печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53371/20-ц

пр. 4-с-222/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г. О.

секретар судового засідання Чепляка А. С.

справа №757/53371/20-ц

учасники справи:

стягувач: ОСОБА_1

боржник: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»

державний виконавець: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцька Алла Сергіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни та зобов`язання вчинити дії, -

представник стягувача - адвокат Костишена В. Л.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року стягувач звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просить зобов`язати визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької А.С. в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №757/53371/20-ц від 21.09.2022 року, зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_3 вчинити наступні дії: - накласти арешт на грошові кошти, що містяться на усіх банківських рахунках Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) та надіслати платіжні вимоги на примусове списання коштів у іноземній валюті за рішенням Печерського районного суду міста Києва у справі №757/53371/20-ц.

В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 21.09.2022 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №757/53371/20-ц про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 : суму вкладу у розмірі 15 000, 00 доларів США за депозитним договором № SAMDN80000731312635 від 10 грудня 2012 року; суму процентів, нарахованих за період з 11 грудня 2012 року по 08 жовтня 2020 року, у розмірі 7 632, 17 доларів США; суму пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 08 жовтня 2019 року по 08 жовтня 2020 року у розмірі 15,51 доларів США.

17.04.2023 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №757/53371/20-ц.

20.04.2023 за заявою стягувача державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суми вкладу у розмірі 15000,00 доларів США за депозитним договором, суми процентів - у розмірі 7632,17 доларів США та суми пені у розмірі 15,51 доларів США. 20.04.2023 року виконавче провадження НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження за НОМЕР_3.

Вказує, що станом на день звернення до суду заборгованість не погашено, необхідні виконавчі дії по стягненню з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» не виконано, заборгованість складає 22 647,68 доларів.

Також зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження видно, що державним виконавцем Печерського ВДВС у м. Києві жодним чином не відреаговано на заяву про вчинення виконавчих дій від 16.08.2023 року, що була направлена представником стягувача, а саме: не накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх банківських рахунках Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» у іноземній валюті, не винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на усіх банківських рахунках боржника у національній валюті (гривні) по курсу, визначеному НБУ на день складання постанови.

Печерським відділом державної виконавчої служби у м. Києві у відповідь на звернення представника стягувача направлено лист НОМЕР_2/1 від 01.08.2023 року відповідно до якого повідомлено, що державним виконавцем неодноразово направлялись платіжні інструкції щодо примусового списання коштів з рахунків боржника, однак повертались без виконання. При цьому Печерський ВДВС у м. Києві посилається на постанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідно до якої (пп.12,14 Постанови) запроваджено особливий порядок купівлі та переказу іноземної валюти.

Вказує, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, встановлено, що дійсно, державним виконавцем направлялись платіжні інструкції до боржника - АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою сплатити заборгованість по зведеному ВК НОМЕР_3, та у відповідь боржник повідомив: На виконання вимог п. 39 т п. 41 розділу V Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ №216 та вимог п. 69 розділу IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 повертаємо без виконання платіжну інструкцію на суму 1 486,87 доларів США у зв`язку з тим, що на зазначеному рахунку платника кошти відсутні і протягом попереднього операційного дня на рахунок платника кошти не надходили. Тобто, у повідомленнях від АТ КБ «ПриватБанк» не йшлося про постанову №18 від 24.03.2022 року, на яку посилається Печерський ВДВС у м. Києві, як підставу відмови у вчиненні виконавчих дій.

Таким чином, вважає, що державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А. С. не вчиняються необхідні виконавчі, що свідчать про незацікавленість у вчиненні виконавчий дій у виконавчому провадженні. Таким чином, оскільки виконавче провадження жодним чином не наблизилось до виконання судового рішення, вважає така бездіяльність порушує права стягувача, що стало підставою для звернення до суду із вказаною скаргою.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином.

Представник стягувача - адвокат Костишена В. Л. подала заяву про розгляд справи у її відсутність, скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази додані до неї, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 447-451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 21.09.2022 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №757/53371/20-ц про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 : суму вкладу у розмірі 15 000, 00 доларів США за депозитним договором № SAMDN80000731312635 від 10 грудня 2012 року; суму процентів, нарахованих за період з 11 грудня 2012 року по 08 жовтня 2020 року, у розмірі 7 632, 17 доларів США; суму пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 08 жовтня 2019 року по 08 жовтня 2020 року у розмірі 15,51 доларів США.

17.04.2023 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №757/53371/20-ц.

20.04.2023 за заявою стягувача державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцькою А.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суми вкладу у розмірі 15000,00 доларів США за депозитним договором, суми процентів - у розмірі 7632,17 доларів США та суми пені у розмірі 15,51 доларів США. 20.04.2023 року виконавче провадження НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження за НОМЕР_3.

Як вбачається із матеріалів справи станом на день звернення до суду заборгованість не погашено, необхідні виконавчі дії по стягненню з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» не виконано, заборгованість складає 22 647, 68 доларів.

16.08.2023 року представником стягувача було направлено на адресу Печерського ВДВС у м. Києві на заяву про вчинення виконавчих дій, а саме: накладення арешту на грошові кошти, що містяться на усіх банківських рахунках Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» у іноземній валюті, та винесення постанови про арешт коштів боржника, що містяться на усіх банківських рахунках боржника у національній валюті (гривні) по курсу, визначеному НБУ на день складання постанови.

Печерським відділом державної виконавчої служби у м. Києві у відповідь на звернення представника стягувача направлено лист НОМЕР_2/1 від 01.08.2023 року відповідно до якого повідомлено, що державним виконавцем неодноразово направлялись платіжні інструкції щодо примусового списання коштів з рахунків боржника, однак повертались без виконання. При цьому Печерський ВДВС у м. Києві посилається на постанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідно до якої (пп.12,14 Постанови) запроваджено особливий порядок купівлі та переказу іноземної валюти.

Відповідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч. 2 ст. 52 Закону).

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 77, ст. 79, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, як вбачається із матеріалів справи державним направлялись платіжні інструкції до боржника - АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою сплатити заборгованість по зведеному ВК НОМЕР_3.

При цьому, долучені до матеріалів справи не містять доказів, що державним виконавцем було відмовлено у винесенні постанови про арешт коштів боржника та причин відмови у накладенні арешту.

Посилання стягувача на лист Печерського ДВС у м. Києві НОМЕР_2/1 від 01.08.2023 року, як доказ відмови у накладенні арешту, суд не бере до уваги, оскільки із нього лише вбачається, що державним виконавцем направлялись платіжні інструкції до боржника - АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою сплатити заборгованість по зведеному ВК НОМЕР_3. А також зазначає, що усі валютні операції здійснюються з урахування постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Так, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», прийнятою відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи уведено мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ).

Вказані обмеження, введені на час військового стану в Україні, позбавляють можливості конвертувати кошти та перерахувати їх стягувачу у валюті, визначеній рішенням суду.

Так, зазначене свідчить про неможливість виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2022 року, яким стягнуто кошти в іноземній валюті, оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» стягнення коштів в іноземній валюті можливе лише в національній валюті за курсом на дату перерахування таких коштів стягувачу.

Аргументи стягувача про те, що державний виконавець не має права враховувати постанову Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» є безпідставними, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

А постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 є нормативно-правовим актом, який прийнято на виконання Закону України «Про Національний банк України» з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в період воєнного стану.

При цьому, посилання державного виконання на вказану постанову не свідчать про бездіяльність чи відмову виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2022 року у справі №757/53371/20-ц.

Так, в обґрунтування неправомірної бездіяльність державного виконавця в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення від 21.09.2022 року у справі №757/53371/20-ц, стягувач посилається лише на вказаний лист, будь-яких інших доказів суду не надано. Із клопотанням про витребування матеріалів виконавчого провадження стягувач до суду не звертався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 18, 52, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 13, 18, 77, 79, 81, 89, 260, 353-355, 441, 447-451, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцької Алли Сергіївни та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Державний виконавець: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцька Алла Сергіївна, адреса: вул. Різницька, 11-Б, м. Київ, 01011.

Суддя Г.О.Матійчук