ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 рокуСправа №160/3409/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.02.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Неклеса Микола Миколайович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Витягу №36745 з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працює у Виробничому структурному підрозділі Лиманська дирекція філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Укрзалізниця, на посаді провідний інженер, було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08.05.2024 року. Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 24.11.2023 року ОСОБА_1 було направлено заяву про надання йому відстрочки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак, належної відповіді не було надано. 08.01.2024 року було направлено адвокатський запит, в якому він просив надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та вважати його таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із наявністю відстрочки строком на 6 місяців, а саме до 08.05.2024 року. Однак, станом на теперішній час письмової відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову так і не надходило. Таким чином, вважає дії відповідача щодо ненадання позивачу передбаченої чинним законодавством відстрочки протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 08.03.2024 року. Також вказаною ухвалою суду від відповідача було витребувано додаткові докази в даній справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.03.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що на заяву позивача від 24.11.2023 року про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було своєчасно надано ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідь від 11.12.2023 року за вих. №4/8824/1 та направлено поштовим зв`язком. Також вказує, що позивач просив надати відстрочку від мобілізації на підставі частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» без конкретизації на якій саме підставі та згідно якого абзацу. В заяві викладено два факти, це постійний догляд за батьками та наявність бронювання. Дослідивши дану заяву, посадовими особами було надано роз`яснення щодо порядку та підстав для оформлення відстрочки. Позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо догляду за батьками встановленого висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а також відсутні документи щодо бронювання позивача. На адвокатський запит 17.01.2024 року за вих. №4/851 електронною поштою було надано роз`яснення щодо неможливості на даний час підтвердити бронювання позивачу та зарахувати на спеціальний військовий у зв`язку з ненадходження на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 документів визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 для здійснення бронювання позивача та зарахування на спеціальний військовий облік та рекомендовано звернутись до керівництва АТ «Укрзалізниця» для перенаправлення повідомлення на нашу адресу для здійснення бронювання. Отже, доводи позивача щодо неправомірних дій відповідача щодо ненадання позивачу відповідно до вимог п.1 ч.1 статті 23 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є неправомірними та безпідставними. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу №36745 з наказу від 08.11.2023 року №16761 Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працює у Виробничому структурному підрозділі Лиманська дирекція філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Укрзалізниця, на посаді провідний інженер, було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08.05.2024 року.

24.11.2023 року ОСОБА_1 було направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання йому відстрочки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.12.2023 року №4/8824/1 позивачу було повідомлено наступне. Враховуючи викладені в заяві обставини та надані ОСОБА_1 до заяви документи для належного підтвердження його права на відстрочку від призову по мобілізації, як особи зайнятої постійним доглядом за своїми батьками, повідомляємо, що ОСОБА_1 не надано відомостей які підтверджують необхідність догляду за його батьками, а саме: висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Для належного оформлення бажання скористатись правом на відстрочку від призову по мобілізації запропоновано з`явитись особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з оригіналами документів, що підтверджують право на відстрочку, у тому числі з військово-обліковим документом для проведення звіряння персональних даних з військово обліковими даними, що є в територіальному центрі та соціальної підтримки.

Представником позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит від 03.01.2024 року, в якому він просив надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та вважати його таким, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із наявністю відстрочки строком на 6 місяців, а саме до 08.05.2024 року.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024 року №4/851 представнику позивача повідомлено наступне. У зв`язку з тим, що AT «Укрзалізниця» направила повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наказу Міністерства економіки України від 08.11.2023 року №16761 «Про бронювання військовозобов`язаних за AT «Укрзалізниця» до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не може надати відстрочку від мобілізації, оскільки повідомлення про зарахування на спец облік від AT «Укрзалізниця» не надходило. Запропоновано звернутися в спецвідділ AT «Укрзалізниця» для направлення повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 про взяття на спец облік військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 05.06.1970 року, згідно наказу Міністерства економіки України від 08.11.2023 року №16761 «Про бронювання військовозобов`язаних за AT «Укрзалізниця».

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-ХІІ вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.4 ч.І ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч.І ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543- XII.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932- XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, згідно з вимогами ч.І ст.23 вказаного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві (ч. 2 ст.25 Закону №3543-ХІІ).

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 про Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі Постанова №76) установлено, Порядок, що визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Пунктом 2 Постанови №76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку;

шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу №36745 з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що працює у Виробничому структурному підрозділі Лиманська дирекція філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Укрзалізниця, на посаді провідний інженер, було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 08.05.2024 року.

Вказаний Витягу №36745 з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного було надано разом із адвокатським запитом представника позивача від 03.01.2024 року, який було направлено відповідачу та отримано ним 13.01.2024 року, що підтверджується відповідною роздруківкою інформації щодо стану доставки відправлення № 1077820 та не заперечується самим відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно не взяв до уваги вищезазначені документи, які підтверджують право позивача на надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію на строк до 08.05.2024 року.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, передбачено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м.Києва та м.Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно пункту 9 вищевказаного Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Окрім того, згідно пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до пункту 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Отже, враховуючи вищевикладене, встановлено, що обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.05.2024 року.

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, з огляду на те, що позивач у позовних вимогах не вказував дату, до якої має бути надана відстрочка від призову, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_7 за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.05.2024 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 08.05.2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна