-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ОКРЕМА ДУМКА
25 березня 2024 року
м. Київ
справа №440/14216/23
адміністративне провадження №Пз/990/7/23
Окрема думка судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка Я.О. на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у зразковій справі № 440/14216/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ця Окрема думка є продовженням позиції, висловленій у окремих думках (у цій зразковій справі № 440/14216/23; адміністративне провадження № Пз/990/7/23) від 11 березня 2024 року (стосовно наявності підстав для залучення Верховним Судом Мінсоцполітики та Кабінету Міністрів України у цій справі в якості третіх осіб) та від 12 березня 2024 року (стосовно відсутності підстав для задоволення позову).
Згідно з ухвалою від 11 березня 2024 року у зразковій справі № 440/14216/23 вирішено звернутися до Верховного Суду для ініціювання питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, яким частину 5 статті 13 Закону України Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII викладено у новій редакції.
Вважаю, що ініціювання перед Верховним Судом такого звернення до Конституційного Суду України є безпідставним та таким, що може спричинити втрату значною кількістю осіб права на щорічну грошову виплату до Дня Незалежності України.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яку пропонується ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року у зразковій справі № 440/14216/23 визнати неконституційною:
«Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Визнання Конституційним Судом України неконституційною цієї норми Закону позбавить права осіб з інвалідністю внаслідок війни на разову грошову виплату до Дня Незалежності України та не відновить положення попередньої норми про право таких осіб на разову грошову допомогу.
За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія акта законодавства поновлюється шляхом прийняття аналогічного акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення (див. окремі думки судді Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 240/4937/18 та від 27 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19, а також постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17 та від 25 травня 2022 року у справі № 420/2407/21.
Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України «Про правотворчу діяльність» (набрав чинності 20 вересня 2023 року та буде введений в дію в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022) визнання нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв до набрання чинності нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом, що визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), або таким, що втратив чинність.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що у Верховного Суду не було підстав для винесення ухвали від 11 березня 2024 року у зразковій справі № 440/14216/23 та ініціювання звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини 5 статті 13 Закону України Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII.
Суддя Я.О. Берназюк
скопійовано
-
скопійовано
-
