Справа № 209/7765/23

Провадження № 3/209/41/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Решетник Т.О.,

прокурора Архарова Д.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О.І.,

захисника ОСОБА_1 - адвоката Шестірікова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам`янське матеріали справ про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

В провадженняДніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті одночаснонадійшли адміністративніматеріали №209/7765/23(провадження№3/209/41/24), №209/7765/23(провадження№3/209/42/24), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Виходячи з вказаної правової норми, вищезазначені справи повинні бути об`єднані в одне провадження, та за результатами їх розгляду прийнято одне рішення, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшли на адресу суду одночасно та постанова по жодній із справ ще не приймалась.

За даними протоколу № 1642 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 12.12.2023, вбачається, що в.о. ректора Дніпровського державного технічного університету - Гуляєв Віталій Михайлович, як член ректорату, будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону №1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, приймаючи участь у засіданні ректорат 05.12.2022 не вжив заходи щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, в порушення вимог ст.ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів -ректорат, перед розглядом питання порядку денного №6 «Про преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік», в тому числі і себе як професора за друге місце в розмірі 4500,00 грн. Своєю бездіяльністю вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також, за даними протоколу № 1643 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 12.12.2023, вбачається в.о. ректора Дніпровського державного технічного університету - Гуляєв Віталій Михайлович, як член ректорату, будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ет. З Закону №1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог ст.ст. 28,35-1 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час засідання ректорату 05.12.2022, а саме: виніс пропозицію т.в.п. першого проректора ОСОБА_2 на розгляд ректорату щодо розміру преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік, в тому числі і собі; проголосував на засіданні ректорату за питання порядку денного №6 «Про преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік», яке стосувалося і його особисто. Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою. Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень ОСОБА_1 пов`язана з реалізацією службових повноважень стосовно себе та бажанням отримати премію відповідного розміру. Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Суду пояснив, що в адміністративному протоколі № 1642 від 12.12.2023р. на стор.8 всупереч ст.36 Закону України «Про вищу освіту» зазначено, що рішення вченої ради університету носить рекомендаційний характер. Стаття 36 Закону України «Про вищу освіту» визначає вчену раду як колегіальний орган управління закладу вищої освіти, рішення якого за визначенням носять управлінський характер. Всупереч ст.38 Закону України «Про вищу освіту» слідчий ОСОБА_3 на стор. 9, 10, 11 згаданого вище протоколу стверджує, що ректорат є колегіальним органом. Стаття 38 Закону України «Про вищу освіту» чітко визначає ректорат як робочий орган. Згідно з п.3.1.8 «Положення про ректорат» університету ректорат приймає та вносить на розгляд ректору пропозиції та рекомендації щодо заохочення або накладення стягнень. Таким чином вважає, що ректорат не є колегіальним органом, тому він не повинен був повідомляти ректорат про потенційний конфлікт інтересів. Цей висновок підтверджується в прикладі на стор.28-29 Методичних рекомендацій НАЗК. Крім того зазначає, що в адміністративному протоколі № 1643 від 12.12.2023 р. на стор.8, 9, 11 всупереч ст.36 та ст.38 Закону України «Про вищу освіту» слідчим спотворено статус вченої ради та ректорату. Твердження слідчого (стор.11) про наявність реального конфлікту інтересів також є хибним і базується на перекручених і спотвореним ним же тлумаченнях Законів «Про вишу освіту», «Про запобігання корупції» та Методичних рекомендацій НАЗК. Стосовно його голосування за загальний список осіб, що були запропоновані в.п. першого проректора В.Солода для преміювання вказує на те, що його голос серед 14 голосів членів ректорату не був визначальним і вирішальним, сам результат голосування не був управлінським рішенням, а був лише пропозицією (рекомендацією) керівникові університету для прийняття управлінського рішення. Він особисто не приймав рішень і не підписував наказ про преміювання самого себе. Стосовно самої премії зазначив, що в даному випадку премія за високий рейтинг - це заслужена винагорода науково-педагогічному працівникові (професору, доценту, викладачу, асистенту) за видатні результати його кропіткої та систематичної роботи за цілий навчальний рік. Під результатами розуміються його особисті, підтверджені комісією, визнані колективом наукові, педагогічні, методичні та організаційні видатні здобутки і досягнення. Тож, в такому розумінні, премія за рейтинг - це не спосіб покращити своє матеріальне становище, а заслужена відзнака працівника і стимул для його подальшої активної і результативної роботи. Тим більше що розмір премії абсолютно не співставний з витратами фізичних сил, розумової енергії та інтелекту викладача за цілий рік роботи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що з кінця березня 2023 року він працює на посаді першого проректора ДДТУ, разом із ОСОБА_1 перебуває у службових відносинах. Зазначив, що наказом на нього, ОСОБА_2 , було покладено частину повноважень першого проректора, прийняте рішення щодо преміювання було обов`язкове для вченої ради, фінансування відбувалося за наявності коштів у бюджеті. Він написав службову записку, щоб розглянути на ректораті розмір премій для переможців, в тому числі там був і ОСОБА_1 . Також зазначив, що ОСОБА_1 брав участь у ректораті як виконуючий обов`язки ректора. Рішення щодо преміювання осіб приймала вчена рада. Щодо преміювання ОСОБА_1 наказ підписував він, ОСОБА_2 . Рішення ректорату є рекомендаційним рішенням, а не обов`язковим до виконання. ОСОБА_1 не приймав рішення щодо свого преміювання.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив визнати особу винуватим та накласти адміністративне стягнення, а матеріали справи містять належні і достатні докази для встановлення цього факту.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_1 - адвокатом Деміновим О.І. подано клопотання про повернення протоколів для належного оформлення, в обґрунтування якого зазначив, що протокол № 1642 від 12 грудня 2023 року містить дописи, які внесені після того, як протокол було підписано ОСОБА_1 . До клопотання додано відповідну фотокопію, з якої вбачається, що перша сторінка протоколу містить допис «РНОКПП - НОМЕР_1 », у той же час як екземпляр, який наявний у ОСОБА_1 відповідних дописів не містить. Протоколи не відповідають вимогам ст.256 КУпАП, а саме в протоколах не зазначені свідки правопорушення, у відповідних місцях протоколів стоять прочерки. Натомість, до кожного з протоколів долучені письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , тобто осіб, які є свідками правопорушення. Протоколи містять посилання на документ, який не долучено до цих протоколів, а саме на протокол засідання вченої ради ДДТУ № 7 від 23 червня 2023 року. У той же час протиправні дії, які інкримінується ОСОБА_1 , мали місце у грудня 2022 року, тобто раніше, ніж протокол № 7.

Постановою судувід 31січня 2024року відмовлено у задоволенні клопотання захисника про повернення протоколів на доопрацювання.

18.03.2024р. захисником ОСОБА_1 - адвокатом Шестіріковим В.В. подано заяву про відвід судді Решетник Т.О., в задоволенні якого постановою суду від 19.03.2024 р. було відмовлено.

18.03.2024 через канцелярію суду захисник ОСОБА_1 адвокат Шестіріков В.В. подав клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків передбачених ст. 38 КУпАП, в обґрунтування якого зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - УСР) як уповноважений орган отримав відомості про можливе правопорушення явно раніше аніж шість місяців том) (станом на 18.03.2024). Так, на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.03.2024 у даній справі, УСР надало відомості щодо часу отримання ним відомостей від НАЗК, перевіряючи які УСР направило до Дніпровського державного технічного університету запит №3384/55/103/01-2023 від 28 червня 2023 року (лист УСР від 14.03.2024 № 1449/55/103/03-2024 з додатками). Ознайомившись з наданими матеріалами, сторона захисту констатує, що УСР стримала відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення ще 27.06.2023 року (вхідний № в УСР - 1709.) Так, саме 27.06.2023 на адресу УСР від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли лист НАЗК від 10.05.2023 разом з доданим до нього зверненням такої собі ГО «Червоний губер», з якого чітко вбачалося, що питання, підняте у цьому зверненні саме і стосується «необґрунтованої виплати премій керівниками деяких закладів вищої освіти самим собі, що має ознаки реального конфлікту інтересів». Та були надані списки відповідних вищих навчальних закладів, серед яких був і ДДТУ, ректором якого ОСОБА_1 . Таким чином, з 27.06.2023 року УСР отримало чіткі відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (чітку фабулу - виплата премій, і навіть кваліфікацію даного можливого правопорушення -реальний конфлікт інтересів). Однак, незважаючи на те, що з боку посадових осіб ДДТУ і зокрема, ОСОБА_1 мале місце максимальне сприяння встановленню обставин даної спірної ситуації, якнайшвидше надання всіх необхідних документів і пояснень, як самим ОСОБА_1 так і іншим: працівниками ДДТУ, з невідомих причин обидва протоколи було складено тільки 12.12.2023. При цьому, як вбачається з іншого листа УСР (№ 14-38аз/55/103/03-2024 від 14.03.2023) відповідь на адвокатський запит адвоката Шестірікова В.В. вже 17.07.2023 року у розпорядженні УСР була відповідь ДДТУ на запит УСР №3384/55/103/01-2023 від 28 червня 2023 року, де на 240 аркушах було надано всі запитані документи, в т.ч. витяг з протоколу Вченої Ради ДДТУ від 23.06.2022 про преміювання переможців рейтингу, службові записки в г. першого проректора ОСОБА_7 від 14.12.2022 № 955 (з пропозиціями про преміювання), Накази від 15.12.2022 № 220-04/1НПП та № 223-04/1НПП про преміювання, а також інші накази на призначення на посади, посадові інструкції, колективний договір (з усіма додатками, в т.ч. положеннями про преміювання). Вже 30.08.2023 персонально у ОСОБА_1 були відібрані пояснення щодо обстав преміювання. Таким чином в період з 27.06.2023 по 30.08.2024 посадовими особами УСР було зібрано більш ніж достатньо відомостей про можливе правопорушення. Однак, очевидно, вони самі не вбачали у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки майже пів року (до 12.12.2023 не складали щодо будь-якої особи протоколів про адмін. правопорушення). І тільки 12.12.2023 ці протоколи були складені. ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, з зазначених вище підстав.

В судовомузасіданні захисник ОСОБА_1 адвокатДемінов О.І.заявив клопотанняпро закриттяпровадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.1,ч.2ст.172-7КУпАП,на підставіп.1ч.1ст.247КУпАП,у зв`язкуіз відсутністюподії таскладу адміністративногоправопорушення, в обґрунтування якого зазначає наступне. Наказом Міністерства освіти і науки № 37-к від 14 лютого 2022 року на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків ректора ДДТУ. Тобто, ОСОБА_1 продовжував займати посаду першого проректора, але виконував обов`язки ректора, тобто не був призначений саме на посаду керівника ДДУ. В протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що рішення вченої ради про преміювання носить рекомендаційний характер. Однак вказане не відповідає дійсності з підстав, що викладались вище. Зокрема, відповідно до ст. 36 Закону України «Про вищу освіту» вчена рада є колегіальним органом управління закладу вищої освіти, який утворюється строком на п`ять років, склад якого затверджується наказом керівника закладу вищої освіти протягом п`яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради. Аналогічне положення міститься в Статуті ДДТУ. Таким чином, рішення вченої ради повинні виконуватися і вони носять управлінський, а не рекомендаційний характер. Так, підчас засідання вченої ради, яке мало місце 23 червня 2022 року, було прийняте наступне імперативне рішення: «Затвердити рейтинг науково-педагогічних працівників університету за 2021-2022 навчальний рік. Преміювати переможців рейтингу у разі наявності коштів». Було прийняте рішення про преміювання, але при наявності коштів, оскільки вчена рада не володіє інформацією щодо наявності/відсутності коштів для преміювання. В подальшому, ОСОБА_2 , на якого було покладено повноваження першого проректора, отримав інформацію з бухгалтерії ДДТУ про наявність коштів та склав службову записку з переліком осіб, які можуть бути премійовані та пропозицією щодо розміру премій. Ректоратом на засіданні 05 грудня 2022 року було рекомендовано преміювати співробітників ДДТУ відповідно до переліку, наданого ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 було видано наказ відносно всіх інших окрім себе переможців рейтингу. А відносно ж преміювання ОСОБА_1 наказ було видано т.в.п. першого проректора ОСОБА_2 . Тобто, на жодному етапі прийняття рішень щодо преміювання переможців рейтингу ОСОБА_1 не мав дискреційних повноважень щодо преміювання себе, не приймав таких управлінських рішень, а тому відсутній реальний конфлікт інтересів. Зазначає,що всудовому засіданні ОСОБА_2 як свідокрозповів обставини,за якихвідбувалося преміюванняпереможців рейтингуза результатами2021-2022навчального року.Також свідокпояснив,що рішеннявченої радиє обов`язковимидля виконання;підтвердив,що ректоратє робочим,а неколегіальним органомта йогорішення щодозаохочення працівниківносять рекомендаційнийхарактер пропозицій,а неуправлінського рішення.Зазначив,що рішеннящодо преміювання ОСОБА_1 приймав самесвідок,що ізнайшло своєвідображення увідповідному виданомуним наказі.Пояснення свідкапідтверджує викладенувище позиціющодо обставинсправи танаявності підставдля закриттяпровадження.Також вважає,що протоколипро адміністративніправопорушення булискладено неуповноваженоюособою.Так,обидва протоколи(№1642і 1643)було складенооперуповноваженим Управліннястратегічних розслідуваньв Дніпропетровськійобласті Департаментустратегічних розслідуваньНаціональної поліціїУкраїни ГімбіцькимМ.Ю.При цьомув матеріалахсправи єлише копіяНаказу Департаментурозслідувань Національноїполіції України№ 17від 06.11.2019(а.с.234,235)та копіязатвердженого цимнаказом положенняпро Управліннястратегічних розслідуваньв Дніпропетровськійобласті.Жодних іншихдоказів напідтвердження повноваженьособи,яка склалавідносно ОСОБА_1 вищезазначені протоколи,матеріали справине містять.Саме лишеПоложення проУправління стратегічнихрозслідувань вДніпропетровській областіДСР Національноїполіції Українине єтаким належнимдоказом наявностіу оперуповноваженого ОСОБА_8 повноважень поскладанню протоколіввідносно ОСОБА_1 .Так,відповідно доп.2розділу VПоложення проДепартамент стратегічнихрозслідувань Національноїполіції України,затвердженого НаказомНаціональної поліції№ 1077від 23.10.2019року,начальник ДСРу межахповноважень,на основіі навиконання Конституціїі законівУкраїни,актів ПрезидентаУкраїни,Кабінету МіністрівУкраїни видаєнакази організаційно-розпорядчогохарактеру,дає дорученнята приймаєрішення,організовує іконтролює їхвиконання.Аналогічна нормаміститься ів підпункті16п.4розділу VПоложення проДепартамент стратегічнихрозслідувань -начальник ДСРпідписує організаційнорозпорядчі документи(накази,доручення).Однак доказивидання начальникомДСР будь-якихнаказів,доручень чирішень щодорозподілу матеріалувідносно ОСОБА_1 на оперуповноваженогоУправління стратегічнихрозслідувань вДніпропетровській областіДепартаменту стратегічнихрозслідувань Національноїполіції УкраїниГімбіцького М.Ю.,доручення самейому скластивідповідні протоколипро адміністративніправопорушення -в матеріалахсправи відсутні. Як передбачено в підпункті 15 п. 4 розділ V Положення про ДСР, начальник ДСР затверджує положення про структурні підрозділи ДСР і посадові інструкції працівників ДСР. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні як копія посадової інструкції так і офіційний витяг з такої інструкції, яка поширюється на оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Гімбіцького М.Ю. на час складання протоколу. Відповідно до п. 5 розділ V Положення про ДСР, голова Національної поліції України затверджує структуру, штат ДСР. Але в матеріалах справи відсутній штатний розпис працівників ДСР як і УСР в Дніпропетровській області, відтак доказів того, що в штаті працівників ДСР чи УСР в Дніпропетровській області працюють лише тільки посадові особи, на посадах оперуповноважених - не надано. Не надано і жодних доказів на підтвердження надання таких повноважень особі, яка склала протокол, адже осіб, які обіймають такі посади як оперуповноважений в Управлінні явно не один. Доказів того, що особа, яка склала протоколи, на час підписання протоколів обіймала посаду, зазначену в протоколах, як і доказів того, що саме їй було доручено складення протоколів - також не надано. Висновки по справі не можуть ґрунтуватися на припущеннях, то ж суд позбавлений можливості при відсутності у справі належних доказів, припускати чи тим більше вважати встановленою ту обставину, що оперуповноважений ОСОБА_8 мав належні повноваження складати відносно ОСОБА_1 відповідні протоколи, які є предметом розгляду. Такі повноваження ОСОБА_8 матеріалами справи не доведені. Вказує, що зазначене свідчить, що ОСОБА_8 є неуповноваженою особою на складання протоколів відносно ОСОБА_1 . ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, з зазначених вище підстав.

Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення ОСОБА_1 та його захисників, а також покази свідка ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2023 у відношенні ОСОБА_1 складено два протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а саме: № 1642 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та № 1643 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, в яких наведені обставини вчинених правопорушень.

Абз. 1 ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України визначає, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права, а абз. З ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України закріплює, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Ч. 2 ст. 169 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до п. 1.1 статуту Дніпровського державного технічного університету (далі -Університет, ДДТУ), який засновано на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Університет було засновано 25.04.1920 розпорядженням відділу професійно-технічної освіти Катеринославської губернії у місті Кам`янському, як політехнікум (історична довідка архівного управління Кам`янської міської ради від 18.11.2019 № 01-16/451). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.1994 № 244 «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів» на базі Дніпродзержинського індустріального інституту створено Дніпродзержинський державний технічний університет. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2016 № 1209 «Щодо перейменування Дніпродзержинського державного технічного університету» Дніпродзержинський державний технічний університет перейменовано на Дніпровський державний технічний університет. Університет є багатогалузевим, автономним та самоврядним закладом вищої освіти, який провадить інноваційну освітню, наукову, науково-технічну, навчально-виробничу, інформаційно-консультаційну, фінансово-господарську та міжнародну діяльність, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність. Університет є неприбутковою бюджетною установою. Університет є закладом вищої освіти, що має академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію. Провадить свою діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту. ДДТУ приймає рішення в межах повноважень і провадить діяльність у межах прав, передбачених законодавством.

П.3 Статуту визначено, що засновником Університету є Кабінет Міністрів України, який здійснює права засновника безпосередньо та через уповноважений ним орган управління. Міністерство освіти і науки України (уповноважений орган управління) є центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває Університет. Міністерство освіти і науки України: затверджує Статут ДДТУ.

П.4 статуту передбачено, що цивільна правоздатність Університету виникає з дня його державної реєстрації, складається з його прав та обов`язків і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємці в та громадських формувань запису про, його припинення. Університет є державною установою, працює на засадах неприбутковості, свою діяльність здійснює відповідно до законодавства України та цього Статуту. Освітня діяльність Університету у сфері вищої освіти здійснюється на підставі ліцензії, яка видається Міністерством освіти і науки України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно з Законом України «Про вищу освіту». Університет є юридичною особою, має відокремлене майно, закріплене на правах господарського відання, самостійний баланс, реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, рахунки в іноземній валюті, може відкривати рахунки для власних надходжень та розміщувати кошти на депозитних рахунках в банках державного сектору України, набувати майнових та особистих немайнових прав і створювати для себе юридичні обов`язки, бути позивачем, відповідачем, третьою та заінтересованою особою у судах усіх рівнів. Університет має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи, офіційні бланки та власну символіку.

Таким чином, Дніпровський державний технічний університет (далі - ДДТУ) є юридичною особою публічного права.

Відповідно до витягу з наказу №113-04/1 від 27.06.2003 ОСОБА_1 переведено на посаду проректора з навчальної роботи з 26.06.2003 року. Наказом №16 від 14.01.2005 «Про перейменування посад ректорів» посаду «проректора з навчальної роботи» перейменовано на посаду «перший проректор».

Наказом №37-к від 14.02.2022 «Про виконання обов`язків ректора» виконання обов`язків ректора Дніпровського державного технічного університету покладено на першого проректора ОСОБА_1 з 15.02.2022 року. Наказом №157-к від 38.07.2022 «Про продовження строку виконання обов`язків ректора» було продовжено строк виконання обов`язків ректора Дніпровського державного технічного університету ОСОБА_1

20.03.2023 наказом №85-к «Про призначення на посаду ректора» було призначено ОСОБА_1 ректором Дніпровського державного технічного університету з 22.03.2023 до 21.03.2028. Того ж дня було укладено контракт №1-6 щодо призначення на посаду ректора Дніпровського державного технічного університету ОСОБА_1 .

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.12.2021 № 11 "Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю" у цілях визначення суб`єктів, на яких поширюється дія Закону під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.

Згідно п. 6.3 статуту, безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює ректор. Його права, обов`язки та відповідальність, а також порядок обрання, призначення та звільнення з посади визначаються законодавством і цим Статутом.

Ректор єпредставником Університетуу відносинахз державнимиорганами,органами місцевогосамоврядування,юридичними тафізичними особамиі дієбез довіреностів межахповноважень,передбачених закономУкраїни «Провищу світу» і цим Статутом. Ректор Університету в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність Університету; вирішує питання фінансово-господарської діяльності Університету, затверджує його структуру і штатний розпис; видає накази і розпорядження, дає доручення, обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Університету; відповідає за результати діяльності Університету перед Міністерством освіти і науки України; є розпорядником майна і коштів Університету; забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори; призначає на посади та звільняє з посад працівників Університету; забезпечує схорону праці, дотримання законності та порядку; визначає функціональні обов`язки працівників Університету; забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням в Університеті навчальних планів і програм навчальних дисциплін; контролює дотримання всіма підрозділами Університету штатно-фінансової дисципліни; здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників Університету; забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю Університету; Ректор Університету відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Університеті, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна Університету. Ректор Університету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів Університету, які надаються та затверджуються на підставі окремих наказів по Університету.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи в.о. ректора ДДТУ є посадовою особою юридичної особи публічного права і відповідно до положень підпункту' «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

16.06.2017 було затверджено колективний договір ДДТУ. Додатком №3. колектив ного договору є Положення про преміювання працівників ДДТУ. Дане положення розроблено на підставі Статуту, статті 98 Кодексу Законів про Працю України від 10.12.1971 р. Закону України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР Про оплату праці», Інструкції про порядок обчислення заробітної плати, ствердженої наказом МОН України від 15.04.1993 №102, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі г даної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про упорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ». Преміювання науково-педагогічного, педагогічного, адміністративного, навчально-допоміжного та господарського персоналу ДДТУ здійснюється з метою стимулювання високопрофесійного і своєчасного виконання ними службових обов`язків, підвищення ефективності, якості праці, а також зміцнення трудової дисципліни. Встановлення розміру премії та її виплата здійснюються в залежності від специфіки роботи і особистого трудового внеску кожного працівника. Премії встановлюються працівникам, які знаходяться в штаті Університету. Преміювання працівників здійснюється за рахунок коштів, передбачених в кошторисах на преміювання та надання матеріальної допомоги в обсягах не менше 2% від планового фонду заробітної плати та економії фонду заробітної плати, яка може створюватися за рахунок наявних вакансій, тимчасової непрацездатності, відпусток без збереження заробітної плати тощо. Преміювання може здійснюватися як за рахунок коштів загального фонду, так і за рахунок коштів спеціального фонду. Преміювання працівників здійснюється в межах затверджених кошторисів та штатних розписів за умови відсутності заборгованості з оплати заробітної плати, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Кошти, які спрямовуються на преміювання, можуть бути використані на преміювання працівників за підсумками роботи за місяць, квартал, рік, а також на інші види премій. Відповідно до п. 2.6. Положення про преміювання працівників ДДТУ передбачено, що визначення підстав для преміювання здійснюється керівником структурного підрозділу. За його поданням, погодженим із деканом факультету, проректором з відповідного напрямку роботи, ректорат, до складу якого входить голова первинної профспілкової організації ДДТУ, на своїх засіданнях приймає рішення про преміювання. На підставі відповідного позитивного рішення ректорату, ректор видає наказ про преміювання працівників університету.

25.08.2022 наказом №403 затверджено склад ректорату ДДТУ на 2022-2023 навчальний рік. До складу ректорату входив в.о. ректора Гуляєв В.М.

У подальшому, 05.12.2022 відбулося засідання ректорату. Під час цього засідання одним із питань порядку денного розглядалося питання №6 «Про преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік». Доповідав по цьому питанню ОСОБА_1 , який повідомив, що у червні 2022 року проводилось рейтингове оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників за 2021/2022 навчальний рік. За результатами рейтингу були визначені переможці серед професорів, доцентів та старших викладачів.

Також, ОСОБА_1 повідомив, що вчена рада університету прийняла рішення преміювати переможців рейтингу у разі наявності коштів. Зараз є можливість виконати рішення вченої ради та преміювати переможців рейтингу та запропонував з підставі службової записки т.в.п. першого проректора ОСОБА_2 преміювати серед професорів: за 1 місце ОСОБА_9 у розмірі 5000 грн., за 2 місце ОСОБА_1 у розмірі 4500 грн., за 3 місце ОСОБА_10 у розмірі 4000 грн.; серед доцентів: за 1 місце ОСОБА_2 у розмірі 5000 грн., за 2 місце ОСОБА_11 у розмірі 4500 грн., за 3 місце ОСОБА_12 у розмірі 4000 грн.; серед старших викладачів: за 1 місце ОСОБА_13 у розмірі 5000 грн., за 2 місце ОСОБА_14 у розмірі 5000 грн.

Дане питання було розглянуто всіма присутніми та прийнято одноголосно.

На підставі відповідного позитивного рішення ректорату у подальшому видано наказ №223-04/1 НПП від 15.12.2022 «Про преміювання працівників», відповідно до якого ОСОБА_1 премійовано за 2 місце серед професорів у розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Відповідно до ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Отже, суд вважає доведеним наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , що підтверджується майновим приватним інтересом, оскільки він не вжив заходи щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, в порушення вимог ст.ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів -ректорат, перед розглядом питання порядку денного №6 «Про преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік», в тому числі і себе.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ст. 1 Закону).

Так, згідно п. 1.8 Положення про преміювання працівників Дніпровського державного технічного університету, затвердженого 16.06.2017 р., преміювання ректора ДДТУ здійснюється за погодженням Міністерством освіти і науки України.

Разом з цим, в.о. ректора Гуляєв В.М., будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час засідання ректорату 05.12.2022, а саме:

- виніс пропозицію т.в.п. першого проректора ОСОБА_2 на розгляд ректорату щодо розміру преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік, в тому числі і собі;

- проголосував на засіданні ректорату за питання порядку денного №6 «Про преміювання науково-педагогічних працівників університету за результатами рейтингу за 2021/2022 навчальний рік», яке стосувалося і його особисто.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, є Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Дніпробудівська, 2 (фактична адреса місцезнаходження ДДТУ).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 05.12.2022, тобто день засідання ректорату ДДТУ від 05.12.2022.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2023 був опитаний ОСОБА_1 та надав особисті пояснення щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, і почалося здійснення відповідної перевірки за фактом ймовірного правопорушення, почався перебіг строків притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки починаючи з зазначеної дати уповноважений орган мав об`єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому позиція ОСОБА_1 , згідно якої він не визнає себе винуватим у вчиненні зазначених правопорушень, суд розцінює як спосіб захисту від висунутих звинувачень, намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Клопотання захисників ОСОБА_1 адвокатів Демінова О.І. та Шестірікова В.В. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків передбачених ст. 38 КУпАП; задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні було доведено причетність ОСОБА_1 до вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчились.

Отже, враховуючи дані винної особи, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-7, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднатив однепровадження справи №209/7765/23(провадження№3/209/41/24),№209/7765/23(провадження№3/209/42/24)про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №209/7765/23 (провадження №3/209/41/24).

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,за вчиненняадміністративних правопорушень,передбачених ч.1,ч.2ст.172-7КУпАП,з урахуваннямположень ст.36КУпАП,адміністративне стягненняу виглядіштрафу накористь державиОтримувач платежу:ГУК уДн-кiйобл/м.Кам`янське/21081100Код отримувача(ЄДРПОУ):37988155Банк отримувача:Казначейство України(ел.адм.подат.)Рахунок отримувача(IBAN):UA618999980313070106000004573Код класифікаціїдоходів убюджет:21081100Найменування кодукласифікації доходівбюджету:Адміністративні штрафита іншісанкції)у розмірідвохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (EAП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці - з дня її винесення.

Суддя Т.О. Решетник