К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 року місто Київ

справа № 357/2140/23

апеляційне провадження № 22-ц/824/1334/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі судді Цуранова А.Ю. від 29 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області, старости Храпачівського старостинського округу Сироти Дмитра Романовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, старости Храпачівського старостинського округу Сироти Д.Р., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що позивач та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 . Всі спадкоємці подали заяви про прийняття спадщини. Під час ведення спадкової справи нотаріусом встановлено наявність чинного заповіту ОСОБА_4 , посвідченого виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 23 квітня 2015 року. На запит нотаріальної контори листом виконавчого комітету Білоцерківської міської ради надано інформацію про подання 18 травня 2018 року ОСОБА_4 на ім`я секретаря Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області заяви про скасування вказаного заповіту та прохання про

внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру. Однак, в Спадковому реєстрі відсутня інформація про скасування заповіту, що унеможливлює прийняття позивачем спадщини.

Білоцерківська міська рада Київської області, яка є правонаступником Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, відмовила позивачу у внесенні відповідної інформації до Спадкового реєстру, посилаючись на те, що внесення змін до реєстру мало б відбутись в день отримання заяви щодо скасування заповіту, унаслідок чого у ради відсутні повноваження для вчинення таких дій.

Посилаючись на незаконність відмови відповідача подати інформацію про скасування заповіту, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Білоцерківську міську раду Київської області подати Регіональній філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" заяву за формою, наведеною в додатку 3 Положення про Спадковий реєстр про реєстрацію скасування заповіту в Спадковому реєстрі, складеного 23 квітня 2015 року ОСОБА_4 , посвідченого виконавчим комітетом Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 23 квітня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Білоцерківську міську раду Київської області подати Регіональній філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" заяву за формою, наведеною в додатку 3 Положення про Спадковий реєстр про реєстрацію скасування заповіту в Спадковому реєстрі, складеного 23 квітня 2015 року ОСОБА_4 , посвідченого секретарем Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області 23 квітня 2015 року. В частині позову до старости Храпачівського старостинського округу Білоцерківської міської територіальної громади Сироти Д.Р. відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що невнесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру на підставі вчасно поданої посадовій особі Глушківської сільської ради заяви про скасування заповіту та реєстрацію скасування заповіту порушує права позивача. Оскільки посадова особа вказаного органу місцевого самоврядування не вчинила відповідні дії, то такий обов`язок виникає у правонаступника, тобто у Білоцерківської міської ради. При цьому порушення прав позивача старостою Храпачівського старостинського округу Білоцерківської міської територіальної громади Сиротою Д.Р. не встановлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі Білоцерківська міська рада Київської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що оскільки законодавчо визначений строк на подачу заяви про реєстрацію зміни і скасування заповітів та зміни і розірвання спадкових договорів, форма якої визначена в Додатку № 3 до Положення про Спадковий реєстр № 1810/5, є пропущеним, оскільки вона не була подана уповноваженою посадовою особою

Глушківської сільської ради регіональній філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" одночасно з заявою заповідача ОСОБА_4 18 травня 2018 року, то у Білоцерківської міської ради Київської області відсутні повноваження щодо вчинення цієї дії.

Рішення суду в частині відмови у позові до старости Храпачівського старостинського округу Білоцерківської міської територіальної громади Сироти Д.Р. фактично не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргувід учасників справи не надходили.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник Білоцерківської міської ради Київської області - Борман О.І. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина за її останнім місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до Третьої білоцерківської нотаріальної контори подали її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .

Під час заведення спадкової справи нотаріусом встановлено, що померла ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 23 квітня 2015 року секретарем Глушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області Бабак В.Л., реєстровий № 6, що підтверджується даними інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 69171807 від 10 червня 2022 року та № 69708679 від 10 серпня 2022 року.

18 травня 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Глушківської сільської ради з заявою про скасування складеного нею 23 квітня 2015 року заповіту та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру. В цей же день заява зареєстрована сільською радою за вх. № 02-15-08, а згідно з довідкою Глушківської сільської ради № 95 від 22 травня 2018 року ОСОБА_4 дійсно скасувала заповіт, складений 23 квітня 2015 року за реєстровим № 6 (том І а.с. 29,30).

Заповіт від 23 квітня 2015 року перекреслений та містить напис посадової особи органу місцевого самворядування про його скасування 18 травня 2018 року (том І а.с. 28).

31 серпня 2022 року заступник міського голови ОСОБА_7 направив до Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори копію заповіту, заяви про скасування заповіту, довідки про скасування заповіту.

Листом Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області від 2 вересня 2022 року № 785/02-14 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність звернутися до реєстратора Спадкового реєстру щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування, тобто до ДП "Національні інформаційні системи".

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 9 вересня 2022 року № 77671/Х-20025/37.2 на електронне звернення заявника повідомлено, що відомості про скасування заповіту мають бути внесені до Спадкового реєстру ДП "Національні інформаційні системи" або його філією на підставі заяви органу місцевого самоврядування та перенаправлено звернення до Управління нотаріату ЦМУ МЮ (м. Київ).

Відповідно до листа ДП "Національні інформаційні системи" від 29 вересня 2022 року № 1680/26-08, порядок ведення й користування Спадковим реєстром, внесення до нього відомостей, а також надання інформації з нього регламентується Порядком державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженим постановою КМУ № 491 від 11 травня 2011 року та Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 1810/5 від 7 липня 2011 року. Так, посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання ДП "Національні інформаційні системи" або його філіям заяв в електронній формі з використанням системи взаємодії за формою, наведеною в додатках 1-3, 9 до Положення. Після отримання філією від посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування відповідної заяви, оформленої належним чином, необхідна інформація опрацьовується у порядки і строки, визначені чинним законодавством України.

Згідно з протоколом пленарного засідання першої сесії Білоцерківської міської ради VІІІ скликання від 24 листопада 2020 року, новообрана Білоцерківська міська рада сформованої територіальної громади стає за законом правонаступником прав та обов`язків, сільських, селищних рад територіальних громад, що розформовуються та включені до території сформованої територіальної громади, в тому числі Глушківської сільської ради (том І а.с. 40-42).

Листом Білоцерківської міської ради від 22 листопада 2022 року № Х-1137 рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду, у зв`язку з тим, що внесення змін до Спадкового реєстру щодо державної реєстрації скасування заповіту ОСОБА_4 мало б відбутися в день отримання заяви останньої, тому станом на даний час у ради відсутні повноваження щодо внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо скасування заповіту ОСОБА_4

4 березня 2023 року, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 отримала лист Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори № 308/02-14 про неможливість нотаріальної дії у зв`язку з чинністю заповіту померлої.

10 грудня 2020 року Білоцерківською міською радою прийнято рішення № 09-02-VIII "Про початок реорганізації Вільнотарасівської сільської ради, Глушківської сільської ради. Дроздівської сільської ради, Пилипчанської сільської ради, Піщанської сільської ради. Сидорівської сільської ради, Терезинської селищної ради, Томилівської сільської ради, Храпачанської сільської ради, Шкарівської сільської ради шляхом приєднання до Білоцерківської міської ради".

Згідно з пунктом 7 рішення Білоцерківської міської ради від 15 грудня 2020 року № 16-03-VIII "Про затвердження на посаду старости", на посаду старости затверджено Сироту Д.Р .

Згідно з повідомленням старости Храпачівського старостинського округу Білоцерківської міської ради Сироти Д.Р., в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Глушкіської сільської ради зроблений запис від 23 квітня 2015 року № 6 про складення ОСОБА_4 заповіту та про його скасування від 18 травня 2018 року.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про нотаріат" заява про скасування заповіту, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно пунктів 1.1, 1.2. Порядку № 3306/5, перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено статтею 37 Закону України "Про нотаріат". Нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до пунктів 1.8.-1.10 Порядку № 3306/5 заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до алфавітної книги обліку заповітів. Заповідач може в будь-який час скасувати заповіт, подавши про це заяву до відповідного органу місцевого самоврядування.

У випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування.

Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

Відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі".

Так, згідно з пунктом 4 Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі, затвердженого поставою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 (далі - Порядок № 491), заповіти і спадкові договори, посвідчені нотаріусами, консульськими установами України, посадовими та службовими особами, що зазначені в статтях 1251 і 1252 ЦК України, статті 37 та частині 1 статті 40 Закону України "Про нотаріат", а також зміни до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів підлягають Державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Пунктом 7 Порядку № 491 визначено, що внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів здійснюється Реєстраторами на підставі заяв про реєстрацію, форми та вимоги до заповнення яких встановлює Мін`юст.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 491 реєстраторами Спадкового реєстру зокрема щодо заповітів, посвідчених посадовими особами органів місцевого самоврядування; заповітів і спадкових договорів, посвідчених консульськими установами України; заповітів, посвідчених (складених та/або прийнятих на зберігання) і зареєстрованих в іноземних державах згідно з Конвенцією, запити про реєстрацію яких в У країні на прохання заповідача подані Мін`юсту, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін`юсту, та його філії.

Разом з тим, як визначено пунктом 14 Порядку № 491, реєстратор здійснює державну реєстрацію посвідчених заповітів і спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів у Спадковому реєстрі: у день вчинення відповідної нотаріальної дії; протягом п`яти робочих днів після зміни місця зберігання заповіту, спадкового договору; протягом двох робочих днів після надходження на зберігання заповітів від осіб, що зазначені в статті 1252 ЦК України і частині 1 статті 40 Закону України "Про нотаріат"; в день отримання заяви про реєстрацію, у тому числі архівних заповітів.

Аналогічні положення містить і Положення про Спадковий реєстр, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 7 листопада 2011 року № 1810/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 року № 831/19569 (надалі - Положення № 1810/5).

Згідно з підпунктом 1.3.2 пункту 1.3. Положення №1810/5 реєстратором Спадкового реєстру, зокрема в частині заповітів, посвідчених посадовими особами органів

місцевого самоврядування, є ДП "Національні інформаційні системи" та його регіональні філії.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.3 розділу II Положення №1810/5, посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання ДП "Національні інформаційні системи" або його філіям заяв в електронній формі з використанням системи взаємодії за формою, наведеною в додатках 1-3, 9.

При цьому згідно з пунктом 2.6 розділу II Положення № 1810/5 заяви за формою, наведеною в додатках 1-9, подаються (надсилаються) реєстратору зокрема у день вчинення відповідної нотаріальної дії.

Встановивши відсутність відомостей про подання секретарем Глушківської сільської ради заяви (за формою, наведеною в Додатку 3 до Положення № 1810/5) до ДП "Національні інформаційні системи" 18 травня 2018 року, як це визначено положеннями абзацу другого пункту 2.3, 2.6. розділу II Положення №1810/5, пункту 14 Порядку № 491, щодо скасування заповіту та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру на підставі заяви ОСОБА_4 від 18 травня 2018 року, суд дійшов висновку, що такий обов`язок повинна вчинити Білоцерківська міська рада, як правонаступник Глушківської сільської ради.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану (підпункт 5 пункту "б" частини 1).

Регулювання діяльності нотаріальних дій посадовими особами органу місцевого самоврядування в Україні визначено статтями 37, 57 Закону України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5.

Достовірно встановлено, що в порушення статті 57 Закону України "Про нотаріат", пунктів 1.8.-1.10 Розділу ІІІ Порядку № 3306/5, посадовою особою органу місцевого

самоврядування, а саме, секретарем Глушківської сільської ради заяви, відповідна заява для внесення до Спадкового реєстру відомостей про скасування заповіту ОСОБА_4 на підставі її заяви, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі", не подавалась.

Зазначена обставина унеможливлює оформлення позивачем спадщини після померлої ОСОБА_4 .

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 листопада 2011 року "Рисовський проти України"зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"(Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Отже, за встановлених обставин, посилання Білоцерківської міської ради щодо неможливості подачі заяви про реєстрацію зміни і скасування заповіту ОСОБА_4 , форма якої визначена в Додатку № 3 до Положення про Спадковий реєстр № 1810/5, у зв`язку з пропуском строку для вчинення такої дії, є безпідставним, та безумовно порушує права позивача як спадкоємця за законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та інші).

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного цивільного права цілком є ефективним та таким, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 1 червня 2022 року у справі № 467/713/20 у подібних правовідносинах.

Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: