КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 757/54645/16-ц
Провадження № 22-ц/824/9672/2024
УХВАЛА
28 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В. В.,-
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету фізичного виховання і спорту України, третя особа: Український центр оцінювання якості освіти, Офіс Генерального прокурора про скасування наказу ректора,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 14 березня 2024 року представник Офісу Генерального прокурора подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення з посиланням на поважність причин його пропуску, а саме на те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення ним було отримано 13 лютого 2024 року, а апеляційну скаргу подано до суду 14 березня 2024 року, а відтак, на його думку, строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2017 року Печерським районним судом міста Києва зареєстровано за вхідним номером 132584 пояснення з додатками Генеральної прокуратури України, в яких викладено позицію щодо поданого позову та вказано, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими (а.с.183-196 т.1).
Також 27 жовтня 2017 року Печерським районним судом міста Києва зареєстровано за вхідним номером 132583 лист Генеральної прокуратури України, в якому вказано, що остання не є учасником спірних правовідносин, які склалися між Національним університетом фізичного виховання і спорту України та позивачем, тому розгляд справи не впливає на її права, інтереси та обов`язки, просила спір вирішувати без участі її представника (а.с. 197 т.1).
До того ж, про призначення розгляду справи на 08 грудня 2022 року в Печерському районному суді міста Києва, Офіс Генерального прокурора України був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з розпискою про вручення 30 листопада 2022 року (а.с.90 т.2).
Будь-які докази, що Офіс Генерального прокурора України намагався дізнатись про стан відомого йому судового провадження та отримати копію судового рішення, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, судом встановлено, що оскаржуване рішення було постановлено судом 08 грудня 2022 року, а апеляційну скаргу подано 14 березня 2024 року, тобто, більше, ніж через рік після її постановлення. При цьому, апелянт був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, а докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, в матеріалах справи відсутні.
Суд наголошує, що, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію апелянтом своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, апелянт не надав.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 лютого 2019 року у справі № 522/19161/15-ц.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді
