Справа №461/5270/21

Провадження №3-в/461/8/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши заяву адвоката Михалевського Юрія Романовича про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року за виключними обставинами у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено стягнення 3617686.14 грн. штрафу. Товар, який є предметом правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №1002/20900/21 від 01.06.2021 року та протоколу про порушення митних правил №1003/20900/21 від 01.06.2021 року - конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06.10.2021 року апеляційну скаргу з доповненнями до неї, захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Михалевського Ю.Р. залишено без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року без змін.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Михалевський Ю.Р. звернувся до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року, у якій просить переглянути постанову за виключними обставинами та скасувати таку, винести нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.483 МК України щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.

Адвокат зазначає, що на момент винесення постанови від 08.07.2021 року санкцією зазначеноїстатті булопередбачено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі100відсотків вартостітоварів - безпосередніх предметівпорушення митнихправил зконфіскацією цихтоварів,а такожтоварів,транспортних засобівіз спеціальновиготовленими сховищами(тайниками),що використовувалисядля переміщеннятоварів -безпосередніх предметівпорушення митнихправил черезмитний кордонУкраїни. У зв`язкуіз цим,судом до ОСОБА_1 було застосованоадміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі 100відсотків вартостітоварів безпосередніхпредметів порушеннямитних правил,тобто,3617686,14грн.з конфіскацієюцих товарів.

Після набраннязаконної силизазначеною постановоюсуду,05.07.2023абзац другийчастини першоїстатті 483визнано таким,що невідповідає КонституціїУкраїни (єнеконституційним),згідно зРішенням КонституційногоСуду №5-р(ІІ)/2023від 05.07.2023.Абзац другийчастини першоїстатті 483утрачає чинністьчерез шістьмісяців іздня ухваленняКонституційним СудомУкраїни рішення.Таким чином,05.01.2024абзац другийч.1ст.483МК України,за якою ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративноївідповідальності втратив чинність. Адвокат зазначає,що відтак,скасування відповідальностіза ч.1ст.483МК Українина підставірішення КонституційногоСуду від05.07.2023має зворотнудію вчасі. Зважаючи наце заявниквважає,що застосованесудом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення підлягаєскасуванню. Незважаючи на те, що КУпАП не передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на подання заяви про перегляд постанови у зв`язку із виключними обставинами, відмова особі в перегляді постанови є порушенням її права на доступ до правосуддя. Також, адвокат зазначає, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області перебуває виконавче провадження №73731585 з примусового виконання постанови №461/5270/21 ухваленої Галицьким районним судом м. Львова 08.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 617686, 14 грн. Тобто, постанова Галицького районного суду м. Львова не виконана, а виконавче провадження не завершене. Тому просить заяву задовольнити.

Особа, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Захисник Михалевський Ю.Р. у судовому засіданні заяву про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року за виключними обставинами у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах заяви та просить таку задовольнити.

Представник митниці проти задоволення заяви заперечив, просить відмовити в задоволенні заяви за безпідставністю.

Зясувавши обставини справи, можливість проведення судового розгляду за відсутності сторони, та винесення законного рішення, суд дійшов до таких висновків.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завданняКУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , думку представника митниці, який заперечив проти задоволення заяви, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд рішення за виключними обставинами підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено стягнення 3617686.14 грн. штрафу. Товар, який є предметом правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №1002/20900/21 від 01.06.2021 року та протоколу про порушення митних правил №1003/20900/21 від 01.06.2021 року - конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06.10.2021 року апеляційну скаргу з доповненнями до неї, захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Михалевського Ю.Р. залишено без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року без змін.

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, на примусовому виконанні у Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області перебуває виконавче провадження №73731585 з примусового виконання постанови №461/5270/21 ухваленої Галицьким районним судом м. Львова 08.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 617686, 14 грн.

05.04.2022 року Головний державний виконавець Відділу примусовоговиконання рішеньУправління забезпеченняпримусового виконання рішень Управління забезпечення виконання примусовоговиконання рішеньу Львівськійобласті Західногоміжрегіонального управління (м.Львів)Романа Н.О. звернувся до суду із поданням про заміну способу виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування подання покликався на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління (м. Львів) перебуває виконавче провадження з примусового виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року про конфіскацію в дохід держави товару, який був предметом правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №1002/20900/21 від 01.06.2021 року та протоколу про порушення митних правил №1003/20900/21 від 01.06.2021 року. 12.11.2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Заявник зазначав, що при проведенні виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що майно згідно протоколів про порушення митних правил №1002/20900/21 від 01.06.2021 року та №1003/20900/21 від 01.06.2021 року не вилучались Львівською митницею. 26.11.2021 року боржником надано письмові пояснення з приводу виконання постанови суду у справі №461/5270/21 та повідомлено, що майно, яке підлягає конфіскації, в боржника відсутнє та про його місцезнаходження відомості відсутні. Державний виконавець вважав, що наведене свідчить про відсутність у боржника майна, що підлягає конфіскації, тому виконання постанови про конфіскацію в дохід держави майна є неможливим. Тому просив вимоги подання задовольнити та замінити спосіб виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року, а саме замінити конфіскацію товару, який є предметом правопорушення згідно протоколів про порушення митних правил №1002/20900/21 від 01.06.2021 року та №1003/20900/21 від 01.06.2021 року на стягнення з боржника ОСОБА_1 3617686, 14 грн. у зв`язку з неможливістю конфіскації згідно рішення суду.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12.05.2022 року в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління (м. Львів) Романа Назара Олеговича про заміну способу виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Станом надень розглядусправи,постанову судувід 07.07.2021року невиконано, анів частиністягнення штрафу,ані вчастині конфіскаціївилученого майна. Таким чином рішення суду не виконано повністю, можливість такого виконання відсутня.

05 липня 2023 року Другий сенат Конституційного Суду Україниусправі №3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини 1 статті 483 МК (щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення) ухвалив рішення №5-р(II)/2023 (далі рішення №5-р(II)/2023), якимвизнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини 1статті 483МК.

Відповідно до статті 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом,Податковим кодексом Українита іншими законами України з питань оподаткування.Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини провадження у справах про адміністративне правопорушення (зокрема, про порушення митних правил), вважається кримінальним у розумінніКонвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 (далі Конвенція) (рішення від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України»).

З огляду на викладене у конкретних випадках у справах про адміністративне правопорушення (зокрема, про порушення митних правил) підлягають застосуванню правила, встановлені КПК. Суд при цьому зважає й на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 15.05.2008, ухваленому у справі «Надточій проти України» (пункти 21, 22).

За правилами, встановленими частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 459 КПК,судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.Виключними обставинами, у тому числі, визнаються встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.

Статтею 460 КПК визначено, щоучасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Судом було встановлено, щоабзац другий частини 1 статті 483 МК, який суд застосував 08.07.2021 при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності, був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Викладене є безумовною підставою для застосування судом приписів пункту 1 частини 3 статті 459 КПК і перегляду постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року, що відповідатиме принципу соціальної справедливості та рівності громадян перед законом, обумовленому рішенням Конституційного Суду України щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення якимвизначено, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини 1статті 483МК.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 467 КПК суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Відтак, зважаючи на те, що постанова Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року до тепер не виконана (у тому числі, частково), можливість такого виконання відсутня, суд вважає за можливе скасувати її у повному обсязі.

При цьому з огляду на диспозицію абзацу першого частини 1 статті 483 МК, а також встановлені під час розгляду справи по суті обставини, суд вважає за необхідне ухвалити нову постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК та стягнення з нього судового збору.

Вирішуючи справу у контексті строку, визначеного пунктом 2 резолютивної частини рішення №5-р(II)/2023, суд виходить з такого.

Згідно з абзацом другим пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000у справі №1-31/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) (далі рішення№15-рп/2000)рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов`язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об`єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними.

Абзацом шостим пункту 4рішення№15-рп/2000 визначено, що додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що від 05.07.2023 положення абзацу другого частини 1 статті 483 МК не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність, отже звернення до суду із заявою про перегляд постанови від 08.07.2021 року за виключними обставинами, як і ухвалення з цього приводу рішення, не залежать від строку, визначеного пунктом 2 резолютивної частини рішення №5-р(II)/2023.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року у справі № 461/5270/21 слід задовольнити.

Керуючись статтею 1, частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, статтями 248, 249, 251, 252, 279, 283 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 459, 466, 467 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Михалевського Юрія Романовича про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року за виключними обставинами у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 08.07.2021 року, ухвалену у справі про порушення митних правил №461/5270/21відносно ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.Р. Юрків.