справа № 760/5865/23

головуючий у суді І інстанції Букіна О.М.

провадження № 22-ц/824/3104/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Савчук Нелі Анатоліївни на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», третя особа - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року з указаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» матеріальну шкоду у розмірі 320 180 грн, моральну шкоду у розмірі 40 000 грн, понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн, витрати на оплату дослідження з визначення розміру матеріального збитку у розмірі 10 037 грн 16 коп., судовий збір у розмірі 3 601 грн 80 коп.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

12 березня 2020 року з вини відповідача відбулося залиття належної позивачу квартири.

Позивач вказує, що відповідно до акта про залиття від 13 березня 2020 року аварія трапилася в системі опалення, гарячого постачання, залиття сталося з вище розташованої квартири № 12 . Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО є підвищення тиску у внутрішньобудинковій системі централізованого опалення, відбулося пошкодження подавального трубопроводу ЦО на горищі будинку.

Станом на 12 березня 2020 року житловий будинок АДРЕСА_3 та його внутрішньобудинкова система централізованого опалення перебували у господарському віданні Керуючої компанії, що обслуговувався житлово-експлуатаційною дільницею № 906 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва».

Позивач вважає, що саме винними діями відповідача їй було спричинено матеріальної шкоди на суму 320 180 грн, що підтверджується висновком експерта № 1298 від 12 квітня 2023 року Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Вказує, що у добровільному порядку відповідач не відшкодував причинену їй матеріальну шкоду, а тому позивач вимушена звернутися до суду з указаним позовом.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 256 144 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Стягнуто з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 10 037 грн 16 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, судовий збір у сумі 2 761 грн 44 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача, а тому відповідальність за заподіяння шкоди позивачеві має бути покладена саме на відповідача, який як управитель та балансоутримувач має відповідати за шкоду, спричинену неналежним утриманням будинку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Савчук Н.А. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, позивачем не доведено обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також не надано доказів про реальні збитки, які понесені нею.

Вказує, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району м. Києва» не є управителем житлового будинку АДРЕСА_3 , договір на управління зазначеного будинку комунальним підприємством та мешканцями будинку не укладався, в матеріалах справи такий договір також відсутній.

Житловий будинок АДРЕСА_3 перебуває в господарському віданні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району міста Києва» та обслуговується житлово-експлуатаційною дільницею №?906. Відповідачем надано докази на підтвердження виконання своїх обов`язків щодо утримання та обслуговування спірного будинку відповідно до Правил утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, зокрема акти готовності будинку до опалювального періоду, проте судом першої інстанції вони не взяті до уваги.

Зазначає, що згідно з актом від 13 березня 2020 року про залиття спірної квартири причиною залиття є підвищення тиску у внутрішньо будинковій системі централізованого опалення, яке призвело до пошкодження подавального трубопроводу централізованого опалення на горищі будинку. Відповідач не є відповідальною особою за тиск в системі централізованого опалення, оскільки тиск подає постачальник послуги з централізованого опалення, а саме КП «Київтеплоенерго».

Вказує, що відповідно до листа КП «Київтеплоенерго» від 27 квітня 2020 року у період з 11 березня 2020 до 12 березня 2020 року підвищення тиску не було. Проте в матеріалах справи відсутні докази, що в зазначений період тиск знаходився в задовільному стані. Разом з тим вищевказаним листом зазначено, що до КП «Київтеплоенерго» не надходило звернень щодо пошкодження внутрішньо будинкових мереж на горищі зазначеного будинку, що підтверджує перебування внутрішньо будинкові мережі в задовільному стані.

Апелянт вказує, що в матеріалах справи наявні докази належного утримання та обслуговування спірного будинку, також містяться листи щодо обстеження зазначеного будинку.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції про визнання акта огляду житлового будинку, проведеного восени 2019 року, таким, що не відповідає дійсності, є необґрунтованим.

Вказує, що в акті про залиття квартири від 13 березня 2020 року не зафіксовано вини відповідача, він не містить причинно-наслідкового зв`язку між діями останнього та негативними наслідками, які настали. Також в матеріалах справи не міститься будь-яких інших доказів, які б свідчили про вину та причинно-наслідковий зв`язок в діях або бездіяльності відповідача.

Проте суд першої інстанції в супереч наявним в матеріалах справи доказам було вирішено визначити винну особу саме КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району міста Києва».

Апелянт зазначає, що кожного року у передопалювальний період ПАТ «Київтеплоенерго» проводиться допуск будинків до підключення опалення. Відповідний допуск ПАТ «Київтеплоенерго» будинку АДРЕСА_3 був наданий, що підтверджується актом готовності до опалювального сезону № 964 від 16 серпня 2019 року.

Докази щодо неналежного утримання відповідачем будинку АДРЕСА_3 : скарг, актів-претензій, звернень тощо матеріали справи не містять.

Апелянт вважає, що висновок експерта, наданий позивачем на підтвердження розміру матеріальних збитків, не відповідає реальним збитком, у зв`язку з чим відповідачем заявлялося до суду першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи, однак, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні.

У висновку експерта зазначено, що експертиза проведена на підставі заяви від 09 березня 2023 року та наданих документів, оскільки на момент її проведення в квартирі АДРЕСА_1 проведено ремонтно-будівельні роботи. Таким чином, на момент проведення експертизи в спірній квартирі вже був проведений ремонт, дата проведення ремонту невідома. Висновок експерта містить вартість та перелік матеріалів і робіт з урахуванням цін та тарифів станом на дату проведення експертизи, тобто станом на 2023 рік. У матеріалах справи відсутні відомості та докази того, що ремонт в спірній квартирі проводився саме в 2023 році. Враховуючи, що залиття квартири сталося 12 березня 2020 року, позивачем могли бути проведені ремонтні роботи у 2020 році.

Відповідач також заперечує щодо розміру моральної шкоди спричиненої позивачу, вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували завдану позивачу моральну шкоду.

Також апелянт зазначає, що стягнутий розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не надав оцінку всім обставинам справи, не дослідив питання складності справи, кваліфікації та досвід адвоката у даній справі, чи співрозмірні послуги, які були надані адвокатом у відповідності до умов договору з тими послугами, які фактично надавалися. Вважає, що розрахунок витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги є завищеним.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Яценко Є.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 ; право власності підтверджується договором дарування, серія та номер: 4-972, виданий 07 травня 2001 року та Інформаційною довідкою № 322583783 від 12 лютого 2023 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 11-13 т. 1).

З акта про залиття, аварії, що трапилось на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13 березня 2020 року вбачається, що 12 березня 2020 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири № 12 .

У результаті залиття в квартирі № 8 у великій, малій кімнаті та кімнаті загального користування намокла стеля, частково стіна та підлога:

велика кімната: стеля (підвісна, клеєве фарбування), площа пошкодження - 20 м2; стіна (шпалери) площа пошкодження - 5 м2; підлога (паркет) площа пошкодження - 20 м2;

мала кімната: стеля (підвісна, клеєве фарбування) площа пошкодження - 13 м2; стіна (шпалери) площа пошкодження - 5 м2; підлога (паркет) площа пошкодження - 13м2;

кімната загального користування: стеля (клеєве фарбування) площа пошкодження - 0,5 м2; стіна (шпалери) площа пошкодження - 0,25 м2; підлога (паркет) площа пошкодження - 0,25 м2.

Також комісією встановлено, що причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО є внаслідок підвищення тиску у внутрішньобудинковій системі централізованого опалення, відбулося пошкодження подавального трубопроводу ЦО на горищі будинку (а.с. 14 т. 1).

Відповідно до відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» від 08 квітня 2020 року працівниками житлово-експлуатаційної дільниці указаного комунального підприємства № 906 13 березня 2020 року проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_1 та зафіксовано факт залиття, за результатом чого складено відповідний акт. За інформацією Центральної і диспетчерської служби Солом?янського району міста Києва в електронному журналі обліку заявок зазначеної організації за період з 11 березня 2020 року по 13 березня 2020 року зареєстровано 4 заявки щодо аварійних пошкоджень мереж у вказаному житловому будинку. Витяг з електронного журналу обліку заявок Центральної диспетчерської служби Солом?янського району міста Києва надається у додатку. 12 березня 2020 року працівниками обслуговуючої організації усунено аварійне пошкодження на внутрішньо будинковій системі центрального опалення (а.с. 15 т. 1).

Згідно з відповіддю КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» від 16 квітня 2020 року станом на 12 березня 2020 року до цього часу житловий будинок АДРЕСА_3 та його внутрішньо будинкова система централізованого опалення перебувають у господарському віданні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» та обслуговується житлово-експлуатаційною дільницею № 906 цього комунального підприємства. Роботи капітального ремонту (капітальний ремонт інженерних мереж) не передбачені переліком послуг з утримання цього будинку та прибудинкової території (а.с. 17 т. 1).

Відповідно до відповіді КП «Київтеплоенерго» від 27 квітня 2020 року внутрішньо будинкові мережі ж/б Смоленська 3, 5 (до яких входить трубопровід ЦО, що розміщено на технічному горищі) не перебувають на утриманні підприємства. У період з 11 березня 2020 року по 12 березня 2020 року підвищення тиску (відмінне від звичайного) не було. Проведення робіт з капітального ремонту та обслуговування внутрішньо будинкових мереж не входить до компетенції підприємства (а.с. 18 зі звороту т. 1).

З відповіді КП «Київтеплоенерго» від 05 травня 2021 року вбачається, що станом на 12 березня 2020 року крайньою точкою відрізку теплової мережі (яка перебувала у господарському віданні КП «Київтеплоенерго»), що відноситься до мереж опалення житлового будинку АДРЕСА_3 , є фланець засувок № 3 та № 4 вбудованого теплового пункту, розташованого у будинку на АДРЕСА_5 . Внутрішньо будинкові мережі житлового будинку на АДРЕСА_5 (до яких входить трубопровід ЦО, розташований на технічному поверсі на технічному горищі) утримуються КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» (а.с. 20 т. 1)

Відповідно до висновку експерта від 12 квітня 2023 року № 1298 Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Яценка Є.О. від 09 березня 2023 року (справа № 760/5865/23) встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) в квартирі АДРЕСА_1 , проведення яких необхідне внаслідок її залиття 12 березня 2020 року, становить 320 180 грн (а.с. 67-89 т. 1).

У частинах 1, 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19.

Стягуючи майнову шкоду з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», суд першої інстанції зазначив, що така шкода заподіяна з вини підприємства.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що житловий будинок АДРЕСА_3 , у якому знаходиться квартира позивача, відносно якої сталося залиття, перебуває в господарському віданні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом?янського району міста Києва», однак відповідач не є відповідальною особою за тиск в системі централізованого опалення, оскільки тиск подає постачальник послуги з централізованого опалення - КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци 3, 4 пункту 2 цих Правил).

Відповідно до статті 185 ЖК України фінансування затрат на експлуатацію та ремонт громадського житлового фонду здійснюється за рахунок власних коштів володільців фонду.

Крім того, пунктом 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» визначено, що до тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання не включаються витрати, які включено до складу плати за абонентське обслуговування, плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також витрати, пов`язані із встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

Згідно частиною 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Пунктами 1, 4 частини 4 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний:

забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;

інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 2 розділу VIII «Системи теплоспоживання споживачів (системи опалення, вентиляції та ГВП)» Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378, визначено обов`язок балансоутримувача у місячний термін, але не пізніше травня поточного року, після проведення огляду його представниками та предстанвиками і виконавця послуг скласти переліки заходів, необхідних для підготовки внутрішньобудинкових систем централізованого опалення, вентиляції та ГВП до експлуатації в наступному опалювальному періоді.

Зазначені заходи повинні передбачати зокрема виконання ремонтно-профілактичних робіт устатковання тепловикористовувальних установок і внутрішньобудинкових систем; перевірку та відновлення (за необхідності) герметизації інженерних вводів.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач станом на дату залиття квартири позивача - 12 березня 2020 року був управителем та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 , внутрішньобудинкова система централізованого опалення цього будинку перебували у господарському віданні відповідача, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що залиття квартири позивача сталося внаслідок неналежного виконання КП обов`язків щодо експлуатації та обслуговуванню обладнання будинку, тому винною особою в такому залитті є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва».

В акті про залиття, складеним представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», зазначено, що причиною аварії та залиття є підвищення тиску у внутрішньобудинковій системі централізованого опалення, відбулося пошкодження подавального трубопроводу ЦО на горищі будинку.

Відповідно до відповіді КП «Київтеплоенерго» у період, коли відбулося залиття - з 11 по 12 березня 2020 року підвищення тиску (відмінне від звичайного) не було.

Акт про залиття складений представниками відповідача та відповідачем, на якого покладено обов`язок спростувати неправомірність своїх дій, вину та причинно-наслідковий зв`язок між ними, однак доказів саме підвищення тиску при проведенні гідравлічних випробувань, як зазначено в акті, відповідачем не надано.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що висновок експерта, наданий позивачем на підтвердження розміру матеріальних збитків, не відповідає реальним збитком, у зв`язку з чим відповідачем заявлялося до суду першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи, однак, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2023 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про призначення судової експертизи для встановлення вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири позивача (а.с. 138-139 т. 1).

На обґрунтування необхідності призначити експертизу судом, відповідачем у цьому клопотанні зазначено, що наданий позивачем висновок експерта та кошторис викликає сумніви, оскільки складений експертом з порушенням прав відповідача щодо участі в огляді об`єкту дослідження. Вартість ремонтно-будівельних робіт є завищеною. У відповідача відсутній доступ до пошкодженого майна та відсутня можливість надати суду докази вартості збитку.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 102 ЦК України, на підтвердження розміру завданої їй залиттям шкоди, подала до суду першої інстанції висновок експерта, підготовлений на підставі її заяви.

Експертиза, за результатом якої складено указаний висновок, проведена експертом Полтавського відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Посилаючись на те, що розмір завданої шкоди, визначений експертом за результатом проведення будівельно-технічної експертизи, є завищеним, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що розмір завданої шкоди дійсно є меншим ніж це визначено експертом.

Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, який у своїй ухвалі зазначив про те, що відповідачем не наведено обставин, які викликають сумніви у правильності висновку експерта, наданого позивачем.

Відповідач посилається на відсутність у нього доступу до пошкодженого майна та відсутність можливості надати суду докази вартості збитку.

Однак, апеляційний суд враховує, що фіксування наслідків залиття квартири позивача здійснювалося представниками відповідача - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», а також ними складений акт про залиття, а тому доводи відповідача про відсутність у його розпорядженні документів, на підставі яких могла б бути проведена така експертиза, є непереконливими.

Відповідач в апеляційній скарзі також заперечує щодо розміру моральної шкоди спричиненої позивачу, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували завдану позивачу моральну шкоду.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною 3 статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Установивши факт заподіяння позивачу втрат немайнового характеру, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди. При цьому суд прийняв до уваги обсяг моральних переживань позивача у зв`язку з пошкодженням належної їй квартири.

Апеляційний суд вважає, що розмір компенсованої судом першої інстанції моральної шкоди відповідає засадам розумності і справедливості, глибині заподіяних позивачу моральних страждань, а також не спростований відповідачем.

Заперечуючи проти стягнення судових витрат на правничу допомогу, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що витрати позивача на правову допомогу є значно завищеними, оскільки справа розглядалася у спрощеному позовному порядку без виклику сторін, а суд першої інстанції не дослідив питання складності справи, кваліфікації та досвід адвоката у цій справі.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У своїй заяві про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду першої інстанції 25 квітня 2023 року, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 06 квітня 2018 року, копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/2023 від 06 березня 2023 року, копію акта приймання наданих послуг від 24 квітня 2023 року відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/2023 від 06 березня 2023 року.

Копія указаної заяви про збільшення позовних вимог, у якій позивачем зокрема порушувалося питання про стягнення з відповідача понесених нею витрат на правничу допомогу, направлена іншим учасникам справи, зокрема і відповідачу, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком про поштове відправлення (а.с. 62, 68 т. 1).

17 травня 2023 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому заперечуючи проти позовних вимог у цілому, відповідачем не зазначено про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або про недоведеність таких витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

На підставі викладеного, враховуючи, що судові витрати позивача на правову допомогу під час розгляду справи судом першої інстанції підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи, а відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції не заявлено про їх неспівмірність, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо стягнення з нього на користь позивача таких витрат.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва» - Савчук Нелі Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02 квітня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська