ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/966/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець,

за участю секретаря судового засідання - О. В. Москалик,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест»: Загрія Р.О.

Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»: Присяжнюк Д.В., Печерний С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024

у складі колегії суддів: Т. А. Верхогляд - головуючий, Ю. Б. Парусніков, О. Г. Іванов

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023

суддя: Ю. В. Фещенко

у справі № 904/966/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест»

до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»

про стягнення 3 034 855, 65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (далі - ТОВ «Метпромбуд Інвест», позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», відповідач) інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 3 034 855,65 грн, з яких: 2 598 166,47 грн - інфляційні втрати; 436 689,18 грн - 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 601/2019 від 18.03.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем у травні 2019 року роботи по монтажу захисних плит колошника, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 5 841 201,60 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по грудень 2022 року в сумі 2 598 166,47 грн, а також 3% річних за період прострочення з 01.08.2020 по 27.01.2023 у сумі 436 689,18 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі № 904/966/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024, задоволено позовні вимоги позивача, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» - 2 598 166,47 грн - інфляційних втрат, 436 689,18 грн - 3% річних та 45 522,83 грн - витрат по сплаті судового збору.

4. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №601/2019 від 18.03.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем роботи.

5. Крім того, суди вказують, що чинне законодавство не пов`язує припинення (зміну) зобов`язання з наявністю судового рішення про відстрочення чи розстрочення сплати заборгованості, наявність якого не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум.

Включення заборгованості за договором, в якій міститься спірна у даній справі заборгованість (5 841 201,60 грн) до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. У даному випадку ухвала суду у справі № 904/3325/20 в частині розстрочення та відстрочення погашення заборгованості за договором не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме відстрочення та розстрочення впливає лише на порядок примусового стягнення вказаної заборгованості, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Отже, відстрочення та розстрочення сплати боргу у даному випадку не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

6. Суди попередніх інстанцій зазначають, що застосування новації як способу припинення зобов`язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявності умов про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов`язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов`язання.

У даному випадку, між позивачем та відповідачем відсутня згода про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання. Вказане вбачається як з відсутності укладеного між позивачем та відповідачем двостороннього правочину, так і зі змісту ухвал суду по справі № 904/3325/20, з яких вбачається що Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» з кількістю голосів 29 639,56 проголосувало проти схвалення кредиторами плану санації «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачав відстрочення та розстрочення погашення відповідачем заборгованості; крім того, в подальшому позивач оскаржував ухвали суду у справі № 904/3325/20 від 31.07.2020 та від 18.11.2022, якими було затверджено вказаний план санації (зміни до плану санації).

7. Суд першої інстанції вважає помилковими доводи відповідача, що в результаті затвердження судом плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство відбулася новація зобов`язання.

З прийняттям ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 та від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20 про затвердження плану санації Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» не відбулася новація зобов`язання. Зобов`язання залишилось тим же зобов`язанням відповідача перед позивачем - оплатити виконані за договором роботи.

8. Суд першої інстанції здійснив перерахунок заявленої позивачем суми інфляційних втрат, розмір яких є меншим ніж розрахований судом, та враховуючи приписи ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив позовні вимоги позивача саме в заявленому позивачем розмірі інфляційних.

9. Господарський суд першої інстанції здійснив перевірку розрахунку 3% річних та встановив, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено вірно, тому суд задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

10. Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі № 904/966/23, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

11. Касаційна скарга подана на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

12. Відповідач у касаційній скарзі вказує на:

- відсутність висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах про можливість застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, нарахованих на суму основного зобов`язання, включеної до плану санації і яка має бути виплачена на умовах передбачених планом санації.

- відсутність висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема ч. ч. 2, 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, як способу припинення зобов`язань (новації), у випадках коли сума заборгованості за первинним зобов`язанням включена до плану санації боржника, який схвалений кредиторами та затверджений судом.

13. Скаржник зазначає, що планом санації, схваленим рішенням кредиторів ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», затверджений ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 та від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20, умови договору № 601/2019 від 18.03.2019 в частині строків виконання зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості в загальному розмірі 29 639 562,10 грн, в тому числі також і 5 841 201,60 грн були змінені, внаслідок чого така заборгованість починаючи з 31.07.2020 повинна сплачуватись на умовах затвердженого зазначеними ухвалами суду плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», а саме зобов`язання з оплати заборгованості настають після 18.11.2025, яку відповідач зобов`язаний сплачувати рівними частинами щоквартально.

14. Відповідач у касаційній скарзі вказує на те, що проценти та інфляційні втрати встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти та інфляційні втрати, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності боржника за таке порушення зобов`язання.

15. ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» наголошує на тому, що схвалення кредиторами, затвердження судом та подальше виконання плану санації є правомірною поведінкою боржника та кредитора. Крім того, з моменту введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів (24.06.2020) та подальше затвердження судом плану санації (31.07.2020) є тією обставиною, що підтверджує правомірність невиконання боржником грошового зобов`язання до настання термінів визначених планом санації.

Тому, відповідач з 31.07.2020 не здійснив прострочення виконання грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості за договором № 601/2019 від 18.03.2019 у розмірі 5 841 201,60 грн, оскільки строки виконання такого зобов`язання з 31.07.2020 були змінені відповідно до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».

16. На думку скаржника, схвалений кредиторами і затверджений судом план санації, є угодою між боржником та кредиторами, за якою первісне зобов`язання припиняється (оплатити роботи за договором) та виникає нове зобов`язання сплатити суму заборгованості включену до плану санації на визначених ним умовах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. 16 лютого 2024 року на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить Суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

18. Верховний Суд, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 10 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не бере до уваги цей відзив та вирішує справу за наявними матеріалами з огляду на наступне.

19. Відповідно до ч. 5 ст. 295 Господарського процесуального кодексу України до відзиву застосовуються правила, встановлені частиною десятою статті 165 цього Кодексу.

20. Частиною 10 ст. 165 ГПК України передбачено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

21. Абзацом 1 та 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

22. Згідно з абз. 1 та 2 ч. 8 ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

23. Верховний Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

24. Тобто, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест», так і адвокат, який представляє інтереси цього Товариства у суді, можуть подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС або в паперовій формі.

25. Відзив на касаційну скаргу надісланий адвокатом Загрієм Романом Олеговичем на електронну адресу Касаційного господарського суду. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно. Однак такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

26. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

27. Зважаючи на вимоги процесуального законодавства та беручи до уваги, що відзив позивача, який в силу вимог закону зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, не містить відомостей про реєстрацію електронного кабінету і позивач не навів поважних причин невиконання такого обов`язку, вказаний відзив не може бути врахований Судом під час розгляду касаційної скарги.

28. У додаткових поясненнях відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідач наголошує на тому, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що може бути наслідком виключно неправомірної поведінки сторін.

Виконання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та ТОВ «Метпромбуд Інвест», затвердженого судом плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство є правомірною поведінкою боржника та кредитора.

29. У судовому засіданні 29.02.2024 представник позивача Доброчинська А.С. підтримала доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просила касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

30. У письмових поясненнях позивач зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

31. 18 березня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний завод» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (далі - виконавець) укладено договір № 601/2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по виконанню будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту доменної печі № 2 (частину проєкту «Капітальний ремонт 2-го розряду доменної печі № 2») (далі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених договором. Перелік робіт, що виконується за договором, визначається сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору.

32. У розділі 3 договору сторонами були визначені умови щодо порядку розрахунків, зокрема:

- остаточна вартість робіт за договором визначається на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт на підставі даних СКУД замовника (п. 3.2 договору);

- оплата за виконані роботи здійснюється замовником у наступному порядку: за фактом виконання робіт протягом 30-ти календарних днів після підписання замовником акта прийому-передачі виконаних робіт, надання виконавцем оригіналу рахунку-фактури та при умові складання і реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у відповідності до вимог пунктів 2.1.17, 2.1.18 договору, якщо інше не передбачено відповідною додатковою угодою до договору (пункт 3.3 договору);

- зобов`язання замовника по оплаті вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку замовника (п. 3.4 договору).

33. Відповідно до п. 10.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці договору.

34. У травні 2019 року виконавцем були виконані роботи з демонтажу захисних плит колошника на загальну суму 5 841 201,60 грн, на підтвердження чого сторонами складено та підписано акт прийому-передачі виконаних робіт № 0012КР від 03.05.2019.

35. 22 березня 2019 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до умов договору, зокрема пунктом 6 додаткової угоди встановлено, що оплата робіт, передбачених у додатковій угоді, крім авансового платежу, проводиться замовником по факту виконання робіт протягом 30-ти календарних днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, надання рахунку і податкової накладної за виконані роботи.

36. Судом встановлено, що, враховуючи умови договору, граничним строком оплати виконаних позивачем у травні 2019 року робіт на суму 5 841 201,60 грн є 03.06.2019.

37. 24 червня 2020 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3325/20 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», що включені до плану санації, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

38. 31 липня 2020 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3325/20 затверджено план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство; введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»; зазначено, що затверджений судом план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до плану санації. Скасовано мораторій, введений ухвалою від 24.06.2020.

39. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 904/3325/20 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20 залишено без змін.

40. Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20 залишено без змін.

41. 01 червня 2022 року до суду від ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» подано заяву про затвердження змін до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство.

42. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20 у задоволенні заяв ТОВ «Метпромбуд Інвест», ТОВ «ТД ТЕК-Україна» про припинення процедури санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство - відмовлено; затверджено план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції зі змінами; подовжено досудову санацію ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» на строк, передбачений планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» в новій редакції зі змінами.

43. Суди попередніх інстанцій встановили, що:

Відповідно до встановленого в плані досудової санації порядку задоволення вимог кредиторів: «вимоги підлягають задоволенню боржником на умовах відстрочки виконання зобов`язань. Відстрочка виконання зобов`язань встановлюється строком на 2 роки від дня затвердження судом плану санації, а задоволення вимог, кредиторів здійснюється протягом 1-го року поквартально рівними частинами. Порядок та умови задоволення вимог кредиторів наведені в додатку № 1, 2». Отже, строк виконання плану досудової санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» складає 2 роки відстрочення і 1 рік розстрочення з погашенням заборгованості поквартально рівними частинами. Відповідно до графіку погашення заборгованості перший платіж у розмірі 7 409 890,53 грн на користь ТОВ «Метпромбуд Інвест» ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» заплановано було здійснити в ІІІ кварталі 2022 року, тобто до 30.09.2022.

Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» від 01.06.2022 було прийнято наступне рішення: «у зв`язку з наявністю обставин, які викликали труднощі у виконанні плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство, затвердженого ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, які зумовлені декількома факторами, зокрема тим, що 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан на території України, прийняти рішення та затвердити введення (ініціювання) змін до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство».

План санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (в новій редакції зі змінами) передбачає наступні зміни до порядку задоволення вимог «інших кредиторів»:

- заборгованість в розмірі 80 % від загальної суми боргу підлягає відстроченню строком на 3 роки від дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області змін до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод». Загальний строк відстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, складає 5 років;

- після завершення терміну відстрочення, заборгованість в розмірі 80 % від загальної суми боргу підлягає розстроченню на 1 рік, погашення здійснюється поквартально рівними частинами. Загальний строк розстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, складає 1 рік; - заборгованість в розмірі 20 % боргу - підлягає прощенню (списанню) протягом 3-х років поквартально рівними частинами, тобто протягом 3-х років з дати постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (в новій редакції зі змінами);

- порядок та умови задоволення вимог «інших кредиторів» наведені в додатку № 1 до плану досудової санації.

- загальний строк процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» складає 6 років з урахуванням внесених змін та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20.

Відповідно до додатку № 1 плану досудової санації (в новій редакції зі змінами) заборгованість ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» перед ТОВ «Метпромбуд Інвест» підлягає погашенню, з урахуванням списання 20% боргу, в III кварталі 2025 року, тобто до 30.09.2025.

Вимоги ТОВ «Метпромбуд Інвест» у розмірі 29 639 562,10 грн (серед яких 5 841 201,60 грн), які виникли у зв`язку з невиконанням ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» умов договору № 601/2019 від 18.03.2019, були включені до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Позиція Верховного Суду

44. Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

У випадках, передбачених законом або договором, новація може здійснюватися щодо декількох первісних зобов`язань.

Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов`язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.

45. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

46. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

47. Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

48. Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:

- спосіб припинення зобов`язання;

- вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);

- є двостороннім правочином (договором);

- нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.

До умов новації згідно з вимогами закону віднесено наступні:

- нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне;

- сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться у частині другій статті 604 Цивільного кодексу України, - це договір про заміну зобов`язання;

- вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання;

- наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;

- дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що виникає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається);

- зміна змісту зобов`язання;

-допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.

49. Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

50. У постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 921/301/17-г/11 зазначено, що застосування новації як способу припинення зобов`язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявності умов про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов`язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов`язання.

51. Верховний Суд констатує, що новацією є заміна саме зобов`язання, яким є виконання особою певної дії на користь іншої сторони на нове, яким є виконання тією ж особою на користь тієї ж сторони іншої дії, характерним для новації є саме укладення нового зобов`язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов`язання.

Водночас зміна строків виконання зобов`язання не є новацією, оскільки не змінює саме зобов`язання - дію, яку повинна виконати одна сторона на користь іншої.

52. План санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (в новій редакції зі змінами), затверджений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022, передбачає продовження терміну відстрочки виконання зобов`язань строком на 3 роки з подальшим розстроченням боргу на 1 рік і погашенням заборгованості поквартально рівними частинами та часткове прощення (списання) боргу.

53. Суди попередніх інстанцій встановили, що заборгованість перед ТОВ «Метпромбуд Інвест» підлягає погашенню, з урахуванням списання 20% боргу, в III кварталі 2025 року, тобто до 30.09.2025. Вимоги ТОВ «Метпромбуд Інвест» у розмірі 29 639 562,10 грн (серед яких 5 841 201,60 грн), які виникли у зв`язку з невиконанням ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» умов договору № 601/2019 від 18.03.2019, були включені до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство.

54. За приписами ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).

У плані санації визначаються:

- розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації;

- заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;

- обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).

Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

Вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації. Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.

План санації не впливає на вимоги кредитора до третіх осіб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти схвалення плану санації. Затвердження судом плану санації щодо первісного зобов`язання не припиняє пов`язаних з ним додаткових зобов`язань згідно зі статтею 604 Цивільного кодексу України, якщо заставодержатель проголосував проти такого плану.

Затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації.

Зміни до плану санації вносяться у порядку, встановленому для його затвердження.

Боржник і кредитор шляхом укладення договору можуть змінити свої права і обов`язки, передбачені планом санації, зокрема, передбачити відстрочення чи розстрочення виконання, якщо така зміна не надає переваги кредитору порівняно з умовами плану санації. Копія такого договору надсилається керуючому санацією, кредиторам, які беруть участь у санації, та інвесторам.

За заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний.

Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

55. План санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство не змінює саме зобов`язання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (сплатити ТОВ «Метпромбуд Інвест» грошові кошти), а саме дію, яку повинна виконати одна сторона на користь іншої, а змінює лише строк виконання такого зобов`язання.

56. Зміна строків виконання основного зобов`язання планом санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, як у спірному випадку, шляхом затвердження судом такого плану санації, не є тотожною укладенню цивільного договору у розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України.

57. Отже, у зв`язку з тим, що зміна строків виконання зобов`язання не є новацією, оскільки не змінює саме зобов`язання, тобто дію, яку повинна виконати одна сторона на користь іншої, затверджений судом план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство не є новацією в розумінні норм ст. 604 ЦК України.

58. Крім того, планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство передбачено, що у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний, за заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації.

Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

59. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що затверджений судом план санації не є новацією та не змінює зобов`язання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» перед ТОВ «Метпромбуд Інвест» за договором № 601/2019 від 18.03.2019.

60. Доводи ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», викладені в касаційній скарзі про те, що план санації відповідача є новацією, зводяться до помилкового тлумачення норм Цивільного кодексу України, оскільки у даному випадку, за умовами затвердженого плану санації зобов`язання боржника за договором № 601/2019 від 18.03.2019 не було замінено на будь-яке інше (нове) зобов`язання, умов про припинення первісного зобов`язання, що виникло за цим договором, план санації не містить, а зміна строку виконання такого зобов`язання не може вважатися новацією в розумінні ст. 604 ЦК України.

61. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних вказує на те, що:

- чинне законодавство не пов`язує припинення (зміну) зобов`язання з наявністю судового рішення про відстрочення чи розстрочення сплати заборгованості, наявність якого не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум;

- на думку суду, включення заборгованості за договором, в якій міститься спірна у даній справі заборгованість (5 841 201,60 грн) до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу;

- у даному випадку ухвала суду у справі № 904/3325/20 в частині розстрочення та відстрочення погашення заборгованості за договором не є правоперетворюючим судовим рішенням, саме відстрочення та розстрочення впливає лише на порядок примусового стягнення вказаної заборгованості, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною;

- відстрочення та розстрочення сплати боргу у даному випадку не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

62. Верховний Суд не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних з огляду на таке.

63. Відповідно до п. 5 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

64. У плані санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство (нова редакція зі змінами) вказано, що метою внесення змін до плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» є відновлення платоспроможності товариства, запобігання його банкрутству та погашення заборгованості перед кредиторами внаслідок:

- добровільного врегулювання питання погашення заборгованості між кредиторами та боржником, між незабезпеченими кредиторами, а також між незабезпеченими та забезпеченими кредиторами;

- досягнення взаємовигідних умов щодо врегулювання заборгованості;

- застосування передбаченої діючим законодавством процедури врегулювання заборгованості;

- забезпечення процесуально-економічного механізму врегулювання заборгованості боржника;

- забезпечення справедливого та рівного для всіх кредиторів порядку задоволення вимог;

- запобігання порушенню прав кредиторів під час погашення їх грошових вимог;

- встановлення додаткових гарантій для кредиторів щодо задоволення їх грошових вимог;

- збереження господарюючого суб`єкта та його господарської діяльності.

Здійснення та реалізація змін до плану досудової санації дозволить уникнути процедури банкрутства та досягнення поставленої мети - відновити платоспроможність ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», що має важливе значення як для боржника, так і для його кредиторів, оскільки зміни передбачають забезпечення більш сприятливих умов для погашення заборгованості, ніж в судових процедурах відновлення платоспроможності боржника або його банкрутства.

65. Верховний Суд у постанові від 03.10.2023 у справі № 904/3325/20 за заявою ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» про затвердження плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство вказав на те, що санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство не є судовою процедурою в розумінні статті 6 КУзПБ, тому не можна ототожнювати таку процедуру із судовою санацією, передбаченою положеннями Розділом ІІІ КУзПБ, а також слід враховувати, що така процедура хоч і передбачає участь суду, однак є орієнтованою на збереження платоспроможності боржника в межах добровільного (договірного) виконання боржником взятих на себе зобов`язань перед кредиторами, а не за рахунок примусу за участі держави, що, в свою чергу, повинно забезпечувати пропорційність та баланс інтересів не лише кредиторів, але й боржника.

Відповідно до змісту преамбули КУзПБ, положеннями якого передбачено санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів. Тобто він встановлює не лише умови та порядок задоволення вимог одного або декількох кредиторів, але й спрямований на відновлення платоспроможності боржника.

Із зазначеними положеннями узгоджується мета санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (частина п`ята статті 4 КУзПБ), якою є запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

66. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що така санація є позасудовою процедурою, яка вводиться до відкриття провадження у справі про банкрутство, головним завданням такої позасудової процедури полягає у відновленні платоспроможності суб`єкта господарювання, за умови що кредитори отримають задоволення своїх вимог в більшому розмірі, аніж у випадку застосування до такого суб`єкта господарювання ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

67. Як зазначалося вище, план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (в новій редакції зі змінами) передбачає наступні зміни до порядку задоволення вимог «інших кредиторів»:

- заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає відстроченню строком на 3 роки від дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області змін до плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод». Загальний строк відстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, складає 5 років;

- після завершення терміну відстрочення, заборгованість в розмірі 80% від загальної суми боргу підлягає розстроченню на 1 рік, погашення здійснюється поквартально рівними частинами. Загальний строк розстрочення виконання грошових зобов`язань, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, складає 1 рік; - заборгованість в розмірі 20% боргу - підлягає прощенню (списанню) протягом 3-х років поквартально рівними частинами, тобто протягом 3-х років з дати постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» (в новій редакції зі змінами).

68. Приписами ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачена можливість припинення господарським судом процедури санації на підставі заяви боржника або кредитора у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний. Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

69. Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 904/3325/20 вказав на те, що у наведений спосіб законодавець надав як боржнику, так і кредитору/кредиторам (незалежно від розміру кредиторських вимог, передбачених планом санації) повноваження з контролю за виконанням плану санації задля убезпечення/запобігання порушення прав будь-якого із наведених суб`єктів.

За встановленого ст. 5 КУзПБ правового регулювання санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство функція судового контролю цієї процедури є обмеженою та зумовлена ініціативою учасників цієї процедури на вчинення конкретних, встановлених Законом дій.

70. Тобто, ст. 5 КУзПБ передбачена можливість припинення процедури санації, скасування заходів, вжитих судом, розірвання плану санації та відновлення в повному розмірі у незадоволеній частині вимог кредиторів, у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний. За наслідком чого, кредитори не позбавлені можливості звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з урахуванням інфляційних та 3% річних.

71. Верховний Суд зазначає, що судове рішення про стягнення коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі (стягнення грошових коштів), тобто підтверджує грошове зобов`язання божника перед кредитором.

72. Частиною 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

73. Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

74. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

75. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

76. Відстрочення або розстрочення виконання рішення суду спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

77. Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

78. Оскільки судове рішення про відстрочення або розстрочення рішення суду про примусове стягнення боргу змінює строк або порядок примусового виконання такого рішення, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.

79. Верховний Суд констатує, що ухвали господарського суду про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та про затвердження плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції, які передбачають добровільне врегулювання питання погашення заборгованості між кредиторами та боржником, не є тотожними судовим рішенням про відстрочення або розстрочення виконання рішення, які унеможливлюють примусове виконання рішення про стягнення заборгованості до спливу строків, визначених судом.

80. З огляду на зазначене, ототожнення судами попередніх інстанцій ухвал про затвердження плану санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство з ухвалами про відстрочення виконання судового рішення є помилковими.

81. Також суд апеляційної інстанції помилково посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та постанову Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, оскільки позиції Верховного Суду стосуються нарахування інфляційних та 3% річних на суму заборгованості, що підлягає примусовому стягненню на підставі рішення суду, яке судом розстрочено або відстрочено.

82. Верховним Судом відхиляються посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 922/2071/20, оскільки позиція Верховного Суду стосується включення до плану досудової санації заборгованості, за кредитами, наданими підприємству під державні гарантії, на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №820/5225/15 та виконавчого листа від 14.12.2015, виданого на виконання зазначеної постанови апеляційного суду.

83. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

84. Тобто у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

85. За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 903/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

86. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2023 у справі № 366/203/21 зазначила, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

87. У справі, що розглядається, здійснення та реалізація плану досудової санації дозволить уникнути процедури банкрутства ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та відновить платоспроможність ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», що має важливе значення не лише для боржника, а і для його кредиторів, оскільки враховуючи поточний фінансовий стан боржника, за інших умов, якби позивач не отримав від відповідача належних до сплати коштів у строк, в який зобов`язання мало бути виконане, зазначена заборгованість могла бути присуджена до стягнення в судовому порядку, однак можливість реального виконання рішення була б поставлена в залежність від існуючої неплатоспроможності боржника виконати грошове зобов`язання без застосування судової процедури відновлення платоспроможності боржника або його банкрутства. Перехід до судових процедур банкрутства може позбавити кредиторів можливості задовольнити свої інтереси та вимоги до боржника.

Водночас план досудової санації передбачає забезпечення більш сприятливих умов для погашення заборгованості, ніж в судових процедурах відновлення платоспроможності боржника або його банкрутства. Кредитори матимуть змогу отримати задоволення своїх вимог в більшому розмірі, аніж у випадку застосування до такого боржника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

88. Таким чином, для відновлення платоспроможності ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» та забезпечення більш сприятливих умов для погашення заборгованості, що надасть змогу кредиторам отримати задоволення своїх вимог у більшому розмірі, кредиторами схвалено план санації до відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», відповідно до якого (з урахуванням нової редакції) після строку зазначеного в плані досудової санації, грошове зобов`язання ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» щодо погашення заборгованості перед кредиторами, вимоги яких включені до плану санації, підлягає виконанню.

89. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

90. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

91. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

92. Отже, підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

93. Водночас, як зазначалося вище, 31.07.2020 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3325/20 затверджено план санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство; введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції, затвердженим ухвалою Господарського суду від 18.11.2022 у справі № 904/3325/20, змінено строки виконання зобов`язань перед кредиторами, з метою створення сприятливих умов для виконання таких зобов`язань.

94. Позивач у позові просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по грудень 2022 року, а також 3% річних за період прострочення з 01.08.2020 по 27.01.2023.

95. Оскільки планом санації ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» до відкриття провадження у справі про банкрутство в новій редакції, затвердженим ухвалою господарського суду, змінено строки виконання зобов`язань перед кредиторами та враховуючи, що підставою застосування, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідальності є саме прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних.

96. З огляду на зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

97. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

98. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

99. Частиною 1 ст. 311 ГПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

100. Перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій з прийняттям нового рішення, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

101. За приписами ст. 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із резолютивної частини, в якій зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

102. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, покладаються на позивача. Судові витрати відповідача, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг, належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі № 904/966/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» (вул. Феодосійська, будинок 2, м. Запоріжжя, 69008; ідентифікаційний код 41281708) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (вул. Маяковського, будинок 3, м. Дніпро, 49064; ідентифікаційний код 05393056) 68 284,25 грн за подання апеляційної скарги та 72 836,54 грн за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець