду першої інстанції підтверджений висновком Північного апеляційного господарського суду, викладеного у постанові від 19 липня 2022 року та постановою Верховного Суду від 01.11.2022 р. (т.1 а.с.37-73)

У подальшому, через рік після завершення всіх стадій судового розгляду відповідачем у господарській справі за №910/7853/21 товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ГОЛД», 19 жовтня 2023 року подано до ЦЕКК при Міністерстві юстиції України заяву про імовірність вчинення експертом дисциплінарного проступку. (т.2 а.с.15-17).

30.10.2023 року директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Наталією Ткаченко на адресу Дисциплінарної палати Центральної експертно - кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було внесено подання про розгляд звернення ТОВ «Мрія Голд» (т. 2 а.с.50).

20.11.2023 р. дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було прийнято рішення №6 про порушення дисциплінарного провадження щодо судового експерта ОСОБА_1 (т.2 а.с.80).

30 листопада 2023 р. судовий експерт ОСОБА_1 подав відповідні пояснення, до яких долучив також копію клопотання про залучення в якості спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (т.2 а.с.51-79).

13 грудня 2023 року рішенням №6 дисциплінарною палатою Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення, а саме попередження (т.2 а.с.81-85). Підставою для накладення дисциплінарного стягнення було зазначено те, що ОСОБА_1 були допущені порушення пунктів 4.12. та 4.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року за №53/5 (надалі - інструкція №53/5), зокрема, відсутність у висновку згадки про клопотання експерта до замовника про залучення до огляду об`єкту інженера-землевпорядника ОСОБА_2 ; дослідницька частина висновку судового експерта не містить обгрунтування висновків з поставлених питань, зокрема не містить опису застосованих експертом, методів досліджень, які містяться у методиках, що були вказані експертом у вступній частині Висновку.

Позивач ОСОБА_1 з висновками Відповідача та притягненням його до дисциплінарної відповідальності не погодився та звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності визначено у Законі України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII (далі - Закон).

Згідно статті 2 Закону законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 3 рішення Конституційного суду України від 09.07.1998 (справа про тлумачення терміну «законодавство») термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до редакції статті 14 Закону, на час складання Висновку, було передбачено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченому законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Виходячи зі змісту статті 17 Закону для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України (часина третьої статті 17 Закону).

На реалізацію цієї статті при Міністерстві юстиції України створено Центральну експертно-кваліфікаційну комісію, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затверджено наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 03 2015 за № 249/26694 (далі - Положення № 301/5).

До основних завдань Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК) віднесено розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (пункт 2 розділу II Положення № 301/5).

Процедуру розгляду питання дисциплінарної відповідальності визначено розділом VI Положення № 301/5. Так, відповідно до згаданого розділу Положення № 301/5, у редакції на час складання Висновку та на час прийняття дисциплінарною палатою ЦЕКК Рішення, судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, у ЦЕКК наявні повноваження щодо розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Положення № 301/5 документами, на підставі яких розглядається питання дисциплінарної відповідальності судових експертів є зокрема звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які містять, зокрема суть порушення, яке допущено судовим експертом, з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно- правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

19.10.2023 до Міністерства юстиції України надійшло звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Голд» щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності Позивача у зв`язку з можливими допущеними ним порушеннями вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 06.09.2021 № 508/09-21.

Згідно з рішенням дисциплінарної палати ЦЕКК від 20. 11.2023 № 6 порушено дисциплінарне провадження.

На засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК, яке відбулось 13.12.2023 та на якому розглядалось питання по суті, членами дисциплінарної палати ЦЕКК було заслухано усні пояснення Позивача, а також досліджено інші матеріали дисциплінарного провадження

За результатами обговорення питання, ураховуючи доводи Позивача та розгляду доданих документів його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було зазначено зокрема те, що була відсутня у висновку згадка про клопотання експерта до замовника про залучення до огляду об`єкту інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , чим допущено порушення п. 4.12., 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень №53/5 від 08.10.1998 р., а також те, що дослідницька частина висновку судового експерта не містить обгрунтування висновків з поставлених питань, зокрема не містить опису застосованих експертом методів дослідження, які містяться у методиках, що були вказані експертом у вступній частині Висновку.

Суд приходить до переконання про хибність таких висновків Відповідача, виходячи із наступного.

Так, у висновку від 06.09.2021 р. міститься опис методів та методик (т.1 а.с. 23-24), про що зазначено експертом.

Відповідно до пункту 4.13. розділу IV «Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів" Інструкції №53/5 у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта (абзац восьмий пункту 4.13. розділу IV Інструкції №53/5).

Щодо не зазначення у вступній частині Висновку підстав залучення інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Так, згідно з абзацом шістнадцятим пункту 4.12. розділу IV «Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів» Інструкції №53/5 вимога щодо зазначення клопотань у вступній частині висновку стосується саме дати направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дати надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання.

Як вбачається з висновку експерта від 06 вересня 2021 року №508/09-21 у такому вказано про залучення ОСОБА_2 в якості інженера-землевпорядника.

Згідно з п. 4.12 Інструкції №53/5 у висновку вказується дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання. Залучення інженера-землевпорядника не підпадає під вказаний перелік вимог інструкції. Також у вказаному пункті інструкції передбачено, що слід вказувати у висновку відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус). Оскільки ОСОБА_3 не мав жодного статусу у межах господарської справи №910/7853/21. по якій було призначено експертизу, то відповідно були відсутні підстави вказувати таку особу. Пояснення членів дисципінарної комісії у ході розгляду дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , як вбачається із відеозапису засідання комісії від 13.12.2023 р., що на їх думку слід вказувати усіх осіб, а не зазначення всіх є порушенням, допущеним ОСОБА_1 суперечить принципу правової визначеності, а відтак були відсутні підстави вважати, що дана обставина є допущеним експертом порушенням вимог Інструкції №53/5.

Окрім цього, при огляді відеозапису засідань дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (т.2 а.с. 112, 124) вбачається, що при вирішенні питання щодо відкриття дисциплінарного провадження була відсутня ОСОБА_4 , оскільки відеокамера та звук вказаної членкині були вимкнені під час усього часу засідання комісії, яке проводилося у форматі відеоконференції, а протокол засідання такої не ведеться.

Дане рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №6 від 20.11.2023 про порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 не є предметом оскарження у даній адміністративній справі, разом з тим, оскільки у рішенні про порушення дисциплінарного провадження від 20.11.2023 р. було зазначено, що таке прийнято за участі ОСОБА_4 , а в подальшому дане рішення було підставою для винесення оскаржуваного рішення від 13.12.2023 р., то суд приходить до висновку про протиправність та безпідставність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2023 року, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування вищевказаного рішення відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов підлягає до задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем для звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, про що в матеріалах справи міститься доказ - квитанція № 0202510075 від 25.01.2024 р. Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає відшкодування у повному розмірі сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 44000,00 грн.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу при поданні позову позивач надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.12.2023 року, відповідно до підпункту 5 пункту 3 вказаного договору надання правничої допомоги розпочинається після отримання авансу в розмірі не меншому ніж 12000,00 грн

Відповідно до попереднього розрахунку розміру судових витрат, вартість правової допомоги адвоката (три інстанції) визначено у розмірі 44000,00 грн. Водночас представником позивача та позивачем не надано суду підтвердження вказаних витрат на правову допомогу, зокрема, акт виконаних робіт та розрахунок. Окрім цього, адвокатом зазначено суму витрат на надання правової допомоги розрахованої за надання такої при розгляді справи у трьох інстанціях, водночас розгляд справи здійснювався судом першої інстанції, відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат по розгляду справи в інших інстанціях.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 44000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині їх необхідності. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Даний спір не потребував значних затрат часу, а ведення цієї справи у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині складання та подання позовної заяви.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 6500,00 грн.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 підлягає також стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України, в особі дисциплінарної палати Центральної експерно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №6 від 13 грудня 2023 року.

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень.

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 6500,00 (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 березня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 03 квітня 2024 року.

СуддяЮ.Ю.Дору