ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року справа №200/4938/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/4938/23 (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про скасування наказів та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ про порушення службової дисципліни та покарання винного Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 02.08.2023 № 233-НВ/50, яким лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 . провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського районного відділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 02.08.2023 № 359/НК-50 яким лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 . провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського районного відділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звільнено зі служби за пунктом 176 підпунктом 8 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту);

- поновити на службі лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 . провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського районного відділу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що 13.03.2023 уклала контракт про проходження служби цивільного захисту строком з 13.03.2023 по 12.03.2026.

31.07.2023 в зв`язку з поганим самопочуттям не прибула вчасно в 09:00 год. на службу до аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Донецькій області, де проходила стажування на посаді начальника групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту аварійно-рятувальної частини.

Про несвоєчасне прибуття не встигла повідомити свого керівника стажування майора служби цивільного захисту ОСОБА_2 .

При цьому факт звернення до лікаря підтверджується відповідною довідкою, за якою позивач перебувала на амбулаторному лікуванні з 31.07.2023 по 08.08.2023.

Посадові особи відповідача наказали позивачу скласти рапорт і передати йому разом зі службовим посвідченням до з`ясування всіх фактів запізнення на службу.

Позивач була відсутньою на робочому місці 31.07.2023 з 09:00 години до близько 11:30 години, та з 01.08.2023 - 02.08.2023 після усної вказівки начальника аварійно-рятувальної частини АРЗ СП ГУ ДСНС України в Донецькій області ОСОБА_2

03.08.2023 позивача викликали на роботу, де ознайомили з наказом про звільнення зі служби.

Таким чином, позивача протиправно змусили написати рапорт про звільнення.

Позивач не визнає факт запізнення на службу, як проступок, несумісний з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Є безпідставними причини звільнення позивача зі служби в зв`язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням цивільного захисту, оскільки позивач з 31.07.2023 по 08.08.2023 перебувала на лікуванні, тобто була відсутня на робочому місці з поважних причин.

Законодавство дійсно визначає обов`язок працівника служби цивільного захисту проінформувати свого безпосереднього керівника про звернення до лікувального закладу і тимчасову непрацездатність. Проте законодавством не визначені строки та форма такого повідомлення. До того ж, саме під час амбулаторного лікування 02.08.2023 позивача звільнено зі служби.

Щодо неналежного оформлення довідки з медичного закладу, то таке оформлення не може впливати на права позивача, оскільки довідку видає медичний заклад і саме він несе відповідальність за правильність її оформлення. При цьому довідка підтверджує та не може спростувати факту звернення позивача за медичною допомогою та перебування її на лікуванні.

Позивача звільнено зі служби на підставі пп. 8 п. 176 Положення (у зв`язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби).

Проте, наказ свідчить, що позивача звільнено не через невихід на службу, а через невиконання службових обов`язків, вчинення дій, які полягають у порушенні службової дисципліни та які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби.

Однак, документи службового розслідування не містять доказів, що підтверджують вчинення позивачем такого дисциплінарного проступку, отже, звільнення позивача зі служби є незаконним.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є громадянкою України, що підтверджено паспортом НОМЕР_2 .

13.04.2023 між ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС в Донецькій області та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження служби цивільного захисту № 138/23.

Відповідно до наказів Головного управління від 09.06.2023 № 260-НК/50 Про організацію стажування та від 13.07.2023 № 305-НК/50 Про продовження термінів стажування провідний інспектор відділу профілактичної роботи Краматорського районного управління Головного управління лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходила стажування в АРЗ СП.

31.07.2023 на ім`я полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 , т.в.о. начальника Головного управління, надійшов рапорт від капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 , т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про те, що 31.07.2023 не вийшла на службу провідний інспектор відділу профілактичної роботи Краматорського районного управління Головного управління лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

Наказом ГУ ДСНС у Донецькій області № НС-1288/50 від 31.07.2023 за фактом не виходу ОСОБА_1 на службу було призначено службове розслідування (а.с.26-27).

За наслідками службового розслідування ухвалено наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області № 233КВ/50 від 02.08.2023 Про порушення службової дисципліни та покарання винного, яким за грубе порушення службової дисципліни, а саме: невиконання службових обов`язків, вчинення дій, які полягають в порушенні службової дисципліни та, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, на лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського районного управління Головного управління, накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту та позбавити її премії за липень 2023 року у повному обсязі. (а.с.18-22)

В ході службового розслідування встановлено, що 31.07.2023 на ім`я полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 , т.в.о. начальника Головного управління, надійшов рапорт від капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 , т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про те, що 31.07.2023 не вийшла на службу провідний інспектор відділу профілактичної роботи Краматорського районного управління Головного управління лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , яка відповідно до наказів Головного управління від 09.06.2023 № 260-НК/50 Про організацію стажування та від 13.07.2023 № 305-НК/50 Про продовження термінів стажування проходила стажування в АРЗ СП.

0 09:48 год та о 09:50 год 31.07.2023 лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 здійснювалися телефонні дзвінки з метою встановлення її місцезнаходження та отримання пояснень стосовно невиходу на службу. Однак, на дзвінки ніхто не відповідав.

Приблизно об 11 год. 00 хв. 31.07.2023 співробітниками АРЗ СП (серед яких була і психолог відділення персоналу, соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення АРЗ СП капітан служби цивільного захисту ОСОБА_5 ) був здійснений виїзд за місцем тимчасового проживання позивачки.

На момент приїзду вищезазначених осіб позивачка перебувала за місцем тимчасового проживання. Капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_5 , як психологом, було запропоновано даній співробітниці поспілкуватись, на що остання погодилась.

Приблизно об 11 год. 30 хв. позивач була доставлена до місця тимчасової дислокації АРЗ СП ( АДРЕСА_1 ). Після цього капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_5 була проведена з нею бесіда з метою з`ясування проблемних питань та причин невиходу на службу. В ході бесіди та психологічного супроводу капітан служби цивільного захисту ОСОБА_5 діагностувала, що позивач емоціонально не стабільна особистість з низькою мотивацією, не виявляє бажання проходити службу в АРЗ СП.

Полковник служби цивільного захисту ОСОБА_6 , перебуваючи зі службових питань в АРЗ СП, також спілкувався з позивачем. В ході спілкування остання пояснила причину невиходу на службу своїм небажанням проходити службу цивільного захисту, написала та передала йому рапорт (від 31.07.2023, який був долучений до матеріалів службового розслідування), а також здала своє службове посвідчення.

У рапорті позивач власноруч написала, що не вийшла 31.07.2023 на службу у зв`язку з тим, що не бажає проходити службу в ДСНС України та планує змінити місце проживання. Усвідомлює, що за це передбачена дисциплінарна відповідальність, але свідомо не виходить на службу та в подальшому виходити не збирається. З положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту ознайомлена, попереджена, що буде звільнена зі служби за негативними мотивами. Також їй відомі вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 № 443 Про затвердження порядку відшкодування особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, які належать до сфери управління ДСНС України. Оскільки на службу виходити не планує, просить прийняти рішення про її звільнення в найкоротший термін без присутності на атестаційній комісії Головного управління. Станом на 31.07.2023 на лікуванні не знаходиться.

З рапорту від 31.07.2023, написаного ОСОБА_1 власноручно на ім`я начальника Головного управління ДСНСв Донецькій області, вбачається, що позивач не вийшла 31.07.2023 на службу у зв`язку з тим, що не бажає проходити службу в ДСНС України та планує змінити місце проживання. Усвідомлює, що за це передбачена дисциплінарна відповідальність, але свідомо не виходить на службу та в подальшому виходити не збирається. З положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту ознайомлена, попереджена, що буде звільнена зі служби за негативними мотивами. Також їй відомі вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 № 443 Про затвердження порядку відшкодування особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, які належать до сфери управління ДСНС України. Оскільки на службу виходити не планує, просить прийняти рішення про її звільнення в найкоротший термін без присутності на атестаційній комісії Головного управління. Станом на 31.07.2023 на лікуванні не знаходиться. (а.с.35)

За наслідками службового розслідування, на підставі пп. 8 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, відповідачем прийнято наказ № 359-НК/50 від 02.08.2023, яким звільнено зі служби в зв`язку з вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного інспектора відділу організації профілактичної роботи Краматорського районного управління ГУ ДСНС у Донецькій області з 02.08.2023. (а.с.23)

В матеріалах справи міститься довідка КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" ДОР № 6925 від 31.07.2023 в якій зазначено, що у період з 31.07.2023 по 08.08.2023 позивачка перебувала на лікарняному з діагнозом ГРВІ. (а.с.17)

До кадрового підрозділу Краматорського районного управління Головного управління, де проходила службу ОСОБА_1 , до кадрового підрозділу АРЗ СП, де вона перебувала на стажуванні, за період з 31.07.2023 по 02.08.2023 (день звільнення даної особи) від ОСОБА_1 не надходило рапортів щодо перебування її на лікуванні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується відсутність позивача на службі з 31.07.2023 по 02.08.2023, а у власноручно написаному рапорті позивач відмовилася від подальшого проходження служби та зазначила, що не перебуває на лікарняному.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з частинами другою та третьою статті 101 Кодексу цивільного захисту України порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу визначає Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі Положення, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

На підставі пункту 45 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Відповідно до підпункту 8 пункту 176 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Згідно з пунктом 182 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8, 10-10-4, 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

На підставі пункту 8 частини другої 2 статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068 (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Згідно з пунктом 2 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).

Як визначено пунктом 3 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;

захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;

стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;

постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;

додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;

поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;

сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;

берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

На підставі пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Згідно з абзацом другим пункту 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин.

Як визначено пунктом 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515 (надалі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

На підставі пункту 1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Пунктом 2 розділу VІІІ Інструкції становлено, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 1 контракту про проходження служби цивільного захисту від 13.04.2023 № 138/23 укладеного між ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС в Донецькій області визначено, що громадянка України ОСОБА_1 ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов`язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов`язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

Прийняттю наказу про звільнення позивача передувало службове розслідування, яким встановлено невихід ОСОБА_1 на службу з 31.07.2023, відсутність повідомлення з боку позивача свого безпосереднього керівництва про причини не виходу на службу, надання ОСОБА_1 рапорту про звільнення зі служби в зв`язку з небажанням проходити службу в ДСНС України та можливою зміною місце проживання.

Обставини службового розслідування підтверджуються відповідними рапортами, актами та поясненнями. (а.с.25,28-34,36)

Крім того, позивачем надано власноручно написаний рапорт від 31.07.2023, в якому ОСОБА_1 зазначила про невихід на службу 31.07.2023 в зв`язку з небажанням проходити службу в ДСНС України та планами зміни місця проживання.

В рапорті позивач підтвердила, що усвідомлює про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, проте свідомо не виходить на службу та в подальшому виходити не збирається. Підтвердила свою обізнаність з нормативно-правовими актами щодо порядку проходження служби та звільнення зі служби.

Оскільки на службу виходити не планує, просить прийняти рішення про її звільнення в найкоротший термін без присутності на атестаційній комісії Головного управління. Станом на 31.07.2023 на лікуванні не знаходиться.

Отже, в умовах воєнного стану, позивач займаючи відповідну посаду в органах ДСНС, повинна була усвідомлювати підвищену відповідальність за свої дії, в разі неможливості виходу за місцем несення служби повідомити безпосереднє керівництво в найкоротші строки про причини неприбуття, вжити заходів щодо якнайшвидшого повернення до місця служби.

Вказане свідчить про безвідповідальне ставлення позивача до виконання службових обов`язків.

Таким чином, позивачем допущено невиконання службових обов`язків, а саме невихід на службу з 31.07.2023, що відповідно до приписів п. 58 Дисциплінарного статуту є грубим дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для звільнення особи зі служби відповідно до пп. 8 п. 176 Положення.

Позивачем не надано, а судом не встановлено процедурних порушень при проведенні службового розслідування за фактом невиходу ОСОБА_1 на службу 31.07.2023.

Також по справі відсутні будь-які докази невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були наявні правові підстави для звільнення позивача на підставі пп. 8 п. 176 Положення в зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Суд не приймає посилання позивача на наявність довідки з медичного закладу, оскільки у власноручно написаному позивачем рапорті від 31.07.2023 нею не зазначалося про поганий стан здоров`я та позивач вказувала, що на лікуванні станом на 31.07.2023 вона не находилася.

При цьому позивачем не надано належних доказів написання рапорту під примусом, докази по справі ці твердження спростовують.

Щодо довідки № 6925 від 31.07.2023 суд звертає увагу на наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.02.2018 № 117 затверджено Порядок тимчасового звільнення від виконання службових обов`язків осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі захворювань, травм або поранень. (далі Порядок № 117).

Відповідно до пункту 1-2 Розділу ІІ Порядку № 117 особи рядового і начальницького складу тимчасово звільняються від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує їх тимчасову непрацездатність, виданого на підставі наказу МОЗ № 455.

Особи рядового і начальницького складу зобов`язані повідомляти безпосередньому керівнику (начальнику) про своє перебування на лікарняному.

Пунктом 1 Розділу 4 Порядку № 117 особи рядового і начальницького складу тимчасово звільняються від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує їх тимчасову непрацездатність:

довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового або начальницького складу служби цивільного захисту (додаток 4) (далі - довідка про тимчасову непрацездатність), виданої закладом охорони здоров`я ДСНС (далі - ЗОЗ ДСНС);

документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, виданого іншими державними або комунальними закладами охорони здоров`я відповідно до наказу МОЗ № 455.

Форма довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового або начальницького складу служби цивільного захисту затверджена додатком 4 Порядку № 117.

Таким чином, ОСОБА_1 була зобов`язана повідомити про своє перебування на лікарняному, а пізніше надати довідку відповідно до додатку 4 Порядку № 117.

Такий дій позивачем не вчинено.

Крім того, довідка КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" ДОР № 6925 від 31.07.2023 складена в довільній формі.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Пунктом 1.2 Розділу 1 Інструкції № 455 видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6. Пункт 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я № 882 від 06.12.2011.

Отже, видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, передбачених п.1.2 Розділу 1 Інструкцію № 455.

Отже, довідка КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" ДОР № 6925 від 31.07.2023 не передбачена Порядком № 117 та Інструкцією № 455.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/4938/23 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/4938/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 березня 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв