ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 р. Справа № 520/11935/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 (суддя: Шевченко О.В., м. Харків) по справі № 520/11935/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 , за травень 2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити збільшену до 100 000 грн. суму додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ОСОБА_1 , за травень 2022 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди 30 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я ОСОБА_1 за періоди з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022 та з 20.07.2022 по 05.11.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити суму додаткової винагороди 30 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я ОСОБА_1 за періоди з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022 та з 20.07.2022 по 05.11.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за спірні періоди позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок розладу здоров`я, що передбачено пунктом 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168. Крім того, вказує, що у травні 2022 року позивач брав участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), проте, не отримав додаткової винагороди до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/11935/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022, з 20.07.2022 по 05.11.2022, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022, з 20.07.2022 по 05.11.2022, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Решту позовних вимог - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 за адміністративною справою №520/11935/23 в частині залишених без задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 зазначені в адміністративному позові повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях наявна довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №13/15/24 від 26.08.2023, видана командиром Військової частини НОМЕР_1 , з якої вбачається наявність певних умов для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн..

Також, вказує, що постановою Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтава від 20.12.2022 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170020000359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, закрито на підставі п.2.ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із встановленою під час досудового розслідування у діянні відсутністю складу кримінального правопорушення. Таким чином, вважає, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності немає, що спростовує, в свою чергу, підставу, якою ОСОБА_1 включений до переліку військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , яким вирішено, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 №114, не виплачувати додаткову грошову винагороду за травень 2022 року у зв`язку з відмовою від виконання наказу, а, отже, на момент ухвалення Харківським окружним адміністративним судом по справі №520/11935/23 рішення в частині визнання бездіяльності протиправною Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди за травень 2022 року існували усі передбачені діючим законодавством обставини для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі №520/11935/23 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підстави для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за травень 2022 року відсутні у зв`язку з відмовою останнього виконувати бойове розпорядження та вчиненням ним кримінального правопорушення.

Також, зазначає, що факт отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) позивачем штатною військово-лікарською комісією не встановлений, як того вимагає формулювання Постанови №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Висновок ВЛК про зв`язок психічного посттравматичного стресового розладу з будь-яким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим в зоні бойових дій, відсутній, оскільки фактично ніякого поранення, контузії, каліцтва позивач не отримав. Не встановлено тяжкість поранення, відповідно до вимог наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007. Таким чином, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за час лікування психічної хвороби, жодним чином не пов`язаної з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 12.10.2021 проходив військову службу у Збройних Сил України за контрактом від 12.10.2021, укладеним з МОУ в особі командира Військової частини № НОМЕР_4 (а.с. 10-12).

Згідно з Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.11.2022 №308, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який знаходився в розпорядженні командира НОМЕР_5 та звільнений наказом командира НОМЕР_5 від 08.11.2022 №350 з військової служби у відставку (за станом здоров`я), з 15.11.2022 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-13).

Не погоджуючись з ненарахуванням та невиплатою додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, а також додаткової винагороди до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях у травні 2022 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022 та з 20.07.2022 по 05.11.2022 ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця ЗСУ, відповідно за час перебування на стаціонарному лікуванні мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.

Відмовляючи у решті адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за травень 2022 року, відповідно до пункту 1 Постанови №168, у зв`язку з відмовою останнього виконувати бойове розпорядження.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168).

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Зі змісту положень п.1 Постанови КМУ №168 вбачається, що виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. пов`язана з наявністю певних умов, як то безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).

Так, позивач у адміністративному позові, посилаючись на положення п. 1 Постанови КМУ №168, зазначив, що за травень 2022 року додаткову винагороду не отримав.

Судом встановлено, що 28.05.2022 до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, надійшли матеріали, про те, що 24.05.2022 командир 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону капітан ОСОБА_2 отримав бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 щодо зміни підрозділів сил Територіальної оборони ЗС України на позиціях в районі АДРЕСА_3 для подальшого ведення бойових дій. Але після доведення вказаного бойового розпорядження капітаном ОСОБА_3 окремі військовослужбовці 4 механізованої роти відмовились виконувати вищенаведене бойове розпорядження та відкрито висловили відмову до виконання наказу в бойовій обстановці, що в подальшому могло призвести до зайняття позиції противником.

Другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Полтава 26.05.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження 62022170020000359 та розпочато досудове розслідування за фактом невиконання бойового розпорядження військовослужбовцями 4 ротно-тактичної групи 2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

В наказі командира Військової частини НОМЕР_1 №736 від 07.06.2022 "Про результати проведення службового розслідування" зазначено, що після доведення бойового розпорядження про здійснення заміни одного з підрозділів Сил територіальної оборони ЗС України до особового складу 4 ротно-тактичної групи, ряд військовослужбовців, в тому числі старший лейтенант ОСОБА_1 , відкрито відмовився виконати наказ з метою ухилення від подальшого виконання обов`язків військової служби в бойовій обстановці, що в цілому негативно вплинуло на морально-психологічний стан деяких військовослужбовців та на своєчасність виконання бойового завдання командування.

Пунктом 1 вищевказаного наказу №736 від 07.06.2022 визначено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, ОСОБА_1 відкладено до прийняття відповідним органом досудового розслідування процесуального рішення відповідно до КПК України за обставинами події та його надходження до Військової частини № НОМЕР_6 .

Пунктом 10 Вимоги Міністра оборони України, оформленої Телеграмою Департаменту фінансів МОУ №248/1298 від 25.03.2022, визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. або 30000,00 грн. не включаються військовослужбовці, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, в якому здійснено таке порушення.

Відповідно до додатку №4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 №1149, ОСОБА_1 включений до переліку військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , яким вирішено не виплачувати додаткову грошову винагороду за травень 2022 року у зв`язку з відмовою від виконання наказу.

Колегія суддів зауважує, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанцій позивачем не надано будь-яких доказів скасування або визнання нечинним наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 №1149.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, за травень 2022 року у зв`язку з відмовою останнього виконувати бойове розпорядження.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що постановою Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтава від 20.12.2022 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170020000359 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із встановленою під час досудового розслідування у діянні відсутністю складу кримінального правопорушення, а тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності немає, що спростовує, в свою чергу, підставу, якою ОСОБА_1 включений до переліку військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 , яким вирішено, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 №114, не виплачувати додаткову грошову винагороду за травень 2022 року у зв`язку з відмовою від виконання наказу, оскільки прийняття відповідачем рішення про невиплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за травень 2022 року у зв`язку з невиконанням бойового розпорядження, не є застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення за наслідками проведеного службового розслідування.

Прийняття відповідного рішення мало місце на виконання пункту 10 Вимоги Міністра оборони України, оформленої Телеграмою Департаменту фінансів МОУ №248/1298 від 25.03.2022.

Обмеження виплати додаткової винагороди за своєю правовою природою не є видом юридичної відповідальності, у тому числі адміністративної або дисциплінарної, як помилково вважає апелянт.

Щодо виплати додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №167 від 29.06.2022 ОСОБА_1 направлений на лікування до Військової частини НОМЕР_7 , з 20.06.2022. З 20.06.2022 по 06.07.2022 позивач перебував на лікуванні в державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології» НАМН України, рекомендоване: етапне лікування у Центрі медико-психологічної реабілітації МОУ, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) лікування №027/0. Відповідно до перевідного епікризу медичної карти стаціонарного хворого №876, з 07.07.2022 по 19.07.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у клініці психіатрії НВМКЦ "ГВМКЦ". Згідно з виписним епікризом №9419 від 05.11.2022, позивач перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в клініці психіатрії НВМКЦ "ГВКГ" (а.с. 15 - 21).

Наказом командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.11.2022 №308 старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, направлено на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-13).

Отже, в періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з 20.06.2022 по 06.07.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022 та з 20.07.2022 по 05.11.2022 ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця ЗСУ, відповідно за час перебування на стаціонарному лікуванні мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що факт отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) позивачем штатною військово-лікарською комісією не встановлений, як того вимагає формулювання постанови №168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, висновок ВЛК про зв`язок психічного посттравматичного стресового розладу з будь-яким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), отриманим в зоні бойових дій, відсутній, оскільки фактично ніякого поранення, контузії, каліцтва позивач не отримав, а, отже, підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за час лікування психічної хвороби, жодним чином не пов`язаної з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відсутні, з огляду на наступне.

Так, позивач просить виплатити йому додаткову винагороду в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у відповідні періоди, а тому оскільки в період знаходження на лікуванні позивач був військовослужбовцем та проходив військову службу, останній мав право на отримання грошової винагороди до 30 000,00 грн., передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168.

Крім того, в даному випадку, мова йде про виплату позивачу грошової винагороди до 30000,00 грн. як діючому військовослужбовцю, а не до 100000,00 грн. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Тобто, висновки відповідача в цій частині є помилковими та не приймаються судом до уваги.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/11935/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.А. Спаскін