Справа № 405/5417/23

2/405/878/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

позивача : ОСОБА_1 та її представника : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку спрощеного провадження в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по середній заробітній платі за період з 01.08.2022 року по 31.07.2023 року в сумі 117000,00 грн., та моральну шкоду в сумі 20000 грн.

Позов обґрунтованотим,що з05.07.2013року поданий часвона знаходиласьу трудовихвідносинах зВідокремленим структурнимпідрозділом «Бахмутськийіндустріальний фаховийколедж Державноговищого навчальногозакладу «Донецькийнаціональний технічнийуніверситет»,що підтверджуєтьсязаписом утрудовій книжці НОМЕР_1 ,відомостями протрудову діяльність(витягз електронноїтрудової книжки)з реєструзастрахованих осіб№ 5385 3933 6035 1740 від 16.07.2023 року, даними про нараховану заробітну плату з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування № 8163 6598 7911 3107 від 16.07.2023 року, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від Податкової служби України № Б1401804 від 16.07.2023 року. Також зазначений факт доведено рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/3901/22 від 08.02.2023 року та ухвалою Кропивницького апеляційного суду у справі № 405/3901/22 провадження № 22-ц/4809/628/23 від 03.07.2023 року. Посада - старший диспетчер навчальної частини, адміністратор бази ЄДЕБО.

Починаючи з 01.06.2022 року вона, як і всі співробітники ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ, не отримує заробітну плату, відпускні кошти або компенсацію за невикористану відпустку. 04.08.2022 року вона звернулась до суду з метою стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати за червень та липень 2022 року. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/3901/22 від 08.02.2023 року було ухвалено стягнення з відповідача заробітної плати за червень і липень 2022 року, відповідно до вимог позовної заяви, а також компенсації за спричинену моральну шкоду. Постановою Кропивницького апеляційного суду рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2023 року залишити без змін.

У зв`язку з тим, що роботодавець - відповідач по справі, не вчинив жодних дій щодо врегулювання ситуації із заробітною платною співробітників та на підставі рекомендацій Управління державної служби України з питань праці, рекомендацій Міністерства економіки України та керуючись Листом Міністерства освіти і науки України «Про оплату праці працівників закладів освіти» № 1/4444-22 від 25.04.2022 року вона вимушена звернутись до суду з метою захисту свого права на середню заробітну плату відповідно до частини першої статті 571 Закону України «Про освіту» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін де деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 року № 2126-ІХ, що набув чинності 20.03.2022 року.

Зазначає,що відокремленийструктурний підрозділ«Бахмутський індустріальнийфаховий коледжДержавного вищогонавчального закладу«Донецький національнийтехнічний університет»,юридична адреса:вул.Чайковського,63,м.Бахмут,Донецька обл.,84500і єструктурним підрозділомДержавного вищогонавчального закладу«Донецький національнийтехнічний університет». Відповідно доНаказу Міністерстваосвіти інауки України№ 420від 09.05.2022року Коледжповинен бувбути переміщенийдо АДРЕСА_1 .Забезпечення переміщеннябуло покладенона ректораДВНЗ Університету ОСОБА_3 згідноз п.3.1вищевказаного Наказу.

Директора ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ Личмана А.В. з наказом Міністерства освіти і науки України № 420 було ознайомлено 11.05.2022 року. ОСОБА_3 , наказом Університету від 10.05.2022 року № 259/к, було відсторонено від виконання обов`язків директора Коледжу ОСОБА_4 та відкликано його довіреність № 06/07-13 від 04.01.2022 року. В п.1 довіреності № 06/07-13 зазначено, що ОСОБА_4 самостійно, у межах чинного законодавства та цих повноважень, може вирішувати питання діяльності ВСП БІФК ДВНЗ «ДонНТУ». Таким чином, позбавивши його довіреності до ознайомлення з наказом пре переміщення, ректор ДВНЗ «ДонНТУ ОСОБА_3 унеможливив втручання ОСОБА_4 у процес переміщення матеріальних цінностей та документальної бази в іншу місцевість.

Звертає увагу, що наказом ректора ДВНЗ «ДонНТУ» від 12.05.2022 року № 262к виконуючим обов`язки директора ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ було призначено ОСОБА_5 , яка на той час перебувала в місті Луцьк. Тобто керівництво коледжу було змінено наступного дня після оприлюднення наказу Міністерства освіти і науки України «Про тимчасове переміщення» № 420.

