ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

справа №200/4303/22

адміністративне провадження № К/990/10295/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 200/4303/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 (суддя Кравченко Т.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 (головуючий суддя Сіваченко І.В., судді Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - Мінветеранів), Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Міжвідомча комісія), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії, оформлене протоколом від 23.12.2021 № 14, про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Мінветеранів призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області суми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що під час первинного огляду йому встановлена інвалідність ІІІ групи, причиною якої зазначено «захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції», з 13.04.2021 йому встановлена інвалідність ІІІ групи з причини «захворювання, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», а з 09.09.2021 змінено групу інвалідності з ІІІ на ІІ із зазначенням тієї ж причини.

Ураховуючи право на вибір підстави для виплати одноразової грошової допомоги, остання, на думку позивача, має бути призначена відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336.

На переконання позивача, факт попередньої виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІІ групи під час проходження служби в поліції не є підставою для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, а лише вказує на необхідність її виплати з урахування попередньої виплати, що була здійснена Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії від 23.12.2021 № 14/ІІІ/20/1; зобов`язано Міжвідомчу комісію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2021 про призначення одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку зі встановленням 02.02.2021 інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, у ОСОБА_1 виникло право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII). Позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених Законом № 580-VIII, що підтверджено листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30.09.2021 № 4589/29/2/03-2021, згідно з яким в 2021 році Головне управління Національної поліції в Донецькій області виплатило йому одноразову грошову допомогу в розмірі 158 900,00 грн.

Суди встановили, що 13.04.2021 Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 установила йому безстроково з 06.04.2021 інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782908.

За висновком судів, установлення інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, надавало ОСОБА_1 , по-перше, право на одноразову грошову допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату відповідно до підпункту «в» пункту 3 частини першої статті 99 та пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII; по-друге, право на одноразову грошову допомогу не лише за Законом № 580-VIII, але й за Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ), та, як наслідок, право вибору підстави, за якою має призначатися така допомога (частина п`ята статті 100 Закону № 580-VIII). Однак позивач був позбавлений цих прав через помилковість висновків щодо причин настання інвалідності, допущених під час його первинного огляду МСЕК.

Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про те, що праву ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у належному розмірі кореспондує обов`язок уповноважених державою органів забезпечити реалізацію цього права шляхом прийняття рішення про проведення відповідної виплати, а факт попередньої виплати йому такої допомоги у неналежному розмірі через помилку, допущену при визначенні причини інвалідності, не може бути підставою для відмови у здійсненні спірної виплати у розмірі, на який має право позивач за станом здоров`я у відповідності до законодавчо встановлених гарантій.

Міжвідомча комісія не надала оцінку тій обставині, що за наслідками повторного огляду МСЕК 09.09.2021, тобто в межах дворічного строку після первинного встановлення інвалідності, ОСОБА_1 встановлена вища група інвалідності (ІІ замість ІІІ), що відповідно до пункту 6 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336), дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі та зумовлює виникнення у Міжвідомчої комісії обов`язку прийняти рішення про проведення виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.

Суди першої та апеляційної інстанцій підсумували, що факт попередньої виплати особі одноразової грошової допомоги внаслідок установлення інвалідності ІІІ групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаного з проходженням служби в поліції, не є причиною для відмови у здійсненні запитуваної виплати, а вказує лише на необхідність виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року Мінветеранів звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Мінветеранів вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 13 Закону № 3551-ХІІ, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

Мінветеранів доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку про те, що позивач має право на збільшення попередньо виплаченої одноразової грошової допомоги, наданої йому відповідно до Закону № 580-VIII, за рахунок суми другої одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Мінветеранів на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)

Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції.

У періоди з 01.02.2015 по 06.11.2015 та з 07.11.2015 по 30.04.2018 ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджено довідкою, яка видана Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 06.09.2019 за № 5414/05/12-2019.

Наказом від 27.11.2020 № 503о/с «По особовому складу» старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , дільничний офіцер поліції сектору превенції Слов`янського відділу поліції, був звільнений зі служби в поліції з 01.12.2020 за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

02.02.2021 Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками первинного огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 23.12.2020 інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності - «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782819.

Також позивачу первинно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 40% на 02.02.2021; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції», про що свідчить довідка визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 13 ААА № 050012, видана на підставі акта огляду МСЕК № 48.

12.03.2021 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року № 285 та протоколу засідання МВЛК від 12.03.2021 № 5 медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» прийняла постанову № 5, згідно з якою старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01.12.2020, одночасно мав:

1. ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення»;

2. ряд захворювань, причиною виникнення яких визначено: «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в поліції».

Крім того постанова МВЛК від 12.03.2021 № 5 передбачала скасування пункту 11 у свідоцтві про хворобу від 02.11.2020 № 667/СНП.

13.04.2021 Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 06.04.2021 інвалідність ІІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 782908.

Також позивачу повторно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 40% на 12.03.2021; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050036, видана на підставі акта огляду МСЕК № 170.

09.09.2021 Обласна медико-соціальна експертна комісія № 1 м. Краматорськ за наслідками огляду ОСОБА_1 встановила йому безстроково з 07.09.2021 року інвалідність ІІ групи; причина інвалідності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 369051.

Також позивачу повторно одноразово встановлений ступінь втрати професійної працездатності 80% на 12.03.2021; причина втрати працездатності: «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення», про що свідчить довідка про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050191, видана на підставі акта огляду МСЕК № 401.

15.09.2021 Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради видало ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 , яке підтверджує, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

15.09.2021 позивач звернувся до Міжвідомчої комісії із заявою, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ у зв`язку з тим, що 09.09.2021 йому встановлена ІІ група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності 80%.

Заявник зазначив, що одноразову грошову допомогу раніше отримував 15.06.2021 від Головного управління Національної поліції в Донецькій області у зв`язку зі встановленням 02.02.2021 інвалідності ІІІ групи.

Разом із заявою позивач надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; картку фізичної особи - платника податків; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи серії НОМЕР_3 ; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 369051; довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА № 050191.

Листом від 08.10.2021 № 10592/09/09.1-21 Мінветеранів повідомило позивача, що на підставі пункту 9 Порядку № 336 звернулося до Управління соціального захисту населення Слов`янської міської ради для уточнення інформації щодо підстав надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Мінветеранів роз`яснило позивачеві, що після надходження уточненої інформації його заяву розгляне Міжвідомча комісія на своєму засіданні та прийме відповідне рішення, про яке позивач буде повідомлений додатково.

У відповідь на запит Мінветеранів листом від 30.09.2021 № 4589/29/2/03-2021 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України повідомив, що за інформацією, наданою Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, відповідно до статей 97, 99 Закону № 580-VIII у 2021 році ОСОБА_1 призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, в сумі 158 900,00 грн.

23.12.2021 Міжвідомча комісія на своєму засіданні розглянула заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (протокол від 23.12.2021 № 14).

Як свідчить зміст пункту 20 протоколу від 23.12.2021 № 14, Міжвідомча комісія вирішила відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ у зв`язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30.09.2021 № 4589/29/2/03-2021).

Міжвідомча комісія прийняла рішення від 23.12.2021 № 14/ІІІ/20/1, яким відмовила ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336 у зв`язку з отриманням від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551-ХІІ, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит.

Підстава: лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 30.09.2021 № 4589/29/2/03-2021; протокол Міжвідомчої комісії від 23.12.2021 № 14.

Листом від 29.12.2021 № 13650/04/09.1-21 Мінветеранів повідомило позивача про розгляд його заяви від 15.09.2021 на засіданні Міжвідомчої комісії та прийняття нею рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності.

У цьому листі Міністерство покликалося на частину сьому статті 13 Закону № 3551-ХІІ, відповідно до якої особам, зазначеним у пунктах 11-15 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності.

Зазначило, що відповідно до пункту 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Крім того, згідно з підпунктом 2 пункту 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону № 3551-ХІІ, інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит.

Уважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ключовим питанням у цій справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом № 3551-ХІІ у випадку отримання останньої на підставі іншого закону, а саме Закону № 580-VIII.

Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 11-13 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

У пункті 2 Порядку № 336 зазначені особи, які є одержувачами одноразової грошової допомоги.

Згідно з підпунктом 4 Порядку № 336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.

Тобто, законодавством передбачено для одержувача одноразової грошової допомоги право вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.

Відповідно до абзацу шостого пункту 6 Порядку № 336 якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п`ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 17 Порядку № 336 передбачено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:

1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п`ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:

- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;

- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;

2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;

3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 12.04.2023 у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.

При цьому, виходячи з аналізу абзацу шостого пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, колегія суддів приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановлені вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановлені інвалідності одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше».

Наведений висновок є застосовним до спірних правовідносин, підстав для відступу від нього колегія суддів не вбачає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій (і це підтверджується матеріалами справи), позивач відповідно до статей 97, 99 Закону № 580-VIII у 2021 році отримав одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, в сумі 158 900,00 грн.

Ураховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, колегія суддів доходить висновку, що Мінветеранів та Міжвідомча комісія діяли обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС через відсутність висновку щодо застосування норм матеріального права. Проте після відкриття касаційного провадження Верховним Судом розглянуто справи, правовідносини у яких за фактичними обставинами, матеріально - правовим регулюванням, підставами позову та предметом спору, суб`єктним складом учасників є подібними до тих, у яких виник спір у справі, яка переглядається (постанова 12.04.2023 у справі № 440/2563/22, від 30.05.2023 у справі № 640/9709/19, від 20.06.2023 у справі № 640/32345/21, від 10.01.2024 у справі № 640/2151/21), висновки яких враховані під час розгляду цієї справи відповідно до частини третьої статті 341 КАС.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, однак неправильно застосували норми матеріального права, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.В. Тацій

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець ,