Справа № 569/4810/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В., розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП від 01.03.2024 року №13.

В обґрунтування позову посилається на те, що 28.02.2024 т.в.о начальника відділення призову старшим лейтенантом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №13 відносно ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку в особливий період. Місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата та час вчинення адміністративного правопорушення - 08.12.2021 року. Однак момент виявлення правопорушення вказано - 28.02.2024 року. Суть адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не з?явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову, що є порушенням Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу", правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487). Відповідальність за скоєне правопорушення, як вказано у протоколі, передбачена ч.2 ст.210 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено о 15 год. 00 хв. 01.03.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прибувши до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 01.03.2024 року до розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача не було допущено представника позивача - адвоката, який надав необхідні повноваження на захист прав та інтересів позивача при розгляді вказаної справи. Зазначені обставини свідчать про грубе порушення вимог ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.

01.03.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №13 про накладення штрафу відповідно до ч .2 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який не з?явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області №101 0/с від 07.07.2021 року «По особовому складу» згідно ч. ст.65 закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з 06.07.2021 року. Перед призначенням на відповідну посаду, ОСОБА_1 проходив спеціальну перевірку відповідно до Постанови КМУ 171 від 25.03.2015 року «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на становища та посад з підвищеним корупційним ризиком. і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та статей 57 і 58 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту 9 пункту 3 Постанови КМУ N?171 від 25.03.2015 року «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» перевірка відомостей щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки проводиться: Міноборони - щодо відношення претендента на посаду до виконання військового обов?язку (стосовно військовослужбовців Збройних Сил), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя - щодо відношення претендента на посаду до виконання військового обов?язку (крім випадків персонально-якісного обліку військовозобов?язаних, резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки).

Органи (підрозділи), які проводять перевірку відомостей, зазначених у цьому пункті, за результатами її проведення обов?язково повідомляють про факт виявлення чи невиявлення відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, чи посади з підвищеним корупційним ризиком.

Таким чином, позивач перед призначенням 06.07.2021 року на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, пройшов спеціальну перевірку ,у тому числі у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки щодо відношення претендента на посаду до виконання військового обов`язку, відтак позивач не міг порушувати правила військового обліку вже після призначення його на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Стверджує,що ОСОБА_1 не вчинявта неміг вчинятиадміністративних правопорушень,передбачених ст.210КУпАП 08.12.2021року,коли небуло установленоособливого періоду,а тому відповідачем було неправомірно кваліфіковано правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Крім того зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення №13 від 28.02.2024 вказано дату вчинення адміністративного правопорушення - 08.12.2021 року та одночасно зазначено, що його виявлено 28.02.2024 року (у момент складення протоколу). Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки з 08.12.2021 року ОСОБА_1 перебуває у розшуку, у зв?язку з порушення правил військового обліку і саме з цього часу виявлено, що він вчинив адміністративне правопорушення, відтак строки накладення адміністративного стягнення сплинули згідно ч.1 ст.38 КУпАП, що також не було враховано відповідачем.

Ухвалою суду від 12.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалам

19.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення представник відповідача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 05.01.2017 по теперішній час. Військового звання немає. Посвідчення про приписку до призовної дільниці № НОМЕР_1 видане 05.01.2017 ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) Рівненської області. Військову службу (у тому числі строкову) не проходив. Відповідно до рішення Рівненської міської призовної комісії громадянину ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на строкову військову службу до 04.07.2021(протокол засідання №8 від 21.10.2019). Після закінчення відстрочки громадянин ОСОБА_1 на засідання призовної комісії не з?явився. Згідно рішення Рівненської міської призовної комісії відповідні матеріали щодо даного випадку оформлено та направлено до правоохоронних органів (протокол №29 від 08.12.2021). З цього часу ОСОБА_1 вважається таким, що порушує Правила військового обліку. З цього моменту він до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з?являвся та жодних документів на продовження права на відстрочку від призову не подавав.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовий військового обліку. обов?язок включає дотримання правил Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року N?1487 (далі - Порядок)) призовники повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України військовозобов?язаних та резервістів». «Про Єдиний державний реєстр призовників, Документи щодо навчання в магістратурі Національної академії внутрішніх справ та отримання повної вищої освіти за спеціальністю 081 «Право», по її закінченню (вказано в автобіографії), громадянином ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано, ІНФОРМАЦІЯ_3 про зміну персональних даних ним особисто в семиденний строк не повідомлено.

Вказує, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні- два місяці з дня його виявлення. Оскільки громадянин ОСОБА_1 з моменту вчинення адміністративного правопорушення 08.12.2021 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаємо, що вчинення ним правопорушення є триваючим аж до моменту прибуття його до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 28.02.2024.

Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена законодавством України.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 252 КУпАП ,орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Як слідує з матеріалів справи 28.02.2024 т.в.о начальника відділення призову старшим лейтенантом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №13 відносно ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку в особливий період. Місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата та час вчинення адміністративного правопорушення - 08.12.2021 року.Момент виявлення правопорушення вказано - 28.02.2024 року. Суть адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не з?явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову, що є порушенням Закону України "Про військовий обов?язок і військову службу", правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487).

01.03.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову №13 про накладення штрафу відповідно до ч .2 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 , який не з?явився в 10-денний термін до призовної дільниці після оголошення чергового призову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

За частиною 2 вказаної статті настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №921 від 07.12.2016 року, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Диспозиція ч. 2 ст. 210 КУпАП, в редакції чинній на 08.12.2021 - дату вчинення адміністративного правопорушення, встановлювала відповідальність за повторне протягом року порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах або умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов`язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ч.1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно ч.2 ст. 8 КУпАП, відповідно до якої закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

За таких обставин, відповідачем неправомірно кваліфіковано дії за ч.2 ст.210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання ч.2 ст.210 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 38 КУПАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - два місяці з дня його виявлення.

Як вказує відповідач, правопорушення передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП вчинене позивачем 08.12.2021, було виявлено лише 28.02.2024 року.

Проте суд не погоджується із вказаними доводами з огляду на те, що відповідно до рішення Рівненської міської призовної комісії відповідачу було надано відстрочку від призову на строкову військову службу до 04.07.2021 та після закінчення відстрочки відповідач на засідання призовної комісії не з?явився. Згідно рішення Рівненської міської призовної комісії відповідні матеріали щодо даного випадку було оформлено та направлено до правоохоронних органів (протокол №29 від 08.12.2021).

Слід зазначити, що вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Таким чином з 08.12.2021 відповідач перебуває у розшуку, у зв?язку з порушення правил військового обліку і саме з цього часу ІНФОРМАЦІЯ_7 було виявлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а відтак строки накладення адміністративного стягнення сплинули згідно з ч.1 ст.38 КУпАП.

Суд звертає увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Встановлення судом порушення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення є самостійною підставою для скасування спірної постанови.

За змістом ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.

Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_8 судових витрат у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 13 від 01.03.2024, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 , ІК НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене та підписане 27.03.2024.

Суддя Левчук О. В.