Наказом ДВНЗ «ДонНТУ» від 13.05.2022 № 263/к право першого підпису надано проректору з науково-педагогічної роботи ДВНЗ «ДонНТУ» ОСОБА_6 (у т.ч. право підпису фінансових, казначейський документів). Таким чином, право доступу до казначейських та інших рахунків ВСТ БІФК ДВНЗ ДонНТУ мала виключно адміністрація ДВНЗ «ДонНТУ». Крім того накази № 259/к від 10.05.2022 року та № 263/к від 13.05.2022 року спираються на мету оперативного управління коледжем з боку юридичної особи - ДВНЗ «ДонНТУ»; таким чином, з моменту видання першого наказу - повна відповідальність за збереження майна, архівних, бухгалтерських та кадрово-облікових документів повністю лягає на ДВНЗ «ДонНТУ», як юридичну особу. Право першого підпису узурпує можливість подання звітної документації до Податкової служби та Пенсійного фонду України.

Як вбачається з банківської виписки руху коштів зарплатного рахунку та при порівнянні даних відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від Податкової служби України № Б1401804 від 16.07.2023 року, надходження коштів за квітень та травень 2022 року - у витягу з реєстру не відображаються, при цьому джерелом надходження коштів є бюджетна державна установа. Таким чином, звітність ДВНЗ «ДонНТУ» щодо співробітників ВСП БІФК ДВНЗ «ДонНТУ» до зазначених органів (Податкова служба та Пенсійний фонд) не подається навмисно. В якості доказу навмисного блокування виплати заробітних плат співробітникам коледжу з боку ДВНЗ ДонНТУ наводить Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9898-22 від 30.08.2022 року, де зазначається, що інформація, яка необхідна для виплати заробітних плат співробітникам ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ від відповідача жодного разу не надходила Крім того, наголошується на численних зверненнях до Міністерства освіти і науки щодо невиплати заробітних плат, стипендій та ін. в ВСП БФІК ДВНЗ ДонНТУ.

15.06.2022 року виконуючою обов`язки директора Коледжу призначено ОСОБА_7 . Комунікація з колективом з боку в.о. директора та адміністрації Університету відсутня, інформація щодо призначення взята з сайту Університету.

В період з 10.05.2022 року на виконання Наказу Міністерства освіти і науки України № 420 від 09.05.2022 року по день звернення в суд жодних дій щодо переміщення з м. Бахмут матеріально-технічної та документальної бази з боку в.о. директора Коледжу та ректором Університету не виконано, бездіяльність призвела до втрати особових справ співробітників. Посилаючись на зазначену втрату (Інформаційне повідомлення щодо поточного стану діяльності «Бахмутського індустріального фахового коледжу» ДВНЗ ДонНТУ), адміністрація Університету не виплачує заробітні плати співробітникам Коледжу та не надає чергові щорічні відпустки.

Остання отримана нею заробітна плата: аванс за травень 2022 року, згідно з випискою з банку ПУМБ від 23.05. 2022 року складала 6 475,62 грн.

У відповідь на звернення від 20.07.2022 року № 01-13/419 щодо заборгованості по заробітній платі і поточній ситуації з трудовим колективом коледжу, адміністрація університету повідомила, що через втрату документів кадрового обліку виплата заробітної плати не можлива, а за наявним кадровим обліком в коледжі числиться лише 1 людина.

Зазначає, що посилання адміністрації ДВНЗ «ДонНТУ» на відсутність необхідної документації для нарахування заробітних плат та визначення кадрового складу коледжу є повністю хибним, оскільки інформація про співробітників міститься в Державному реєстрі, Реєстрі Пенсійного фонду, Податкової служби та ін. Крім того, у ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ використовувалась програмна продукція «Комінтех.Управління персоналом:Заробітна плата», яка має хмарну структуру і зберігає історію про нарахування заробітних плат, відпускних та інших коштів на серверах надавала послуг. Таким чином фізична втрата бухгалтерської документації не впливає на можливість відновлення повної інформації про заробітні плати співробітників за весь період їх роботи. В якості доказу використання зазначенні послуг надає договір 62/2021 від 22.12.2021 року, отриманий через систему «Прозоро».

Відповідно до інформації, отриманої з сайту університету на підставі клопотання вченої ради ДВНЗ «ДонНТУ» ВСП БІФК ДВНЗ ДоНТУ було приєднано де ВСП «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж» ДВНЗ ДонНТУ, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 676 від 29.07.2022 року. При цьому, питання заробітних плат колективу ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ не вирішене і по сьогодні, починаючи з 12.05.2022 року керівництво університету спрямувало зусилля не на виплату заробітної плати співробітникам, а на ліквідацію коледжу. При цьому, жоден з інших закладів освіти м. Бахмут не було ані ліквідовано, ані реорганізовано, включаючи навчальні заклади де за адресою переміщення знаходиться лише одна особа.

Зазначена вище інформація, наведені факти та документи доводять, що бездіяльність з боку керівництва ДВНЗ «ДонНТУ» призвела до втрата матеріально-технічної бази ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ, документів кадрового та бухгалтерського обліку, на відсутність яких зазначене керівництво посилається не виплачуючи заробітні плати співробітникам

Зазначає, що як старший диспетчер навчальної частини сумлінно здійснювала свої обов`язки до завершення навчального року та продовжувала роботу щодо формування річного звіту, зведення педагогічного навантаження та ін. Також, як адміністратор бази ЄДЕБО виконувала вчасно всі обов`язки, займалась редагування бази, реєстрацією виданих дипломів та ін. Останні суттєві зміні в умовах праці, що були доведені до неї, як співробітника - описані в Наказі ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ № 34 в/к від 30.04.2022 року, де по відношенню до неї і відповідно до ст.60 КЗпП України запроваджене дистанційну роботу, жодних інших наказів, письмових чи усних розпоряджень щодо істотних змін умов праці до неї доведено не було не видавалось.

Вказівки щодо її роботи та обов`язків останній раз були виказані в.о. директора ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ Ноженко І.В., яка діяла на підставі наказу ДВНЗ «ДонНТУ» № 262к від 12.05.2022 року. В наказі № 1 від 17.05.2022 року їй було регламентовано до 23.05.2022 року вжити заходи щодо продовження повноцінного функціонування ЄДЕБО та внести зміно до правил прийому. На виконання даного наказу нею (позивачем) спрямоване звернення до ДП «Інфоресурс», де зазначено, що вона буду здійснювати доступ виключно з тих адміністративно-територіальних одиниць, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Вказівки наказу № 1 були реалізовані нею в повній мірі, оскільки база ЄДЕБО продовжила повноцінно функціонувати до моменту її безпідставного та неправомірного блокування як користувача - з боку відповідача. Про цей факт свідчить відповідь на її звернення від ДП «Інфоресурс» 01-13/394 від 14.02.2023 року, де зазначено, що остання активність в базі спостерігалась 27.06.2022 року. Зазначає, що жодних зауважень, доган або інших санкцій, що могли бути викликані не належними виконання посадових обов`язків до неї не застосовувалось.

Посилаючись на вже встановлені рішенням суду факти, викладені обставини та норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.

Також зазначає, що позбавивши її заробітної плати під час воєнного стану, керівництво Університету причинило їй моральну шкоду - погіршило побутові умови; вона, як інвалід ІІІ групи, була позбавлена можливості купувати ліки та забезпечити потрібне харчування, що принесло значну шкоду фізичному та психологічному здоров`ю. Крім того, вона є матір`ю неповнолітньої дитини та виховує її сама. Відповідач умисно перешкоджає її діяльності, залишає без джерела доходів, не донараховані кошти не були враховані під час перерахунку пенсії їй, як особі з інвалідністю, оцінює моральну шкоду в 20 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 04.08.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23.08.2023 року відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні вимог позивача, так як позивач фактично не працює, а тому заробітна плата їй фактично не нараховується, що підтверджується табелями обліку робочого часу, а моральна шкода не доведена та не обґрунтована.

25.08.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив на позов представником відповідача подано з обґрунтуванням, яке не має відношення до даної справи, відзив на позов є необґрунтованим та безпідставним.

30.01.2024 року представником позивача надані суду додаткові пояснення.

20.02.2024 року представником відповідача надані додаткові поясненя у справі.

В судовому засіданні проведеному в режимі відео конференції позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на обставини. викладені у відзиві на позов та додаткових поясненнях, просила відмовити в задоволенні вимог позивача, в судове засідання, призначене на 15.03.2024 року представник відповідача не з`явилась, до конференц зв`язку не приєдналась.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, пояснення представника відповідача надані в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Факт перебування позивача у трудових відносинах з 05.07.2013 року по даний час з Відокремленим структурним підрозділом «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 , основна посада - старший диспетчер навчальної частини. Також цей факт підтвержується даними з Відомостей про трудову діяльність (Витяг з електронної трудової книжки) з реєстру застрахованих осіб № 5385 3933 6035 1740 від 16.07.2023 року, відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від Податкової служби України № Б1401804 вір 16.07.2023 року. Додаткова посада за сумісництвом - адміністратор бази ЄДЕБО. Цей факт доводиться описом кваліфікованого електронного підпису № 35БС7В0700000000000000000000000000000001, наказом ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ від 28.09.2022 року про прийняття на посаду адміністратора ЄДЕБО за сумісництвом № 53к, наказом ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ від 30.09.2022 року про право застосування ЕЦП № 98 в/к; наказом ВСП БІФК ДВНЗ «ДонНТУ» № 21 в/к від 22.03.2022 року «Про надання права уповноваженій особі», згідно з яким позивачу надається право укладання та підписання договорів на користування ЄДЕБО та договором про надання технічних послуг М 377, засвідченим мокрою гербовою печаткою ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ. Перелічені накази завантажені до Єдиної електронної бази освіти відповідно до дати їх видання; доступ до вказаної бази адміністрація ДВНЗ ДонНТУ має в повній мірі.

Факт перебування позивача у трудових відносинах із зазначеним закладом освіти на вказаних посадах встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2023 року та постановою Кропивницького апеляційного суду від 03.07.2023 року у справі № 405/3901/22.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 22.04.2022 року № 3504-5001293657.

Вказані факти не спростовуються і представником відповідача.

Також суд вважає встановленим факт переміщення Відокремленого структурного підрозділу «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» з м. Бахмут до м. Луцьк.

Основні правові засади, що стосуються виплати заробітної плати і трудових відносин з працівниками освіти під час воєнного стану, викладені в листі Міністерства освіти науки України 1/4444-22 від 25.04.2022 року. Наведений лист повідомляє, що відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15.03.2022 року № 2126-ІХ, що набув чинності 20.03.2022 року працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.

Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки Україні па ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 - 2025 роки, зареєстрованої Мінекономіки 18.06.2021 року № 12, керівник установи повинен забезпечити збереження заробітної плати в умовах дистанційно роботи.

Держава гарантує працівникам закладів і установ освіти забезпечення виплати заробітної плати або збереження середнього заробітку незалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за ї межами, у тому числі шляхом прийняття рішення про оголошення простою у закладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність внаслідок збройної агресії російської федерації.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання у штатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно).

Стаття 3 п.1 Закону України «Пре організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року забороняє роботодавцю переводити працівника на роботу в іншу місцевість. Відповідно до наказу ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ № 34 в/к від 30.04.2022 року, щодо позивача було запроваджено дистанційну роботу. Інших наказів щодо її режиму роботи від керівництва коледжу або університету не видавалося.

Наказ № 1 від 17.05.2022 року ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ також не заперечує дистанційну роботу.

Відповідно до статті 60 КЗпП України за дистанційною формою організації праці робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У згаданих випадках оплата праці здійснюється в повному обсязі відповідно до законодавства.

У разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників або структурних підрозділів відповідно до статті 34 КЗпП.

Оскільки, простій щодо позивача не було оголошено, тому суд вважає її вимоги щодо середнього заробітку відповідно до ст. 57 Закону України Про освіти» обґрунтованими і правомірними.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, ще працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно зі статтею 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платеж здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст.115 КЗпП України).

Статтею 141 КЗпП України встановлено, що обов`язок неухильного додержання законодавства про працю належить на власнику або уповноваженому ним органу.

Як вбачається з відповіді № 4711-06/61389-07 від 24.08.2022 року на звернення до Міністерства економіки України, відповіді на звернення до Східного міжрегіонального управління Держпраці № CX/3/319-3B-22 від 18.07.2022 року, відповіді служби освітнього омбудсмена № 22/2394-03 від 06.09.202 року та статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Як зазначає позивач, керівництво ДВНЗ «ДонНТУ» через свою бездіяльність (невиконання наказу Міністерства освіти щодо забезпечення переміщення) знищило кадрово-облікові документи ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ, вжило заходів щодо блокування роботи коледжу, штучно створило умови для невиплати заробітних плат колективу навмисно ігнорувало цифрові можливості поновлення документальної та бухгалтерської бази і продовжує заперечувати трудові відносини з працівниками коледжу у всіх судових справах за всіма позовами з боку співробітників та викладачів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача на її користь середньої заробітної плати за період з 01.08.2022 року по 31.07.2023 року.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода не може бути виміряна квитанціями чи матеріальними витратами на її послаблення.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом ІІІ групи, є матір`ю, що самостійно виховує неповнолітню дитину, мешканка міста, де проходять активні бойові дії, в період воєнного стану позбавлена основного джерела доходів, не отримані кошти вплинули на перерахунок її пенсії для працюючих пенсіонерів, а тому відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи заявлені позивачем вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з01.08.2022року по31.07.2023року в сумі 117 00,00 грн. та моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Відповідно допункту 2,ч.1ст.430ЦПК Українисуд допускаєнегайне виконаннярішень усправах проприсудження працівниковівиплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в розмірі 1370,00 грн. судового збору щодо двох вимог майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Державного вищогонавчального закладу«Донецький національнийтехнічний університет» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.08.2022 року по 31.07.2023 року в сумі 117 000,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати заробітної плати за один місяць в сумі 9750,00 грн.

Стягнути з Державного вищогонавчального закладу«Донецький національнийтехнічний університет» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Стягнути з Державного вищогонавчального закладу«Донецький національнийтехнічний університет» на користь держави судові витрати по справі в сумі 1370,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 26.03.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державний вищийнавчальний заклад«Донецький національнийтехнічний університет», місцезнаходження: вул. Софії Ковалевської, буд. 29, м. Луцьк, Волинської області 43012, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02070826

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко