Справа №: 398/1450/24

провадження №: 3/398/825/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" березня 2024 р. м.Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №927234 від 14.03.2024 року, цього ж дня близько 17 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , а саме, словесно ображала його та погрожувала фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, пояснила, що ОСОБА_2 постійно вчиняє стосовно неї домашнє насильство. 14.03.2024 року близько 17 год ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав її ображати та погрожувати фізичною розправою, а потім вдарив кулаком у обличчя, внаслідок чого зламав їй кістки носу. Це не вперше ОСОБА_2 завдає їй тілесних ушкоджень, від його побоїв у неї був струс головного мозку. Вони проживають в будинку, який є власністю ОСОБА_2 , їй немає куди йти, оскільки вона продала свій будинок щоб придбати кіоск на ринку, де вона працює. ОСОБА_2 може не впустити її до будинку, або виганяти на вулицю навіть роздягнутою взимку. Іноді вона навіть залишається ночувати у своєму кіоску, бо боїться йти додому.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 14.03.2024 року близько 17 год між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт під час якого остання почала його тягнути за вухо, пошкрябала, а він у відповідь просто дав їй ляпасу внаслідок якого розбив носа.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно, досліджуючи останній, разом із іншими, доданими до нього матеріалами, суд дійшов таких висновків.

Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері,якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Доказамив справіє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку суддявстановлює наявністьчи відсутністьправопорушення,винність особив йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи,які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1ст. 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч. 2 ст.251, ст.255 КУпАП).

Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому у справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою поліції справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Згідно протоколу прийняття заяви від ОСОБА_2 від 14.03.2024 року він просить притягнути до адміністративної відповідальності його співмешканку ОСОБА_1 , яка цього ж дня близько 17год 00хв погрожувала йому фізичною розправою.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 14.03.2024 року, цього дня близько 17год 00хв він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_1 вживали спиртні напої за місцем спільного проживання. Між ними виник конфлікт під час якого ОСОБА_1 потягнула його за вухо а він у відповідь дав їй ляпасу та розбив носа.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , що завдали шкоди моральному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , натомість як встановлено в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також з наданих ОСОБА_1 копій з її медичної картки, саме ОСОБА_2 систематично вчиняє стосовно ОСОБА_1 домашнє насильство та спричиняє їй тілесні ушкодження. Так, 14.03.2024 року ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу та звернулась до медичного закладу для отримання медичної допомоги у зв`язку з цим. Крім того, згідно копій з медичної картки ОСОБА_1 , остання зверталась за медичною допомогою: 18.01.2023 року їй діагностували ЗЧМТ та струс головного мозку, пояснила, що побив співмешканець; 20.09.2023 року, ЗЧМТ та струс головного мозку, пояснила, що вдарив співмешканець.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутня достатня кількість належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 , вони не містить в собі даних щодо наслідків, які могли бути наявні у потерпілому виходячи з обставин викладених у протоколі.

Усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, трактуються на її користь.

Викладені вище обставини у сукупності свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП є підставою, яка виключає провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим, провадження по вказаній справі слід закрити.

Керуючись ст.ст.8,27,34,35, ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247,283,284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Яна Миколаївна Подоляк