П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9847/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 400/9847/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в органах внутрішній справ;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 23.04.1998 року по 15.06.1998; з 15.06.1998 по 06.04.2001; з 06.04.2001 по 11.11.2002; з 11.11.2002 по 13.08.2007; з 13.08.2007 по 04.02.2008; з 04.02.2008 по 01.04.2009; з 01.04.2009 по 09.08.2010; з 09.08.2010 по 27.07.2011, у загальній кількості 06 років 07 місяців 17 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393.

Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Таким чином, передбачена Постановою № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262 і положенням цього Закону не суперечить.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що у відповідності до п. а ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 (із змінами на час подання рапорту), умовою для призначення пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» «д», «ж» ст. 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2262 пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах: за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43): за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення:

Статтею 17 Закону № 2262 визначено певні види військової служби та роботу на державних посадах, у тому числі і навчання за певних умов, які можуть бути зарахованими до календарної вислуги років.

До того ж ст. 17 Закону № 2262 не визначає можливість зарахування до календарної вислуги років пільгової вислуги років 1 місяць за 1,5 місяці. Ця норма визначає тільки певний перелік видів служб та роботи, яка зараховується, до календарної вислуги років і не надає можливості зараховувати до календарної проходження особою однієї служби на певній посаді.

Таким чином, на думку відповідача, у відповідності до ст. ст. 12, 17 Закону № 2262 позивач не набув права на пенсію, звільнившись з ОВС з календарною вислугою років 15 років 03 місяці 22дні..

Відповідно до п. 2-1 Постанови № 393, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Пункти 1 і 2 Постанови № 393 визначають час проходження служби у певних видах силових структур, тобто календарні роки однієї і тієї ж служби без додавання та обрахунку пільгового стажу на певних посадах.

Представник відповідача зазначає, що позивач використовує п. 3 Постанови № 393 для своїх вимог про зарахування пільгових років із розрахунку 1,5 за 1 міс проходження служби помилково. Так, у відповідності до п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам зараховуються пільгові роки, а не для визначення права на призначення пенсії, де критерієм для визначення цього права є тільки календарна вислуга років.

Отже п. 3 Порядку використовується для реалізації положень ст. 13 Закону № 2262 щодо визначення розміру пенсії за умови, що особа має на неї право за наявності календарної вислуги років визначених ст. 12 цього Закону.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 30.10.2023 у справі № 400/9847/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області задовольнив.

Визнав протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 23.04.1998 року по 15.06.1998 року; з 15.06.1998 року по 06.04.2001 року; з 06.04.2001 року по 11.11.2002 року; з 11.11.2002 року по 13.08.2007 року; з 13.08.2007 року по 04.02.2008 року; з 04.02.2008 року по 01.04.2009 року; з 01.04.2009 року по 09.08.2010 року; з 09.08.2010 року по 27.07.2011 року, у загальній кількості 06 років 07 місяців 17 днів.

Зобов`язав Ліквідаційну комісію Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 23.04.1998 року по 15.06.1998 року; з 15.06.1998 року по 06.04.2001 року; з 06.04.2001 року по 11.11.2002 року; з 11.11.2002 року по 13.08.2007 року; з 13.08.2007 року по 04.02.2008 року; з 04.02.2008 року по 01.04.2009 року; з 01.04.2009 року по 09.08.2010 року; з 09.08.2010 року по 27.07.2011 року, у загальній кількості 06 років 07 місяців 17 днів.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що положеннями пункту 3 Порядку № 393 встановлено, що служба на пільгових умовах зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії, а не для її призначення;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач позбавлений спеціального звання «майор міліції» на підставі постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2023 у справі № 490/10836/13-к, а відтак не має права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 02.06.2023 № 1867/14-2023 позивач у період з 23.04.1998 по 15.08.2013 проходив службу в органах внутрішніх справ та перебував на посадах:

- з 23.04.1998 по 15.06.1998 оперуповноважений групи по боротьбі з майновими злочинами відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 15.06.1998 по 06.04.2001 оперуповноважений відділення розкриття злочинів проти особистості відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- 06.04.2001 по 11.11.2002 начальник відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 11.11.2002 по 13.08.2007 начальник відділення боротьби з майновими злочинами та крадіжками автотранспортних засобів відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 13.08.2007 по 04.02.2008 старший уповноважений відділу карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 04.02.2008 по 01.04.2009 заступник начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 01.04.2009 по 09.08.2010 старший оперуповноважений сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 09.08.2010 по 01.06.2012 заступник начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 01.06.2012 по 20.08.2012 виконуючий обов`язки начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 20.08.2012 по 15.08.2013 начальник сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Календарна вислуга в ОВС, як зазначено в довідці, складає 15 років 03 місяці 12 дні. Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає 06 років 07 місяців 17 днів.

До вислуги років на пільгових умовах зараховуються наступні періоди: з 23.04.1998 по 15.06.1998; з 15.06.1998 по 06.04.2001; з 06.04.2001 по 11.11.2002; з 11.11.2002 по 13.08.2007; з 13.08.2007 по 04.02.2008; з 04.02.2008 по 01.04.2009; з 01.04.2009 по 09.08.2010; з 09.08.2010 по 27.07.2011.

Періоди проходження служби в ОВС у зазначені періоди, як зазначено у довідці, зараховуються на пільгових умовах до вислуги років тільки для призначення пенсії.

26.06.2023 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунку та зарахування вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 02.06.2023 № Р-770-/05/14-2023 відповідачу роз`яснено, шо на теперішній час календарне та пільгове обчислення вислуги років здійснюється відповідно до Постанови № 393. Пунктом 3 Постанови № 393 передбачено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, служба на пільгових умовах зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії. Враховуючи вищевикладене, підстав для зарахування наявної вислуги у пільговому обчислені до календарної вислуги відсутні.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача позивач звернувся з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірне питання щодо можливості зарахування пільгової вислуги років до календарної для призначення пенсії вирішувалось Верховним Судом під час розгляду адміністративної справи № 480/4241/18. Так, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 суд відступив від правових висновків, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262, та висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393. В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 140/1753/19, від 04.06.2021 у справі № 755/2575/17, від 04.06.2021 у справі № 761/8515/17, від 08.06.2021 у справі № 360/3326/18, від 04.08.2021 у справі № 360/3121/18, від 07.09.2021 у справі № 761/28991/17, від 08.08.2021 у справі № 320/4635/20, від 20.10.2021 у справі № 200/1882/20-а, від 01.11.2021 у справі №620/1837/20, та інших.

За таких обставин, враховуючи практику Верховного Суду, суд першої інстанції виснував, що позивач має право на зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 02.06.2023 № 1867/14-2023 позивач у період з 23.04.1998 по 15.08.2013 проходив службу в органах внутрішніх справ та перебував на посадах:

- з 23.04.1998 по 15.06.1998 оперуповноважений групи по боротьбі з майновими злочинами відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 15.06.1998 по 06.04.2001 оперуповноважений відділення розкриття злочинів проти особистості відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- 06.04.2001 по 11.11.2002 начальник відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 11.11.2002 по 13.08.2007 начальник відділення боротьби з майновими злочинами та крадіжками автотранспортних засобів відділу карного розшуку ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 13.08.2007 по 04.02.2008 старший уповноважений відділу карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 04.02.2008 по 01.04.2009 заступник начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 01.04.2009 по 09.08.2010 старший оперуповноважений сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 09.08.2010 по 01.06.2012 заступник начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 01.06.2012 по 20.08.2012 виконуючий обов`язки начальника сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області;

- з 20.08.2012 по 15.08.2013 начальник сектору карного розшуку Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Календарна вислуга в ОВС, як зазначено в довідці, складає 15 років 03 місяці 12 дні. Пільгова вислуга років (без урахування календарної) складає 06 років 07 місяців 17 днів.

До вислуги років на пільгових умовах зараховуються наступні періоди: з 23.04.1998 по 15.06.1998; з 15.06.1998 по 06.04.2001; з 06.04.2001 по 11.11.2002; з 11.11.2002 по 13.08.2007; з 13.08.2007 по 04.02.2008; з 04.02.2008 по 01.04.2009; з 01.04.2009 по 09.08.2010; з 09.08.2010 по 27.07.2011.

Періоди проходження служби в ОВС у зазначені періоди, як зазначено у довідці, зараховуються на пільгових умовах до вислуги років тільки для призначення пенсії.

26.06.2023 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунку та зарахування вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в органах внутрішніх справ.

Листом від 02.06.2023 № Р-770-/05/14-2023 відповідачу роз`яснено, шо на теперішній час календарне та пільгове обчислення вислуги років здійснюється відповідно до Постанови № 393. Пунктом 3 Постанови № 393 передбачено, що особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, служба на пільгових умовах зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії. Враховуючи вищевикладене, підстав для зарахування наявної вислуги у пільговому обчислені до календарної вислуги відсутні.

Спірним в контексті розгляду даної справи є питання щодо наявності у позивача права на зарахування пільгової вислуги років до календарної для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262.

Вирішуючи спірне питання колегія суддів зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон № 2262).

Статтею 1 Закону № 2262 визначено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Положеннями статті 1-1 Закону № 2262 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Частиною 2 статті 5 Закону № 2262 визначено, що на підставах, установлених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та членам їх сімей.

Згідно зі статтею 5-1 Закону № 2262 особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, поновленим у військовому (спеціальному) званні, крім осіб, звільнених зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, пенсії призначаються на умовах і за нормами, встановленими цим Законом, якщо вони на день позбавлення військового (спеціального) звання мали право на пенсію за вислугу років або по інвалідності (статті 12, 18-20).

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які позбавлені військових або спеціальних звань, пенсії призначаються на умовах і в порядку, що визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, законодавцем встановлено обмеження щодо призначення (виплати) пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ особам, які хоч і мають право на пенсію за цим Законом, проте позбавлені військових або спеціальних звань; такі особи мають право на пенсійні виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 201/1877/16-а.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 26.06.2023 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та зарахувати вислугу в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262, сформовану за періоди проходження служби в органах внутрішніх справ, тобто за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262. Правовою підставою для такого зарахування позивач вказав підпункт «в» пункту 3 Порядку № 393 (а. с. 20-21).

Водночас відповідачем, разом з відзивом на позовну заяву, долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2014 у справі 490/10836/13-к у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України.

Відповідно до резолютивної частини вищевказаного вироку, Апеляційний суд Миколаївської області вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.12.2013 по справі № 490/10836/13-к у відношенні ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасував.

Призначив ОСОБА_1 :

- за ч. 3 ст. 365 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Міністерства внутрішніх справ на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 14 000 грн.

На підставі ст. 54 КК України позбавив ОСОБА_1 звання майора міліції.

- за ч. 1 ст. 121 КК України 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Міністерства внутрішніх справ на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 14 000 грн.

На підставі ст. 54 КК України позбавив ОСОБА_1 звання майор міліції (а.с. 64-70).

Також, згідно з наказом МВС України від 15.04.2014 ОСОБА_1 , колишнього начальника сектору карного розшуку Центрального районного відділу Миколаївського міського управління Управління МВС України в Миколаївській області, на підставі вироку Апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2014, згідно з п. 38 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв`язку з осудженням позбавлено спеціального звання майор міліції (а.с. 48).

Таким чином, з моменту позбавлення спеціального звання, позивач втратив право на отримання пенсії, відповідно до Закону № 2262.

Відтак, звернення позивача для зарахування пільгової вислуги років до календарної з метою подальшого призначення пенсії згідно з Законом 2262 є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №201/1877/16-а(2-а/201/44/2016).

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити про таке.

Так, приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», (набрала чинності 19 лютого 2022 року та була чинною на момент звернення позивача 26.06.2023), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити:

- підпунктом «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

- водночас, відповідно до підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звернення позивача за зарахуванням пільгової вислуги років до календарної) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

Таким чином, редакція Порядку № 393 до внесення змін передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ.

Натомість, новою редакцією пункту 3 Порядку № 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2024 у справі № 240/22910/22.

Враховуючи викладене, є помилковими доводи позивача, та відповідні висновки суду першої інстанції, про можливість зарахування пільгової вислуги років до календарної саме для призначення пенсії, а не для визначення її розміру на підставі підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393.

За наведеного, на думку колегії суддів, відмова відповідача зарахувати позивачу пільгову вислугу років до календарної, викладена у листі від 02.06.2023 № Р-770-/05/14-2023, є правомірною.

Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені вище обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 400/9847/23 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк