УХВАЛА

01 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 686/3324/22

провадження № 61-17389св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку»,

треті особи: реєстратор Цілепа Євген Миколайович Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Хмельницька регіональна філія Державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_4 ,

особа, яка не брала участі у справі, та подала касаційну скаргу - приватний нотаріус Палінчак Тетяна Вікторівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного нотаріуса Палінчак Тетяни Вікторівни на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Костів О. З. Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: реєстратор Цілепа Є. М . Регіональної філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи», Хмельницька регіональна філія ДП «Національні інформаційні системи», ОСОБА_4 , про усунення перешкод у здійсненні права власності на автомобіль шляхом припинення обтяження, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що згідно договору купівлі-продажу від 17 липня 2008 року ОСОБА_2 придбав новий автомобіль марки «Mitsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 . На підставі біржової угоди від 18 грудня 2010 року вказаний автомобіль ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 . Згідно договору купівлі-продажу від 07 травня 2013 року автомобіль марки «Mstsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 , був проданий ОСОБА_4 . ОСОБА_1 .

У січні 2022 року, після продажу вказаного автомобіля ОСОБА_1 , стало відомо, що на автомобіль накладено обтяження щодо його відчуження. Підставами обтяження є те, що 17 липня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір споживчого кредиту та заставу спірного транспортного засобу.

27 травня 2019 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на підставі договору відступлення зареєструвало приватне обтяження на автомобіль марки «Mstsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

У період купівлі-продажу ним спірного автомобіля були відсутні будь-які обмеження щодо розпорядження спірним транспортним засобом, оскільки вказане обтяження було внесене товариством лише 27 травня 2019 року, коли спірний автомобіль перебував у власності позивача.

Уточнивши позовні вимоги просив суд:

усунути йому перешкоди в розпорядженні автомобілем марки «Mіtsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , № кузова/шассі НОМЕР_1 шляхом припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна зареєстрованого: 27 травня 2019 року о 10:29:20 за №26659044 реєстратором: Цілепа Є. М., філія міста Києва та Київської області: вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; документ підстава обтяження: договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, серія та номер 11373258000 від 17 липня 2008 року, видавник АКІБ «Укрсиббанк», право вимоги за кредитним договором (разом із правами за договором забезпечення) належить ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на підставі договору №1369/К про відступлення прав вимоги, посвідченого 11 травня 2019 року ПНКМН Шевченко І. Л. за р. н. 905; об`єкт обтяження: автомобіль легковий, транспортний засіб марки «Mіtsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_3 ; відомості про обтяження відчужувати: заборонено відчужувати; боржник: ОСОБА_2 , іпн. НОМЕР_4 ; обтяжувач: ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку»;

стягнути з ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2022 року позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в розпорядженні автомобілем марки «Mitsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , № кузова/шассі НОМЕР_1 шляхом припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстрованого 27 травня 2019 року за № 26659044 реєстратором філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Київської області Цілепою Є. М., - автомобіля «Mitsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, колір сірий, тип ТЗ легковий універсал, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5 992,40 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що термін дії обтяження за реєстраційним номером 7640617 щодо спірного автомобіля позивача сплив 28 липня 2013 року, тому запис про обтяження був автоматично вилучений з Державного реєстру у зв`язку із його не продовженням, що підтверджується витягом з державного реєстру та листом приватного нотаріуса від 23 липня 2022 року. У період з 29 липня 2013 року по 26 травня 2019 року були відсутні будь-які обмеження щодо розпорядження спірним транспортним засобом, оспорюване обтяження за реєстраційним номером 26659044 було внесене товариством лише 27 травня 2019 року, коли спірний автомобіль перебував у власності позивача, відносно якого не існували будь-які зобов`язання за договором споживчого кредиту та заставу спірного транспортного засобу від 17 липня 2008 року. Як слідує з Державного реєстру обтяжень рухомого майна товариство 27 травня 2019 року подало заяву про реєстрацію обтяження рухомого майна, вказавши тип реєстрації «поточна», тобто це звичайна (первинна) реєстрація обтяження. Вказана обставина спростовує позицію представника товариства про збереження обтяження за реєстраційним номером 7640617 за позивачем, як третьою особою у цих правовідносинах, після його автоматичного вилучення.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до співвідповідача (відповідач в цій частині прав позивача не порушував, адже обтяження не накладав) в частині усунення позивачеві перешкод в розпорядженні автомобілем шляхом припинення обтяження за реєстраційним номером 26659044.

Що ж стосується вимог про стягнення моральної шкоди, в їх задоволенні позивачеві слід відмовити, оскільки вони заявлені саме до співвідповідача, однак останній довів відсутність своєї вини у заподіянні позивачеві моральної шкоди. Вимоги ж до інших осіб щодо моральної шкоди не заявлялися.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2022 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про усунення перешкод у здійсненні права власності на автомобіль шляхом припинення обтяження, стягнення моральної шкоди відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 1 488,60 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на час укладення біржової угоди від 18 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , договору купівлі-продажу від 07 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. При цьому заставодержателем не надавалась згода на відчуження заставного майна - спірного автомобіля, обтяження заставою транспортного засобу виникло з моменту укладення договору застави (ще з 17 липня 2008 року), заставний автомобіль відчужувався і придбавався в період дії зареєстрованого обтяження. Зміна державних реєстраційних номерів на спірний автомобіль не може бути підставою для скасування обтяження транспортного засобу заставою.

Судом першої інстанції не враховано, що заставодавець згідно зі статтею 17 Закону України «Про заставу» може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, а також те, що заборгованість за кредитним договором не погашена.

Тому апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до розгляду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40600831 від 07 травня 2013 року, який видав приватний нотаріус Палінчак Т. В., оскільки такий витяг сформовано за параметром запиту щодо фізичних осіб, а не автомобілем «Mitsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 .

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 придбав автомобіль за відсутності згоди заставодержателя на відчуження предмета застави, а за наявності відомостей про його обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження у відносинах з третіми особами є чинним та до нього перейшли обов`язки заставодавця вказаного автомобіля і він не може вважатися добросовісним набувачем.

Посилання позивача на те, що спірним питанням в цій справі є чинність/нечинність запису про реєстрацію обтяження внесеного АКІБ «Укрсиббанк» 28 липня 2008 року щодо спірного автомобіля у відносинах з позивачем у період з 28 липня 2013 року по 27 травня 2019 року, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана обставина не має правового значення, так як, законодавець пов`язує чинність застави з наявністю запису в реєстрі обтяжень саме на момент відчуження майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

04 грудня 2023 року приватний нотаріус Палінчак Т. В. (особа, яка не брала участі у справі) подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд під час розгляду справи вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, встановивши неналежність документів, які нею виготовлялись при посвідченні правочину. Тому ОСОБА_1 пред`явив до неї позов про визнання дій протиправними(посвідчення договору купівлі - продажу автомобіля без проведення перевірки наявності обтяження на автомобіль у Державному реєстрі рухомого майна), стягнення матеріальних та моральних збитків (справа № 686/13970/23).

У цій справі ключовою та визначальною обставиною, яку встановили суди обох інстанції, було відчуження автомобіля 18 грудня 2010 року ОСОБА_2 ОСОБА_4 на підставі звичайного двостороннього правочину - біржової угоди. Суд апеляційної інстанції, не маючи самої біржової угоди, і зробив висновок про те, що продавець не мав права відчужувати автомобіль без згоди заставодержателя під час дії відповідного обтяження. Такий висновок суду ґрунтувався на дослідженні недостовірного доказу - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , в якому вказано, що автомобіль було придбано на підставі біржової угоди. В дійсності ж автомобіль було придбано ОСОБА_4 з торгів, проведених у виконавчому провадженні на користь заставодержателя, що визначає протилежний за своїм змістом правовий режим транспортного засобу і чинності обтяження на нього.

При цьому, у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 або було внесено неправдиві відомості, або воно було видано помилково саме з означеним змістом. Саме на підставі цього доказу були встановлені всі визначальні обставини у цьому провадженні, які в дійсності мають протилежний в контексті висновків суду зміст.

Дія договору застави була припинена, оскільки предмет застави було реалізовано належним чином. Між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» 08 грудня 2011 року укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора та заставодержателя у зобов`язанні. 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №13А-ЕА-2019-03- 26-000009-Ь від 17 квітня 2019 року, укладений договір №1369/К про відступлення прав вимоги. За вказаними договорами було передано права по споживчому кредиту, а не права по договору застави, які були припинені, оскільки договір застави був припинений в зв`язку з проведенням аукціоном та реалізацією автомобіля відповідно до акту прилюдних торгів у виконавчому провадженні.

З огляду на те, що спірний автомобіль було придбано ОСОБА_4 за наслідком процедури примусового продажу у виконавчому провадженні № НОМЕР_8, то застава за договором споживчого кредиту та застави транспортного засобу № 11373258000 між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» від 17 липня 2008 року є припиненою.

У лютому 2024 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не досліджував на предмет законності чи незаконності дій приватного нотаріуса, оскільки це не стосувалось предмету позову у справі № 686/3324/22, та підлягає розгляду з встановленням відповідних обставин у справі № 686/13970/23 за позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправним посвідчення приватним нотаріусом договору купівлі-продажу автомобіля без проведення перевірки обтяження на автомобіль у Державному реєстрі рухомого майна, стягнення матеріальних та моральних збитків, яка перебуває на розгляді Хмельницького міськрайонного суду.

З постанови Тернопільського апеляційного суду вбачається, що в мотивувальній і резолютивній частинах відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, касаційне провадження підлягає закриттю, оскільки судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року відмовлено приватному нотаріусу Палінчак Т. В. у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 серпня 2022 року у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2024 року поновлено приватному нотаріусу Палінчак Т. В. строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року; відкрито касаційне провадження.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права, прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі).

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року продовжено ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» строк для подання відзиву на касаційну скаргу приватного нотаріуса Палінчак Т. В.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що згідно договору купівлі-продажу від 17 липня 2008 року ОСОБА_2 придбав автомобіль марки «Mitsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

17 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (в подальшому змінило своє найменування на ПАТ «УкрСиббанк» та AT «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено договір № 11373258000 про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, згідно якого останньому надано кредит у розмірі 26 680,00 дол. США, строком повернення до 16 липня 2015 року. Забезпеченням за вказаним договором виступає транспортний засіб, а саме автомобіль: марки Mitsubishi, модель - Outlander, рік випуску - 2008, колір - сірий, № кузова/шассі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_6 . На умовах вказаного договору предмет застави забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 19931200 від 28 липня 2008 року, до реєстру за реєстраційним № 7640617 від 28 липня 2008 року було внесено запис про обтяження транспортного засобу: Mitsubishi Outlander, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , тип реєстрації: поточна, підстава обтяження: Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11373258000, 17 липня 2008 року, АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_8 - фахівець індивідуального бізнесу відділення № НОМЕР_7 АКІБ «УкрСиббанк» Хмельницького ТУ, розмір основного зобов`язання: 28 680,00 дол. США, строк виконання зобов`язання 16 липня 2015 року, термін дії запису у про обтяження - 28 липня 2013 року.

08 грудня 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» відступив ПАТ «Дельта банку» право вимоги за кредитним договором № 11373258000 від 17 липня 2008 року, який укладено між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2

18 грудня 2010 року ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_2 на підставі біржової угоди автомобіль марки «Mіtsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, № кузова/шассі НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .

Згідно з договором купівлі-продажу від 07 травня 2013 року автомобіль марки «Mіtsubishi», модель «Outlander», рік випуску 2008, сірого кольору, №кузова/шассі НОМЕР_1 , проданий ОСОБА_4 . ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40600831 від 07 травня 2013 року за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 станом на день видачі витягу була відсутня інформація щодо обтяжень рухомого майна.

11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком прав вимоги за кредитним договором № 11373258000 від 17 липня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей, які містяться в витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № P273273 від 05 січня 2022 року, до реєстру за реєстраційним № 26659044 від 27 травня 2019 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на підставі договору відступлення внесено запис про обтяження транспортного засобу: Mitsubishi Outlander, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , тип реєстрації: поточна, підстава обтяження: Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11373258000, 17 липня 2008 року, АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_8 - фахівець індивідуального бізнесу відділення № НОМЕР_7 АКІБ «УкрСиббанк» Хмельницького ТУ, розмір основного зобов`язання: 886 539,13 грн, строк виконання зобов`язання 16 липня 2015 року, термін дії запису про обтяження - 27 травня 2024 року.

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Красовської Н. В. від 23 липня 2022 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна по транспортному засобу: Mitsubishi Outlander, номер об`єкта: JMBXRCU5W8U001063, номер державної реєстрації: НОМЕР_2 , наявний запис про автоматичне вилучення (запис вилучено) обтяження за номером 7640617, яке було зареєстроване 28 липня 2008 року, боржник ОСОБА_2 , обтяжувач ПАТ «Дельта Банк».

Запис про обтяження був автоматично вилучений з Державного реєстру відомостей про припинення обтяження у зв`язку із його не продовженням.

Позиція Верховного Суду

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

Аналіз частини першої статті 389 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, за виключенням випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Отже особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють права й обов`язки цих осіб. Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою, повинна довести, що оскаржене судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 757/33742/19 (провадження № 61-10156св22) зазначено, що «відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 752/17797/20 (провадження № 61-18802св21) зазначено, що «в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зазначено, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. У розумінні норм ЦПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частини четверта, п`ята статті 82 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження

№ 61-11сво17) зазначено, що «преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) вказано, що «відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України, пункту 4 частини третьої статті 2 ГПК України змагальність сторін належить до основних засад (принципів) цивільного та господарського судочинства. Тому судове рішення у справі не може бути використане проти особи, яка не брала участі у цій справі. До того ж протилежний підхід призвів би до порушення статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки у висновку колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 752/21064/15-ц не враховано положень частини п`ятої статті 82 ЦПК України (частини п`ятої статті 75 ГПК України) у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від цього висновку. З огляду на приписи цих процесуальних норм, особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі».

У справі, що переглядається, приватний нотаріус Палінчак Т. В. вважає, що апеляційний суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки зробив висновок про неналежність документів, які нею виготовлялись при посвідченні договору купівлі-продажу від 07 травня 2013 року спірного автомобіля між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , без належного проведення перевірки наявності обтяження на автомобіль у Державному реєстрі рухомого майна. Такий висновок зроблений внаслідок неправильного встановлення обставин придбання ОСОБА_6 спірного автомобіля у ОСОБА_2 на підставі біржової угоди. Зазначене мало наслідком пред`явлення ОСОБА_1 до неї позову про визнання дій протиправними, стягнення майнової та моральної шкоди(справа № 686/13970/23). Проте автомобіль було придбано ОСОБА_4 з торгів, проведених у виконавчому провадженні на користь заставодержателя, тому неправильним є висновок апеляційного суду щодо чинності відповідного обтяження на момент укладення договору купівлі-продажу від 07 травня 2013 року.

Ключовим питанням в цій справі є те, чи вирішувалося оскарженою постановою апеляційного суду про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки приватного нотаріуса, якщо апеляційний суд не врахував при розгляді справи витяг (витяги) Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформований таким нотаріусом?

Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:

цивільний суд за позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на автомобіль шляхом припинення обтяження, стягнення моральної шкоди вирішує цивільний спір;

проявом розумності є те, що законодавець не пов`язує можливість вирішення цивільного позову про усунення перешкод у здійсненні права власності на автомобіль шляхом припинення обтяження, стягнення моральної шкоди із залученням приватного нотаріуса, якщо суд не врахував при розгляді справи витяг (витяги) Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформований таким нотаріусом.

Тому приватний нотаріус не належить до кола осіб, які відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України мають право касаційного оскарження постанови суду першої інстанції в цій справі, оскільки апеляційний суд питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки приватного нотаріуса Палінчак Т. В. не вирішував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням того, що оскарженою постановою апеляційного суду не вирішувалось питання про права та обов`язки приватного нотаріуса Палінчак Т. В., касаційне провадження за її касаційною скаргою підлягає закриттю.

Керуючись статтями 260, 396 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Палінчак Тетяни Вікторівни на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у справі № 686/3324/22закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат