ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 906/160/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімп" - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімп"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (колегія суддів: Грязнов В.В., Розізнана І.В., Василишин А.Р.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімп" (далі -ЖК "Олімп")

про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу.

Суть спору

1. У 2017 році ЖК "Олімп" та ОСОБА_1 уклали договір пайової участі в будівництві, на підставі якого ЖК "Олімп" прийняв ОСОБА_1 в асоційовані члени кооперативу. У додатку до договору сторони погодили порядок сплати пайових внесків (трьома частинами).

2. Першу та другу частини пайового внеску ОСОБА_1 сплатив вчасно і у повному обсязі. Третю частину у встановлений строк (до 30.12.2018) не сплатив, оскільки вважав, що обов`язок з її сплати наступає з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

3. У 2022 році голова ЖК "Олімп" ухвалив рішення про виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів кооперативу через невиконання ним умов договору, а загальні збори ЖК "Олімп" затвердили таке рішення.

4. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним цього рішення, вказував на порушення порядку припинення його асоційованого членства в ЖК "Олімп".

5. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

6. ЖК "Олімп" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи необхідно повідомляти асоційованого члена кооперативу про скликання загальних зборів (застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію");

- чи може асоційований член бути виключеним з кооперативу, якщо договір про прийняття особи в асоційовані члени кооперативу не визнаний судом недійсним і не розірваний.

8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 15.03.2017 здійснена державна реєстрація ЖК "Олімп", про що свідчить запис 13051020000013945 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

10. 15.03.2017 установчі збори членів ЖК "Олімп" рішенням, оформленим протоколом №1, затвердили Статут кооперативу, за умовами якого:

- кооператив є юридичною особою, утвореною шляхом добровільного об`єднання громадян та/або юридичних осіб на основі членства для ведення спільної господарської діяльності та іншої діяльності з метою будівництва нежитлових будівель, споруд, житлових будинків та інших об`єктів нерухомості для його членів, асоційованих членів (п.3.);

- членство у кооперативі може бути простим та асоційованим, надалі за текстом статуту іменуються як член кооперативу та асоційований член кооперативу (п.4.2.);

- членами кооперативу є громадяни (особи) які заснували кооператив та підписали цей статут; іншими членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які повинні внести вступний внесок та пай у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, додержуються вимог статуту і щодо яких загальними зборами кооперативу прийнято рішення про прийняття до членів кооперативу (п.4.3.);

- асоційованими членами кооперативу можуть бути юридичні особи та фізичні особи, які досягли 18-річного віку (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), подали заяву про вступ до Кооперативу після його заснування з метою подальшого отримання відповідної квартири (приміщення), внесли пай в порядку, який визначається відповідно до цього статуту, визнають та додержуються вимог статуту (п.4.4.);

- рішення про прийняття до асоційованих членів кооперативу приймає голова кооперативу самостійно, в дозвільному порядку, протягом десяти днів після отримання заяви кандидата; у випадку прийняття головою кооперативу рішення про прийняття до асоційованих членів воно підлягає затвердженню не менш як 2/3 складу загальних зборів членів кооперативу; прийом особи до асоційованих членів кооперативу здійснюється на підставі договору про пайову (дольову) участь укладеного між особою і кооперативом; особа яка уклала договір про пайову (дольову) участь, вносить пай у порядку та розмірах, визначених таким договором; особа вважається прийнятою в асоційовані члени кооперативу з моменту укладання договору про пайову (дольову) участь у будівництві; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати можуть встановлюватись положенням про членів (асоційованих членів) кооперативу, яке затверджується загальними зборами членів кооперативу (п.4.6.);

- членство (асоційоване членство) в кооперативі припиняється у разі, зокрема, виключення з кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу в разі несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, а також в разі систематичного спричинення шкоди майну кооперативу чи одноразового спричинення значної шкоди майну кооперативу (п.5.7.);

- вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п.6.1.);

- до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження рішення правління або голови про прийняття нових членів та припинення членства; рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу; загальні збори членів кооперативу мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності кооперативу (п.6.2.);

- чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою кооперативу в разі потреби, але не рідше одного разу на рік; про дату, місце, час проведення, порядок денний загальних зборів членів кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (п.6.3.);

- рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим голосуванням (п.6.8.).

11. 19.12.2017 ЖК "Олімп" та ОСОБА_1 (пайовик) уклали договір пайової участі в будівництві №4/2 (далі - Договір), за умовами якого:

- пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь у будівництві: Повне будівництво 9-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (відокремлена частина В) за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Чорнобиля, 8 (об`єкт) та реалізації статутної мети та завдань кооперативу; пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту з метою отримання у власність нежитлового приміщення будівельний номер 2 загальною проектною площею 270,01 кв. м на 1-му поверсі в 4-му під`їзді (секції) об`єкту (приміщення) (п.1.1);

- кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100%) сплати пайовиком пайового внеску (п.1.2);

- загальний розмір пайового внеску 2 160 080,00 грн, що еквівалентно 77 506 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим Національним Банком України (далі - НБУ) на день укладання Договору з розрахунку 8 000,00 грн за 1 кв. м загальної площі приміщення, що еквівалентно 287,05 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим НБУ на день укладання Договору (п.2.1);

- пайовик сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами у Додатку №1 до Договору (п.2.4);

- кооператив має право: перевіряти достовірність наданих пайовиком документів про здійснення оплати через банківські установи; укласти договори підряду (у т.ч. генпідряду, субпідряду) та інші договори, необхідні для організації та забезпечення будівництва об`єкту та прийняття його в експлуатацію; розірвати договір за згодою сторін або у судовому порядку у випадку порушення пайовиком умов та строків сплати пайового внеску, визначених у пунктах 2.1-2.5, 2.8 цього Договору та додатках до Договору (п.3.2.);

- пайовик зобов`язаний сплатити пайовий внесок у повному розмірі відповідно до умов цього Договору (п.3.3);

- кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30.12.2018 за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску (після здачі об`єкту в експлуатацію пайовик зобов`язаний розрахуватися протягом трьох днів) (п.3.4);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України; за порушення термінів виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо сплати пайового внеску він на вимогу кооперативу сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен випадок прострочення платежу (пункти 4.1, 4.2);

- Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до його повного виконання сторонами їх обов`язків (п.5.1).

12. Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначено, що пайовик сплачує пайовий внесок на розрахунковий рахунок відповідача в такому порядку:

- не пізніше 19.12.2017 - 648 024,00 грн, що еквівалентно 23 251,00 дол.США;

- не пізніше 19.08.2018 - 432 016,00 грн, що еквівалентно 15 501,00 дол.США;

- не пізніше 30.12.2018 - 1 080 040,00 грн, що еквівалентно 38 754,00 дол.США.

13. Платіжними дорученнями №28629021 та №35374123 першу (648 024,00 грн) та другу (432 016,00 грн) частини пайового внеску згідно Додатку №1 до Договору ОСОБА_1 сплатив у розмірах і у строки, визначені Договором.

14. У строк до 30.12.2018 ОСОБА_1 не сплатив третю частину пайового внеску на розрахунковий рахунок ЖК "Олімп" в обумовленій сумі (1 080 040,00 грн), що не заперечує ОСОБА_1 .

15. 18.08.2022 голова ЖК "Олімп" Олександр Малькута прийняв рішення №18/08-1 про виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів ЖК "Олімп" через невиконання пайовиком умов Договору.

16. 22.08.2022 загальні збори ЖК "Олімп" рішенням, оформленим протоколом №22/08-22, затвердили рішення №18/08-1 від 18.08.2022 голови кооперативу та виключили ОСОБА_1 з асоційованих членів ЖК "Олімп". Вказаним протоколом також вирішили розпорядитися приміщенням будівельний номер 2, загальною площею 270,01 кв. м на 1 поверсі в 4 під`їзді на розсуд ЖК "Олімп" та повернути пай, внесений ОСОБА_1 за Договором до кінця 2023 року з утриманням 5% від фактично внесених пайових коштів.

Короткий зміст позовних вимог

17. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів ЖК "Олімп" від 22.08.2022, оформленого протоколом №22/08-22.

18. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняті на загальних зборах 22.08.2022 рішення суперечать порядку припинення (виключення) асоційованого членства в ЖК "Олімп", встановленого в Договорі та Статуті відповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19. Господарський суд Житомирської області рішенням від 14.06.2023 у задоволені позову відмовив.

20. Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема, таким:

- договір, укладений між сторонами у справі, не є основоположним документом, який має бути визначальним у цих корпоративних відносинах, які регулюються Законом "Про кооперацію" і Статутом;

- Законом "Про кооперацію" і Статутом передбачено припинення членства в кооперативі, зокрема, у разі несплати внесків у визначеному Статутом порядку;

- положення статуту ЖК "Олімп" не визначають конкретного механізму повідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів;

- як вбачається з пояснень ЖК "Олімп", 10.08.2022 адміністрація розмістила відповідне повідомлення про проведення загальних зборів 22.08.2022 на дошці оголошень за місцезнаходженням ЖК "Олімп" у визначений законом строк;

- відсутність позивача (як асоційованого члена) на загальних зборах членів кооперативу 22.08.2022 не є підставою для визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень.

21. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.09.2023 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про задоволення позову.

22. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- положення статуту ЖК "Олімп" не визначають певного порядку повідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів, а тому особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів; спосіб повідомлення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення;

- хоч у ЖК "Олімп" і відсутнє зобов`язання отримувати повідомлення про вручення асоційованому члену ЖК "Олімп" повідомлення про призначення зборів, в той же час при виникненні спору має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених ст.15 Закону "Про кооперацію";

- матеріали справи не містять, а ЖК "Олімп" не надав доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів членів кооперативу, які відбулися 22.08.2022, і на яких вирішено затвердити рішення голови ЖК "Олімп" про виключення ОСОБА_1 з асоційованих членів;

- твердження ЖК "Олімп", що положення Статуту та законодавства не передбачають обов`язку кооперативу повідомляти асоційованих членів, у тому числі і позивача, про дату, місце, час проведення та порядок денний таких загальних зборів, є необґрунтованим, оскільки ст.15 Закону "Про кооперацію", якою регламентовано, зокрема, порядок скликання загальних зборів, жодним чином не обмежує коло членів кооперативу, яких має бути повідомлено про проведення загальних зборів, в залежності від виду їх членства (простого або асоційованого);

- те, що асоційований член кооперативу в силу пунктів 5.3, 5.5 Статуту ЖК "Олімп" користується правом дорадчого голосу, яке на переконання суду позивач може реалізовувати також через участь у загальних зборах, зумовлює обов`язок відповідача повідомити позивача у встановленому порядку про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів для надання йому можливості взяти в них участь навіть лише з правом дорадчого голосу, особливо, коли йдеться про виключення особи з числа асоційованих членів кооперативу;

- недоведеність підстав для розірвання персонального меморандуму та неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів кооперативу є достатніми підставами для визнання недійсними відповідних рішень, а тому не беруться до уваги аргументи, що позивач не міг би вплинути на рішення загальних зборів, оскільки не володіє правом вирішального голосу;

- оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення загальних зборів 22.08.2022, на яких вирішувалася питання про його участь у кооперативі, а за наслідками їх проведення його було виключено з асоційованих членів ЖК "Олімп", колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача, що має наслідком визнання такого рішення недійсним;

- матеріали справи не містять доказів розірвання чи визнання недійсним у встановленому порядку Договору пайової участі, укладеного ЖК "Олімп" та ОСОБА_1 , чого не заперечують і сторони; оскільки станом на дату розгляду справи Договір є чинним - безпідставним є твердження ЖК "Олімп", що для виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів достатньо затвердження загальними зборами рішення голови ЖК "Олімп" про таке виключення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

23. 09.10.2023 ЖК "Олімп" через систему "Електронний суд" звернувся з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаржник також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

24. Верховний Суд ухвалою від 30.10.2023 касаційну скаргу залишив без руху. 14.11.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 30.10.2023, до якої додав, зокрема, касаційну скаргу у новій редакції.

25. ЖК "Олімп" у касаційній скарзі (у новій редакції) посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та зазначає, що:

1) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.13 Закону "Про кооперацію" щодо порядку виконання пайовиком (асоційованим членом) зобов`язання зі сплати пайового внеску та порядку вжиття відповідних заходів (виключення з членів кооперативу) у випадку порушення своїх зобов`язань з метою забезпечення належного їх виконання у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК):

- до 30.12.2018 пайовик не сплатив третю частину пайового внеску на розрахунковий рахунок кооперативу у встановленому розмірі (1 080 040 грн); як Статутом, так і Договором передбачено єдиний можливий та безальтернативний наслідок у такому випадку - виключення з членів кооперативу; жодні альтернативні наслідки не передбачені;

- Статутом передбачено право голови кооперативу вирішувати питання щодо припинення членства; такі рішення підлягають затвердженню загальними зборами; з дотриманням вказаної процедури голова кооперативу прийняв відповідне рішення про виключення члена кооперативу, а загальні збори таке рішення затвердили; рішення були прийняті одноголосно; висновок суду апеляційної інстанції про необхідність заяви члена кооперативу про вихід не узгоджується з положеннями Статуту і Договору; помилковим є висновок суду, що первинною є необхідність у розірванні Договору;

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію" щодо порядку належного повідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів кооперативу у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК):

- 10.08.2022 адміністрація розмістила відповідне повідомлення про проведення загальних зборів на дошці оголошень; положення Закону "Про кооперацію" та Статуту не визначають конкретного механізму повідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів;

- відсутність позивача як асоційованого члена на загальних зборах членів кооперативу, на яких вирішувалися питання щодо виключення його з членів кооперативу, не може бути безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень;

- кооператив, маючи намір провести загальні збори простих членів, не мав встановленого чинним законодавством або Статутом обов`язку повідомляти асоційованих членів про дату, місце, час проведення та порядок денний таких загальних зборів, особливо зважаючи на безальтернативність дій кооперативу у випадку не сплати пайовиком відповідних внесків;

3) є необхідність відступлення від висновків щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію", викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 29.02.2020 у справі №924/641/17, Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19 (п.2 ч.2 ст.287 ГПК):

- подібність правовідносин необхідно встановлювати одночасно за трьома критеріями: суб`єктним, об`єктним і змістовним; основний критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний (права й обов`язки суб`єктів); із системного аналізу постанов Верхового Суду вбачається, що є необхідність відступлення від висновків щодо питання застосування норм права у правовідносинах, пов`язаних із порушенням прав членів кооперативу на участь у його господарській діяльності;

- немає підстав для застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №509/577/18, №910/7554/18, №918/636/19, №924/641/17, на які послався суд апеляційної інстанції, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними до цієї справи.

26. Також ЖК "Олімп" заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому вказав на наявність виключної правової проблеми та необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо регулювання припинення відносин членства в кооперативі без припинення (розірвання) договору з такою особою; розмежування правовідносин членства в кооперативі та правовідносин договірних між членом кооперативу та кооперативом.

27. 25.12.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

28. У відзиві ОСОБА_1 , зокрема, зазначає:

- скаржник не наводить жодних норм процесуального права, які порушив суд апеляційної інстанції;

- ЖК "Олімп" до касаційної скарги додав копії претензії від 17.05.2022 №01/05 та повідомлення від 05.09.2022 №03/09 з доказами їх направлення, проте всупереч приписам статей 80, 165, 263, 269 ГПК відповідач не подавав ці документи як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, а тому в силу ст.300 ГПК вказані докази не можуть прийматися до розгляду;

- безпідставними є твердження скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.526 ЦК та ст.193 ГК через відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку сплати пайовиком (асоційованим членом) пайового внеску та застосування санкції у вигляді припинення членства у випадку невиконання зобов`язань за договором по сплаті пайового внеску; ст.193 ГК не може бути застосована до правовідносин у цій справі, оскільки регулює загальні умови виконання господарських зобов`язань, проте Договір не є господарським;

- порядок сплати пайовиком (асоційованим членом) пайового внеску та застосування санкції у вигляді припинення членства у випаду невиконання зобов`язань за договором по сплаті пайового внеску врегульований Законом "Про кооперацію", Статутом ЖК "Олімп", Договором і не потребує висновку Верховного Суду щодо застосування у спірних правовідносинах вибірково ст.526 ЦК;

- твердження скаржника про нерелевантність висновків Верховного Суду у справах №509/577/18, №910/7554/18, №918/636/19, №924/641/17, на які посилався суд апеляційної інстанції, є хибними; ці висновки узгоджуються зі змістом спірних правовідносин у цій справі, з правовими/фактичними підставами позову, запереченнями відповідача, а тому були застосовані судом апеляційної інстанції у відповідності до контексту спору;

- безпідставними є твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію" та відсутності порядку належного повідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів кооперативу; такі твердження спростовуються висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №916/212/22;

- оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на встановлених обставинах і оцінених доказах та повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, а касаційна скарга фактично зведена до бажання скаржника домогтися переоцінки цих доказів та обставин на підставі помилкового тлумачення правових норм.

29. 02.02.2024 від ЖК "Олімп" надійшли додаткові пояснення у справі, які просить врахувати під час розгляду справи.

30. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження (ч.1 ст.298 ГПК).

31. Оскільки скаржник подав письмові пояснення до Верховного Суду 02.02.2024, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, не просив поновити цей строк, вони не можуть вважатись зміною або доповненнями до касаційної скарги (подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).

32. Відповідно до ч.5 ст.161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

33. Частиною 10 ст.301 ГПК передбачено, що учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Тобто, ГПК передбачає можливість подання Верховному Суду таких пояснень з дозволу суду.

34. Враховуючи, що пояснення подані поза строком на касаційне оскарження, а Верховний Суд не надавав дозволу на їх подання, то суд залишив пояснення від 02.02.2024 без розгляду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

35. Верховний Суд ухвалою від 04.12.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ЖК "Олімп", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 07.02.2024.

36. Верховний Суд ухвалою від 07.02.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 28.02.2024, оскільки представники учасників справи для проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не з`явилися. 28.02.2024 представники учасників справи у судове засідання також не з`явилися, відтак суд вважав за можливе здійснити розгляд касаційної скарги за їх відсутності (явка обов`язковою не визнавалася).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо необхідності повідомлення асоційованого члена кооперативу про скликання загальних зборів та реалізації права дорадчого голосу

37. ЖК "Олімп" у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію" щодо порядку належного повідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів кооперативу у подібних правовідносинах. Звертає увагу, що адміністрація ЖК розмістила відповідне повідомлення про проведення загальних зборів на дошці оголошень; положення Закону "Про кооперацію" та Статуту не визначають конкретного механізму повідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів; відсутність позивача на зборах, на яких вирішувалися питання про виключення його з членів кооперативу, не може бути безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень.

38. Водночас висновок з порушеного скаржником питання викладений у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22.

39. Так, Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №916/213/22 вказав:

42. Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

43. У Кооперативу відсутнє зобов`язання отримувати зворотне повідомлення про вручення асоційованому члену Кооперативу запрошення на збори, в той же час при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (пункт 5.31 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

44. Відсутність доказів на підтвердження виконання кооперативом приписів статті 15 Закону України "Про кооперацію", з якими кореспондуються положення статуту Кооперативу, щодо належного повідомлення позивача про дату, час, місце проведення, а також про порядок денний загальних зборів членів Кооперативу, свідчить про порушення прав позивача, як асоційованого члена обслуговуючого кооперативу, який повинен був бути повідомлений про те, що до порядку денного загальних зборів включено питання про розірвання з ним персонального меморандуму (пункти 5.32 -5.33 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

45. Недоведеність підстав для розірвання персонального меморандуму та неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів Кооперативу є достатніми підставами для визнання недійсними відповідних рішень, а тому не беруться до уваги аргументи, що позивач не міг би вплинути на рішення загальних зборів, тому що не володіє правом вирішального голосу (пункт 5.50 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

46. Порушення порядку повідомлення позивача, асоційованого члену кооперативу, про проведення відповідних зборів, є підставою для оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів, оформленого за наслідками цих зборів (пункт 5.21 постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 916/3828/20).

47. Отже, за висновком Верховного Суду норма статті 15 Закону України "Про кооперацію" застосовується до порядку повідомлення асоційованого члена обслуговуючого кооперативу. Неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його обов`язків, є порушенням його прав і має наслідком визнання недійсними таких рішень.

48. Верховний Суд враховує, що на відміну від статті 16 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" стаття 15 Закону України "Про кооперацію" прямо (буквально) не передбачає право асоційованого члена бути належно повідомленим про проведення загальних зборів.

49. Таке право випливає із суті іншого права - дорадчого голосу в кооперативі, значення якого розкрито у статті 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", що застосовується за аналогією закону. Це право висловити на загальних зборах кооперативу свою думку з питань діяльності кооперативу та надати свої зауваження і пропозиції з питань порядку денного загальних зборів без права участі в голосуванні на таких загальних зборах.

50. Такому праву асоційованого члена кореспондуються обов`язок кооперативу повідомляти про проведення загальних зборів з тих питань, які стосуються безпосередньо асоційованого члена, особливо, якщо прийнятим рішенням встановлюються обов`язки для члена, невиконання якого матиме наслідком припинення членства, про що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

51. Те, що асоційовані члени кооперативу з правом дорадчого голосу не беруть участь у голосуванні, а їхній голос у результаті голосування не враховується, не означає, що кооператив не зобов`язаний їх повідомляти про дату, місце і час проведення та про порядок денний загальних зборів членів кооперативу. Належне повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації права дорадчого голосу. Інакше відбувається обмеження прав асоційованого члена на можливість щонайменше донести свою позицію, що не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

40. Верховний Суд у п.79 постанови від 07.06.2023 у справі №916/211/22 вказав, що право дорадчого голосу асоційованого члена кооперативу - це право висловити на загальних зборах кооперативу свою думку з питань діяльності кооперативу та надати свої зауваження і пропозиції з питань порядку денного загальних зборів без права участі в голосуванні на таких загальних зборах. Для реалізації такого права член кооперативу має бути повідомленим про загальні збори в порядку, передбаченому ст.15 Закону "Про кооперацію".

41. Кооператив наголошує, що 10.08.2022 адміністрація розмістила відповідне повідомлення про проведення загальних зборів на дошці оголошень; положення Закону "Про кооперацію" та Статуту не визначають конкретного механізму повідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів. Аналогічні пояснення ЖК "Олімп" надавав суду першої інстанції.

42. Водночас суд першої інстанції у рішенні вказував саме про наявність пояснень Кооперативу про розміщення повідомлення на дошці оголошень, проте не вказував про наявність належних доказів, які б достовірно свідчили про те, що оголошення (об`ява) дійсно було розміщено, і позивач був ознайомлений з його змістом.

43. У касаційній скарзі ЖК "Олімп" не посилається на недослідження доказів та неправильне встановлення фактичних обставин справи, зокрема, щодо факту розміщення повідомлення про проведення загальних зборів на дошці оголошень. Верховний Суд в силу положень ч.2 ст.300 ГПК позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, додатково перевіряти докази.

44. Як зазначив Верховний Суд у постановах від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, у Кооперативу відсутнє зобов`язання отримувати зворотне повідомлення про вручення асоційованому члену запрошення на збори, однак при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених ст.15 Закону "Про кооперацію".

45. Таким чином, як правильно вказує ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу, висновок Верховного Суду щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію" щодо відсутності порядку належного повідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів кооперативу; вже викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22.

46. Отже, Верховний Суд вже сформував висновки щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію", а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена відповідно до таких правових висновків. Скаржник не обґрунтував, у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, такі норми мають застосовуватися.

Щодо виключення асоційованого члена з кооперативу у разі невиконання ним зобов`язання зі сплати пайового внеску за наявності чинного договору

47. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що відповідно до абз.3 п.3.2 Договору пайової участі Кооператив має право розірвати договір за згодою сторін або у судовому порядку у випадку порушення пайовиком умов та строків сплати пайового внеску, визначених у п.п.2.1-2.5, 2.8 цього Договору та додатках до Договору.

48. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів розірвання чи визнання недійсним у встановленому порядку Договору пайової участі, укладеного ЖК "Олімп" та ОСОБА_1 , чого не заперечують і сторони. Суд вважав, що оскільки станом на дату розгляду справи Договір є чинним - безпідставним є твердження ЖК "Олімп", що для виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів достатньо затвердження загальними зборами рішення голови ЖК "Олімп" про таке виключення.

49. ЖК "Олімп" у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст.193 ГК та ст.526 ЦК, ст.13 Закону "Про кооперацію" щодо порядку виконання зобов`язання пайовиком (асоційованим членом) зі сплати пайового внеску та порядку вжиття відповідних заходів (виключення з членів кооперативу) у випадку порушення своїх зобов`язань з метою забезпечення належного їх виконання.

50. Кооператив зазначає, що ОСОБА_1 третю частину пайового внеску не сплатив; як статутом, так і Договором передбачено єдиний можливий безальтернативний варіант у такому випадку - виключення з членів кооперативу. Вказує, що у цьому випадку не змінюються умови членства чи Договору, а виконуються його імперативні вказівки, тобто застосовуються механізми санкцій внаслідок невиконання своїх зобов`язань перед кооперативом. Статутом передбачено право голови кооперативу вирішувати питання щодо припинення членства, таке рішення підлягає затвердженню загальними зборами.

51. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вважає безпідставними твердження скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.526 ЦК та ст.193 ГК через відсутність висновку Верховного Суду про їх застосування; ст.193 ГК не може бути застосована до правовідносин у цій справі, оскільки Договір не є господарським, а порядок сплати пайовиком (асоційованим членом) пайового внеску та застосування санкції у вигляді припинення членства у випаду невиконання зобов`язань за договором по сплаті пайового внеску врегульований Законом "Про кооперацію", Статутом ЖК "Олімп", Договором і не потребує висновку Верховного Суду щодо застосування у спірних правовідносинах ст.526 ЦК.

52. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника про те, що для виключення асоційованого члена зі складу кооперативу не потрібно визнавати недійсним або розривати договір пайової участі.

53. За змістом ст.13 Закону "Про кооперацію" передбачає, що членство в кооперативі припиняється у разі:

- добровільного виходу з нього;

- припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу;

- несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу;

- смерті члена кооперативу - фізичної особи;

- ліквідації члена кооперативу - юридичної особи;

- припинення діяльності кооперативу.

54. У ст.14 Закону "Про кооперацію" передбачено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

55. Верховний Суд у пунктах 5.34, 5.35 постанови від 07.09.2021 у справі №916/2506/20 зазначив, що виключення члена з кооперативу - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням юридичної особи внаслідок порушення членом кооперативу своїх статутних обов`язків. На відміну від виходу з числа членів кооперативу, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання цього члена кооперативу та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами кооперативу. Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням членів з кооперативу, господарським судам необхідно враховувати, що у рішенні загальних зборів кооперативу про виключення його члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для виключення. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним судом за позовом такого члена кооперативу.

56. Отже, за загальним правилом у разі несплати внесків членом кооперативу, у тому числі асоційованим, він може бути виключеній зі складу членів за рішенням уповноваженого органу (відповідно до закону та статуту).

57. Чинне законодавство про кооперацію не передбачає укладення договорів з членами кооперативу, якими би регулювалися питання членства. Водночас принцип свободи договору, закріплений у статтях 6, 627 ЦК як загальна засада цивільного законодавства, полягає в можливості для сторін укладати договори, як передбачені, так і не передбачені актами цивільного законодавства (так звані непоіменовані договори).

58. Тому, наявність договору про пайову участь, яким поряд зі статутом врегулювано відносини кооперативу з асоційованим членом (пайовиком), не є порушенням чинного законодавства.

59. Так, в Договорі сторони встановили, що:

- пайовик вступає, а кооператив приймає пайовика в асоційовані члени кооперативу та пайову участь у будівництві: Повне будівництво 9-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (відокремлена частина В) за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Чорнобиля, 8 (об`єкт) та реалізації статутної мети та завдань кооперативу; пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту з метою отримання у власність нежитлового приміщення будівельний номер 2 загальною проектною площею 270,01 кв. м на 1-му поверсі в 4-му під`їзді (секції) об`єкту (приміщення) (п.1.1);

- кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100%) сплати пайовиком пайового внеску (п.1.2);

- загальний розмір пайового внеску 2 160 080,00 грн, що еквівалентно 77 506 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим Національним Банком України (далі - НБУ) на день укладання Договору з розрахунку 8 000,00 грн за 1 кв. м загальної площі приміщення, що еквівалентно 287,05 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим НБУ на день укладання Договору (п.2.1);

- пайовик зобов`язаний сплатити пайовий внесок у повному розмірі відповідно до умов цього Договору (п.3.3).

60. Отже, питання членства (зокрема, його припинення) у Кооперативі були врегульовані як статутом, так і Договором, який є чинним, та не був визнаний судом недійсним.

61. Суд першої інстанції у цій справі встановив, що відповідно до п.5.7. Статуту ЖК "Олімп" членство (асоційоване членство) в кооперативі припиняється у разі, зокрема, виключення з кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу в разі несплати внесків у порядку, визначеному статутом, а також в разі систематичного спричинення шкоди майну кооперативу чи одноразового спричинення значної шкоди майну кооперативу.

62. Аналогічні норми містяться й у Договорі. Так, відповідно до п.4.2. Договору за порушення термінів виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо сплати пайового внеску він на вимогу кооперативу сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен випадок прострочення платежу. У п.4.3. Договору вказано, що у випадку прострочення пайовиком платежу (або його частини) понад 30 днів Кооператив має право виключити пайовика з асоційованих членів та розпорядитися приміщенням, закріпленим за пайовиком на власний розсуд, повернувши пайовику внесений ним пай, з утриманням 5% від фактично внесених пайових коштів. Повернення пайових коштів здійснюється протягом року, наступного за роком, в якому пайовик був виключений з асоційованих членів Кооперативу, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний пайовиком.

63. Отже, як Статут, так і Договір містили положення про можливість виключення пайовика у разі прострочення сплати ним внесків. Виключення пайовика, який прострочив оплату внесків, тобто за наявності відповідних підстав, є виконанням норм чинного Договору (санкцією за його порушення з боку пайовика, про що правильно вказує скаржник із посиланням на п.4.3. Договору та ст.13 Закону "Про кооперацію").

64. Тобто, виходячи із положень Договору, Кооператив у разі несплати внесків мав право або розірвати договір (за згодою сторін чи в судовому порядку) або виключити асоційованого члену зі складу з проведенням з ним розрахунків в порядку, визначеному договором.

65. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що виключення ОСОБА_1 зі складу членів кооперативу було неможливо без визнання недійсним чи розірвання Договору.

66. Втім, це не вплинуло на правильність загального висновку суду апеляційної інстанції про незаконність виключення позивача рішенням загальних зборів членів кооперативу, про які позивач не був належним чином повідомлений.

67. Верховний Суд звертає увагу позивача, що суди попередніх інстанцій, а також Верховний Суд не висловлювалися у цій справі з питання, чи відбулося прострочення строків сплати пайового внеску з боку пайовика з вини Кооперативу, оскільки був встановлений факт ухвалення загальними зборами Кооперативу рішення про виключення позивача без належного його повідомлення про такі збори. Отже аргументи позивача щодо відсутності порушення ним строків оплати пайового внеску, наведені у відзиві на касаційну скаргу, залишаються Верховним Судом без розгляду.

Щодо наявність підстав відступу від висновків Верховного Суду

68. ЖК "Олімп" у тексті касаційної скарги з посиланням на п.2 ч.2 ст.287 ГПК вказував на необхідність відступлення від висновків щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію", викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 29.02.2020 у справі №924/641/17, Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19; вважав, що такі висновки не підлягали застосуванню судом апеляційної інстанції, оскільки правовідносини в них не є подібними до цієї справи.

69. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що твердження скаржника про нерелевантність висновків Верховного Суду у справах №509/577/18, №910/7554/18, №918/636/19, №924/641/17, на які посилався суд апеляційної інстанції, є хибними; ці висновки узгоджуються зі змістом спірних правовідносин у цій справі, з правовими/фактичними підставами позову, запереченнями відповідача, а тому були застосовані судом апеляційної інстанції у відповідності до контексту спору.

70. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.

71. Підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

72. Так, суд апеляційної інстанції, застосовуючи висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, вказував на те, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

73. Пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17, суд апеляційної інстанції зазначив про підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників юридичної особи.

74. Застосовуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19, суд апеляційної інстанції вказував на можливість порушення прав члена кооперативу внаслідок неповідомлення його про проведення загальних зборів кооперативу, а вплив такого члена на прийняття рішень не вичерпується лише голосуванням.

75. На думку ЖК "Олімп", єдиною підставою для відступу від зазначених ним висновків Верховного Суду є те, що вони ухвалені за неподібних правовідносин, однак не зазначив, як саме Верховний Суд має конкретизувати вказані висновки.

76. Відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16).

77. Основним завданням Верховного Суду відповідно до ч.1 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

78. Зважаючи на це, у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи (постанова Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №916/2550/22).

79. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2020 у справі №5017/1221/2012 вказала, що необхідність відступу має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

80. Отже, необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

81. Однак, ЖК "Олімп" у касаційній скарзі не навів вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про помилковість висновків щодо застосування положень статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію", викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 28.01.2020 у справі №924/641/17, Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

82. Скаржник фактично вказував, що правовідносини у цій справі мають певну особливість (наявність асоційованих членів), через що суд апеляційної інстанції не мав застосовувати зазначені ним висновки Верховного Суду під час розгляду цієї справи.

83. Неподібність відносин, про яку стверджує скаржник, є підставою для незастосування правових висновків Верховного Суду, а не для відступу від них.

84. Отже, скаржник не обґрунтував, в чому саме полягає необхідність відступу від таких висновків, в чому полягає їхня неузгодженість та помилковість, та які висновки щодо застосування вказаних норм права, на його думку, має сформувати Верховний Суд за результатами розгляду справи.

85. Верховний Суд звертає увагу на те, що судова практика щодо необхідності повідомляти асоційованих членів кооперативу про проведення загальних зборів членів кооперативу є сталою та послідовною (постанови Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 07.06.2023 у справі №916/211/22).

86. З огляду на викладене, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 28.01.2020 у справі №924/641/17, Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №918/636/19, щодо застосування статей 13, 14, 15 Закону "Про кооперацію".

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми

87. ЖК "Олімп" у касаційній скарзі заявив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права, а про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема.

88. Скаржник вказав, що формування єдиної правозастосовчої практики пов`язане із застосуванням ст.526 ЦК, статей 13-15 Закону "Про кооперацію" в аспекті з урахуванням:

- відсутності нормативного регулювання припинення відносин членства в кооперативі без припинення (розірвання) договору з такою особою;

- розмежування правовідносин членства в кооперативі та правовідносин договірних між членом кооперативу та кооперативом;

- припинення членства в кооперативі відповідно до статуту як самостійний механізм санкцій до члена кооперативу без необхідності вирішення питання про розірвання договірних відносин між кооперативом і особою (членом кооперативу (пайовиком);

- чіткого й однозначного порушення членом кооперативу обов`язку щодо сплати пайового внеску як підстави припинення його членства;

- наявності чіткої процедури припинення членства кооперативу у випадку несплати пайового внеску;

- відсутності окремих положень щодо необхідності розірвання договору з членом кооперативу (пайовиком) перед припинення його членства.

89. Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

90. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (ч.5 ст.302 ГПК).

91. Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №909/1191/21).

92. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

93. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

94. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

95. Пунктом 1 ч.2 ст.45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

96. Отже, заявляючи клопотання про передаючу справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, заявник має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, навести інші справи різних юрисдикцій, у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

97. Водночас заявник не обґрунтував існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми, не вказав, в чому полягає така проблема, не навів наявність різних правових позицій Верховного Суду щодо застосування ст.526 ЦК, статей 13-15 Закону "Про кооперацію", а також не вказав, які, на його думку, висновки щодо застосування вказаних норм права має сформувати Велика Палата Верховного Суду.

98. Фактично в обґрунтування мотивів для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду ЖК "Олімп" наводить доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, та на які Верховний Суд вже надав відповіді у цій постанові.

99. З огляду на це, відсутні підстави для задоволення клопотання ЖК "Олімп" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

101. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

102. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

103. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімп" про передачу справи №906/160/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий комплекс "Олімп" залишити без задоволення.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №906/160/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

В. Студенець