П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29111/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

29 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року позов задоволено частково, з урахуванням ухвал від 27 лютого 2024 року, від 05 березня 2024 року про виправлення описок:

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.08.2023 №330 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області", яким до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №192 о/с від 08.09.2023 "По особовому складу" в частині звільнення поліцейського сектора реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області з 12 вересня 2023 року.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2023 року по 08 лютого 2024 року включно, у загальному розмірі 91618,50 грн (дев`яносто одна тисяча шістсот вісімнадцять гривень 50 копійок).

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що звільнення позивача відбулося у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок проходження служби поліцейськими, а видання наказів ГУНП в Київській області, в частині звільнення позивача зі служби в поліції, здійснено у встановленому законодавством порядку та в межах наданих відповідачу повноважень.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу у Фастівському районному управлінні Головного управління Національної поліції України в Київській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції та мав спеціальне звання - сержант поліції.

До керівництва Головного управління надійшла доповідна записка УПД ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області №1130 від 25.07.2023 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Фастівського РУП ГУНП в Київській області.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області №1195 від 04.08.2023 "Про продовження строків проведення службового розслідування" продовжено строки проведення службового розслідування терміном на 15 днів.

За результатами проведеного службового розслідування було прийнято висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київській області генералом поліції третього рангу Андрієм Нєбитовим 18.08.2023, згідно якого, дисциплінарна комісія встановила, що у діях поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 вбачається порушенням вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, ст.ст. 251, 256 та 283 КУпАП, підпункту 2 пункту 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції, систематичному порушенні порядку використання портативного відеореєстратора під час виконання службових обов`язків, а саме - не здійсненні відео-фіксації при розгляді справ про адміністративні правопорушення та реагуванні на повідомлення громадин про правопорушення чи інші події, порушенні вимог нормативно-правових актів під час складання адміністративних матеріалів (не зазначено конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення та подано невірну кваліфікацію адміністративного правопорушення, що привело до безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності), не збиранні доказів під час складання адміністративних матеріалів та не знанні нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області" №330 від 30.08.2023, зокрема пунктом 1, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Київській області "По особовому складу" №192 о/с від 08.09.2023 сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського відділу реагування патрульної поліції Фастівського районного управління поліції, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 11 вересня 2023 року.

Позивач вважає вищевказані накази відповідача про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та про звільнення зі служби в поліції незаконними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, із змінами (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ст.3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII визначені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 77 Закону №580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення зі служби в поліції, зокрема п.6 ч.1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частин 1, 2, пунктів 1, 2, 3, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Частиною 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 1-6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Дисциплінарний статут доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Згідно зі ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Частиною 5 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин 1-3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст. ст. 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Пунктами 4, 7 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з пунктами 1-2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу VІ Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

У пункті 5 розділу VI Порядку №893 визначено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування.

Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1-2 розділу VІІ Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Як свідчать матеріали справи, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, ст. ст. 251, 256 та 283 КУпАП, підпункту 2 пункту 5 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

По суті виявлених порушень, що стали підставою для звільнення позивача зі служби в поліції, судом встановлено наступне.

Матеріалами службового розслідування підтверджено, що 21.07.2023 проведено перевірку стану організації службової діяльності підрозділів превенції Фастівського РУП, за результатами якої виявлено систематичне порушення службової дисципліни окремими працівниками сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області службової дисципліни та законодавства України.

Під час перевірки наряду групи реагування патрульної поліції під позивним "Котляр-20" на службовому автомобілі "Renault" номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) у складі: інспектора сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 , останній під час опитування нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, а саме Закону України "Про Національну поліцію", "Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції", затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, "Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України", затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 № 440, "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, показав низький рівень знань.

Вказане свідчить, про порушення ОСОБА_1 пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.

В свою чергу позивач зазначає, що висновок службового розслідування містить суперечливе твердження про незнання ним нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, оскільки у висновку не зазначено "куди вони ділись", адже при прийомі на службу в поліцію він володів достатнім рівнем теоретичних знань, що дало можливість прийняти його на службу в МВС, в подальшому він відповідно до розділу ХІ "Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України" затвердженого Наказом №50 від 26.01.2016 успішно проходив щорічні заліки, чим підтверджував достатній рівень теоретичних знань та практичних вмінь.

Як вже зазначалось судом, що частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, накази керівництва.

Порядок планування, проведення та обліку занять, здійснення контролю знань, умінь та навичок осіб молодшого, середнього та вищого складу Національної поліції України (далі - поліцейські) визначає Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх

справ України 26.01.2016 №50, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.02.2016 за № 260/28390 (далі Положення №50).

Відповідно до п.1. розділу III Положення №50 учасниками навчального процесу в системі службової підготовки є поліцейські, а також інші особи, які беруть участь у навчальних заняттях (навчальних зборах, перевірках рівня службової підготовленості) або залучаються до організації їх проведення в установленому порядку, а саме: керівник органу (підрозділу) поліції, закладу, установи поліції; керівник навчальної групи; особа, яка проводить заняття; інструктор з особистої безпеки (у тому числі позаштатний); особа, відповідальна за ведення обліково-планової документації; особовий склад навчальної групи; інші учасники (за необхідності).

Пунктом 4. розділу III Положення №50 передбачено, що особа, яка проводить заняття в системі службової підготовки, зобов`язана здійснювати оцінювання набутих поліцейськими знань, умінь та навичок за підсумком вивчення кожної навчальної теми шляхом їх опитування, тестування, виконання практичних завдань тощо.

Згідно з пунктами 1., 4. розділу XI Положення №50 перевірка рівня службової підготовленості проводиться з метою оцінювання як окремого поліцейського, так і органу (підрозділу) поліції, закладу, установи поліції в цілому та здійснюється відповідно до організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України. Перевірка рівня службової підготовленості поліцейських здійснюється в межах вивченого навчального матеріалу, передбаченого тематичними планами зі службової підготовки.

Пункт 6 вказаного розділу передбачає форми перевірки рівня знань та умінь поліцейського, а саме виконання тестових (ситуативних) завдань (проводиться письмово та/або за допомогою комп`ютерної техніки); практичне виконання вправ, нормативів, ситуативних завдань; усне опитування (проводиться виключно в межах навчального заняття, перед проведенням практичних стрільб та під час інструктажу перед заступанням на службу поліцейського).

Аналізуючи вимоги вказаного Положення №50, суд зазначає, що перевірка рівня службової підготовленості поліцейських здійснюється в межах вивченого навчального матеріалу, передбаченого тематичними планами зі службової підготовки, а усне опитування (проводиться виключно в межах навчального заняття).

Як встановлено судом і підтверджується висновком службового розслідування, опитування позивача на знання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції (Закону України "Про Національну поліцію", "Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції", затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, "Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України", затвердженої наказом МВС від 23.05.2017 № 440, "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100) та виявлення низького рівня знань, було проведено під час перевірки наряду групи реагування патрульної поліції під позивним "Котляр-20" на службовому автомобілі "Renault" номерний знак НОМЕР_1 (на синьому фоні) до складу якої входив позивач, за доповідною запискою УПД ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, що є безумовним порушенням вимог зазначеного Положення №50.

Також у ході проведення службового розслідування встановлено, що протягом звітного періоду поліцейським ОСОБА_1 задокументовано 61 адміністративний протокол.

Перевіркою матеріалів, складених зокрема ОСОБА_1 виявлено відсутність відеозаписів з нагрудної бодікамери у наступних адміністративних матеріалах: постанови БАБ №433058 від 18.07.2023; БАБ №433059 від 18.07.2023; БАБ №431660 від 01.07.2023; БАБ №188004 від 13.07.2023; БАБ №188001 від 21.06.2023; БАБ №188000 від 17.06.2023.

Перевіркою матеріалів ЄО, зокрема ОСОБА_1 , які надходили на спецлінію "102" та списані до справи, виявлено відсутність відеозаписів з нагрудної бодікамери у: ЄО № 7166 від 03.06.2023; ЄО № 8825 від 05.07.2023; ЄО № 9917 від 22.07.2023; ЄО № 9509 від 15.07.2023; ЄО № 7007 від 31.05.2023; ЄО № 8824 від 05.07.2023; ЄО № 7980 від 18.06.2023; ЄО № 8306 від 24.06.2023. Вказане свідчить про порушення, зокрема ОСОБА_1 вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Також встановлено, що під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 в більшості випадків зазначається населений пункт та вулиця, однак не вказується конкретна адреса, де було вчинено адміністративне правопорушення (ААД № 333680, БАБ № 188003, БАБ № 188002, БАБ № 188005, БАБ № 188004, БАБ № 188006, БАБ 188008, ГБВ № 452486. Вказане свідчить про порушення вимог підпункту 2 пункту 5 розділу IIІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Під час документування адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли у правопорушника були відсутні документи на право керування транспортним засобом, не задокументовано адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 КУпАП, позивачем ААД № 333974, ААД № 333966, ААД № 333970, ААД № 333963, ААД № 333680.

Також позивачем під час документування адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли водій, керував незареєстрованим транспортним засобом без номерних знаків, не задокументовано адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, ААД № 333966, ААД № 333623, ААД № 333680.

Під час проведення службового розслідування позивачем було надане пояснення з якого слідує, що 17.06.2023 він перебував на відпрацюванні в с.Гатне Фастівського району так, як бодікамер не видавали на вказане відпрацювання тому і не зміг зафіксувати складання адміністративних матеріалів за ч.5 ст.121 КУпАП на бланкові серії САБ 433. 18.06.2023 він отримав бодікамеру № 4534 та під час патрулювання йому зателефонував екіпаж УПО та повідомив, що зупинили п`яного водія. Під`їхавши на місце події відео-фіксація не здійснювалась, так як бодікамера була розряджена тому під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 скористався бодікамерою наряду УПО, щоб зафіксувати вказану подію, з подальшим перекопіюванням відео-файлів для долучення до складених адміністративних матеріалів передбачених ст.130 та ч.5 ст.121 КУпАП.

05.07.2023 (ЄО8824) на логістичний пристрій надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Прибувши на вказану подію відразу була увімкнена бодікамера, де в ході спілкування із заявником останній повідомив, що претензій немає та звернувся із зустрічною заявою.

15.07.2023 (ЄО9509) на логістичний пристрій надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Прибувши на виклик на місці події заявника виявлено не було, тому у телефонному режимі остання повідомила, що вона з власної вини та необережності втратила рівновагу та впала, де у подальшому втратила свідомість. Прибувши до потерпілої, остання надала пояснення та звернулася із зустрічною заявою. Вказана подія відбувалась під відео-фіксацію на нагрудну бодікамеру

04.07.2023 (ЄО8794) прибувши на місце події було виявлено транспортний засіб, припаркований біля пішохідного переходу, де з водієм було проведено профілактичну бесіду. Вказана подія була зафіксована на бодікамеру. Щодо протоколів, які складені за ст.130 КУпАП додатково було складено постанови про адміністративне правопорушення, що передбачені ст.126 та ч.5 ст.121 КУпАП, по кожному випадку.

Жодних інших пояснень стосовно встановлених дисциплінарною комісією порушень ведення безперервної відеозйомки позивачем не надано під час проведення службового розслідування, як і не надано таких доказів й під час розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач зазначає, що він не згодний з висновками службового розслідування, оскільки він перевіривши Єдиний державний реєстр судових рішень не знайшов жодного судового рішення, яким було скасовано постанова винесена ним за наслідками розгляду адміністративної справи або адміністративна справа закрита за протоколом, який він складав. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність істотного порушення при складанні адміністративних матеріалів, і як наслідок відсутність безпідставного притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Ці ж доводи, на думку позивача, спростовують і твердження про неналежне збирання доказів під час складання адміністративних матеріалів.

Слід вказати, що позивач не заперечує наявності у вказаній частині вчинених ним порушень, а лише вказує про несуттєвість таких порушень.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31, статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено "Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі - Інструкція № 1026).

Згідно із пунктом 5 розділу II Інструкції № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395).

Підпунктом 2 пункту 5 розділу IIІ Інструкції № 1395 поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, а саме чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач, при виконанні службових обов`язків допустив порушення вищевказаних положень Закону України "Про Національну поліції", Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису та Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного законодавства, суд зазначає, що вибір та застосування різних видів дисциплінарних стягнень до поліцейських відноситься до виключної (дискреційної) компетенції суб`єкта владних повноважень, під час яких враховується тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Згідно з частиною 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати своє рішення та обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення серед установлених законом, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, тощо.

Згідно послужного списку ОСОБА_1 , спеціальний жетон № 0170921, у позивача на час притягнення до дисциплінарної відповідальності не було діючих дисциплінарних стягнень у відповідності до ст.29 Дисциплінарного статуту, проте вказані обставини не враховані відповідачем та у порушення вимог ст.29 Дисциплінарного статуту, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

При цьому, із висновку службового розслідування та оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що суб`єктом призначення не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов`язаного із його звільненням.

Відповідач не довів відповідності рівня тяжкості скоєного проступку рівню обраної міри дисциплінарного покарання, при цьому застосував до позивача крайнє і найсуворіше дисциплінарне стягнення, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що на думку суду є ознакою його необґрунтованості.

Крім того, щодо доводів позивача про те що у вступній частині наказу ГУ НП в Київській області № 1130 від 25.07.2023 зазначено, що підставою для його видання стала доповідна записка начальника УПД ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 , разом з тим, відповідно до висновку службового розслідування від 18.08.2023, затвердженого начальником ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , у пункті 2 резолютивної частини підставою для проведення службового розслідування зазначена інформація викладена у рапорті начальника УП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_5 , що свідчить про поверхневий підхід та порушення порядку проведення службового розслідування службовими особами ГУНП в Київській області, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Київській області №1130 від 25.07.2023 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Фастівського РУП ГУНП в Київській області у зв`язку з тим, що до керівництва Головного управління надійшла доповідна записка УПД ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Проте, як свідчить зміст висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що інформація, викладена у рапорті начальника УІ ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_5 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Київській області підтвердилась, проте службове розслідування проводилось відносно окремих працівників Фастівського РУП ГУНП в Київській області.

Не доведення відповідачем забезпечення дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України при реалізації управлінської функції з вирішення кадрового питання є підставою для скасування спірних рішень та поновлення позивача на посаді.

Відтак, судом першої інстанції правильно зазначено, що застосований за результатами проведеного службового розслідування захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби є необґрунтованим, у зв`язку з чим пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.08.2023 №330, яким сержанта поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді "звільнення зі служби в поліції" слід визнати протиправним і скасувати.

З урахуванням того, що позивачем доведено протиправність наказу від 30.08.2023 №330, наказ №192 о/с від 08.09.2023 в частині звільнення сержанта поліції поліцейського сектора реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 зі служби в поліції, виданий з метою реалізації попереднього наказу, а тому останній також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.

Частиною 2 статті 77 Закону №580-VIII визначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

За наведеного вище, суд першої інстанції правильно зазначив щодо наявності підстав для поновлення на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Фастівського РУП ГУНП в Київській області з 12 вересня 2023 року, тобто з першого дня вимушеного прогулу (а не з 08 вересня 2023 року, як просить позивач).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР,із змінами, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з наступними (далі постанова № 988).

Пунктом 2 постанови № 988 визначено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку № 260, встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2023 по 08.02.2024 в сумі 91618,50 грн (610,79 грн х 151 календарний день) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.